Нова енергетика України: коли біопаливо замінить газ та вугілля

Масштабні руйнування енергетичної системи і високі ціни імпортного пального змушують шукати альтернативні види енергії. Зовсім скоро в Україні запуститься перший завод з виробництва біометану. УНІАН спробував дізнатись, коли українці почнуть масово отримувати тепло і електроенергію, вироблену із аграрних відходів.

Ще два роки тому українська влада заявляла про плани масштабної електрифікації країни із переведення транспорту, енергетики та більшості споживачів - із вугілля та газу на електроенергію. Проте повномасштабна війна варварської Росії проти України змусила розвернути державний курс на 180 градусів.

Надскладна зима та безпрецедентні руйнування енергетичних об’єктів рашистськими ракетами та дронами, змусили нашу країну активно шукати альтернативні джерела енергії. Тому попри труднощі війни, в Україні стрімко зростає інтерес до виробництва електроенергії та тепла з біомаси. 

Шляхом заміщення газу пелетами, дровами, соломою, сухими залишками кукурудзи, інших культур та різноманітним твердим паливом вже давно крокує вся Європа. Україна має величезний потенціал використовувати відходи сільського та лісового господарства та вирощувати енергетичні культури для генерації опалення багатоповерхівок, садків, шкіл, лікарень та приватних будинків.

Виробництво біометану та біогазу з органічних відходів - це більш екологічна та дешевша альтернатива природному газу, на який Україна щорічно витрачає декілька мільярдів доларів.

Варто пояснити, що біогаз – це газ, отриманих шляхом переробки біомаси, тобто органічних відходів, а біометан вже утворюється або шляхом збагачення біогазу, або газифікації твердої біомаси. Проте, через технологічні особливості, одиниця енергії в біометані коштує дорожче, ніж у біогазі. 

Біометан як альтернатива газу і вугіллю

Збагачений біометан не відрізняється від природного газу, тому його можна транспортувати та використовувати таким же чином. При цьому він має серйозні переваги, залишаючись при цьому не шкідливим для екології. Саме тому Європейський союз робить ставку на біометан, як паливо майбутнього, а Україна з її величезним потенціалом може зайняти на цьому ринку значну долю.

Розгалужена газотранспортна система нашої країни може бути використана для експорту біометану в країни Європейського союзу. Тобто на випадок припинення російським "Газпромом" транзиту газу по нашим газогонам, що рано чи пізно станеться, потужності української ГТС стануть головним каналом постачання біопалива в Європу.

Закачування біометану у газові мережі є прикладом так званого розподіленого виробництва енергії, коли енергоносії не видобуваються з надр, не транспортуються газопроводами на великі відстані і споживаються безпосередньо поруч із виробничими потужностями. Такий підхід несе менше інфраструктурних ризиків і дуже розповсюджений в таких економічно розвинутих країнах як Франція, Німеччина, Бельгія.

У країнах Європейського союзу біомаса відіграє значну роль у секторі виробництва теплової енергії. Її частка нині становить близько п'ятнадцяти відсотків загального обсягу споживаної теплової енергії.

ЄС чітко зазначив свої перспективні плани щодо переходу з традиційного палива - вугілля, газу, бензину та дизелю на більш екологічних види із низьким вмістом вуглецю. Якщо не рахувати атомну галузь, то біоенергетика – швидко стає паливом номер один в Європі.

Наразі частка біоенергетики у долі всіх відновлювальних джерел енергії складає шістдесят відсотків, на другому місці вітрова та гідрогенерація, далі ідуть теплові насоси та сонячна генерація. В Європі працює вже більше тисячі біогазових та біометанових заводів. При цьому щорічно доля обсягів виробництва біометану зростає на третину.

Наприклад, Данія замістила біогазом і біометаном 24 відсотки споживання природного газу, Швеція – 15 відсотків, Словаччина – 12 відсотків. В середньому країни ЄС виробляють 18,4 мільярдів кубометрів біопального на рік, із цього об’єму біометан – три мільярди.

Євросоюз планує до 2030 року виробляти 35 мільярдів кубометрів біометану, щоб замістити 10 відсотків споживання звичайного газу. А до 2050 року хоче збільшити цю частку до 60 відсотків.

В Україні 73 біогазові установки, що виробляють електрику для продажу за "зеленим" тарифом, і а біометанові заводи знаходяться тільки в розробці. Втім, переобладнання будь якої біогазової установки дозволить виробляти метан.

На відміну від біогазу, держава не встановлює ціни біометану, до того ж він не заборонений до експорту на відміну від газу, який має залишатись в країні через військовий стан.

Розвиток вітчизняної біоенергетики

Потенціал України з виробництва біометану, за оцінкою Біоенергетичної асоціації, складає близько десяти мільярдів кубометрів на рік. При тому, що річна потреба країни до війни становила близько тридцяти мільярдів кубометрів блакитного палива, але зараз споживання газу значно знизилось.

Енергетичний баланс України за 2021 та 2022 роки не опублікований через військовий стан і необхідність не дати ворогу інформації про стратегічно важливий сектор енергетики. Але станом на 2020 рік 5,2 мільярди кубів газу було заміщено біоенергетикою при загальному споживанні у три десятки мільярдів кубометрів газу.

"Тобто в Україні біоенергетика в цілому замістила понад 15 відсотків споживання природного газу. Середній темп зростання сектору десь 11 відсотків на рік", - сказав голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Україна планує збільшити виробництво біогазу до 0,5 мільярдів кубометрів вже у 2023 році та виробляти щорічно близько 8 млрд кубометрів біометану до 2050 року.

Аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) вважають, що таке швидке зростання вимагатиме проведення ринкових реформ і отримання фінансування з боку ЄС.

"Закон про біометан 2021 року став відправною точкою для цього сектора, оскільки він дозволив закачування біометану в систему трубопроводів. Українські виробники біогазу дуже активні, враховуючи потужний аграрний сектор країни, і цього року планують перевести свою діяльність з виробництва біогазу на біометан. Україна може отримати кредити на відновлювану енергетику, експортуючи біометан до Європейського Союзу", - зазначають в CSIS.

Вже цього року Україна може добудувати та почати експлуатацію щонайменше п'яти біометанових заводів.

В лютому на Чернігівщині буде запущений перший завод потужністю три мільйони кубометрів біометану на рік. Наступний на черзі - проект потужністю десять мільйонів кубометрів буде розташований у Київській області.

Голова Біоенергетичної асоціації Гелетуха зазначив, що європейські компанії звертаються із запитом про можливий експорт українського біометану, але очікують, коли розпочнеться комерційне виробництво цього палива, а також чекають чіткого сигналу від уряду про можливості його транспортування в Європу.

Українському бізнесу експорт біометану наразі цікавіший за продаж його на внутрішньому ринку, оскільки в Європі платять так звану премію за відновлюваність, тобто за скорочення викидів парникових газів.

"Всередині України такої премії немає, а вона досить цікава. Готовність європейців її платити пов'язана з податком на викиди СО2 у розмірі 80 євро за тонну. Європейці готові купити дорожче біометан, щоб не сплачувати цей податок", – сказав Гелетуха.

Експерт в сфері газовидобутку Євген Палєнка звернув також увагу на велику перспективність для України розвитку технологій перетворення сміття в енергію. На його думку, інвестування у розвиток біоенергетики наразі дає більшу користь ніж інвестування у газовидобуток.

"Якщо рахувати, то інвестування сьогодні  100 мільйонів доларів в енергоефективність, енергозберігання і побудову таких комплексів по перетворенню сміття в енергію, дають можливість наступні 10 років зекономити більше газу, ніж інвестування цієї ж суми в розвиток та видобуток газу", - сказав експерт.

Пошук стимулів розвитку

Наразі в Україні тільки розробляється законодавче поле для нової галузі - біоенергетики, а регульовані низькі тарифи на газ та електроенергію для населення природньо гальмують розвиток внутрішнього споживання біопалива.

Нажаль, поки немає затверджених державою довгострокових цілей розвитку біоенергетики, щоб стало сигналом для інвесторів. Також поки не встановлено на державному рівні, яку частку відходів аграрної сфери, тобто соломи, лушпиння, відходів рослинництва можна використовувати для виробництва біопалива. Уряд має розробити відповідні рекомендації.

Бажано також створити біопаливну біржу, на якій інвестори зможуть легко і прозоро купувати біомасу для роботи біопаливної котельні, електростанції чи теплоелектроцентралі.

Серйозною перепоною для заміщення вугілля і газу при виробництві тепла на котельнях і ТЕЦ стануть низькі тарифи на блакитне паливо для населення і певних категорій споживачів. Попри високі ціни на імпортне пальне, яке в Європі останні місяці коливалось від 60 центів до 3,5 долари за кубометр, що по нинішньому курсу складає 25-120 гривень, українські домогосподарства вже більше двох років платять за блакитне паливо приблизно вісім гривень за кубометр.

"Наразі ми практично не бачимо рентабельності при виробництві теплової енергії для населення. Це через те, що в Україні три ціни газу (для населення, бюджетних організацій, бізнесу) і для населення вона сильно субсидована. Ця ціна не дозволяє заміщувати газ в системах централізованого постачання. Також є обмеження і для підприємств бюджетної сфері, які також отримують газ за ціною нижче ринкової за рахунок субсидій", - вважає голова асоціації Гелетуха.

"Якщо ми продовжуватимемо тримати три ціни на газ, то ми вбиваємо стимул для розширення біоенергетики, для розвитку енергоефективності житлових будівель", - додав він.

Виробництво електроенергії з біомаси в Україні поки є низько рентабельним, або взагалі – збитковим. Із початком війни влада дозволила сплачувати виробникам електроенергії з відновлювальних джерел тільки половину "зеленого" тарифу. Це призвело до того, що частина виробників просто зупинилась, бо дешевше було не виробляти нічого. У січні оплату було повернуто у повному обсязі, тож можливе нарощування виробництва електрики у найближчий час.

Справа майбутнього

В Україні ринок біопалива знаходиться в стадії становлення та розвитку. Проведення ефективної державної політики дозволить нашій країні підтягнутися до європейських стандартів життя, нарешті, перестати імпортувати дорогий газ, а також залучити західних інвесторів у відбудову та створення сучасної енергетики.

Крім того, розподілена генерація, яка видає енергію, в тому числі, з біомаси, зробить вітчизняну енергетику більш стійкою і мало вразливою перед підлими ракетними атаками сусідньої держави-агресора.

На шляху до нової енергетики велику роль буде грати активна позиція суспільства і регіональної влади. Реформа децентралізації наочно довела, що громади на місцях мають гарні можливості самим подбати про впровадження в життя нових більш екологічних технологій.

Держава в свою чергу має створити правильні економічні стимули для запуску внутрішнього ринку теплопостачання у містах, та регуляторне поле, щоб стимулювати підприємців, які стануть виробляти біометан, виходити на український та європейський ринки.

Ганна Бредіхіна

УНІАН в Google News