Річка Хомора / фото українська Wikipedia

Екобитва за річки Случ і Хомора

17:30, 31 липня 2019
7 хв. 833

Попри те, що Україна має доволі багато річок і запасів прісної води, якість цієї води не найкраща. Щорічно у поверхневі води скидається близько 1 млрд кубометрів неочищених стоків. А підприємства, які забруднюють воду, не завжди цим переймаються і часто не зважають на думки екологів. Чи є вихід із цієї ситуації?

Ще три роки тому, внаслідок забруднення невідомою речовиною, в річках Хомора і Случ сталася масова загибель живих організмів. Екологи запідозрили, що за небезпечними викидами стоїть підприємство з Хмельницької області. Це навіть стало підставою для оголошення надзвичайної ситуації техногенного характеру у Баранівському районі Житомирської області. Та, на жаль, навесні 2017 року ситуація повторилася: через забруднення Хомори загинуло багато риби. Екологи знову з’ясували, що річка забруднюється стоками зі сторони Хмельниччини.

Підприємством, яке впало в око екологам, є Понінківська картонно-паперова фабрика — Україна. Виконувач обов’язків начальника Державної екологічної інспекції України у Хмельницькій області Олег Даценко зазначив, що, починаючи з 2016 року, його відомство провело 19 перевірок Понінківської картонно-паперової фабрики і в 90% випадках спеціалісти фіксували перевищення нормативів гранично допустимого скиду. Проби відбирали не лише в місці, де підприємство скидає стічні води в Хомору, а й вздовж річки — аж до межі з Житомирською областю.

«Фабрика не може справитися з перевищенням скидів забруднюючих речовин органічного походження, що провокує збільшення донних відкладень. Як наслідок, цей факт може призвести до загибелі водних живих організмів внаслідок порушення кисневого режиму річки...», — заявив еколог.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області навіть звернулася до суду з проханням зупинити роботу підприємства. І 23 липня Волинський окружний адміністративний суд став на бік екологів.

Однак керівництво підприємства категорично незгідне з цією позицією і обіцяє оскаржити рішення в апеляційному суді. «Суд не взяв до уваги результатів незалежних лабораторій, які показали відхилення забруднюючих речовин у межах похибки. Однозначно подаватимемо апеляцію. Наразі підприємство, де задіяно 1200 осіб, працює у штатному режимі», — заявив у коментарі УНІАН генеральний директор фабрики Сергій Прудкий.

«Хочу наголосити, що діючих очисних споруд повністю вистачає, щоб дотримуватися нормативів. Ми фізично не можемо скидати у річку забруднюючі речовини, які впливають на загибель риби», — додав він.

Читайте такожМасова гибель риби на Житомирщині: облрада просить керівництво держави зупинити діяльність підприємства-забруднювача

Втім, екоінспекція не збирається зупинятися. Наступний крок - скасування спецдозволу з водокористування, виданого Понінківській картонно-паперовій фабриці.

Олег Даценко наголошує, що Держекоінспекція неодноразово направляла до Державного агентства водних ресурсів відповідні документи, однак вони пролежали в агентстві кілька місяців, після чого Держагенство програло справу про відкликання спецдозволу з водокористування в суді, а потім в апеляції. У той же час екоінспекція навіть не була долучена до судового процесу як третя сторона.

«Один із закидів, який доводиться часто чути — чому Хмельницька область не скасовує дозвіл на спеціальне водокористування, який у квітні 2017 року видав департамент екології та природних ресурсів ОДА (спірний спецдозвіл на водокористування було видано 11 квітня 2017, його дія закінчується в 2020 році)? Дійшло до того, що Державна екологічна інспекція України направила Хмельницькій ОДА припис із вимогою скасувати дозвіл на спецводокористування для Понінківської фабрики. Однак це не є повноваженнями ОДА і, відповідно до постанови Кабміну, нині видає та скасовує ці дозволи Державне агентство водних ресурсів», — пояснив заступник директора департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА Руслан Якубаш.

А поки спецдозвіл діє, чиновники затвердили плани-графіки з проведення переоснащення очисних споруд та інших заходів на Понінківській картонно-паперовій фабриці.

Річка Случ / фото wikipedia.org / Rbrechko

На жаль, підприємство працює на очисних спорудах, які зводилися ще у радянські часи. І, звісно, той технологічний процес, який у них закладений, не задовольняє нинішніх потреб.

«Адже зріс обсяг виробництва та потужностей, що автоматично збільшило навантаження на очисні споруди. Сама ж річка не в змозі дати раду навіть за умови, якщо картонно-паперова фабрика буде дотримуватись визначених нормативів концентрації забруднюючих речовин. Ба більше — екоінспекція виходила з пропозиціями до Державного агентства водних ресурсів переглянути ці нормативи саме для підприємства у бік зменшення. На що в агентстві відповіли, що умови спецводокористування можуть бути змінені після закінчення терміну дозволу або його анулювання», — розповідає в.о. начальника екоінспекції.

Гендиректор фабрики Сергій Прудкий запевняє, що проект модернізації очисних споруд вже пройшов громадські слухання і зараз проходить оцінку в Мінекології. Загальна сума інвестицій становить 23 млн грн.

Тим часом проблема вийшла на загальноукраїнський рівень. 16 травня поточного року Верховна Рада ухвалила постанову про подолання негативних наслідків екологічної ситуації в басейні річок Хомора та Случ. А кілька районів Хмельницької та Житомирської областей пропонується визнати зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Цікаво, що голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Павло Дзюблик озвучив суму збитків, завданих забрудненням річок – майже 21 млн грн.

Читайте такожНа Житомирщині через забруднення річок загинуло понад 2 тисяч особин риби

«Перше питання, яке, зазвичай, ставиться: скільки людей працює на цьому підприємстві, скільки коштів воно сплачує в бюджет? Але питання в іншому – підприємство повинно виконати свої зобов’язання і побудувати очисні споруди, що, на сьогодні, на жаль, не відбувається», - сказав він.

Втім, звинувачувати в забрудненні річок тільки одну фабрику – несправедливо. Саме на це звернув увагу вже екс-голова Хмельницької облдержадміністрації Вадим Лозовий: «Дивна ситуація складається: фабрика річку труїть в Хмельницькій області, а риба дохне тільки в Житомирській. Може, в нас тут якась особлива риба водиться? Чи, може, та фабрика не є джерелом всіх бід».

Дійсно, спільна регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки нарахувала 16 підприємств, які здійснюють скиди стічних вод в річки Хомора та Случ в межах Полонського району Хмельницької області і Баранівського району Житомирської області. З них сім розташовані на Житомирщині.

Наприклад, під пильним оком екологів та слідчих вже три роки знаходиться підприємство «Миропільський папір». Також екологи розповідають, що не менші екологічні проблеми в Житомирській області, наприклад, провокує військова частина, яка начебто взагалі без очисних споруд здійснює викиди в Хомору. Крім цього, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, наразі продовжуються розслідування трьох кримінальних справ за фактами забруднення атмосферного повітря і порушення правил охорони вод (дві справи на Житомирщині, одна на Хмельниччині).

Віталій Тараненко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies