Джаз-Коктебель: угорці й пітерці заговорили українською

Британські гості не перестають захоплюватися погодою в Криму… «У нас в Лондоні не буває такої чудової погоди»… «Не той тепер джаз у Коктебелі…» Репортаж

– А ви з якою метою до Криму їдете? – звернувся до мене сусід по купе, після того, як валізи були розставлені по багажних відділеннях і потяг Київ-Сімферополь, набираючи швидкість, рухався на південь.

– У Коктебель, на джазовий фестиваль.

– Напевно, том Волошина з собою везете? – не відступав сусід-художник.

Коктебель незмінно асоціюється з ім`ям Максиміліана Волошина. Та і вже до традиційного джазового фестивалю, який проводиться в курортному селищі в сьомий раз, поет і художник має безпосереднє відношення. У 2003 році російський журналіст Дмитро Кисельов вирішив організувати одноразову акцію з метою порятунку будинку-музею Волошина. Акція вдалася. Традиція прижилася. І тепер з року в рік у середині вересня Коктебель, де на початку ХХ-го століття відпочивала творча богема: Чехов, Мандельштам, Гумільов, Бунін, Цветаєва, Бєлий та інші, – наповнюється любителями джазу. Це один з найбільших джазових open-air на просторах СНД.

Публіка на фестивалі досить різношерста. Тут і неформали з довжелезними дредами, і солідні тітоньки у вечірніх сукнях, правда їх по пальцях можна полічити, і підприємці середнього класу. Але основний глядач – це все ж таки молодь. З коробками піци і пачками чіпсів, з пляшками вина і банками пива, одягнувшись зручніше і потепліше (концерти тривають до ранку) підтягається у сутінках молодь до основної сцени – Nu Jazz Stage, встановленої прямо посеред пляжу серед мальовничих кримських гір.

П`ятничний концерт відкривають білоруси – етно-тріо «Трійця». Хоча в консервативній Білорусі джаз і не користується особливою популярністю серед меломанів, але вже 13 років «Трійця» не перестає радувати шанувальників етнічної музики по всьому світу своєю творчістю. Інструментальний ряд вражає. Соліст Іван Кирчук віртуозно міняє домру на смик, смик на гуслі, гуслі на ліру, ліру на окарини, окарини на губну гармоніку, витягуючи з них надзвичайні етнічні мелодії.

Крім «Трійці», цього року Білорусь у Коктебелі представляли ще три джазових бенди: фрік-кабаре “Срібне весілля”, Akana і CherryVata.

– Вас не переслідують у своїй країні? – цікавляться журналісти в білоруських учасників.

– «Трійця» поза політикою, – розповідає Іван Кирчук. – Ми займаємося народною музикою. У нас є своя аудиторія. На “Слов`янському базарі” ми не затребувані – це державний офіційний захід. У нас немає контактів з Мінкультури. Але ми їх і не хочемо.

Іван Кирчук з ”Трійці”

– Ми група аполітична, – зазначають і в “Срібному весіллі”. – Відчуваємо себе вільно, Інтернет дозволяє. А джаз у Білорусі, можливо, не настільки популярний через відсутність швидкого бездротового дешевого Інтернету. Люди не дивляться You-Tube.

Молода пара у вишиванках все ж таки помітно виділяється серед строкатої публіки.

– Чому на джазовий фестиваль вирішили прийти у вишиванках? – поцікавилася у них.

– Ми ж українці, – гордо відповідає молода людина, представившись Дмитром з Харкова.

– У Харкові не часто зустрінеш місцевих жителів у вишиванках.

– Ну чом би й ні? Ми також добре розмовляємо українською, – і далі ми вже спілкуємося з Дімою на рідній-державній.

Подарунком для любителів джазу цього року стала презентація в рамках фестивалю нового проекту “Козак-джаз-рок” українського гурту «Гайдамаки» і польського колективу Voo Voo.

– Ми хочемо згуртувати український і польський народи, – повідомив вокаліст «Гайдамаків» Сашко Ярмола. Усе, що не вдасться зробити в політиці, вдасться зробити в музиці.

”Гайдамаки”

На прес-конференції напередодні виступу, Ярмола з перев`язаною рукою. Каже, що перелом. Преса цікавиться, як це було.

– Вам краще про це не знати, – знітився Сашко.

Але ввечері про перелом нічого не нагадує – Ярмола на концерті викладається на всі 100%, підігріваючи публіку. І ось наступає той самий довгоочікуваний момент, коли глядачі вже не сидять на гальці, укутавшись пледами й потягуючи вино з пляшок, – вони танцюють, запалюють, розкуто і вільно.

Недалеко від сцени під «Гайдамаків» бурхливо витанцьовувала компанія студентів Кримського державного медичного університету. Майбутні доктори за традицією кожен вересень приїжджають у Коктебель на фестиваль.

– Ну як можна жити в Криму і відпочивати не в Коктебелі? – Щиро дивується Олександр.

– Чи змінився фестиваль? – запитую у глядачів зі стажем.

– Платним став, – із сумом відзначають студенти.

Угорський етно-фьюжн гурт Djabe

Але ціна справжніх любителів джазу не злякала. Цього року вартість квитків коливалася залежно від дня в межах від 60 до 175 гривень. Можна було купити абонемент на весь фестиваль. Завчасно – за 300 гривень. Безпосередньо після приїзду – за 350 гривень. Сімферопольська молодь поселилася в старому кінотеатрі по 10 гривень за ліжко-місце, але на квитках економити не стали. Через Інтернет наперед купили абонементи на всі три дні.

– Ви так тепло зустрічаєте «Гайдамаків». У Криму люблять україномовні колективи?

– У музиці не існує мови, – по-філософськи міркує Сергій. – А «Гайдамаки» – це клас! А взагалі я і сам знаю українську. А мій тато – офіцер Українського Реєстрового Козацтва.

Молоді інженери з Петербургу Ілля і Діма в оксамитовий сезон відпочивають в Судаку. Курортом трохи розчаровані: “пляжі фігові, брудні, камені, і нічних клубів немає”. Ось і вирішили в Коктебель приїхати на «тусовку».

– Для бурхливого нічного життя варто було до Ялти їхати відпочивати. А які враження від фестивалю?

– Та наче нічого, – відповідає Ілля, попиваючи вино на розлив прямо з пластикової пляшки.

– Гарно тут у вас, – констатує Діма.

– Невже в Пітері знають українську?

– Трохи вміємо по-вашому, – сміється росіянин і пояснює. – У мене бабуся на Кубані живе.

– Ви заплатили за вхід по 175 гривень – концерт коштує того?

– Та це хіба гроші? – дивуються пітерці.

Суботній вечір відкриває угорська етно-фьюжн група Djabe. Публіка живо реагує на незвичайну мелодику, яка гармонійно поєднує в собі елементи джазу та етнічних угорських мотивів.

– Дякую аж підскакую, – дякують угорці глядачам за теплий прийом, і ще більше завойовують любов публіки.

Британський темношкірий саксофоніст Кортні Пайн заволодіває аудиторією з перших акордів. Він влаштував справжнє шоу. Не дарма кажуть, що Пайн піднімає зал з крісел і примушує дисципліновану публіку відтанути. Коктебелівській пляж перетворюється на величезний танцювальний майданчик. Пайна змінюють представники сучасної world music з Туманного альбіону Oi Va Voi.

Британський темношкірий саксофоніст Кортні Пайн

Справжньою чарівною паличкою для організаторів фестивалю стала Ксенія Симонова – майстер пісочної анімації. Вона не просто заповнювала паузи на сцені під час зміни артистів, що супроводжувалося тривалим процесом налаштуванням нової апаратури та музичних інструментів. Пісочні етюди, що транслюються на великому екрані, притягали сотні пар очей. Глядачі, затамувавши подих, намагалися передбачити подальший сюжет романтичних пісочних історій. Найсмішніше, що британський колектив Oi Va Voi настільки був зачарований талантом Ксенії, що замість настройки апаратури, музиканти спішно діставали мобільні телефони і знімали надзвичайне “home-video”, що ще більш затягувало початок виступу гурту. Проте тепер Ксенію запросили до Лондона, щоб вона під час виступу Oi Va Voi створювала свої пісочні образи.

Ще одним довгоочікуваним подарунком для багатьох глядачів став виступ російського рок-бенду Tequilajazzz. У Коктебелі вони презентували свій новий альбом – “Журнал живого”.

На Волошинській сцені в дні фестивалю звучав “золотий джаз”. Віктор “Зідан” Павелко, Володимир Лебедєв, Артем Менделенко, Юлія Рома, Тамара Лукашева, Тетяна Боєва, Дмитро Коваленко, Сурен Томасян і Олександр “Метеор” Павлов радували гостей фестивалю своїм вокалом, грі на саксофоні та гітарі.

Незмінним другом і спонсором фестивалю протягом ось вже декілька років залишається завод марочних вин і коньяків “Коктебель”. Цього року 7-й фестиваль збігся з 130-річним ювілеєм промислового виноробства в Коктебелі.

– Закордонні гості відзначили високу якість коньяку Коктебель, – поділився відомий український радіоведучий та ведучий Jazz Koktebel 2009 Олексій Коган. – До початку концертів споживання було стриманим, після – активним.

У порівнянні з минулим роком, коли на джазовий фестиваль за участю Тамари Гвердцителі, De-Phazz, Richard Galliano прибуло декілька десятків тисяч гостей, цього року ряди глядачів істотно порідшали.

– Так, минулого року людей набагато більше було, – розповідає киянин Паша. – Усі чотири сцени було забито, а зараз біля однієї вільно.

Британський колектив Oi Va Voi

– Не той тепер джаз у Коктебелі. Та й організація непродумана, – скаржився мені сусід у маршрутці по дорозі до центрального входу Nu Jazz Stage, і тут же звернувся до водія, побачивши уздовж пляжу величезні обгороджені території. – А що це у вас будують?

– Це жебраки понакуповували по 5-6 гектарів землі, і будують пансіонати, – парирує водій.

На центральному фестивальному майданчику Nu Jazz працював єдиний вхід-вихід. Що створювало масу незручностей всім гостям. Замість того, щоб пройти до сцени уздовж набережної з протилежного боку, потрібно було обійти навколо по пустирях декілька кілометрів. Правда, організатори пустили одну маршрутку. Але що таке 14 місць у масштабах фестивалю?

Організатори визнають свою помилку і нарікають на підрядників, у яких у наявності опинився лише один сканер перевірки для квитків.

– Ми зрозуміли, один вхід – це наша недоробка. Ми її усунемо.

Jazz Koktebel – це яскраве шоу, колоритна музика (хай і не завжди справжній “золотий” джаз), а головне – живий звук, якого майже не почуєш на сучасній естраді. Усе по-справжньому.

– Якщо вам щось не подобається – не означає, що це погано. І якщо вам щось подобається – не означає, що це добре, – відзначає Коган. – Як кажуть, якщо ви подобаєтеся всім, значить – ви вже померли.

А британські гості в своєму репертуарі – не перестають захоплюватися погодою в Криму.

– У вас така чудова погода, море, пляж, джаз, – діляться фани Oi Va Voi і з жалем додають. – У нас в Лондоні не буває такої чудової погоди.

Анна Ященко

Фото надані прес-службою ЗАТ ЗМВК "Коктебель"

УНІАН в Google News