Три місяці переплати: чи виправдали себе нові тарифи на світло

Протягом червня-серпня українці платили за світло за збільшеними тарифами. Чиновники обіцяли, що кошти громадян підуть на відновлення зруйнованої енергетики. Проте, зрештою, самі ж почали скаржитись, що очікуваного ефекту нові тарифи не принесли.

Попри обіцянки не підвищувати тарифи на комуналку для населення до кінця війни, перші особи держави вирішили, що електроенергії це не стосується, і з 1 червня підняли ціни вдвічі - до 2,64 гривень за кіловат-годину.

Таким чином, платіжка за електрику для пересічних українців, в залежності від обсягу споживання, збільшилась на 150-500 гривень на місяць.

Чиновники запевняли, що здорожчання світла є вимушеною мірою, яка дозволить енергетикам отримати необхідні кошти для відновлення енергетичної інфраструктури, яку ворог безжалісно руйнував протягом минулого сезону холодів.

Вже три літні місяці поспіль на рахунки енергетичних компаній крапають значно більші суми від споживачів за рахунок зростання тарифів. На руку енергетикам (але проти споживачів), зіграло ще й аномально спекотне літо - багато з нас часто вмикали прожерливі кондиціонери, а отже - лічильники намотували кіловати, як скажені. У кінці серпня та на початку вересня "Укренерго" кілька разів фіксувало нові й нові рекорди споживання електроенергії.

Зважаючи на скрутне фінансове становище переважної частини населення, виникає закономірне питання: чи виправдало себе збільшення тарифів, та на що ж зрештою пішли наші гроші?

Розчарування від здорожчання кіловата

На думку голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, підвищення тарифів на електроенергію для населення та граничних цін на ринку електроенергії, де її купує бізнес, не досягло своєї кінцевої мети.

Це означає що боргів між учасниками ринку не стало менше, а деякі з них, як, наприклад, державний "Енергоатом", навпаки, збільшили свої боргові зобов’язання.

"Рішення щодо тарифів і прайс-кепів (граничних цін – УНІАН) були для того, щоб наповнити ринок ліквідністю, щоб рівень боргів зменшився. Як результат, пройшло повних два місяці, а покращення рівня платежів, на жаль, не спостерігається, і це дуже погано. Тому що тоді виникає запитання - заради чого все це робилося?", - зазначав депутат Герус у серпні.

При цьому, все частіше в інформаційному просторі лунають різні оцінки стану відновлення енергетичних об’єктів: від вкрай песимістичних, що зроблено менше 10 відсотків усіх необхідних робіт, до доволі райдужних – начебто у прийдешню зиму ми ввійдемо навіть сильнішими, ніж були. У які з них вірити – питання відкрите.

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев пояснив УНІАН, що оцінки експертів сильно різняться через те, що доступ до повної інформації щодо стану відновлення енергетичного сектору має обмежена кількість людей. На сьогодні повна картина по більшій мірі зесекречена.

Очевидно, що поки йде війна, а ворог націлений на знищення українських енергетичних об’єктів, публікувати детальні дані про те, що і де було відновлено, буде злочином.

Енергетики зацікавлені в ремонтах

На думку Рябцева, реальний стан справ ближчий до оптимістичних, ніж песимістичних прогнозів.

"Багато в чому завдяки підвищенню тарифів на електричну енергію для домогосподарств стали можливими міжсезонні ремонти енергоблоків. Це не більше половини, але і не мізерні відсотки", - сказав він.

Експерт вважає, що енергетичні компанії, в першу чергу, самі зацікавлені в тому, щоб якомога швидше відремонтувати своє пошкоджене обладнання або знайти резервні потужності.

Варто нагадати, що всі споживачі електрики платять за послуги виключно за показниками лічильників. Тобто, якщо послуги не надаються, то стягувати кошти зі споживачів майже неможливо, на відміну, від, наприклад, ринку газу.

"Насправді зацікавленість у відновленні системи є у всіх енергетиків, тому що це джерело їхніх доходів. Прибутковість цього бізнесу базована на наданні енергетичних послуг якомога більшій кількості споживачів. Можна сказати, що вони не б’ють байдики і не відтермінують проблеми, а роблять все, що в змозі робити", - вважає Рябцев.

Останні оцінки влади

Згідно з останніми даними уряду, Україна ще станом на серпень встигла відремонтувати п’ять атомних блоків на 4,4 гігавати, і ще чотири потужністю 3,4 гігавати – перебувають у ремонті. Теплоелектростанцій вже відремонтовано понад 60 відсотків, а теплоелектроцентралей, що забезпечують українців теплом – понад 70. Приблизно на тому ж рівні за ступенем готовності перебувають і українські гідроелектростанції.

Очевидно, що наведені цифри далекі від ідеальних, але чим ближче до опалювального сезону, тим вищими ставатимуть ці показники.

"Ще є над чим працювати. Усі учасники процесу отримали конкретні завдання із конкретними термінами виконання. До цієї теми буде особлива увага", - відмітив президент України Володимир Зеленський за результатами засідання Ставки на тему підготовки енергосистеми до зими.

Грошей і часу все одно не достатньо для масштабного відновлення зруйнованих об’єктів генерації, але поки йде війна, марно очікувати на 100% результат. Зараз головне – вистояти і забезпечити споживачів світлом.

Проте, вже за декілька тижнів із настанням холодів і чергового ракетного терору росіян, буде видно, хто дійсно укріплював енергетичний фронт, а хто протирав штани, жаліючись на брак коштів.

Ганна Бредіхіна

УНІАН в Google News