Нардеп Марія Мезенцева: Екологічно відповідальному бізнесу потрібна підтримка

Народна депутатка, голова міжфракційного депутатського об’єднання "Беззайве" Марія Мезенцева розповіла УНІАН про те, які екологічні проблеми існують в Україні, поділилася баченням, яким чином перевести українську економіку на екологічні рейки та заохотити бізнес і громадян до відповідального споживання природних ресурсів.

У парламенті 2 лютого був зареєстрований екологічний законопроект, мета якого - стимулювати громадян та бізнес раціонально використовувати національні природні ресурси, у тому числі шляхом переходу до екологічного безвідходного виробництва, сортування сміття та популяризації використання природних джерел енергії – сонця, вітру та води. Мотивувати до цього хочуть за допомогою впровадження податкових пільг для екологічних підприємств.

Про те, які екологічні проблеми існують в Україні, та можливі шляхи їх вирішення УНІАН поспілкувався з одним із ініціаторів екологічного законопроекту – народною депутаткою, головою міжфракційного депутатського об’єднання "Беззайве" Марією Мезенцевою.

Наскільки нам відомо, у парламенті створено міжфракційне об’єднання (МФО) "Беззайве". Якою є основна мета його діяльності?

У нас створено в парламенті дуже багато різних МФО. Уже дійшло до того, що скоро буде МФО, яке називатиметься: "Ті, хто люблять покемонів" [сміється]. Звичайно, я жартую. Але багато з зареєстрованих об’єднань є недієвими та формальними.

Наша мета полягала у тому, аби створити маленьке об’єднання, проте залучити до нього саме тих, хто є в профільних комітетах (євроінтеграційному та екологічному), а також усіх інших, хто має еко-лайф філософію, щоб лобіювати екологічні ініціативи.

Хто є учасниками даного об’єднання на сьогодні?

Це представники різних фракцій: і "Слуга народу", і "Голос", і позафракційні народні депутати. Чекаємо на усіх охочих приєднатися.

Це також об’єднання громадського сектору, наукових представників. На наш майданчик дуже радо залучаються і представники бізнесу, адже я особисто переконана, що діалог саме з підприємцями є дуже важливим, адже це ті люди, які сплачують податки, на основі яких формується державний бюджет, який ми потім розподіляємо на різні сфери. Тому бізнесу треба приділяти найбільшу увагу.

В Україні є дуже багато старих промислових об’єктів, модернізація яких дорого коштує / фото Богдан Слуцький

Ви сказали, що метою об’єднання є лобіювання екологічних ініціатив. Чи є вже певні успіхи?

Вже є приблизно 10-12 корисних законопроєктів, у написанні яких  МФО "Беззайве" безпосередньо брало участь.

Є також законопроєкти, в яких ми не є співавторами. До прикладу, законопроект щодо пластикових пакетів.  Проте він проходив через комітет, де я є головою підкомітету по наближенню законодавства України до ЄС, і ми його просували через публічні акції, спільні виступи у Верховній Раді, готували та одягали футболки.

Тобто це дієвий інструмент дійсно відповідальних депутатів, які долучаються до лобіювання корисних екологічних ініціатив.

Які найбільші екологічні проблеми, на вашу думку, зараз існують в Україні? І які з них вимагають негайного втручання з боку державних органів для їх вирішення?

Найперше, це промислове забруднення. В Україні є дуже багато старих промислових об’єктів, модернізація яких дорого коштує. Але є проєкти і підтримка, у тому числі від Європейського Союзу, яку можна використовувати на закупівлю екологічного обладнання.

Я нещодавно познайомилася з бізнес-проєктом, сутність якого полягає у виготовленні енергозберігаючих жалюзі, які можуть використовуватися у комунальних закладах освіти (дитячих садках, школах, університетах, театрах тощо). Ці жалюзі можуть накопичувати енергію і перетворюють її в електроенергію. Це український проєкт, українське виробництво.

Звісно, не можна не згадати постійну нашу біль – це відходи різного ґатунку. Там, де є зараз муніципальне забезпечення для сортування відходів - це прекрасно, але, на жаль, зазвичай його немає. Нарешті, у нас з’явилися окремі баки для пластикового та скляного сміття, а також картону. Проте куди потім везуть це сміття, куди його скидають, не зрозуміло.

Також є проблема із забудовою природоохоронних комплексів. Так, якщо інші країни зберігають свої екологічні комплекси, то у нас, наприклад, у Харкові, ми боремося, щоб зберегти заповідний фонд лісу, де один із забудовників-монополістів збирався зрубати дерева з Червоної книги і зробити паркінг. Документи на ці діяння були отримані незаконно. Наше МФО також і такими процесами займається.

Ви є автором законопроекту, який покликаний стимулювати суспільство до свідомого споживання і раціонального використання природних ресурсів. Розкажіть детальніше, в чому полягає його сутність, і які основні проблеми він зможе вирішити?

Мабуть, основна мета законопроекту №6544 – це дати поштовх до того, щоб в Україні почали заохочувати екологічне виробництво. Головним інструментом мають стати економічне стимулювання, а подекуди - податкові пільги. Я взагалі фанатично до цього ставлюся.

Важливо підкреслити той факт, що природні ресурси не є нескінченними. Україна є багатою і на чорнозем, і на корисні копалини: вугілля, газ. І наша країна – реальний приклад того, як нераціонально можуть використовуватися природні ресурси.

При цьому варто розуміти, що це питання ширшого аспекту. Необхідно розвивати альтернативні джерела енергії (вода, сонце, вітер). Звісно, ми знаємо про монопольне становище вітрової енергії і дуже вигідний тариф, по якому зелена енергія продукувалася в Україні, а зараз цей тариф держава може скасувати.

Я знаю багато бізнесів, які на своєму початковому етапі пропонують альтернативні джерела для споживачів, і без цього ми не виживемо. Ми ж не хочемо знову сидіти з лампами накопичення. Мабуть, ви пам’ятаєте, як школярі у 90-х роках робили під цими лампами домашню роботу. Це неприйнятно, тому за енергоефективністю майбутнє.

Міста розширюються, села, на жаль, зменшуються, але, незважаючи на це, я думаю, що попит на деурбанізацію буде зростати. Оскільки не кожна людина мріє про забруднене місто з мільйонами автівок. І тут уже йде мова про вирощування еко-продуктів. Тобто це така циркулярна економіка, до якої ми повинні прагнути.

Я підкреслюю, що це рамковий законопроект, в якому є перезатвердження. Треба, щоб працювали органи перевірки краще. Ми дуже добре знаємо про незаконний видобуток піску, про вивезення цілих кар’єрів, вирубку лісів.  І все це потрібно виправляти.

Міста розширюються, села, на жаль, зменшуються, але, незважаючи на це, я думаю, що попит на деурбанізацію буде зростати / фото Богдан Слуцький

Чи були труднощі з реєстрацією законопроекту?

Дякувати богу, складнощів не було. Законопроект зареєстрований. Я впевнена, що нам треба буде провести із профільними комітетами круглі столи. І це можна буде зробити уже в наступні десять днів карантину, поки Верховна Рада не збирається у пленарному режимі, проте комітети працюють, щоб довести загальну філософію ініціативи і підготувати податковий комітет до нашої подальшої роботи.

Для нас також важливо у цьому законопроекті, що це не проста якась забаганка народних депутатів, ця ініціатива виходить з громадського сектору.

У нас зараз податкова система достатньо закрита, а ми хочемо зробити її відкритою і ліберальною, тому така ідея була підтримана усіма співавторами.

Як ви оцінюєте роль активістів у підготовці даного законопроекту?

Дуже високо оцінюю. Їх внесок є надважливим.

До речі, багато людей, які стали народними депутатами у 9 скликанні, прийшли як раз з громадського сектору, тому тут відбувається подвійна роль. І нам легко знаходити спільну мову, залучаючи профільні комітети з наближення законодавства України до законодавства ЄС.

Чи відповідає законопроект законодавству ЄС?

Я думаю, що проблем з Асоціацію України з ЄС, а саме розділом, в якому йдеться про екологію, не буде, він буде зразковим у цьому сенсі. Нашим основним завданням буде сказати, чи не суперечить він праву ЄС. Якщо потрібно буде внести якісь доповнення, відповідно до директив або резолюцій, ми зможемо це зробити через поправки.

Важливим пунктом законопроекту є сталий розвиток бізнесу в Україні. Як ви вбачаєте реалізацію цього принципу? 

Україна долучилася до програми сталого розвитку. У ній йдеться і про подолання бідності, голоду, захист гендерної рівності, але й екологія посідає не менш важливе місце. І з нею у нас сьогодні пов’язано в нашому житті абсолютно все. Якщо ми, як суб’єкти екосистеми, не змінимо філософію, то стати успішною економікою у нас практично немає шансів.

Якщо у людини є внутрішнє переконання і бажання сортувати сміття – це чудово. Такій людині навіть ніяких додаткових законів не потрібно. Просто бери і роби. Наше завдання - тільки забезпечити умови для цього. А якщо немає такого внутрішнього розуміння, тоді жодні закони не допоможуть.

Цей екологічний законопроект – це крок до того, щоб наблизити Україну до виконання екологічних міжнародних зобов’язань.

Чи знайдуться голоси в парламенті для прийняття законопроекту у першому читанні?

Ми побачимо, як фракції ще виступлять, бо може бути дискусія.

Хоча по деяким євроінтеграційним законопроєктам, які я проводжу, взагалі ніхто не дискутує. Ми просто голосуємо. Я не впевнена, що цей законопроєкт не буде викликати дебатів, думаю, що навіть навпаки. Тому хочеться подивитися, яка візія кожного депутата, який буде виступати "за" чи "проти". Мені хочеться, щоб все ж таки його підтримала більшість у залі Верховної Ради.

Я лібералка стосовно податків і у мене зареєстровано насправді багато законопроектів, зокрема для фопів щодо ставок за безготівкову оплату / фото Богдан Слуцький

Мабуть, одним із опонуючих запитань в парламенті може бути: наскільки це на часі?

Я думаю, що це треба було зробити вже давно. І, наприклад, ми би прив’язали всі схожі законопроєкти, які зараз уже на стадії розгляду, до нашого законопроєкту. Він для мене величезну цінність має саме в роботі з бізнесом.

Ви багато говорите саме про запровадження пільг для бізнесу, який веде свою діяльність в екологічних рамках. Проте реалізація такого задуму буде зменшувати надходження до державного бюджету. Чи не виступають Податковий комітет та Міністерство фінансів проти?

Я лібералка стосовно податків і у мене зареєстровано насправді багато законопроектів, зокрема для фопів щодо ставок за безготівкову оплату.

Коли бізнес платить за чашку кави, за телевізор або за якісь інші покупки додаткові 2-3 відсотки, це неприйнятно, бо є регламент ЄС, який говорить, що це має бути не більше одного відсотка. Зараз це друга найбільша норма витрат бізнесу після виплати офіційної зарплати. З цим я теж борюся уже не перший рік.

Дійсно, будемо готуватися до опору податкового комітету, бо завдання будь-якого податківця, як і законодавця – наповнення державного бюджету, а не його зменшення. З Мінфіном у нас постійні тертя з цього приводу, але ми дотримуємося адекватної філософії та керуємося прикладами наших західних сусідів. Я особисто впевнена зі своїми колегами, які підтримують даний законопроект, що без пільг для бізнесу рухатися буде важко. Екологічному бізнесу потрібна підтримка, і ця підтримка має бути саме в податках.

А що на це відповідає безпосередньо бізнес? Чи готові українські підприємці ставати більш екологічними?

В Україні вже немало бізнесів: від виготовлення одежі до продуктів харчування, - які намагаються просувати екологічні стандарти. І вони будуть тільки "за". Не може бізнес бути проти пільг і зниження податків.

У мене на окрузі близько 80 відсотків податків – це збори з фізичних осіб-підприємців. Це маленькі крамнички. Деякі роблять, наприклад, еко-хутро. Я зараз ношу шубу з такого екологічного хутра. Мені кажуть: "Яка в тебе класна шуба, мабуть, це ж не екологічно". А я їм відповідаю: "Це абсолютно екологічна річ, харківський бренд, який треба підтримувати".

Якщо ми будемо підтримувати таких підприємців, то у нас стане більше відповідальних, екологічних бізнесів, це покращить нашу екологічну ситуацію, і ми станемо успішним кейсом для усього світу.

Можу навести приклад осені 2019 року, коли парламент голосував за підняття лімітів для фопів, оскільки у нас вже давно долар не по 8 гривень, і люди працюють в реальних умовах, а не десь на планеті Марс. Це тоді не підтримував ні профільний податковий комітет, ні Мінфін, але ми цю правку відстояли більшістю голосів в парламенті.

Тому я думаю, що це поле для дискусії. Законопроєкт не запроваджує певних ставок одразу, а пропонує відповідним органам державної влади впроваджувати надалі такі речі. І за моїми оцінками, це має бути здійснене вже у 2022 році.

У нас немає іншого вибору. Бо я вважаю, що за останні два роки ми не зробили нічого суттєвого для екологічного бізнесу, окрім інвестнянь, оподаткування IT-сектору та доступних кредитів 5-7-9. Треба запроваджувати щось більш помітне та корисне.

Богдан Слуцький

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News