
"На повну потужність ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у Києві навряд чи запрацюють щонайменше до кінця сезону", - експерт Геннадій Рябцев
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев розповів УНІАН, чи можливі масові аварії тепломереж у Києві, наскільки реальним є сценарій евакуації цілих районів столиці, та чого чекати від відключень світла до кінця зими.
У ніч на 13 січня Росія масовано атакувала енергетичну інфраструктуру Києва, залишивши жителів столиці і області без світла і тепла у двозначний мороз. Місто й досі не може вийти з аварійних відключень, а ДТЕК повідомив, що намагатиметься подавати електроенергію графіком 3 години через 10: тобто 3 години зі світлом, після яких 10 – у суцільній темряві.
Кияни у соцмережах скаржаться, що подекуди опалення немає вже кілька днів поспіль, через що температура в оселях опускається до 10 градусів і нижче. Тим часом, мережею ширяться фотографії поривів труб у будинках, з систем опалення яких не було злито воду.
В інформаційному просторі множаться подекуди апокаліптичні прогнози та сценарії подальшого розвитку подій: про можливу евакуацію столиці та повний енергетичний і комунальний колапс.
Головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, енергетичний експерт Геннадій Рябцев в інтерв’ю УНІАН розповів, чи дійсно поточна ситуація у столиці є найгіршою за весь час війни, чи можливі масові аварії мереж, як довго ситуація з енергозабезпеченням Києва лишатиметься критичною, до яких відключень варто готуватися українцям, і скільки ще атак ворога здатна витримати українська енергетика.
Наскільки масово будинках в Києві полопалися труби через те, що з їхніх систем не було злито воду?
Це поодинокі випадки, які трапились насамперед через те, що відповідальні особи просто проігнорували команду комунальних підприємств про убезпечення внутрішньобудинкових систем від аварій. Була надана команда відповідальним особам багатоквартирних будинків злити воду через небезпеку під час перезапуску системи.
Тобто для того, щоб перезапустити систему, потрібно, щоб в ній не було повітряних пробок чи пробок з теплоносія. Для того, щоб це зробити, потрібно спочатку відкрити повітряні клапани і злити воду. Це не було зроблено, скоріше за все. По-іншому не можна класифікувати цей конкретний випадок. Тому такі наслідки.
Що тепер робити власникам таких будинків? Скільки може тривати ремонт?
До місяця точно. Тому що потрібно всю мережу тягнути по-новому. А вона зазвичай не на поверхні, на відміну від газових труб - труби теплопостачання заізольовані в підвальних приміщеннях чи на горищах. Тут усе залежить від того, як організовано цю систему, і це надзвичайно складно робити.
Скоріше за все, на цей період в аварійному будинку має бути тимчасово встановлено електроопалення - чи від генератора, чи від чогось іншого. Але без електроопалення вихід з ситуації неможливий.
Хто відповідальний за це відновлення?
Усе залежить від того, в чий власності або під чим управлінням перебуває будинок. Чи то комунальна власність, чи то співвласність мешканців квартир. Також усе буде залежати від того, які труби полопалися: це внутрішньобудинкова чи зовнішня територія.
Але в будь-якому випадку існують програми, які дозволять забезпечити спільне фінансування. В Києві існує така програма, вона стосується термомодернізації, але під неї можна підвести реконструкцію чи модернізацію. І тоді можна буде, щоб місто частково компенсувало витрати на відновлення.
На днях пролунала заява від нардепа, що у Києві можуть вибухнути мережі цілих кварталів за довгої відсутності світла. Чи дійсно таке можливо?
Напевно, депутат не точно підібрав слова. Ніяких вибухів, звичайно, не буде, але порушення роботи мережі систем можливе за їхнього недбалого використання. Тобто, якщо не реагувати на відповідні приписи комунальників чи надзвичайників - тоді можуть статися аварії.
Виглядає так, що Київ ще в такій важкій ситуації з енергетикою не був. Кличко вже заявив, що проблема такого масштабу виникла вперше за чотири роки повномасштабної війни…
Я не вважаю, що нинішня зима є важчою за попередні. Найважчим періодом була зима 2022-2023 років. Цей висновок випливає з того, що тоді ніхто не був готовий до масованих атак на цивільну інфраструктуру, і тоді не було зрозуміло, що і як робити та як виходити з цієї ситуації.

Зараз же є досвід чотирьох років війни. І окрім досвіду, є алгоритми дій у відповідних ситуаціях, є розуміння того, що і як робити. Є відпрацьовані порядки, розуміння, до кого, як і куди звертатися по допомогу. Є резерви та запаси особливо вразливого обладнання, витратних матеріалів.
Енергетики вже по декілька десятків, якщо не сотень разів відновлювали роботу того чи іншого об'єкта. Вони, звісно, будуть вживати ненормативну лексику кожного разу в великій кількості, але все одно вони будуть відновлювати об'єкт.
Якщо я не помиляюся, понад 220 атак було на об'єкти ДТЕК, але вони досі працюють. Так, не всі, деякі зруйновані вщент, але при тому все одно теплові електростанції, теплоелектроцентралі і відповідні оператори систем розподілу функціонують.
Кожного разу вдається відновити, якщо не на 100%, то хоча б частково роботу навіть критичного зруйнованих об'єктів.
Наскільки вірогідним вам на сьогодні видається сценарій, що доведеться евакуювати цілі райони Києва через енергетичну і комунальну катастрофу?
Ймовірність настання такого сценарію є мізерно малою. Якщо когось кудись евакуювати, то потрібно розуміти, куди. А відповіді на це питання немає. Піднімати та обговорювати це питання можуть лише непрофесіонали, які не розуміють, що таке евакуація.
Люди, які жили в межах впливу Чорнобильської аварії, знають, що це таке. За радянських часів, коли можна було, скажімо так, залучити просто за телефонним дзвінком потужності щонайменше одночасно декількох радянських республік. Коли можна було організувати автобусні колони за декілька годин. Але навіть тоді евакуація одного міста тієї ж самої Прип'яті займала декілька діб, а то була евакуація десятків тисяч людей.
Зараз будь-які такі масштабні дії неможливі в принципі. Ось ті 30 тисяч осіб, які були евакуйовані під час Чорнобильської катастрофи, їх повезли в різноманітні санаторії та профілакторії, які тоді функціонували. І тоді це був травень, майже не потрібно було опалювати приміщення. Зараз куди перевозити людей і де їх розміщувати? Немає таких можливостей.
Якщо йдеться про прифронтові регіони. Якщо вивезти з, наприклад, Синельниківського району 700 чи 800 людей, це можна зробити. Але коли мова йде про велику кількість людей, то ні, евакуація неможлива. Набагато результативніше організувати роботу з недопущення таких подій, які можуть призвести до появи розмов про евакуацію.
Якщо, наприклад, теплопостачання немає в багатоквартирному будинку, то вихід – це генератор. У разі, якщо прогноз невтішний щодо повернення централізованого теплопостачання в багатоквартирний будинок, то для таких будинків встановлюється генератор, і він забезпечує можливість електроопалення в цьому самому будинку. Це набагато краще, ніж евакуювати людей з власних помешкань невідомо куди. Це неефективно і безрезультатно.
Нещодавно ворог масивно обстріляв ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у Києві. Як взагалі зараз забезпечується теплопостачання, поки вони не працюють, і яка загалом ситуація з відновленням теплопостачання в Києві?
На повну потужність ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 навряд чи запрацюють щонайменше до кінця сезону (опалювального, - УНІАН). Часткове відновлення їхньої роботи можливе, воно, власне, вже здійснене.
Але ми розуміємо, що 14 січня (на наступний день після їхнього руйнування, - УНІАН) вже були поодинокі "Шахеди", які прямували в бік ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Щось збивали, не знаю, чи результативні були дії ППО, але було чутно. Тобто атаки будуть тривати, і захистити на 100% від подальших пошкоджень ані ТЕЦ-5, ані ТЕЦ-6 навряд чи можливо.
Попри те, що тут висока концентрація засобів протиповітряної оборони і протиракетної оборони, але від балістичних ракет важко вберегтися. Особливо, враховуючи те, що "миротворча" політика Сполучених Штатів призвела до нестачі засобів ураження.
Ми бачимо, що 13 січня противник атакував 18-ма балістичними ракетами, з яких збито лише дві. І ми безмежно "вдячні" всі пану Трампу і його команді за це.
Цілком можливо, що атаки на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 в тому числі з використанням балістичних ракет триватимуть. І дуже ймовірно, що обсяг пошкоджень зросте.

Це означає, що Києву дуже потрібні нові потужності. Потрібні установки розподіленої генерації, а краще - когенераційні установки, які можуть виробляти не лише електричну, але й теплову енергію. І дуже важливо, щоб більше таких установок з'явилося в Києві та було приєднано до об'єднаної енергетичної системи України.
За рахунок чого зараз Київ отримує електроенергію, теплопостачання?
Київ забезпечувався до війни з п'яти основних джерел. Якщо казати про електричну енергію, то це, насамперед, була Рівненська АЕС і відповідна лінія від Рівненської АЕС. Далі паралельно електричну і теплову енергію забезпечували ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ і Трипільська ТЕС. Це основні об'єкти, і плюс ще додатково залучалася Київська ГЕС, як джерело, яке забезпечувало в пікові години. Але це лише на додачу до всього цього.
Зараз нічого суттєво не змінилося. Плюс, додалося відновлення роботи деяких районних теплових станцій. Це невеликі котельні. Вони раніше працювали при промислових підприємствах, зараз роботу деяких з них було відновлено, і вони додають певну енергію в загальний баланс. Плюс є декілька, скажімо так, об'єктів в області, які також працюють на забезпечення балансування. В тому числі це об'єкти ДТЕК, в тому числі - установки збереження енергії, і частина з них працює на потреби "Укренерго", зокрема, в столичному регіоні.
Чи вистачає нам обладнання для ремонтів? І скільки ще обстрілів може витримати українська енергетика?
Якщо не оновлювати запаси і резерви, то, звісно, що набагато не вистачить. За умови задоволення заявок енергетиків, зокрема через фонд підтримки енергетики України, немає підстав для надмірного хвилювання.
Зараз є низка товарних позицій, які потрібно купувати систематично та регулярно постачати відповідно до заявок. Це зовнішні розподільні пристрої, це релейне обладнання, це трансформатори-автотрансформатори, ізолятори, може, ще щось. Особлива увага, безумовно, на трансформаторному обладнанні і все, що з цим пов'язано. Їх потрібно багато. Всього цього потрібно багато.
Безумовно, що українські підприємства, особливо щодо трансформаторного обладнання, не зможуть покрити всі потреби в заміні. Тому дуже важливо, щоб цей канал постачання обладнання під егідою секретаріату енергетичного співтовариства зберігався, розширювався і функціонував як швейцарський годинник.
У Міненерго знають про це. Якщо цей канал буде працювати як годиться, то в мене немає якихось підстав думати про виникнення якихось проблем.
Який ваш прогноз по тривалості відключень у Києві та загалом Україні до кінця весни? Коли ситуація зі світлом покращиться?
Будуть коливання. Безумовно, Росія буде продовжувати удари, і неможливо буде забезпечити 100% відбиття всіх засобів ураження. Це означатиме, що після кожного удару в районах, які потраплять під удар, будуть запроваджені графіки аварійних вимкнень, які триватимуть орієнтовно близько тижня. Особливо, якщо вони будуть ускладнені негодою чи низькими температурами. А далі ситуація буде стабілізована, і ми матимемо від половини до двох черг вимкнень аж до наступного удару. Потім знову будуть або збільшення тривалості вимкнень до чотирьох черг, або аварійні вимкнення. Залежно від масованості удару, від наслідків удару. Така синусоїда, на жаль, буде тривалою.
Зменшити тривалість вимкнень і робіт з відновлення можна лише збільшуючи встановлену, гарантовану потужність малої генерації за умови її приєднання до об'єднаної енергетичної системи. Щоб зменшити тривалість вимкнень після кожної наступної атаки уряд має якомога більше стимулювати бізнес, суб'єкти господарювання, органи місцевого самоврядування встановлювати нову гарантовану потужність з обов'язковим приєднанням до обʼєднаної енергетичної системи.
Не "енергетичний сепаратизм" (тобто забезпечення енергонезалежності окремих об’єктів, - УНІАН), а підвищення стійкості і надійності функціонування системи в цілому. У встановлення генерації входять газові пікери (невеликі високоманеврені електростанції, що працюють на газі - УНІАН), когенераційні установки, установки зі збереження енергії, установки, які працюють на біопаливі та на місцевих джерелах енергії і так далі. Але не по 10 кВт, а 1 МВт і вище, тому що менші установки щось можуть вирішити лише на рівні територіальної громади.

Не допоможуть і сонячні панелі на дахах – вони зараз взагалі не діють. От воно присипало снігом, хто туди полізе в мінус 15 зчищати? І чим вони будуть зчищати той сніг? Умовно кажучи, якийсь двірник зчистить сніг лопатою, і все, до побачення 3 чи 5 тисяч доларів, які хтось тупий вклав у ці всі дахові недоробла. Це насправді просто були величезні гроші на вітер. Тому потрібно думати перед тим, як діяти.
А де в цьому рівнянні погода? Як вона може вплинути на відключення?
Вона може збільшити кількість вимкнень через аварії, спричинені негодою. Але вона не може вплинути кардинально на ситуацію.
Найвищий, найбільший ризик – це, безумовно, російський чинник. Далі вже негода. Й наступний чинник - збільшення аварійності внаслідок постійних вимкнень і увімкнень мереж і систем, тому що вони не передбачували таку кількість змін потужності. І плюс зростання аварійності через зношеність обладнання.
Але найперший, безумовно, ризик – це Росія, а решта просто додається.
Дмитро Петровський