Популяція "Царської риби" в пониззі Дніпра зростає

Популяція "Царської риби" в пониззі Дніпра зростає

Червонокнижна стерлядь все частіше попадає в рибацькі сіті в пониззі Дніпра. Вчені сподіваються, що з часом популяцію стерляді вдасться відтворити й довести до такого рівня, щоб налагодити промисловий її вилов. А поки - просять рибалок випускати рибу, що попалась в сіті.

В останні п’ять років спеціалісти Херсонрибоохорони зафіксували у пониззі Дніпра  факти потрапляння у промислові та любительські знаряддя лову стерляді, яку також називають чечугою. В окремих випадках, чисельність стерляді, яка потрапила до промислових знарядь лову становить 160 екземплярів, розміром від 20 до 40 см. Згідно пункту 32 Режиму рибальства у басейні Чорного моря у 2013 році стерлядь, як вид, який занесено до Червоної книги України, випускається в навколишнє природне середовище у живому вигляді.

стерлядь взрослаяСтерлядь, чечуга (Acipenser ruthenus) – Червонокнижна, прісноводна, не дуже крупна риба, родини осетрових, що населяє річки басейнів Каспійського, Азовського, Чорного і Балтійського морів. У нашому регіоні доказом існування жилої стерляді, є наявність в плавневій системі Дніпра озера з такою назвою як Чечужне, назва, якого пішла від наявності там, у великій кількості стерляді (чечуги). М`ясо стерляді відрізняється цінністю і поживністю, багате на мікроелементи, амінокислоти і білки.

Від усіх інших риб осетрових, стерлядь легко відрізняється, як по своїй величині, так і по своєму подовженому вузькому носу, довгими, бахромистими вусиками, двохроздільною нижньою губою і дотичними бічними щетинками.

Розмір цієї риби не перевищує 55 см, при 1-2 кг ваги, втім раніше зустрічалася, як виняток, і 6-кілограмова стерлядь. Вона полюбляє і мешкає в найглибших місцях річки і тримається постійно на дні, веде скритий спосіб життя, а тому дуже рідко потрапляє в промислові знаряддя лову. Тільки в темний період доби вона виходить на мілководні місця – в траву і до берегів – та обшукує всі заглиблення і нірки узбережжя, або ж спливає вгору і боязко перевертається до гори черевом і ловить ротом падаючих у воду комах.

Стерлядь любить піщане або кам’янисте дно, чисту, прохолодну і швидкоплинну течію. На відміну від інших осетрових видів, стерлядь, постійно мешкає у прісній воді. У річці Дніпро вона раніш була досить чисельною промисловою рибою.

Спорудження Каховської ГЕС у 1955 році, стало початком великого гідробудівництва на Дніпрі, яке докорінним чином вплинуло на екологічні умови існування майже усіх промислових риб Нижнього Дніпра та його гирлової області. Відбулися значні зміни у складі іхтіофауни цього регіону – деякі види зникли, інші опинилися у пригніченому стані і їх кількість суттєво скоротилася. Нерестовий ареал цих риб, до якої відноситься і стерлядь, зменшився до 75 кілометрів і за сучасних умов розташований на достатньо обмеженій площі.

Обмежена площа нерестовищ і незначна кількість плідників не в змозі забезпечити природного відтворення запасів осетрових у річці Дніпро та північно-західної частині Чорного моря. З метою підтримки і відтворення запасів осетрових риб виникла необхідність будівництва спеціалізованого осетрового риборозплідного заводу, орієнтованого на штучне відтворення осетрових і вирощування життєстійкої молоді.

У 1984 році в пониззі Дніпра, за рахунок компенсаційних коштів, отриманих внаслідок нанесення збитків рибним запасам при проведенні різної господарської діяльності на рибогосподарських водоймах, було введено до експлуатації першу чергу Державної установи «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т.Артющика».

За час роботи Державної установи «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т.Артющика» у пониззі Дніпра було вселено 52,9 млн. штук молоді осетрових видів риб, таких як: російський осетр – 47,78 млн. штук; білуга – 0,04 млн. штук; севрюга – 2,09 млн. штук; стерлядь - 3,01 млн. штук. Лише цього року було випущено 1,02 млн стерляді.

стерлядьДо 2005 року осетровий рибовідтворювальний завод спеціалізувався на відтворюванні молоді російського осетра та севрюги. Однак, починаючи з 2000-х років почала простежуватися тенденція до загального зниження обсягів виробництва підприємства, всупереч стратегії розвитку рибного господарства України, зокрема безпосереднього підвищення продуктивності рибогосподарських акваторій. Зазначена тенденція пов’язана з недостатньою кількістю плідників, які відловлюються з природних водойм (р. Дніпро) для штучного відтворення.

Для активізації робіт із заготівлі плідників осетрових риб відповідної якості і статевого співвідношення на Херсонщину були завезені плідники стерляді із ставкових господарств Донецького рибокомбінату (на фото - мальок стерляді - ред.).

Починаючи з 2005 року на базі Державної установи «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т.Артющика» стартував експеримент по штучному розведенню стерляді нарівні з російським осетром та севрюгою. За дев’ять років штучного відтворення стерляді, пониззя Дніпра поповнилось більш, як на 3 млн штук молоді. Порівняно з російським осетром та севрюгою стерлядь більш непримхлива до якості води і корму, витрати на її розведення нижче. Негативні явища, які склалися у пониззі Дніпра внаслідок його забруднення та зменшення нерестовищ по прогнозам науковців та іхтіологів не в змозі нанести значну шкоду популяції стерляді. Із 100 тисяч молоді стерляді, яку вселяють із ставів Дніпровського осетрового заводу близько 5 тисяч доживуть до віку коли зможуть надати потомство. Здатність до відтворення стерлядь набуває вже на четвертому році життя. Подальше збільшення популяції стерляді у водоймах Херсонської області на пряму залежить від наслідків діяльності людини на екологічний стан акваторії Дніпра.

Поява популяції стерляді у пониззі річці Дніпро свідчить про ефективність і перспективність штучного відтворення осетрових видів риб заводським методом на осетровому рибовідтворювальному заводі. При штучному відтворенні російського осетра та севрюги ефективність визначити неможливо у зв’язку з тим, що молодь цих осетрових видів риб відповідно до своїх біологічних особливостей, мігрує з річки Дніпро у Чорне море і концентрується у Каркінітській затоці для росту, розвитку та дозрівання. До річки Дніпро осетрові повертаються з метою надати потомство. стерлядь в сіті

У 1994 року стерлядь разом з представниками сімейства осетрових, а саме: шипом, атлантичним осетром та білугою була занесена до Червоної книги України. Промисловий та любительський вилов її суворо заборонений.

Для охорони, створення сприятливих умов для відтворення та збільшення запасів стерляді, уникнення випадків загибелі її при потраплянні у промислові та любительські знаряддя лову, державні інспектори та іхтіологи Херсонрибоохорони постійно здійснюють відповідний контроль.

У випадках, коли на підконтрольних акваторіях спостерігається прилов стерляді, Херсонрибоохорона за погодженням з науковими установами приймає рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більш крупним вічком.

Тільки, за червень-липень поточного року при здійсненні контролю за використанням промислової іхтіофауни, яка потрапляє у промислові знаряддя лову було зафіксовано чотири факти прилову стерляді риболовецькою ланкою ВК ОРК «Херсонські рибаки» на тоні Монастирська, яка розташована на річці Дніпро неподалік м. Херсону. Для збереження Червонокнижної «Царської риби», так в давнину наші предки називали стерлядь, на тоні Монастирська, визначеним наказом Херсонрибоохорони від 18 липня 2013 введена тимчасова заборона на промисловий лов водних біоресурсів.

Спеціалісти Херсонрибоохорони сподіваються, що запаси стерляді з кожним роком збільшуватимуться. І можливо, через деякий час, збільшення чисельності стерляді приведе до того, що ця риба стане промисловою, і продукція з неї буде більш доступною для населення.

Для збереження різноманіття унікальної іхтіофауни водойм, рибоохоронці просять рибалок-любителів та тих, хто здійснюють промисел у пониззі Дніпра, у разі випадкового вилову стерляді випускати її у водойму неушкодженою.

(Матеріали Херсонрибоохорони та Головрибводу)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter