Напрям — Крим. Керченська «культурна» протока: не знаючи броду

Напрям — Крим. Керченська «культурна» протока: не знаючи броду

Дедалі частіше люди, яким подобається відпочивати в Криму, скаржаться, що вони вже «скрізь були». Адже фантастична природа, розмаїття історичних пам’яток - це ще не все...

Причини, які стримують бажання багатьох українців (і громадян інших держав) відпочивати в Криму, всім відомі. Це й низький рівень сервісу при захмарних цінах, і брак нормальної інфраструктури (від харчування до розваг), і постійні проблеми з квитками… До всього додаються земельні конфлікти, які фізично блокують відпочивальникам доступ до моря. Проте є й інший бік справи… Дедалі частіше люди, яким подобається відпочивати в Криму, скаржаться, що вони вже «скрізь були». Адже фантастична природа, розмаїття історичних пам’яток — це ще не все. Якщо об’єктивно подивитися на можливості культурного дозвілля на півострові, стане ясно — тут іще чимало невирішених проблем.

Загнані коні

Кримський півострів є унікальною територією, на якій упродовж тисячоліть змішувалися народи, вирували історичні баталії, після чого нам залишилася багата спадщина у вигляді тисяч цікавих об’єктів. Проте 80% уваги відвідувачів прикуто до двох десятків традиційних туристичних центрів, які скупчилися на південному заході та півдні Криму.

Це Севастополь (від Херсонеса і славнозвісної панорами — до Балаклави), Бахчисарай із печерними містами, цікавинки Великої Ялти (Ластівчине гніздо, Лівадія, Масандра, Воронцовський палац, Ай-Петрі, Нікітський ботанічний сад, «Галявина казок») та деякі інші. Чим далі на північ або на схід — тим менший потік людей.

Звичайно, не можна забувати про Судак, Новий Світ та печери, що якоюсь мірою розпорошують туристів уздовж узбережжя і змушують їх у буквальному сенсі заглиблюватися у кримські дива. Коктебель, Феодосія і Євпаторія теж мають свої перлини. Проте надмірна концентрація туристів на «обжитих» іще за радянських часів маршрутах породжує дедалі більший негатив.

Втім, оптимізм вселяє те, що в Криму справді є можливість протягом трьох-п’яти років створити ще один «центр тяжіння», який зможе запропонувати гостям півострова великий набір пізнавально-розважальних турів на різний смак. Ідеться про розкриття історико-туристичного потенціалу міста Керч і його найближчих околиць.

Перша «українська» столиця?

Історія Керчі налічує понад 2600 років — від часів, коли грецькі та малоазійські колонії на сході Криму в результаті протиборства з кочовиками перетворилися на потужне Боспорське царство. Ця держава не тільки контролювала більшість території Криму, а й успішно воювала з Римською імперією. У першому столітті до нашої ери під керівництвом царя Мітрідата IV Боспор ледь не переміг римлян у боротьбі за Малу Азію, Фракію та Грецію.

Так чи інакше, але кожна епоха з двох із половиною тисяч років історії Керчі залишила в сучасному місті свій спадок. Є тут пам’ятки античні, середньовічні, новочасні; візантійські, турецькі, генуезькі тощо.

Нині більшість цих об’єктів входить до складу Керченського історико-культурного заповідника, з величчю і розмаїттям спадщини якого може умовно порівнятися тільки Львів зі своєю галереєю мистецтв, замками та десятком музеїв.

Судіть самі. На балансі заповідника перебувають п’ять античних міст (!), 14 пам’яток археології національного значення. Окремо згадаймо царські кургани та «Склеп Деметри» з унікальними розписами початку

І тисячоліття н.е. (для показу туристам було зроблено його копію в натуральний розмір). Крім того, до заповідника входять археологічний музей, картинна галерея, меморіальний комплекс «Аджимушкайські каменоломні».

Чотири роки тому на баланс заповідника почали передавати величезну фортецю, збудовану в середині ХІХ століття. Майже півтора століття вона була діючим військовим об’єктом, який нині поступово відкривають для відвідувачів. Особливість фортеці, котра обороняла вхід до Керченської протоки і звідки прострілювалися всі шляхи до міста, в тому, що переважна більшість її споруд знаходиться під землею. Причому підземні галереї настільки масштабні, що ними можна проїхати вантажівкою.

Фактично в Керчі маємо міцну базу для створення велетенської історико-культурно-туристичної піраміди, яка включатиме об’єкти від античності до Великої Вітчизняної війни. Але щоб реалізувати цей проект, всі процеси потрібно структурувати. Саме над цим ми нині й працюємо.

Палац археології

Серцем Керченського заповідника є археологічний музей, заснований іще у 1826 році. У ХІХ столітті він виконував функцію координатора археологічних розкопок у Криму та Північному Причорномор’ї. Музей здійснював відбір найкращих знахідок для музеїв і палаців Санкт-Петербурга і Москви, за що отримував щорічну плату особисто від російських імператорів.

Потужна колекція музею, його унікальні архіви та фондова документація під час Великої Вітчизняної війни зазнали значних втрат. У 1950—1980-хх рр. музей відродився й знову став одним із головних наукових цент-

рів Криму. Однак у перші роки незалежності він опинився в дуже скрутному становищі і на десять років був зачинений.

Відродження музею розпочалося на зламі тисячоліть — завдяки ентузіазму уродженця Керчі відомого фізика-ядерника, члена-кореспондента РАН В.Письменного та його однодумців. Вони створили благодійний фонд «Деметра», залучили спонсорів і, відремонтувавши музей, знову відкрили його для відвідувачів.

У 2005 році в Керчі стався безпрецедентний для України випадок — в археологічному музеї відкрилася «золота скарбниця», де виставляються найцінніші знахідки. Водночас із реставрацією музею тут відроджується й наукова діяльність.

З 1999 р. в Керчі щороку проводиться найбільша у Східній Європі міжнародна конференція з античної та ранньовізантійської історії. Цей науковий форум об’єднує найкращих фахівців з України, Росії, Німеччини, Польщі, Франції, інших країн.Заповідник підтримує до десяти археологічних експедицій, які щороку поповнюють його фонди чотирма-п’ятьма тисячами нових знахідок, публікує фундаментальні каталоги своїх колекцій. Жоден з українських музеїв не проводить таких масштабних досліджень. А тим часом катастрофічно бракує фондових та виставкових площ. Адже тільки археологічних знахідок у фондах налічується понад 90 тис. одиниць, і чимдалі їхня кількість збільшується.

У цьому зв’язку в 2006 р. заповідник і його партнери розпочали новий масштабний проект — будівництво нового корпусу музею площею 4 тис. кв.м. На місці майбутньої будівлі закінчуються археологічні розкопки, що їх проводять фахівці Кримської філії Інституту сходознавства НАНУ. Цього місяця буде завершено процедуру погодження проекту нового музею. Вартість будівництва «під ключ» (із внутрішнім оздобленням і спеціальним музейним обладнанням) становить близько 60 млн. грн. Але проблема фінансування будівництва залишається відкритою.

«Шосту частину цих коштів планує виділити Рада міністрів Криму», — говорить директор БФ «Деметра» доктор історичних наук Віктор Зінько. — Наш фонд у межах своїх можливостей також фінансуватиме цей проект». Та все одно потрібні додаткові кошти. Музейники сподіваються на надходження з державного бюджету України та на меценатів. Адже проект матиме міжнародний резонанс як з наукового погляду, так і в плані розвитку туризму.

Завідувач кафедри археології Лодзинського університету (Польща) проф. Магдалена Мончинська переконана, що «потенціал Керченського заповідника — це потенціал світового рівня. Кілька унікальних центрів — грецьких міст Боспорського царства, розташованих близько одне від одного, є предметом вивчення вже впродовж багатьох десятиліть. Це — унікальна можливість здійснювати дослідження такого великого масштабу. Керч має ключове значення для археології V століття і є одним з найважливіших археологічних центрів періоду Великого переселення народів.

Ідея зведення нової будівлі археологічного музею в Керчі заслуговує на всебічну підтримку. Це дасть змогу створити постійну експозицію та виставки за окремими періодами, що неможливо сьогодні через брак приміщень».

З нею згоден відомий російський археолог старший науковий співробітник Державного історичного музею в Москві Денис Журавльов: «Керченський заповідник є одним із найстаріших музеїв Східної Європи, де зберігаються унікальні колекції з території Боспорського царства. Введення у науковий обіг його колекцій істотно збагатить наші знання про історію, економіку та культуру Боспору. Багато з цих пам’яток є унікальними, оскільки не мають аналогів у світі. У складі музею — ціла низка своєрідних музеїв під відкритим небом: Царський курган, Пантікапей, Тірітака, Мірмекій, Німфей та ін., які є прекрасними експозиційними об’єктами».

За будівництво музею виступають і українські археологи. Таким чином, якщо ініціативу підтримає держава, в Керчі буде створено музейний комплекс європейського масштабу — справжні «Українські Афіни». За умови належного фінансування експозицію буде відкрито за три роки. Це дасть змогу структурувати культурний простір у Східному Криму і якісно підвищити туристичний потенціал усього півострова, зокрема, напередодні Євро-2012.

Залишається дрібниця: переконати керівників Міністерства культури і туризму України та профільного комітету Верховної Ради виділити відповідні кошти. Якщо ініціативу підтримають у Києві, кримська влада теж зробить усе від неї залежне. Є надія, що й приватні інвестори активно долучаться до справи розвитку туристичного бізнесу.

У підсумку виграють усі. Вчені свій крок зробили. Черга за владою…

Автор: Олексій КОПИТЬКО (голова правління Українського центру розвитку музейної справи)

Дзеркало тижня, № 29 (708) 9 - 15 серпня 2008

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter