Міненерго готує "ліфт" для бензинових цін
Міненерго готує "ліфт" для бензинових цін

Міненерго готує "ліфт" для бензинових цін

19:34, 19.01.2011
13 хв. 1

Міненерго вимагає проведення спецрозслідування імпорту бензину і введення антидемпінгових мит. Оператори ринку вважають несправедливими запропоновані санкції. За їхнім прогнозом, внаслідок фіскальних заходів ціна палива перевалить за 1 євро...

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звернулося до Міністерства економічного розвитку і торгівлі з вимогою провести спеціальне антидемпінгове розслідування щодо імпорту нафтопродуктів в Україну, а також ввести антидемпінгові мита у розмірі 130 євро за тонну на бензини і 80 євро за тонну - на дизельне пальне. При цьому відомство посилається на звернення керівників шести українських нафтопереробних заводів, які просять захистити вітчизняного виробника від недобросовісних імпортерів. Самі ж «недобросовісні» конкуренти, які представлені такими автозаправочними мережами, як Shell, ОККО, WOG та інші оператори, що працюють з імпортним бензином, кажуть про несправедливість запропонованих мит та лобіювання інтересів українських нафтопереробників. Вони переконані, що в разі введення мит ціна 1 літра якісного палива, що відповідає європейським стандартам, перевалить в Україні за 1 євро. Більше того, противники антидемпінгових санкцій прогнозують, що збільшення вартості імпортного бензину зіграє роль ліфта для ціни бензину українського виробництва і підніме її значно швидше, ніж це зробив би зростаючий ринок нафти...

Під один гребінець простіше...

Отже, почнемо з імпортерів. Як зазначив директор департаменту газової, нафтової та нафтопереробної промисловості Міненерго Костянтин Бородін, три держави - Росія, Казахстан і Білорусь - володіють 68% українського ринку імпортних нафтопродуктів і «здійснюють їх масовану експансію в країну».

У цілому, за його словами, в 2010 році імпорт нафтопродуктів в Україну збільшився до 4,5 млн. тонн, що на 700 тис. тонн (на 18%) більше, ніж у 2009 році. 

На думку К.Бородіна, Росія, Білорусь і Казахстан проводять політику протекціонізму щодо національних нафтопереробних галузей. "Ми стоїмо перед реальною перспективою втрати внутрішнього виробника нафтопродуктів і того, що залишимося наодинці з імпортером, на якого не можемо впливати податковими механізмами, який не створює в Україні робочі місця", - підкреслив він.

К.Бородін також відзначив, що введення мита здатне знизити рівень імпортного палива на ринку країни до 10%, що відповідає сьогоднішнім обсягам постачання палива з країн Європейського Союзу.

«Керівники шести НПЗ звернулися з листом до міністра Юрія Бойка з проханням ввести антидемпінгові мита на нафтопродукти незалежно від країни їх походження. Ми підтримуємо цю позицію й ініціюємо введення антидемпінгових мит, проведення антидемпінгового розслідування щодо нафтопродуктів, що надходять на ринок України», - додав директор департаменту Міненерго.

Зауважте, спочатку мова йде про загрозу з боку Білорусі, Росії та Казахстану, але потім уточнюється, що українські нафтопереробники пропонують ввести мито незалежно від країни походження нафтопродуктів. Якщо наші НПЗ зрозуміти можна, то позиція Міненерго, яке підтримує саме такий варіант, викликає подив. Ідея введення всеосяжних санкцій викликала різке неприйняття в середовищі учасників вітчизняного ринку, що працюють з імпортним паливом. Особливо турбувалися ті, хто ввозить його з Румунії, Польщі та Литви. Вони ж бо й справді без вини завинили...

Удариш по конкуренції – отримаєш ціновий шок

У суперечках між державою і приватним бізнесом щодо всіляких фіскальних нововведень останній часто вдається до випробуваного прийому – залякування кінцевого споживача зростанням цін, а там гляди і держава відмовиться від збільшення податків або введення додаткових мит. Цим же шляхом пішли й автозаправочні мережі, які реалізують в Україні імпортний бензин і дизпальне.

Того ж дня (18 січня), коли Міненерго заявило про плани ввести антидемпінгові мита, відбулася прес-конференція тих операторів ринку нафтопродуктів, які виступили категорично проти ініціативи відомства. Вони закликали уряд віддати пріоритет захисту українського споживача, а не лобіюванню інтересів нафтопереробних заводів. При цьому не варто також забувати, що "наші НПЗ" - "нашими" є досить умовно, оскільки практично усіх заводів власниками є іноземці (читай – російський бізнес).

Як зазначив директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн, введення обмежувальних мит зруйнує диверсифіковану систему постачання нафтопродуктів в Україну. «Ми ризикуємо потрапити в залежність від декількох власників НПЗ, які будуть диктувати свою цінову політику і створять підґрунтя для маніпуляцій із забезпеченням ринку нафтопродуктами», - зазначив експерт.

Він також уточнив, що сьогодні постачання бензину і дизпального відбувається з Литви, Білорусі, Росії, Румунії, Польщі, Казахстану і Туркменістану, на частку яких сумарно припадає 40% українського ринку. «В сумі з 60% часткою українських виробників наш ринок є вкрай конкурентним і гарантує об`єктивне ціноутворення в будь-який момент часу. Введення мита зруйнує цю стійку ринкову конструкцію», - вважає С. Куюн.

На думку президента Асоціації «Об`єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леоніда Косянчука, обмеження імпорту нафтопродуктів однозначно призведе до підвищення цін на бензин. «Після введення мита гуртові ціни на нафтопродукти в Україні однозначно збільшаться, відповідно, зросте роздрібна ціна бензину. При цьому гуртовий ринок буде монополізовано двома-трьома гравцями. До чого це може призвести, ми чудово пам`ятаємо з досвіду 2005 року, коли український ринок був монополізований українськими нафтопереробниками. Внутрішнє виробництво виявилося нездатним задовольнити попит. Дефіцит нафтопродуктів привів до зростання цін, і уряд Тимошенко в результаті був змушений відкрити кордони для імпортного бензину. Сьогодні ми йдемо за таким же сценарієм. Народний український танець - гопак на граблях», - підкреслив експерт.

Оператори автозаправок прогнозують, що запровадження мита призведе до витіснення з ринку дрібних автозаправних мереж, які будуть не в змозі конкурувати з підконтрольними вітчизняним НПЗ мережами. Зрозуміло, що це також не буде сприяти збереженню конкурентного середовища.

Український менталітет: ціни вищі - якість нижча

Критикуючи фіскальні санкції, оператори заправок одностайно відзначають низьку якість вітчизняних нафтопродуктів, які постійно дорожчають. Українські НПЗ надто відстають від своїх закордонних конкурентів за показником глибини переробки нафти. Домагаючись від держави обмеження імпорту палива, переробники вкотре обіцяють провести модернізацію підприємств. «З моменту приватизації наших НПЗ минуло 10 років, але ми, як і раніше, маємо низьку глибину переробки нафти і нові вимоги про створення для НПЗ тепличних умов», - зазначив Л.Косянчук.

> Експерти вважають, що така ситуація склалася унаслідок "економності" власників, які не поспішають модернізувати "спадщину радянської епохи", що дісталася їм чи не задарма. Але в оновлення треба вкладати кошти, причому "живі" і чималі. У Європі та США глибина переробки нафти становить від 83% до 96%, тоді як у нас в середньому близько 70%. За цим показником українські НПЗ давно обігнали білоруські виробники, навіть росіяни на 1% попереду.

Президент ПАТ «Концерн Галнафтогаз» Віталій Антонов (контролює мережу автозаправок ОККО) відзначив, що за підсумками 2010 року українські НПЗ так і не освоїли виробництво бензину стандартів євро-4 і євро-5. «Ми з задоволенням прийдемо до наших виробників, і будемо купувати в них паливо для потреб населення, якщо воно буде відповідної якості. Сьогодні ми принципово не купуємо паливо на українських заводах саме у зв`язку з його низькою якістю», - підкреслив В. Антонов.

Високі вимоги до якості він пояснив тим, що в більшості українських автовласників нові імпортні автомобілі, вельми чутливі до характеристик бензину. «Власники нових автомобілів не готові заощаджувати на бензині за рахунок технічного стану своєї машини, за яку заплачено серйозні кошти. Я вже не кажу про екологію, яку отруює низькоякісний український бензин. У Європі вже вводяться стандарти євро-6, тоді як ми, з введенням мита, повертаємося до євро-2», - заявив експерт.

При цьому він підкреслив, що для тих споживачів, хто цінує якість, мережа автозаправок ОККО буде, як і раніше, пропонувати високоякісне паливо. «Ми продовжимо завозити нафтопродукти з Європи, але ціна їх з урахуванням мита буде дуже високою, тому що нафта в поточному році продовжить дорожчати. У результаті, те, що в Європі пропонується за адекватною ціною, у нас стане «супер преміумом» - понад 1 євро за 1 літр 95-го бензину стандарту євро-4. Сьогодні справедлива ціна якісного бензину А-95 - 9,5 грн. за літр і найближчим часом вона могла б зберегтися в межах 9,5 - 10 грн., але тільки якщо не будуть вводитися антидемпінгові мита», - зазначив В. Антонов.

Зі своїм колегою цілком згоден гендиректор Shell Retail Ukraine Вільям Козик, який у підвищенні мита бачить, в першу чергу, удар по українських автовласниках. «Ми продовжимо пропонувати покупцеві паливо високої якості, але за більш високою ціною. Звичайно, наша клієнтська база скоротиться, але якась частина залишиться. При цьому, як показує досвід, якщо на ринку довгий час існує велика різниця в ціні між окремими операторами, то рано чи пізно нижня цінова планка почне підтягуватися до верхньої», - сказав В. Козик.

За його словами, компанія Shell була б не проти працювати з українськими нафтопереробними заводами, але тільки за умови прозорої формули ціни для всіх потенційних покупців. «Будь-який учасник ринку, нехай він навіть має всього дві заправки, повинен мати доступ до справедливої ціни палива у виробника. Але в Україні цього немає, і держава абсолютно не займається даним питанням», - поскаржився В. Козик.

Однак ми, на відміну від пана Козика, вже і не реагуємо на подібні «незручності», приймаючи як належне, що для «своїх» одна ціна, а для людини з вулиці – зовсім інша. Такий розклад практикується чи не всюди, чи то на виробництві бетону чи на виробництві спирту.

У цілому, операторам автозаправних мереж, зав`язаних на імпортному паливі, можна тільки поспівчувати - багатомільйонні інвестиції в будівництво автозаправок потрібно відбивати, а тут такий облом. Але і захист вітчизняних НПЗ від іноземних конкурентів теж, начебто, справа потрібна, головне - на зустрічні санкції не нарватися. Але це все - розбірки між державою і великим, прямо скажемо, вельми прибутковим бізнесом. Однак, що ж все-таки чекає автолюбителів, яким то ціну асфальту в бензин намагаються включити, то який-небудь екологічний збір придумають. Схоже, що перспективи на 2011 рік відверто сумні - посткризове затишшя на нафтовому ринку закінчилося, ціна на «чорне золото» знову рвонула вгору. Навіть якщо мито не введуть, бензин в поточному році дешевше 9 грн. за літр 95-го ми навряд чи побачимо. Якщо ж антидемпінгові санкції реалізують, то ризик того, що вже восени за 10 літрів А-95, не залежно від його походження, доведеться викласти мінімум 100 грн., дуже великий.

P.S. Року так 2007-го, коли в Україні ціна 1-го літра 95-го ледь перевалила за 4 грн., а нам це здавалося вже катастрофою, в Туреччині літр бензину коштував близько трьох доларів. У той час, поїхавши відпочивати в цю країну, автор з деяким подивом слухав історію цілком задоволеного життям турецького гіда про будні місцевих автолюбителів. «Машини-то у нас у багатьох є, я ось навіть ключі від свого «Рено» постійно в кишені ношу, тільки виїжджаємо рідко - разів зо два-три на місяць, а так все більше на громадському транспорті. Надто бензин дорогий», - розповідав турок хорошою російською мовою. Для будь-якого українця це - нонсенс: на машину вистачило, а на бензин - ні. Та ми краще на їжі заощадимо, але, маючи автомобіль, будемо годинами тягнутися в заторах з роботи і на роботу. Тепер, схоже, не за горами той день, коли більшість українських автомобілістів будуть так само ностальгічно стискати у кишені ключі від своєї машини, стоячи в переповненому вагоні метро чи автобусі.

Звичайно, в цьому немає нічого доброго, в першу чергу, тому що громадський транспорт у нас ні до біса. Але давайте подивимося правді в очі - їзда на машині по місту давно стала одним з різновидів снобізму. Потрапити з пункту А в пункт Б на метро в рази швидше, ніж на машині. Але навіть якщо туди, куди нам потрібно, метро не ходить, набагато швидше на машині все одно навряд чи вийде. У години пік, які тепер в будній день розтяглися з 8 ранку до 8 вечора, в пробках однаково довго стоять як автобуси, так і легковики. Отож давайте у всьому шукати позитив. Коли бензин стане більшості українців не по кишені, пробки точно підуть на спад. Зрештою, любителі їздити з комфортом можуть почати кооперуватися, підвозячи один одного по черзі і економлячи на бензині. Адже сьогодні чи не в 70% машин, що їдуть дорогами міста, зайняте тільки водійське місце.

Антон Лосєв (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся