Василь Лобода зазначив, що весняна кампанія пройшла на досить гарному рівні / фото УНІАН

Заступник генерального директора агрохолдингу "Укрлендфармінг" Василь Лобода: Ми з року в рік сподіваємось, що держава допоможе, підставить плече, але поки вона просто підставляє без плеча

12:36, 19.07.2019
15 хв. Інтерв'ю

Заступник генерального директора одного з найбільших українських агрохолдингів "Укрлендфармінг" Василь Лобода розповів УНІАН про результати весняної посівної, ефективність державної підтримки аграрної галузі, важливість розвитку напрямку тваринництва та політичні амбіції аграріїв.

Наскільки успішним для агрохолдингу "Укрлендфармінг" видалось перше півріччя 2019 року? Як ви оцінюєте результати посівної?

Озимі культури перезимували досить добре: і ріпак, і пшениця. Посівна пройшла інтенсивно, і погодні умови були непоганими. Хіба що велика кількість дощів на західній Україні завадила завершити посівну оперативно. Що стосується стану посівів на сьогодні, ви ж знаєте, нам завжди чогось не вистачає: то дощу, то сонця. Зараз сонця аж забагато, це суттєво вплине на ранні зернові, такі як пшениця і ячмінь. І тому, звичайно, тільки обмолот покаже, що вийде в результаті по кількості та по якості. В цілому, весняна кампанія пройшла на досить гарному рівні.

Які ваші оцінки по врожайності?

Відео дня

Невдячна це справа – говорити про врожайність. Все те, що є в планах, я сподіваюсь, що ми виконаємо, оскільки весняні дощі дали нам надію на досить непогані показники. Як складуться погодні умови в літній період, поки що невідомо.

Минулий рік був дуже вдалим, особливо по пізнім культурам: кукурудзі, сої, соняшнику. Тому сподіваємось, що результат цього року буде не гіршим. Але, ви ж розумієте, хочеш розсмішити бога - розкажи йому про свої плани.

Чи змінилась у цьому році структура посівних площ "Укрлендфармінгу"?

Основні традиційні культури, які вирощує компанія, - це кукурудза, ріпак, озима пшениця, соя, соняшник. Посівні площі коригуються у сівозміні з року в рік. Але загальна площа залишись на рівні минулого року.

Як в цьому році змінилася вартість посівної? Чи відчували ви нестачу в матеріально-технічних ресурсах?

Вартість посівної напряму залежить від курсу долара. Тому вона залишилась приблизно на минулорічному рівні.

У нашій компанії всі ресурси були отримані відповідно до планів весняних польових робіт. Наші колеги, які забезпечують компанію необхідними матеріальними ресурсами: добривами, засобами захисту рослин, пальним, - спрацювали завчасно, і під час посівної ми дефіциту в ресурсах не відчували.

Аграрії постійно скаржаться на завищену вартість добрив на внутрішньому ринку. Як склалась ситуація з добривами у вашій компанії: ви їх закуповуєте заздалегідь, або підлаштовуєтесь під ринок і чекаєте, коли ціна впаде? У яких виробників ви купуєте добрива?

Однозначно ми підлаштовуємось, спостерігаючи за динамікою на ринку. Є сезонність, коли ціна максимальна, і тому деякі матеріальні ресурси ми закуповуємо раніше, деякі в сезон. Моніторимо і світові, і внутрішні ціни на ринку. Щодо виробників, продукцію яких ми купуємо, все залежить від видів добрив, співпрацюємо як з іноземними, так і з українськими компаніями. Немає таких, яким би ми надавали однозначну перевагу. Ми оцінюємо багаторічний досвід в співпраці, порядність партнерів, тому що різні бували випадки. І, звичайно, звертаємо увагу на співвідношення ціни та якості.

Вартість посівної напряму залежить від курсу долара / фото УНІАН

Інша актуальна проблема на аграрному ринку – логістична, у зв’язку з дефіцитом зерновозів, локомотивів і підвищенням "Укрзалізницею" тарифів на перевезення. Чи зачіпає вас ця проблема, і як ви плануєте з нею боротися?

Останні три-чотири роки це величезна проблема для всіх аграріїв, яка особливо загострюється у осінній період, коли починаються пізні зернові: соя, соняшник і кукурудза. Через дефіцит зерновозів елеватори переповнені, ми не встигаємо вчасно доставити продукцію в порт. А ми маємо найбільші потужності в Україні – майже три мільйони тонн одночасного зберігання зерна. Найбільші елеватори у нас розташовані в Сумській і Полтавській областях – майже по п’ятсот тисяч тонн.

До яких втрат призводить нестача зерновозів та локомотивів?

Як тільки восени починається негода, а ми зберігаємо кукурудзи в межах двохсот гектарів, все те, що виливається з дощем, а далі – зі снігом, впливає на якість та кількість культури. І чим довше ми в осінній період зберігаємо кукурудзу в полі, тим гірші ціни на нашу продукцію, оскільки її якість погіршується. Тому наша оперативність напряму впливає на об’єм виручки.

Існуюча проблема також може призводити до зриву експортних контрактів. Кожен партнер, з яким ми заключаємо контракти, хоче, щоб і в кількості, і в якості, і в термінах все було згідно угоди.

Ви вже зауважили, що потужності компанії "Укрлендфармінг" з одночасного зберігання зерна складають близько трьох мільйонів тонн. Чи маєте ви плани щодо їх збільшення?

На сьогодні в нас працюють сімнадцять елеваторів. Також є бажання збудувати ще кілька елеваторів, щоб зменшити відстань від поля до елеватора, зокрема, у Чернігівській області. Таким чином, вдасться скоротити логістичні витрати, які відіграють величезну роль у собівартості продукції. Але на даний момент ті умови, які склались на ринку банківського кредитування, не дуже сприятливі. Сьогодні відсотки по кредитам - в межах двадцяти п’яти, сформувати якусь маржинальність і повернути ці відсотки дуже складно. Сподіваємось, що незабаром українська система банківського кредитування повернеться обличчям до аграрного виробника.

На моє переконання, держава має бути зацікавлена в розвитку системи кредитування агросектору і брати на себе погашення левової частини відсотків по кредитам.

На вашу думку, наскільки ефективні існуючі програми державної підтримки аграрної галузі?

Я, як людина, яка пропрацювала майже десять років у державних установах і тепер працюю в бізнесі, взагалі не можу оцінити існуючу державну підтримку як якісну і таку, що впливає на ефективність і результативність.

Що стосується рослинництва, тут держава повинна займатись пошуком нових ринків збуту, забезпечити аграріїв достатньою кількістю вагонів для перевезення зерна. Держава має зацікавити виробників у будівництві нових потужностей, забезпечити низькі відсотки по кредитам. І, що найважливіше, сформувати свої програми таким чином, щоб зацікавити людей жити і працювати у цій країні, а не тікати у пошуках щастя до Польщі, Німеччини, прибалтійських країн. Треба сприяти створенню нових робочих місць в Україні.

Державі необхідно повністю взяти на себе дотування тваринництва. Цей рік покаже, наскільки зменшиться поголів’я в Україні. Ні в одній країні світу - ставлю три знаки оклику - тваринництво не йде самотужки. Дотуються або кормові групи, а це складає 50% собівартості молока і м’яса, або поголів’я, яке утримується, або виробництво якоїсь продукції. Тваринництво забезпечує національну продовольчу безпеку та несе соціальну функцію, тому його необхідно підтримувати.

При цьому тваринництво однозначно має підтримуватися і в малих, і у середніх, і у великих підприємствах.

Тобто існуючі програми підтримки тваринництва, які Міністерство аграрної політики і продовольства запровадило у 2018 році і продовжило у 2019 році, не працюють?

Це сльози. Ефективність існуючих програм державної підтримки АПК, на мою думку, нульова. Те, що вони дають два рази по 750 гривень на утримання однієї корови, нагадує подачку. На те, щоб виростити первістку, треба витратити мінімум тридцять тисяч гривень. Тому це не допомога. Коли деякі великі компанії говорять: «Молоко нам не цікаве, м'ясо нам не цікаве», в першу чергу, це має почути і зрозуміти держава. Ці продукти повинні бути на прилавках наших маркетів, і їх необхідно забезпечити в достатній кількості.

Иллюстрация / REUTERS

Яким чином компанія "Укрлендфармінг" розвиває напрям тваринництва?

Ми утримуємо найбільше поголів’я серед українських підприємств –більше сорока тисяч голів молочного скотарства і близько шести тисяч м’ясної худоби. Загалом в Україні налічується близько тридцяти тисяч голів м’ясної худоби, тому ви розумієте, яку частку займає наша компанія на загальному ринку.

Ми використовуємо канадську технологію утримання м'ясної худоби. Робимо дуже якісний продукт і можемо конкурувати з будь-якими країнами світу. Виробляємо більше ста тисяч тонн молока в рік – це близько 5% від загального об’єму виробництва молока в Україні, утримуємо поголів’я більше ніж в чотирнадцяти областях України.

Але без підтримки держави ми не зможемо надалі інвестувати у цей напрям, тому що він на рівні збитковості. Маржинальність м’ясного виробництва або на нулі, або в мінусі. Не в кращій ситуації опинилось молочне скотарство.

Коли дивлюсь на загальні тенденції на українському ринку, стає сумно. Наприклад, нещодавно пройшла виставка «Агро-2019» у Києві. Раніше нам телефонували, просили представити наші породи великої рогатої худоби: шароле, абердин ангус, голштинську, чорно-рябу, червоно-рябу з гарним генетичним потенціалом і виробничими показниками. У цьому році державі було абсолютно байдуже, хто цю худобу виставляє.

Враховуючи збитковість напряму тваринництва, що мотивує "Укрлендфармінг" продовжувати його розвивати?

Ми у своїй виробничій діяльності використовуємо паї людей, які проживають у сільській місцевості, і відповідальність компанії за соціальну складову дає нам сили утримувати поголів’я, незважаючи на збитковість. Ми з року в рік сподіваємось, що держава допоможе, підставить плече, але поки вона просто підставляє без плеча.

У цьому році ми не плануємо збільшення поголів’я. Навпаки, не виключено, що на тих підприємствах, які продемонстрували негативний економічний результат, відбуватимуться процеси оптимізації. Будівництва нових тваринницьких комплексів також не передбачається.

Якщо у 1991 році в Україні нараховувалось 26 мільйонів голів великої рогатої худоби у господарствах усіх форм власності, то, за моїми даними, зараз сільськогосподарські підприємства утримують не більше 370 тисяч, і господарства населення – не більше, ніж 1,5 мільйони. Тобто загальне поголів’я складає не більше двох мільйонів! І цей показник продовжує скорочуватись катастрофічними темпами.

При цьому, я впевнений, що в Україні можна утримувати від 35 до 40 мільйонів голів великої рогатої худоби. Українська м’ясна продукція була б дуже привабливою у світі через зручну логістику, у нас є потенціал з нарощування експорту.

Яку продукцію і до яких країн ви експортуєте? Чи плануєте розширювати ринки збуту?

Ми активно експортуємо яловичину до Азербайджану. З початку року холдинг відправив до Баку м’яса майже 600 тонн на 1,5 мільйонів доларів.

Щодо експорту зернових, то ключовою продукцією для нас є кукурудза, пшениця, ріпак, соняшник, соя.

Якщо говорити про розширення ринків збуту, то ця робота йде постійно. Особливо в тому, що пов’язане із зерновою продукцією. Ці ринки постійно змінюють свою конфігурацію. Зерно ми експортуємо до Європи, Китаю, країн Близького Сходу. Українська продукція цікава в усьому світі.

Який напрям є для вас пріоритетним – експорт, чи наповнення внутрішнього ринку?

Все залежить від цінової позиції. Якщо внутрішній ринок буде пропонувати ціни не нижчі від експортних, звичайно, будемо надавати перевагу внутрішньому ринку.

Дуже хотілося б, щоб в Україні запрацювала додаткова переробка м’ясної та молочної продукції, щоб за кордон йшов не напівфабрикат, а готовий продукт для реалізації. Це ж саме стосується і зернової групи. Ми експортуємо зерно, а в Італії закуповуємо вироблені з нього макарони. Чому так?

Иллюстрация / REUTERS

Яким земельним банком на сьогодні володіє "Укрлендфармінг"? Чи збільшився він у порівнянні з минулим роком, або, навпаки, скоротився? Які подальші плани щодо його нарощування?

Це постійний процес. На жаль, в Україні немає в цьому питанні стабільності, адже існують проблеми рейдерства, подвійної реєстрації. Від рейдерства страждають навіть великі агрохолдинги. Тому земельний банк десь збільшується, десь зменшується. Звичайно, остаточну відповідь дасть кінець року. Думаю, він залишиться на минулорічному рівні.

Наскільки гостро на сьогодні проблема рейдерства стоїть перед аграрним бізнесом?

Дуже гостро, особливо у Рівненській, Черкаській, Полтавській, Сумській областях. Ці випадки постійно дошкуляють виробничій діяльності. Проблема рейдерства стосується не тільки нашої компанії – вона характерна також і для маленького, і для середнього виробника.

Нерідко на поле приходять "тітушки", люди одягнені у камуфльований одяг, зазвичай зі зброєю. Часто забирають техніку, переорюють поля, підкладають подвійну реєстрацію відповідних угод із пайовиками. Варіантів дуже багато. Але хочу підкреслити, що наша компанія завжди діяла у межах правового поля, і ніхто не може сказати, що "Укрлендфармінг" у когось безпідставно забрав якісь землі. Таких прикладів ви не знайдете.

Яким чином держава може сприяти подоланню проблеми рейдерства?

По-перше, потрібно навести порядок у державній реєстрації. Там дуже багато непорядних людей, через яких подвійна реєстрація – дуже поширене явище. Необхідно реформувати судову систему, яка залишає бажати кращого. Сподіваємось, що всі ці речі зміняться найближчим часом.

Нещодавно ви повідомляли, що для підвищення власної ефективності компанія "Укрлендфармінг" почала створювати кластери в певних областях і делегувати їм частину повноважень. Наскільки ефективно проходить така децентралізація?

"Укрлендфармінг" - це величезний холдинг, який здійснює свою виробничу діяльність у двадцяти двох областях України. Це спричиняє певну інертність. Тому минулого року власник прийняв рішення делегувати більше повноважень на місця – керівникам кластерів. Вважаю, що моменти децентралізації – логічні, але наскільки вони ефективні, покаже час. Наразі в нас існує вже одинадцять таких кластерів.

Інша цікава тема – аграрії в політиці. Не так давно ви озвучували свої політичні амбіції. Чого вам вдалось досягнути на цьому шляху?

Нещодавно забрав посвідчення про реєстрацію мене як кандидата до Верховної Ради по 158-му округу. Мені здається, що мій майже десятирічний досвід, пов'язаний з адмініструванням, а також десятирічний досвід роботи у виробничій діяльності, дають право застосувати той багаж знань, що я маю, у більших масштабах. Хочу переформатувати існуючу законодавчу базу в напрямі підтримки, і не тільки сільського господарства. 21 липня дасть відповіді на всі питання.

З чим пов’язаний тренд, що останнім часом все більше аграріїв хочуть бути представлені у парламенті?

Наразі там дуже багато людей, які не мають жодного відношення до сільського господарства і намагаються нам пропонувати якісь програми. Вони зовсім далекі від реалій українського аграрного ринку. Ті, хто розуміють, що таке земля, сільське господарство, проблематика села, повинні пропонувати і писати відповідну законодавчу базу.

Що у вітчизняній аграрній галузі потребує негайного втручання і вдосконалення після того, як буде обраний новий склад парламенту?

На мою думку, це земельні питання, програми розвитку сільських територій, розвиток кооперації, поглиблення децентралізації.

Для мене головним індикатором розвитку країни стане відродження села, коли будуватимуться ферми, дороги, відповідна інфраструктура.

Надія Бурбела    

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся