Львів полонив аромат кави

Львів полонив аромат кави

Місто Лева вкотре запросило всіх «На каву до Львова». Кавомани та любителі прийняли запрошення, бо хто ж відмовиться посмакувати улюбленим напоєм… А кав`ярні змагалися за звання найкращої...

Чи пахне Львів кавою і чи справді це місто гідне називатися кавовою столицею України, кожен охочий міг перевірити 24-26 вересня на святі «На каву до Львова». Взагалі-то, навіть свята спеціального не треба для того, аби відчути та оцінити той культ кави, який існує у Львові. Бо, по-перше, такої кількості кав’ярень, як тут, ви не знайдете в жодному іншому місті України. По-друге, яка б не була година дня, в них завжди є люди. За кавою львів’яни не тільки відпочивають, але й проводять ділові переговори та складають нові робочі плани. Тому підтверджувати статус кавової столиці не дуже й потрібно, хіба закріпити. Чим і займалися організатори свята.

Львів’янам та гостям міста, крім стандартних, але від того не менш приємних, походеньок на каву, пропонували відвідати кавовий ярмарок та своєрідне кавове містечко, в якому делегати з різних закладів продавали та розхвалювали саме свою продукцію. Не повірити продавцям було складно, бо їхні слова підкріплювалися смаком хорошої кави. Справжні знавці цього напою, думаю, знайшли до чого придертися, але нам – простим «аматорам кави» – це не заважає любити те, що ми любимо. А якість кави у львівських кав’ярнях таки підтверджена часом та перевірена не одним поколінням як кавоманів, так і звичайних любителів.

У Львові вже нікого не здивуєш якістю кави, тому закладам, які хочуть втримати своїх відвідувачів, а також залучити нових, плюс, претендують на звання кращих, доводиться думати про інші складові, що доповнюють процес кавування та роблять його неповторним. Дизайн закладу, його атмосфера, професійність та відданість справі, яку показують офіціанти, додають багато бонусів кав’ярні і перетворюють її зі звичайної на улюблену. Звісно, кава понад усе: який би антураж не супроводжував її, вона – королева процесу. Перефразовуючи відому польську пісню, без хорошої кави не буде хорошої забави.

Кава та музика

На цьому святі кава доповнювалася хорошою забавою. У перший день кавової феєрії для відвідувачів співав Павло Табаков, який завоював симпатії усіх мешканців міста і не тільки своїм прекрасним голосом та милим поглядом. Далі – джаз від одного з найдавніших колективів Львова «Дзиґа Джазз Квартет». У суботу знову джаз, бо під нього добре смакує кава, у виконання колективу Марка Токаря. А завершив свято камерний оркестр «Віртуози Львова», який виступав у неділю. Вже неодмінним атрибутом свята стала денна дитяча програма. Як сказала ведуча фестивалю, «ми бавимось з вашими дітьми, аби ви могли спокійно насолоджуватись кавою». Забавлялись діти дуже весело, що й дорослим було цікаво спостерігати за ними, але долучитися до танців маленьких українців ніхто з поважного товариства не наважився. Батькам – кава, дітям – солодощі. Це ще одне негласне правило свята. Але міру повинні знати як одні, так і другі. Тому батьки контролювали дітей, аби не захоплювалися солодким, а ті, в свою чергу, нагадували дорослим просте правило: що забагато, то нездорово, натякаючи на чергове горнятко кави. 

Вкотре на каву до Львова

Знову на каву до Львова. Поки нам не надоїло… Кавомани та любителі, барісти і звичайні продавці, спеціальні та випадкові гості, просто «не туди попав», «о, щось цікавеньке» - такою різною, втім, як завжди, була аудиторія свята. Але усі виглядали зацікавленими у тому, що відбувалось, адже кава для більшості – це неодмінний атрибут дня. Вона асоціюється з пробудженням вранці, із розмовами з друзями, з вільною хвилинкою в розпал робочого дня. А якщо кава ще й якісна – то насолода від її споживання, зрозуміло, збільшується. На святі відвідувачам пропонували різні сорти кави, розказували про особливості кожного з них, а також про способи приготування. Тому просте смакування кави перетворювалось на процес отримання корисної та пізнавальної інформації від майстрів кавоваріння. Були й деякі недоліки організації. Нововведенням від організаторів свята став платний вхід у внутрішній дворик Ратуші, де й відбувалось усе святкове дійство. 10 гривень, ніби й небагато, але, якщо заклади, які розмістились у дворику, популяризували себе не роздаванням безкоштовної кави, а її продажем, то чого відвідувачі платять по кілька разів. А якщо гроші від квитків підуть на гонорари артистам, то чого саме їхні гроші?.. Запитання залишається відкритим. Коли ж ви не хотіли платити, то вам залишався лише кавовий ярмарок, що на площі Ринок. Правда, до платного квитка вам додавали папірець з правом безкоштовної дегустації кави від однієї торгової марки, яка рекламувала себе на святі. Вони за рекламу, очевидно, заплатили, ми за дегустацію також, а хто залишається у виграші? 

Плюс організаторів, що квитки, на яких писало «для одноразового відвідування» були дійсні цілий день, тому ви могли вільно заходити і виходити. Великий недолік – квитки продавали вже й після офіційного закінчення свята – нагородження переможців. Залишався тільки показ фільму, а квитки і далі старанно пропонували, хоча людей у дворику було дуже мало. Думаю, можна й безкоштовно потішити фільмом тих, хто прийшов пізно, враховуючи ще й те, що було місце.

Шукаємо найкращих з кращих

Статус «кавової столиці» Львову допомагають підтримувати чисельні кав’ярні, кожна з яких має чим похвалитися та що запропонувати. Оригінальний дизайн, чудова атмосфера, запашна кава, привітний персонал, приємна музика… Ці та багато інших похвал можна почути на адресу кожної з номінованих кав’ярень, але хто ж заслуговує статусу найкращої? Очевидно, що та місцина, в якої найбільше прихильників. Цього року за своє улюблене місце можна було голосувати на сайті фестивалю (30%) та у самих кав’ярнях за допомогою бюлетенів (50%). Важливим був також вибір кавових Короля і Королеви, який оцінювався в 20%. Свято тривало, кава смакувала, а організатори рахували голоси. Кожен львів’янин для себе вже давно визначив, де йому найбільше смакує кава та й туристи, які не вперше у Львові, також мають свої улюблені місця, проте всім було цікаво, хто ж таки стане найкращим за версією більшості. Інтрига зберігалася до недільного вечора. Скажу, що вибір нікого не здивував. Другий рік поспіль найкращою стала кав’ярня «Світ кави».

На «Святі кави-2010» були й деякі нововведення. Організатори, очевидно, вирішили, що для такої кількості кав’ярень, як у Львові, замало однієї номінації, тому й ввели ще кілька: «Кавова легенда Львова», у якій перемогла «Вірменка»; «Кава і до кави» - львівська «Цукерня», яка справді має що запропонувати. Переможців додаткових номінацій обирало журі.

А тепер трохи про особливості львівського кавування

Кава зранку чи кава в обід на роботі характеризує багатьох українців, але для львів’янина особливим є вечірнє кавування. У затишній кав’ярні, з друзями, нікуди не поспішаючи, він п’є каву і роздумує про життя. Своє, країни.., хтось і про сусіда згадає. Горнятко кави допомагає розслабитися, відчути себе повноцінним господарем власного життя, принаймні, на той час, поки смакуєш каву. Бо потім знову – справи, обов’язки, проблеми… Далі треба бігти і чекати наступного горнятка кави, за яким час трохи сповільниться. 

Кава у Львові – це не просто напій, а пиття кави – не звичайний процес. Кава – це символ. Символ міста, також символ спілкування та відпочинку. Ти можеш не любити каву, але «на каву ходити» повинен. Тому залишайте справи – йдемо на каву. Зустрінемось в улюбленій кав’ярні…

Мирослава Холявінська (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter