Як Миргородський районний суд виправдав юнака-вбивцю

Як Миргородський районний суд виправдав юнака-вбивцю

Рівно рік тому, селище Ромодан Миргородського району Полтавщини сколихнула трагічна новина - 9 травня у вигрібній ямі, в десяти метрах від селищного клубу було знайдено понівечене тіло дівчини.

Рівно рік тому, селище Ромодан Миргородського району Полтавщини сколихнула трагічна новина - 9 травня у вигрібній ямі, в десяти метрах від селищного клубу було знайдено понівечене тіло Ярослави О., яка 7 травня відзначила з друзями свій 15-й день народження.

Близькі люди досі відмовляються вірити, що життєлюбної, доброї, сором'язливої Ярослави немає серед живих.
«Коли не зустрінеш, завжди у неї посмішка на обличчі», - так рік тому відгукнулася про Ярославу заступник директора з виховної роботи Ромоданской загальноосвітньої школи Тамара Чепурко.

Однак, на селище очікувала ще одна шокуючи новина -  вбивство юнки скоїв її 18-річний товариш Ярослав Балаян (прізвище змінено. авт).

За словами інспектора відділу по зв'язкам з громадськістю УМВС України в Полтавській області Поліни Ларіної, слідством було встановлено, що 7 травня, відразу після занять в школі, о пів на шосту вечора, Яся, як називали її товариші, зустрілася з друзями в центрі селища. Компанія з 12-ти осіб, серед яких була і двоюрідна сестра Дарія, на мотоциклах виїхала на ставок. На природі хлопці привітали Ярославу з днем народження, випили за її здоров'я і, посиливши настрій алкоголем, вирушили на дискотеку в ромоданівський клуб, але по дорозі до клубу Ярослав, який підвозив Ясю не впорався з керуванням, перекинув мопед і розпечена вихлопна труба обпекла дівчині ногу. Тому в Ромодані компанія вирішила заїхати до одного з батьків Ярослава (батьки живуть в іншому будинку), де, зі слів його знайомих, юнак періодично ночував там і збирав молодіжну тусовку.

У Ярослава молодь «підзарядилася» додатковою порцією алкоголю і відправилася на дискотеку, крім Ярослави, яка відмовилася танцювати через  травмовану ногу.

Доки іменинниця відпочивала в будинку, молодь безтурботно веселилася в клубі. У розпал дискотеки Ярослав непомітно вислизнув з поля зору товаришів і повернувся в будинок.

Близько 22.00, мати Ясі, Оксана, зателефонувала доньці на мобільний, щоб переконатися, що з нею все гаразд. О 20.00, жінка тільки заступила на чергування в парк залізничної станції «Ромодан» і сильно хвилювалася за неповнолітню доньку. Оксана лише почула єдине розбірливе слово «мама», як акумулятор телефону Ярослави розрядився. Розгублена мати набрала сестру Дарію. Дівчина промовчала про пошкоджену ногу сестри і запевнила тітку, що все гаразд.

Спокійно відпрацювавши зміну, жінка тільки вранці зателефонувала чоловікові. Від нього вона дізналася, що донька ще не повернулася додому. А це було нетипово для завше слухняної доньки. Батьків охопила паніка. Спочатку розпитали всіх друзів Ярослави, потім Дарину і з'ясували, що останній раз Ясю бачили в будинку Ярослава ще до дискотеки.

«Даша повинна була зайти за Ярославою після дискотеки, - розповів зі слів дівчини родич Ярослави Анатолій. - А коли вона з подругами повернулася за Ясею, двері були зачинені. Вони довго стукали, але нікого не було. Вирішили, що Ярослава пішла додому».

Дівчата і припустити не могли, що в той момент Яся перебувала в руках гвалтівника.

Тепер відомо, що дівчина з останніх сил, до втрати свідомості, чинила опір гвалтівникові.

Після завершення слідства у 2010 році, заступник начальника Миргородського міськрайвідділу Володимир Піскун зі слів обвинуваченого, розповів журналістам, що Ярослав згвалтував дівчину в непритомному стані і придушив, коли вона отямилася. Потім зняв з нею сережки, «вичистив» гаманець, одяг дівчину і зібрав усі її речі.

Тіло юнки Ярослав відтягнув у яму, близько 23.00 - причому він зухвало волік дівчину вулицею навколо клубу! Позбувшись тіла юнак недбало кинув її рюкзак і два пакети неподалік від ями і повернувся на дискотеку. До двох годин ночі він ще катався на мотоциклі, а заночував у бабусі.

Мати загиблої запідозрила недобре в поведінці Ярослава, коли спілкувалася з ним у будинку його бабусі наступного дня після зникнення Ясі. Замість того, щоб допомогти в пошуках він мовчазно ремонтував у дворі свій мопед, а коли Оксана і Анатолій задавали йому конкретні запитання - уникав відповідей і весь час поспішав: спочатку на футбол, а потім готуватися до іспиту.

Анатолія дуже обурила поведінка юнака, коли після тривалої «гри в мовчанку» він раптово активно долучився до пошуків дівчини і повернув родичам мобільний телефон Ярослави, ніби випадково знайдений у його будинку біля клубу.

Несподівано для всіх Ярослав раптом згадав, що вона поїхала з невідомими на автомобілі й збиралася відвідати своїх знайомих у Києві чи Харкові. Одним словом, як сказав родич Ярослави, юнак «намагався загнати слідство в безвихідь».
Міліціонери, яким на той час вже повідомили про зникнення дитини, перевірили всі версії. Домисли Ярослава не підтвердилися. А вже 9-го числа тіло дівчинки знайшов Анатолій. Чоловікові безсумнівно став у пригоді досвід колишнього слідчого (він пенсіонер органів внутрішніх справ).

У той день односельчанка по телефону дала знати Оксані, що люди бачили якісь пакети, можливо Ярослави, в чагарнику, за будівлею клубу.

«Оксано їдь, там за клубом сумки знайшли, - переказала телефонну розмову мати Ясі та з надривом у голосі повідомила. - І рюкзак, і її черевики я одразу впізнала».

Під час прочісування чагарів, серед сміття, у занедбаному погребі (за клубом), Анатолій побачив предмет, схожий на контур людського ліктя.
«Відкинув гілки і побачив дівчину. Я сказав нічого не чіпати до прибуття міліції», - розповів чоловік.
Пошукова собака одразу взяла слід, який і привів слідчо-оперативну групу до хати Ярослава. Хлопець заперечував свою причетність до злочину, намагався переконати міліціонерів, що він дівчину не бачив, був весь час на дискотеці, а ночував у своєї бабусі.

Його дійсно бачили в клубі, він навіть встиг на останній танець. О першій годині ночі, після закриття дискотеки, Андрій підвозив двох сестер-близнючок. Дівчата, учениці 11-го класу, запам'ятали його нервовим і мовчазним: «Наскільки він людина весела, одразу зрозуміли - щось не те».

У невинуватість сина твердо вірить мати. Жінка стверджує, що міліція затримала не того чоловіка і зобов'язана продовжувати пошуки. Але сліди, залишені на тілі потерпілої, на місці скоєння злочину і, власне, на його речах, а також вилучені при обшуках речові докази свідчать про протилежне. Зокрема, практично стовідсотково провину Ярослава підтверджують сліди, вилучені експертами-біологами.

Вчителька Тамара Чепурко дивується, як стриманий юнак, розумник і спортсмен, втілення великих батьківських надій, міг на таке зважитися.

«Чому він це зробив?, - Не розуміли батьки загиблої дівчини, вчителі, друзі та односельці. - Яся ж з ним дружила з дитинства! Вона ж за ним доглядала в лікарні після операції. Він же того дня відпочивав в компанії друзів на її дні народження…».

Заступник начальника Миргородського міськрайвідділу, пояснюючи причину вбивства, навів свідчення юнака: «Був у стані алкогольного сп'яніння і хотів вступити в статевий зв'язок».

Ярослав тоді ж був поміщений у СІЗО Полтави, а Ясю проводжали в останню путь усім селищем. Траурна колона простягнулася на 1,5 кілометра, від Ромодана до кладовища.

За даними обласного управління міліції, після проведення необхідних слідчих дій та з'ясування причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, правоохоронці пред'явили юридичні «претензії» місцевим підприємцям, які в день трагедії продали дітям алкогольні напої. За порушення адміністративного законодавства на власників магазинів та реалізаторів накладені штрафні санкції.

У середині 2010 року, Ярославу було пред'явлено звинувачення в згвалтуванні неповнолітньої та скоєнні вбивства.
Як вказує правозахисник Костянтин Середа, спочатку, після затримання за підозрою у вбивстві, Ярослав давав чіткі правдиві покази, детально  описуючи весь процес насильницького оволодіння дівчинкою, її задушення і «замітання слідів» у погребі. за клубом.

«Хоча вже і на цій стадії молода людина, виконуючи вказівки адвоката, апелювала до необережного характеру всіх своїх дій. Образно кажучи, пригнічений новим для себе статусом юнак намагався переконати психологів і слідчих, що все якось так випадково вийшло… Очевидно, ідея полягала в тому, щоб штучно створити підстави для перекваліфікації умисного вбивства у вбивство з необережності. Ще б пак, є над чим замислитися: п'ять років позбавлення волі чи 15. Але, принаймні, слідчих і психологів, під професійним контролем яких проводилися слідчі дії, його спроби залишили байдужими. Навпаки, психологічна експертиза підтвердила наявність ознак «несамостійної комунікативної діяльності», чи то пак, зовнішній вплив на формулювання думок при поясненні тих чи інших дій, пов'язаних із вчиненим злочином», - зазначає Костянтин Середа.
Він же додає, що пізніше, на стадії пред'явлення йому обвинувачення хлопець відмовився від дачі показів.

«Власне, це вже не мало значення для досудового слідства, оскільки його біологічні сліди, залишені на нижній білизні дівчинки та її одязі, кров потерпілої на його одязі та в будинку - за генетичними ознаками належать саме їй. А привласнені після вбивства золоті сережки Ясі, її гаманець, а також сліди подряпин від нігтів, залишені жертвою на тілі гвалтівника, повністю підтверджували його провину. Так рідні покійної Ярослави, міліція і державний обвинувач – прокуратура, вважали до 29 квітня 2011 року, до оголошення «суворого» вироку суду», - зазначив правозахисник.

У той день, проголошений від імені Держави главою суддівської колегії Світланою Андрущенко-Луценко вирок, вкотре шокував селище Ромадан.

Всупереч залученим до матеріалів кримінальної справи незаперечним доказам, що підтверджують вину ліцеїста Ярослава Балаяна, зокрема висновків численних експертиз (судово-медичної, судово-цитологічної, судово-імунологічної та молекулярно-генетичної) і проведених слідчих дій, вищезгадана пані Андрущенко-Луценко і її колега Валентина Миколаївна Куцин «покарали» Ярослава 1,5 року позбавлення волі за крадіжку сережок вбитої дівчини.

«І це, між іншим, з огляду на той факт, що Балаян майже рік перебуває під арештом у слідчому ізоляторі міста Полтава. Відповідно, після вступу вироку в юридичну силу, йому залишиться відбути всього-нічого 5 місяців. Неймовірно, чи не так? За згвалтування з тяжкими наслідками, вбивство, поєднане із згвалтуванням і крадіжку майна, що належить убитій, - 5 місяців тюремної ізоляції », - зазначає Костянтин Середа.

У Ромадані мешканці вважають, що суддів купили.

Здивовані вироком і міліціонери. Начальник Полтавського обласного управління міліції генерал-майор міліції Олександр Рудяк каже, що докази провини юнаки підтверджені численними експертизами і він дивується чому суд їх не врахував.
«Там є результати молекулярно-генетичної експертизи, за висновком якої сліди крові, вилучені з його штанів, трусів і меблів у будинку, збігаються з генетичними ознаками зразків крові 15-річної дівчини. Але, я не розумію...»,- дивується Олександр Рудяк.

Прес-секретар прокурора Полтавської області Людмила Іващук заявила УНІАН, що прокуратура буде намагатися скасувати вирок суду першої інстанції, обгрунтувавши в своїй апеляції пред'явлені юнакові звинувачення і необхідність призначення йому суворого покарання за скоєння особливо тяжкого злочину.

Олег Булашев УНІАН

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter