"Газовий" консорціум: як би не вилетіти в трубу ще до створення...
"Газовий" консорціум: як би не вилетіти в трубу ще до створення...

"Газовий" консорціум: як би не вилетіти в трубу ще до створення...

14:08, 12.02.2010
11 хв.

Янукович має намір реанімувати газотранспортний консорціум. Мета - збити ціну на газ. На ділі – Україна знову поспішила посісти позицію “задніх” у діалозі з “Газпромом”...

Хто б і що не казав, а країна вже фактично маэ нового президента, він же, не гаячи час, озвучив свою позицію з газового питання. Ще не висохло чорнило на протоколах виборчих комісій, а Віктор Янукович заявляє про свій намір запропонувати Росії участь у консорціумі з управління українською газотранспортною системою на рывних з Україною (по 33,3% кожен) і ЄС. При цьому він неодноразово підкреслює, що домагатиметься зниження ціни на газ для України. Не важко, з урахуванням цих двох фактів, зрозуміти, що «нова» влада схиляється до так званого білоруського варіанту, який припускає отримання знижок в обмін на трубу. Сьогодні такий підхід не викликає настільки сильного заперечення, як це було у розпал газової війни, коли варіант допуску до нашої ГТС “Газпрому” розглядався не інакше як зрада національних інтересів. Виною тому «вдалі» домовленості Тимошенко про ціну блакитного палива, підписані в січні 2009 року. До того ж, за останні пывроку неодноразово у ЗМІ з`являлися повідомлення про існування негласних домовленостей між прем`єрами Росії й України про передачу нашої ГТС під контроль північної сусідки в обмін на підтримку Юлії Володимирівни на президентських виборах. Документального підтвердження ці чутки не знайшли, натомысть створили прекрасний фон для заяв В.Януковича про консорціум як про єдиний реальний шанс домогтися перегляду газових угод. Та якщо вникнути у ситуацію, то виявиться, що Україна знову поспішила посысти позицію “задных” у діалозі із “Газпромом”.

Слово - не горобець

Заяви Януковича як головного претендента на пост Президента мають величезну вагу і сприймаються як державна стратегія, яка буде реалізована після інавгурації нового керманича країни. Тому кожне слово, сказане з приводу газових відносин України і Росії, розглядається з особливою пильністю.

Відео дня

І реакція на них миттєва. Через два дні після озвучених Януковичем ініціатив заступник голови правління Газпрому Олександр Медведєв заявив, що компанія готова розглянути можливість інвестицій у ГТС України. Правда, він тут же відзначив, що йому особисто нічого не відомо про таку пропозицію. Іншими словами, російський монополіст дав зрозуміти, що попередніх консультацій не було.

О.Медведєв також сказав, що будь-які можливі інвестиції в нашу трубу не відміняють реалізацію заявлених газотранспортних проектів. Ось тобі й на, адже Віктор Федорович особливо підкреслював зворотне – Росія при входженні в консорціум може відмовитися від Північного і Південного потоків, які йдуть в обхід України, і викоистання яких неминуче привело би до зниження обсягів прокачування газу через нашу ГТС і падіння до нуля рентабельності її експлуатації. Та це й зрозуміло, адже в проекти вже вкладені колосальні кошти, то невже у Партії регіонів не здогадуються, що даний процес давно став незворотним.

Ще один важливий нюанс, озвучений Януковичем – проведення у рамках консорціуму реконструкції ГТС, щоб збільшити її пропускну спроможність.

Тут слід нагадати роз`яснення одного з найбільш впливових «регіоналів» Бориса Колесникова, які він озвучив в інтерв`ю газеті «Сегодня» щодо виступу свого шефа. На питання, чи має намір Янукович переглядати газові домовленості з Росією, Колісников висловив сумнів: "Я не думаю. Віктор Федорович за рахунок модернізації повинен буде збільшити до 200 млрд куб. м. прокачування російського газу, тим самим він практично удвічі збільшить прибуткову частину. Ось це - головна складова".

Ясно, що у висловах політиків, особливо в процесі виборчої кампанії, завжди присутній принцип ситуативної вигоди і те, що було добре вчора, сьогодні краще не згадувати. Але заяви кандидата у президенти з приводу газу у нас прийнято запам`ятовувати.   

Що ж до збільшення пропускної спроможності газотранспортної системи майже удвічі, то тут найголовніше – домогтися від учасників консорціуму інвестицій в модернізацію. У цьому питанні найважливішу роль грає пайовий розподіл. Україна просто зобов`язана зберегти за собою право диктувати свої умови.

Поперед батька в пекло

Поспішність, з якою кандидат у президенти розподілив долі потенційних членів консорціуму, викликала подив як у аналітиків, так і політиків. Незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут вважає, що до початку реальних переговорів не варто було говорити про таку тонку їх частину. «У зв`язку з цим виникає багато питань щодо того, як потім відстоювати інтереси України. У нині чинному Міжнародному консорціумі з управління і розвитку газотранспортної системи України (створений в 2002 році для будівництва газопроводу Богородчани-Ужгород) частки розподілені між Україною і РФ за принципом 50 на 50, і це дозволяє росіянам повністю контролювати ситуацію. Що тоді говорити про консорціум, в якому Україна матиме тільки 33% акцій. Як у такому разі ми зможемо впливати на подальший розвиток ГТС, її модернізацію і ефективне використання. За таких умов наша ГТС може просто перетворитися на дешевий інструмент для транспортування газу, який, відслуживши свій термін, буде замінений альтернативними потоками», - вважає експерт.

Він переконаний, що вирішувати питання створення консорціуму слід тільки в контексті глибокого реформування “Нафтогазу”. «Сьогодні всі практичні рішення по ГТС ухвалюються в НАКу, а не в «Укратрансгазі», який по ідеї повинен управляти нею. Тепер же необхідно вирішити завдання з виокремлення зі складу “Нафтогазу” “Укртрансгазу”, інакше незрозуміло, як у разі створення консорціуму ці два суб`єкти зможуть управляти ГТС від української сторони», - відзначив експерт.

Кажучи про можливі терміни формування консорціуму, А.Нарбут відзначив, що не бачить перспектив для його створення у поточному році. «Навіть якщо новий уряд буде створений досить динамічно, то до кінця 2010-го - початку 2011-го можна чекати тільки старту реорганізації “Нафтогазу”. Саме на цій фазі можна буде говорити про розподіл часток у консорціумі. При цьому мені більше імпонує заява Тигіпко, що частки європейських і російських партнерів можуть скласти по 25%, а Україна збереже під своїм контролем 50%. Така логіка формування консорціуму перспективніша для України з погляду подальшого розвитку ГТС», - додав експерт.

Він не вважає оптимальним білоруський сценарій щодо України. «Я думаю, що зниження ціни можна домогтися і без передачі “Газпрому” частки в нашій ГТС. Зміни в маркетинговій політиці “Газпрому” неминуче відбуватимуться, корегуватиметься формула ціноутворення. У цьому питанні на російського монополіста тиснуть його європейські партнери, що дає можливість і нам підняти питання про перегляд цін у бік зниження». Він уточнив, що «країни ЄС наполягають на відмові “Газпрому” від оцінки єдиного європейського ринку, вимагаючи підходити індивідуально. Якщо у французів могутня атомна енергетика, то у німців пріоритет – на користь газойлю. До того ж чинником, що корегує ціну, сьогодні є спотовий ринок газу в Європі, не враховувати який неможливо».

Експерт переконаний, що “Нафтогазу” необхідно терміново розробити переговорну стратегію, яка дозволить вийти на нові варіанти контрактів. «Це не було зроблено не в 2007, не в 2008, що і привело до нашого програшу на переговорах з Росією в 2009 році», - констатував А.Нарбут.

Як підкреслив експерт, якщо розглядати можливий варіант реформування газо-енергетичного комплексу України в цілому, і “Нафтогазу”, зокрема, то можна припустити, що після виділення з його структури “Укртрансгазу”, останній (як новостворений) зможе претендувати на укладення нового контракту на транзит російського газу. «При цьому компанія зможе пропонувати свої послуги зі зберігання газу в підземних сховищах як російській стороні, так і ЄС. На такій відкритій основі можна буде розраховувати на вигідні для України умови з транспортування газу», - переконаний А.Нарбут.

Озвучений експертом алгоритм обговорюється експертним співтовариством не перший рік. Отже знову виникає питання про обізнаність ініціатора створення консорціуму щодо реалій нашої газової галузі. Кому захочеться входити в консорціум, одним з членів якого є “Нафтогаз”, який перманентно знаходиться на межі технічного дефолту?..

Слова, слова, слова...

У цілому, складається враження, що наші політики в молодості до дірок заслуховували пластинку французької співачки Даліди, особливо налягаючи на її знамениту пісню «Paroles, paroles», що в перекладі означає “слова, слова”. «Знову слова, завжди слова. Усе ті ж слова. Тільки слова.», - співала Даліда в далеких 70-х. Мабуть, десь на рівні підсвідомості текст пісні укоріився в головах наших лідерів і став для них підручником з бездіяльності.

Пригадайте, 23 березня 2009 року за підсумками Міжнародної інвестиційної конференції з модернізації української газотранспортної системи в Брюсселі була прийнята спільна декларація України і ЄС. Ми зобов`язалися створити прозорий газовий ринок. Уряд повинен забезпечити незалежність оператора з транзиту газу, а також відкритість для інвесторів щодо модернізації газотранспортної системи, у якості яких тоді розглядалися європейські споживачі. При цьому реформу газового сектору Україна мала завершити до кінця 2011 року.

Пройшов майже рік, але ми так і не дочекалися реальних кроків Кабміну. У передвиборній боротьбі Юлії Тимошенко було не до того, особливо враховуючи украй негативну реакцію Росії на цю декларацію. Цікаво, що подумають у Брюсселі про нові українські ініціативи, та й чи захочуть там взагалі думати про такі ілюзорні речі...

Заявивши про створення консорціуму, Янукович, у першу чергу, хотів просигналити українцям, що найближчим часом кабальний газовий договір буде переглянутий. Країна перестане щомісячно із завмиранням серця стежити за тим, як по всіх засіках нашкрібаються гроші на оплату імпортного блакитного палива. Але зрозуміло, що, розраховуючи виключно за рахунок консорціуму “змусити” Росію продавати нам газ хоч би за середньою для Східної Європи ціною, Віктор Федорович або чогось не договорює, або глибоко помиляється. Навіть якщо консорціум і буде створений в анонсованому форматі, то до цього моменту пройде мінімум роки півтора-два. Тим часом вітчизняна промисловість і рядові споживачі знемагатимуть під ярмом “Газпрому”. Єдиний варіант – активно готуватися до переговорів про перегляд угоди–2009. Переконати росіян піти на поступки буде украй складно, але зовсім не неможливо, якщо сильно захотіти. Головне, що хотіти в новій владі є кому. У сукупності члени Партії регіонів володіють левовою часткою металургійної і хімічної промисловості України, для яких ціна газу критично важлива.

Антон Лосєв (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся