«Північний потік» - ні собі, ні Україні

«Північний потік» - ні собі, ні Україні

Газопровід «Північний потік» 8 жовтня розпочав поставки газу по двох лініях. Але радість росіян важко розділити, якщо врахувати подробиці реалізації проекту. Спроба Росії мінімізувати транзитне значення нашої країни для експорту російського газу поки що себе не виправдала...

Газопровід «Північний потік» 8 жовтня, через 30 місяців після старту будівництва, розпочав поставки газу по двох лініях. Але радість росіян важко розділити, якщо врахувати подробиці реалізації проекту. Спроба з боку Росії, яка привнесла в трубопроводи в обхід України більше політики, ніж економіки, мінімізувати транзитне значення нашої країни для експорту російського газу, поки що не виправдалася. Як наголошують експерти, «Газпром» і зовсім може втратити український ринок, який на сьогодні для нього найбільш значущий. Причому російські експерти...

Ми будували, будували...

8 жовтня друга нитка газопроводу «Північний потік» офіційно введена в експлуатацію. «Щорічно по ній може поставлятися до 55 млрд куб. м природного газу протягом, як мінімум, 50 років. Транспортування газу в Європу першою ниткою почалася в листопаді 2011 року », - амбітно заявляє прес-служба Президента Росії.

Мало того, за словами голови правління «Газпрому» Олексія Міллера, Росія націлилася на будівництво третьої і четвертої ниток газопроводу «Північний потік», що вважає економічно доцільним і технічно здійсненним.

Варто нагадати "Газпрому", що Євросоюз може заборонити Росії розширювати "Північний потік". Зокрема, Академія наук Естонії (країна зараз веде спір з Росією про ціну газу) виступила категорично проти продовження досліджень морського дна в своїх водах, без чого будівництво нових гілок трубопроводу практично неможливе.

На сьогодні все виглядає таким чином. Будівництво газопроводу Nord Stream розпочалося у квітні 2010 року після завершення екологічних досліджень та процедури оцінки впливу на навколишнє середовище уздовж всього маршруту газопроводу, на що було витрачено більше сотні мільйонів доларів. Сам проект оцінюється в понад 7 млрд доларів.

А коли «стартували», то з'ясувалося, що по першій нитці газопроводу за 11 місяців роботи було прокачано близько 9 млрд. кубометрів газу (при річній потужності 27,5 млрд). Прес-секретар компанії Nord Stream Йенс Мюллер в інтерв'ю DW уточнив, що завантаженість нового енергетичного транспортного коридору становила, таким чином, «в середньому приблизно 30-40% максимальної потужності».

Тобто, перша лінія «Північного потоку» не завантажена навіть наполовину. Можливо, за низкою оцінок, це пов'язано з дорожнечею російського газу. "З введенням в дію другої лінії ризик простою зросте ще більше, якщо постачальник не погодиться запропонувати свою продукцію за нижчими цінами", - вважає експерт з енергетики з Deutsche Bank Йозеф Ауер.

Водночас, аналітик зазначає, що серйозні проблеми газогону може створити американський сланцевий газ. За його прогнозами, він буде надходити в Європу вже в 2015 році.

Україна vs Росія

Влада України залишається на своїй позиції - Європі не потрібні нові газопроводи для поставок російського газу, оскільки українська газотранспортна система цілком може впоратися з ними в разі модернізації. Для «поновлення» труби останнім часом все частіше звучить з Києва заклик створити газотранспортний консорціум. Але ця ідея була популярною в минулому десятилітті. А на сьогодні, найімовірніше, можливість досягти «газового досконалості» втрачена.

У справі просування ідеї модернізації української труби, яка справді при створенні тристороннього консорціуму буде вигідна і Україні, і Росії, і Євросоюзу, прем'єр-міністр Микола Азаров акцентує технічні переваги нашої ГТС. Він, наприклад, вважає, що газопроводи «Північний потік» і «Південний потік» ризиковано використовувати в сезон сильних морозів.

«Аномальні морози показали, що ні «Північний потік», ні «Південний потік» не мають, і в найближчому майбутньому не матимуть, надійних газосховищ, які могли би бути задіяні в період аномальної низької температури повітря. Тому альтернативи модернізації української ГТС немає. Тому що ні «Північний потік», ні «Південний потік» не знімають ризиків, які викликані аномально низькими температурами», - заявив Азаров.

Але не тільки такими промовами може парирувати Київ у «газовому» діалозі з Москвою. На загрозу Росії припинити постачання до Європи газу через українську газотранспортну систему Україна може відповісти відмовою від імпорту газу з РФ, вважає директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар.

«Якщо Росія обіцяє «нуль» кубометрів транзиту газу через нашу ГТС після введення в експлуатацію і виходу на проектну потужність газопроводів «Південний потік» та «Північний потік» (повинен вступити в експлуатацію через 1,5-2 роки після «Північного потоку») , ми можемо сміливо пообіцяти «нуль» кубометрів по імпорту російського газу.», - переконаний Гончар.

На його думку, плани «Газпрому» щодо будівництва газопроводів в обхід України не витримують критики. «Згідно з офіційною інформацією «Газпрому», проектна потужність газопроводу «Південний потік» в 63 мільярди кубометрів на рік. Але це можливо тільки за умови, що будуть реалізовані проекти газопроводів на території самої Росії, загальна протяжність яких становитиме 2 тисячі 446 кілометрів. Нагадаю, що подібний за масштабами газопровід Ямал-Європа будувався 12 років при тому, що це був сухопутний газопровід. Так що, не треба бути фахівцем, аби зрозуміти, що на повну потужність «Південний потік» вийде не раніше ніж до 2024 року», - зазначив експерт.

При цьому, за словами Гончара, в Канаді і США вже розпочато реалізацію 13 проектів щодо будівництва заводів зі скраплення газу загальною потужністю 176 млрд. куб. м на рік. «Термін введення в експлуатацію цих потужностей - 2015-2016 роки. Цей газ значною мірою піде на європейський ринок. Для порівняння, сумарний обсяг експорту російського газу в 2011 році становив 150 млрд. кубометрів. У Європі тим часом ведеться будівництво терміналів з прийому скрапленого газу. Таким чином, можна припустити, що вже через 5 років ситуація на європейському ринку газу кардинально зміниться і такі проекти, як «Південний потік», «Північний потік» можуть бути переглянуті в бік зниження їхньої пропускної потужності. Тому «Південний потік», який нібито позбавить Україну транзитного статусу, повинен розглядатися виключно як «страшилка», на яку ми повинні адекватно реагувати», - підсумував експерт.

Не можна не навести думки російських експертів, які, всупереч нинішній «газовій дружбі» двох країн, критичні стосовно Кремля.

У перспективі «Газпром» втратить значущий для себе газовий ринок України, вважає керівник аналітичного управління Фонду національної енергетичної безпеки Олександр Пасічник (Росія).

«Ми завжди думаємо про Україну, як про країну-транзитера, але забуваємо про те, що це один з найбільших споживачів російського газу, і ця країна вважається потужним ринком для «Газпрому». У його експортному газі частка України 15% і вище. Це значущий для нас ринок і втрачати його не дуже правильно. Однак, все йде до цього», - сказав Пасічник.

Він нагадав, що Україна взяла тренд на позбавлення від газової залежності від Росії. За його словами, швидко це зробити не можна, процес повинен бути поступальним.

«Як показує практика, якщо підходити комплексно, то все не так вже й трагічно. Для Росії це, звичайно, погано, що у них є шляхи диверсифікації», - упевнений експерт.

Зокрема, він зазначив, що в України є кредити Банку розвитку Китаю на реалізацію проектів із заміщення і споживання природного газу вугіллям. Також є проекти зі скраплення природного газу. Наприклад, приймальний термінал, що будується в Одеській області. Є домовленість від 15 серпня з консорціумом компаній на чолі з Exxon Mobil і Royal Dutch Shell - він став переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції по Скіфської нафтогазової площі, яка знаходиться в частині глибоководного шельфу Чорномор'я, додав експерт.

«Всі ці ланки дозволяють знижувати залежність країни від поставок російського газу», - підкреслює Пасічник.

Він підкреслив, що фінальна мета України - до 2030 року кратно збільшити власний видобуток, що дозволить знизити експорт газу за всіма можливими постачальниками. Враховуючи, що генеральний партнер зараз «Газпром», то втрати Росії очевидні.

Експерт констатував, що питання взаємин і газової кооперації між Москвою і Києвом у політичному полі знаходиться в стадії глибокої заморозки. «Це означає, що ніяких тенденцій до поступального руху ми не бачимо, але є якісь хиткі надії на те, що компроміси будуть знайдені. Восени в Україні пройдуть вибори до Ради. Після них, можливо, сторони повернуться до обговорення нових заходів щодо «Газпрому» і «Нафтогазу» - як далі розвивати цінову політику і транзитну кооперацію, тобто, як зберегти Україні якісь обсяги прокачування газу з урахуванням того, що Росія форсує розвиток обхідних магістралей», - сказав він.

«Не за горами і високий осінньо-зимовий сезон. Наразі у Росії немає можливості виключити українську транзитну систему, без якої транзит газу з Росії до Європи не здійснити в повному обсязі. Тому нам треба продовжувати далі працювати, поки не будуть споруджені всі обхідні маршрути», - додав він.

Повна відмова від транзиту російського газу через Україну для Росії навряд чи буде економічно виправданою, вважає завідувач сектором економічного департаменту Фонду «Інститут енергетики і фінансів» Сергій Кондратьєв (Росія).

За його словами, розглядати новину про скорочення обсягів транзиту російського газу через територію України, як якусь глобальну тенденцію, не варто.

«У довгостроковому плані Росія, звичайно, може повністю відмовитися від послуг «Нафтогазу», але чи буде це економічно виправданим? Мені здається, що ні. Капітальні витрати на будівництво 2-ї гілки «Північного потоку» і «Південного потоку» величезні і навряд чи виправдані при поточній кон'юнктурі (низькі спотові ціни, стагнація споживання - ред.)», - вважає експерт.

За словами Кондратьєва, «Газпром» може винести і не такі витрати (особливо за допомогою російських споживачів), але, можливо, варто направити ці гроші на газифікацію всередині країни і розробку родовищ Ямалу, а з Україною просто спробувати домовитися про прийнятні умови експлуатації української ГТС.

Але поки експерти розмірковують, час іде, і газовий ринок змінює свій вигляд. Але влада України не перестає стверджувати, що вихід із ситуації в разі відмови Росії від транспортування газу по українській газотранспортній системі буде знайдено.

«Давайте не будемо нагнітати цю ситуацію... Але якщо ви хочете загнати 20 млрд. євро (вартість обхідних проектів - ред.) незрозуміло куди - будь ласка, Бог вам у поміч. Україна знайде вихід з цієї ситуації. Не треба через це переживати », - підкреслив Азаров.

Залишилося тільки побачити цей «вихід», а поки в тунелі до нього суцільна пітьма.

Нана Чорна (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter