“Гаррі Поттер і Смертельні реліквії”: початок кінця

Це – динамічний екшн, у котрому таємниці переплітаються з вигадками та реальністю, а межа між Злом та Добром надзвичайно тонка. Це – продовження дитячої казки, котра “виросла”...

Чудеса трапляються тоді, коли їх не чекають. Як, наприклад, ніхто не чекав, що режисер Девід Єтс, що замінив після четвертої частини поттеріани Майка Ньюелла, відразу підніме світові кассові збори всіх наступних частин на 100-150 млн долларів. До того ж, вже зараз сьомій частині епопеї “Гаррі Поттер і смертальні реліквії. Частина перша” пророкують збори не менші за мільярд долларів. Щоправда, пророкувати надто рано – в Європі стрічка лише надійшла до прокату.
Мабуть, справжнє диво – це натрапити на людину, котра у своєму житті жодного разу не чула про Гаррі Поттера. Навіть сам Білл Гейтс, голова відомої на весь світ корпорації Microsoft у 2002 році у проморолику своєї компанії з’явився у образі Гаррі Поттера. Тож, образ юного Поттера став ніби символом чарів та магії. А все починалось у 2001 році, коли малого хлопчика-актора Деніела Редкліфа, у котрого на той час ще було не надто вражаюче портфоліо стрічок, на головну роль до фільму “Гаррі Поттер і філософський камінь” запросив режисер Кріс Коламбус.
Чимало води утікло з тих часів... Гонорари Редкліфа, котрі тоді складали 3 мільйони долларів виросли до 20 мільйонів, сам актор вже переріс свого героя на чотири роки, відзнявся у купі реклам найпрестижніших компаній світу на кшталт Burberry і вже у 2007 році став найбагатшим підлітком Британії (його статок на той момент складав 50 мільйонів долларів).
Щодо самого фільму “Гаррі Поттер і Смертельні реліквії”, то можна зауважити, що нова стрічка стала найдетальнішою екранізацією поміж всіх попередніх частин. Не дивно, що Девід Єтс вирішив відкласти фінал епопеї ще на вісім місяців – адже дійсно якість викладу заслуговує того, щоб на неї чекали. Окрім того, після перегляду трьох частин, відзнятих все одним й тим самим Єтсом, складається враження, що режисурою фільму займались три різних людини. І в цьому вся сіль – “Гаррі Поттер” ріс всі ці роки разом зі своєю аудиторією. Якщо починати перегляд п’ятою частиною, яка вже несе у собі долю фатальності, і закінчити першою частиною сьомої, то навіть не знаєш, чого очікувати від найостаточнішого кінця. Хоча справжнім поттероманам фінал відомий давно завдяки книжкам Джоан К. Роулінг.

Загалом враження “Смертельні реліквії” справляють приємне – у першу чергу, це – динамічний екшн, у котрому таємниці переплітаються з вигадками та реальністю, а межа між Злом та Добром надзвичайно тонка. По-друге, це – продовження дитячої казки, котра “виросла”, прогресувала, набула рис драми та трагедії. Знята у темних тонах, при мінімальній яскравості та кольоровості, стрічка нагадує психолігчні триллери Хічкока, хоча, звісно, порівнювати “Поттера” і “Психо” важко і просто не потрібно. Разом з тим, є у фільмі і кілька влучних жартів, що ніби знімають з глядача напругу, щоб пізніше занурити у неї ще глибше.
Сюжет все так само розповідають про боротьбу Гаррі та його друзів із силами Зла у обличчі чарівника Волдеморта та його прибічники – Пожирачів смерті. Поступово Поттер та його команда розуміють, що наражають на небезпеку всіх своїх родичів та близьких, доки ті знаходяться поряд з ними. Тож, вихід єдиний – розірвати стосунки зі своїм оточенням і поринути у небезпечні пригоди, від котрих залежить існування всього магічного, та й маґлівського світу. До того ж, є у них й інша важлива задача – знайти горокракси, чатсинки душі Волдеморта, котру той розщепив на сім частин, аби жити вічно. Лише знищивши всі горкракси, Гаррі зуміє перемогти злого чарівника.
Також друзі дізнаються про такі собі Смертельні реліквії – дари Смерті трьом братам, що хотіли перемогти її. За легендою, той, хто збере всі три дари, стане Володарем Смерті. І знову постає мета – заволодіти реліквіями раніше за Волдеморта, що надзвичайно важко, адже той шукав їх довгими роками...
Безперечно родзинкою стрічки став мультфільм, що і розповідає казку про Смертельні реліквії. Його анімація нагадує мультфільми Тіма Бартона, котрі відрізяються чіткістю силуетів та мінімалістичністю деталей.
Але найсоковитіші епізоди та моменти творці фільму вирішили зберегти для заключного епізоду пригод – “Гаррі Поттер та Смертельні реліквії. Частина друга”, прем’єра котрої відбудеться у липні 2011 року.
Спостерігаючи за “Поттером” від першої частини, можна з впевненістю сказати, що це один з небагатьох прикладів кіно, котре впродовж семи (а то й восьми) частин не лише не втрачає свою аудиторію, а й з виходом кожної стрічки набуває нової. Разом з цим, можна спостерігати і еволюцію аторської майстерності виконавців головних ролей – Деніела Редкліфа, Емми Уотсон та Руперта Гріна. Впевнено можна заявляти, що десятирічний досвід зйомок у поттеріані стануть чудовим стартовим майданчиком для подальшої успішної акторської кар’єри. Актори приємно дивують своєю емоційною грою, що водночас є чи не найбільшою перевагою фільму – основний лейтмотив залишається закцентованим на почуттях героїв, їх ставлення до світу і намаганнях віднайти себе у боротьбі зі Злом.
Ще одним цінним надбанням акторського складу чергового “Гаррі Поттера” став Білл Найї, що виконав роль Міністра магії чарівного світу. Яскравим персонажем залишається улюблениця Лорда Волдеморта Беллатриса Лестранж у виконанні небезвідомої Хелен Бонем Картер.
Загалом “Гаррі Поттера і Смертельні реліквії” дивитись варто навіть тим, хто раніше не особливо шанував творчість Джоан Роулінг. Звісно, починати краще з перших частин, бо глядачу, що бачить вже кінець історії, важко сприйняти і пройнятись змістом кінокартини.
А зараз лишається насолоджуватись новою частиною відомої епопеї, де Добро все ж таки має перемогти, хай і дорогою ціною, і чекати нових пригод чарівника та його друзів. І, можливо, не лише на екрані – нещодавно творець поттеріани Джоан К. Роулінг натякнула на продовження історії Гаррі Поттера.
Катерина Зінов’єва
 

УНІАН в Google News