Дитяче харчування: бебі-бум "ростить" виробника

Згідно з офіційною статистикою, обсяги виробництва дитячого харчування в Україні набирають обертів слідом за бебі-бумом. Насправді ринок росте тільки за рахунок «молочників». Сегмент дитячих пюре та соків скорочується, випуском сухих сумішей займається лише одне підприємство, а виробництвом м'ясних та рибних консервів для дітей досі ніхто не зацікавився. Хоча в будь-якому випадку попит на вітчизняне дитяче харчування залишає бажати кращого

Обсяги виробництва дитячого харчування в Україні набирають обертів слідом за бебі-бумом. За офіційною оцінкою, за 9 місяців поточного року приріст у цій галузі, більш-менш, становив 14%. Щоправда, отримати такий результат вдалося за рахунок «молочників», а точніше, завдяки двом новим заводам молочного харчування, які зуміли вигідно і вчасно зайняти нішу. Водночас сегмент дитячих пюре та соків вітчизняного виробництва скорочується, випуском сухих сумішей в Україні займається лише одне підприємство, а виробництвом м'ясних та рибних консервів для дітей досі ніхто не зацікавився.

За словами генерального директора Національної асоціації виробників дитячого харчування, молококонсервної і сокової продукції «Укрконсервмолоко» Тамари Нагайцевої, сумарний щорічний обсяг ринку дитячої продукції сягає 65-70 млн дол. Але для українських виробників цю суму, як мінімум, потрібно ділити надвоє, оскільки їхня частка в цьому бізнесі становить близько 45%, а ціни, зазвичай, нижче.

Дитяче харчування з "недитячими" цінами

Найблагодатніший сегмент дитячого харчування в Україні - молочний. Потрібно відзначити, що тут українські компанії міцно закріпили позиції - імпортне дитяче молоко, сирки або кефіри в наш роздріб навряд чи можна знайти.

Як відзначає Нагайцева, за 9 місяців в Україні вироблено близько 12,3 тисячі тонн такої продукції (на 16% більше, ніж минулого року). Після запуску в експлуатацію заводу «Яготинське для дітей» у жовтні цього року позитивну тенденцію відзначили і в Міністерстві аграрної політики. Навесні 2012-го в Україні також відкрилося підприємство - завод дитячого харчування «Агуша», що входить до транснаціонального холдингу PepsiCo (ВАТ "Вімм-Білль-Данн Україна"). Отже, враховуючи ці виробничі майданчики і комбінат «Придніпровський» (ТМ «Злагода») і компанію «Данон-Юнімілк» (ПАТ «Галактон», ТМ «Тема»), які і раніше діяли, - українських дітей забезпечують молочними продуктами 4 великих «молочники». Хоча прогнози розвитку цієї сфери обнадійливі, натомість фактичне споживання за всіма видами дитячої продукції залишає бажати кращого.

«Фактичне споживання дуже низьке, тому що у нас люди бідні, а дитяче харчування все-таки недешеве. Загалом, за нормами Міністерства охорони здоров'я, потрібно багато споживати, а фактичні показники - жахливі цифри: молоко і кисломолочні продукти - тільки 7% норми, сухі суміші та каші, замінники молока - у середньому 13%, соки - 12%, овочеві пюре - 2 % », - пояснює Нагайцева.

Ясна річ, відзначає експерт, це не означає, що діти в Україні зовсім недоїдають, просто замість спеціалізованої продукції батьки годують їх звичайною їжею. Погано це чи добре, питання спірне. Але в чому погоджуються експерти, так це в тому, що при покупці дитячого харчування батьки переплачують, насамперед, за посилений контроль якості сировини і його переробки.

До речі, самі батьки в розмовах кажуть, що до трьох-чотирьох років годують дітлахів тільки "дитячими" сирками-соками-консервами. Причому, прискіпливо вибираючи ліпші торгові марки і приміряючись з дорожнечею. Але починаючи з трьох років, у багатьох діти різко "дорослішають" і замість спеціалізованого дитячого сирка отримують четвертинку "дорослого"​​, а замість соку з дитячої упаковочки батьки наливають "дорослі" вітаміни. Як варіант - до раціону вводять "найкраще з базару" або власного виробництва. Хоча в будь-якому разі, увага до якості залишається пильною і серед дорослих продуктів вибирається найкраще. Дошкільнята та молодші школярі залишаються на власне дитячих продуктах здебільшого, якщо мають проблеми зі здоров'ям.

Директор із забезпечення молочною сировиною компанії «Вімм-Білль-Данн Україна» Олена Жупинас відзначає, що вартість молока для виробників дитячого харчування в середньому на 15% вища, ніж для інших лінійок продуктів. Пов'язано це з тим, що його виробники можуть придбати тільки в спеціальних атестованих господарствах, де вимоги до сировини суворіші.

«Атестат видається не тільки на основі технологічного обладнання господарства, ще перевіряється вода, яку п'ють корови і якою миють обладнання, проводяться щомісячні аналізи кормів, ґрунтів, на яких вирощується кормова база», - розповідає Жупинас. Подібні господарства, за її словами, є у Полтавській, Чернігівській, Київській, Хмельницькій областях.

«Прикорм»: гонка на виживання

Якщо у молочників справа з дитячим харчуванням потроху наростає, то українські виробники сокової дитячої продукції, пюре, а також сухих сумішей і каш - так званих продуктів прикорму - не так стійко стоять на ногах.

За інформацією компанії «Вітмарк», що виробляє більшу частину своєї сокової продукції та пюре на потужностях Одеського консервного заводу дитячого харчування (ОКЗДХ), українські виробники дитячих пюре в першій половині 2012 року займали 38% ринку, тоді як у 2011 році - 43% , а в 2010 - 46%. Подібна ситуація і в сегменті дитячих соків українського виробництва. До того ж загалом, відзначають в компанії, внутрішній ринок фруктово-овочевої дитячої продукції в Україні щороку зростає, і, наприклад, у 2011 році він становив 5,5 млн літрів. Власне «Вітмарк», що виробляє дитячі соки і пюре під ТМ «Чудо-Чадо», хоч і займає 22% цього сегмента ринку (за підсумками 8 місяців п.р.), але все ж побоюється зростання конкуренції.

Річ у тому, зазначають в компанії, що обмеження торговельної надбавки на продукти дитячого харчування, яке встановлюють обласні держадміністрації, виходячи з відповідної постанови Кабміну, у багатьох регіонах витісняють українську продукцію з полиць магазинів, які не бажають брати для продажу малоприбутковий товар.

«У низці областей таке обмеження запровадили тільки на вітчизняне дитяче харчування, тоді як на імпортне ніякого обмеження немає. Найнижче обмеження - 10% - на сьогодні діє в Сумській області», - розповідає керівник прес-служби «Вітмарка» Андрій Крень.

В інших регіонах ця цифра варіюється від 15% до 25%, але водночас є і приклади Дніпропетровської та Волинської областей, де немає обмежень граничної рентабельності та торговельної надбавки ні на вітчизняне, ні на імпортне дитяче харчування. До того ж, запевняють у «Вітмарку», роздрібні ціни на дитяче харчування тут не вищі, ніж у регульованих галузях.

Як результат такої практики – низка українських виробників дитячого харчування підписали резолюцію «Про скасування регулювання цін і тарифів на продукцію дитячого харчування», шляхом якої звернулися до виконавчої влади з проханням дозволити ринку дитячого харчування «вийти у вільне плавання». Хоча, за благими намірами, цілком імовірно, може стояти і банальне бажання підвищити ціни на продукцію, адже імпортні конкуренти продають у середньому на третину дорожче.

Між іншим, імпортні компанії також відзначають зростання частки ринку економ-сегменту. У компанії Nestle, що виробляє широкий спектр дитячих продуктів харчування, вважають, що «за останній рік зростання ринку дитячого харчування в Україні становив 9% у грошовому вираженні, хоча за обсягами темпи зростання сповільнилися, що, насамперед, пов'язано з економічною ситуацією в країні і платоспроможністю споживачів».

У Nestle наголошують, що останнім часом в українських сім'ях поступово збільшується попит на їхні дитячі каші, овочеве і фруктове пюре, соки. Водночас компанія розширює сферу продажів і готує вихід на ринок нової категорії товару - спеціалізованої продукції для вагітних і годуючих жінок.

Конкурувати з імпортними виробниками сухих молочних сумішей і каш доводиться єдиному профільному українському підприємству «Хорольський комбінат дитячих продуктів». Інше аналогічне підприємство - «Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів» (Одеська область) збанкрутував 2 роки тому.

Що ж стосується дитячих м'ясних і рибних консервів, то цей продукт представлений на нашому ринку виключно імпортними зразками, насамперед, російськими, білоруськими, американськими та німецькими. Трапляються також і чеські виробники.

Перепоною на шляху розвитку ринку дитячого харчування експерти називають неоднозначну політику держави щодо акумуляції підприємствами цієї галузі податку на прибуток. З одного боку, їхній прибуток не оподатковується, що зрештою відкриває додаткові можливості, з іншого - скористатися вільними коштами вони можуть лише за умови зниження ціни вартості продукції та збільшення виробництва. «Ми якраз розробляємо зміни до Податкового кодексу, тому що там обмеження є - звільнення від оподаткування прибутку підприємств, але за умови зменшення ціни і збільшення виробництва. Ви знаєте, зараз цією пільгою практично ніхто не користується, тому що дуже складно витримати такі умови», - розповідає Нагайцева. За її словами, прибуток раціональніше направляти на модернізацію виробництва, що якраз і відстоюють виробники. До речі, відповідні зміни до Податкового кодексу ініціювало Міністерство аграрної політики та продовольства, відповідний документ поданий до Кабміну.

Ринок «ось такий завширшки»

Незважаючи на підводні камені, ринок дитячого харчування дуже перспективний і на ньому найближчим часом будуть з'являтися нові гравці, вважає голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський. За його словами, «цільова аудиторія» ринку досить значна - близько 1,5 млн дітей віком до 3 років.

«Тут якраз дуже велике поле для креативу молочних підприємств. Хто правильно зрозуміє ринок, той займе нішу. Тут дуже великі перспективи», - вважає Чагаровський.

Інтерес великих виробників і холдингів до сегменту дитячого харчування Чагаровський пояснює пристойною маржею, диверсифікацією ризиків, а також зміцненням репутації компанії, адже те, що стосується дітей, завжди має додаткове соціальне значення. Плюс до півтора мільйона дітлахів можна додати і значну кількість дорослих споживачів, які купують дитячі продукти для себе (беручи до уваги те, що в дитячих продуктах будь-яких консервантів-фарбників-покращувачів має бути менше або не бути зовсім).

Отже, ринок дитячого харчування має перспективи зростати завширшки - за рахунок появи нових виробників і товарів, і заввишки - за рахунок обсягів виробництва і підвищення якості дитячих продуктів. Головне, щоб влада і виробники знайшли спільну мову доти, доки попит на дитяче харчування не впав до критичного рівня.

Анастасія Новикова (УНІАН)

УНІАН в Google News