В'ячслав Зубенко наголосив, що всі ідеї в рамках

В'ячеслав Зубенко: "Змусити місцеву владу зробити те, що громада хоче… Не чекати, коли у влади дійдуть руки, а змусити зробити саме зараз"

15:40, 04 листопада 2016
15 хв. 1934

Від цього року в Україні мешканці кількох міст (Київ – серед них) мають можливість безпосередньо впливати на те, куди витрачатиметься частина грошей з міських бюджетів. Та, на жаль, активність і зацікавленість у цьому українських городян виявилась низькою – тож, були навіть зсунуті часові рамки проекту. Про ініціативу, яка дає звичайним людям можливість розпоряджатися бюджетом і яка досі не привернула масової уваги, ми поговорили з людиною, яка цю ініціативу запроваджує.

В 2016 році в Україні запрацювала онлайн-платформа для реалізації ідей покращення міського простору «Громадський проект». Програма фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи» («бюджет участі») і передбачає можливість мешканцю населеного пункту запропонувати чиновникам свої ідеї того, як і на що краще витратити бюджетні кошти, аби зробити місто кращим і комфортнішим.

Щоб переможці серед таких проектів були стовідсотково включені до міських бюджетів на наступний рік, подавати ідеї і голосувати за них потрібно вже зараз. Втім, навіть у столиці, де влада пропонує на реалізацію ідей мешканців міста 50 млн гривень, громадяни досить пасивні – проектів на розгляд громади подано вкрай мало. https://gb.kievcity.gov.ua/ УНІАН спробував виправити цю ситуацію, поспілкувавшись з В'ячеславом Зубенком – директором Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень (ІБСЕД), який запроваджує в Україні механізм «бюджету участі».  

В інтерв’ю УНІАН він розповів, скільки міст в Україні вже приєдналися до проекту, скільки коштів громада міста може отримати на реалізацію своїх ідей та які саме пропозиції мають шанси на успіх.

Місцеві ініціативи в Україні, в принципі, не є новиною. Однак якщо і реалізуються, то є одиничними. У всякому разі, всеукраїнського розголосу набувають вкрай рідко. Чим від таких ініціатив відрізняється «Громадський проект», у чому полягає його основна ідея?

Цей проект фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Головна його відмінність від інших громадських ініціатив полягає у тому, що всі ідеї у рамках «Громадського проекту» задекларовані нормативно. Тобто, якщо якісь інші можуть бути реалізовані, а можуть бути і не реалізовані місцевою владою, то проекти «бюджету участі» будуть запроваджені обов’язково, у рамках тих положень, які приймає для себе кожне з міст-учасників.

Щодо основної ідеї проекту, вона полягає у тому, що влада міста виділяє певну суму коштів, в рамках яких громадяни висувають своє бачення, як ці кошти можна використати, на що саме їх можна витратити. Тобто, громадяни самі дають пропозиції, самі ж за них голосують. І ті, які набрали найбільшу кількість голосів, мають бути включені до бюджету міста і профінансовані з бюджету міста.

Але одразу хочу сказати, що безпосередньо автори проектів не отримують коштів. Вони лишень виступають локомотивами ідей.

Проект фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID)

Тобто, цей проект – підказка владі від громадян, куди саме потрібно направити гроші місцевого бюджету?

В принципі, ви розумієте вірно. Ця ініціатива – бажання місцевої влади почути від громади, що дійсно потрібно зробити на місцях. Ну, не може влада міста знати абсолютно про всі потреби кожного мікрорайону, кожного двору чи кожного громадянина. Це природньо. А подаючи свої ідеї покращення життя в місті, громадяни інформуватимуть місцеву владу, що саме тут потрібна та чи інша суспільна послуга. Тобто, мова йде про налагодження діалогу громади і влади щодо потреб того чи іншого міста.

Зараз в Україні багато говориться про фінансову децентралізацію регіонів…

Насправді цей процес я би не пов’язував з децентралізацією. На потреби для реалізації ідей у рамках «Бюджету участі» виділяються окремі кошти, які суттєво не можуть впливати на розвиток міста.

Хто їх виділяє і про які суми йдеться?

Кошти виділяє місто. І кожне з міст-учасників підходить до визначення суми по-різному. Хтось встановлює якийсь відсоток від основних фондів місцевого бюджету, хтось встановлює конкретну суму.

Зубенко сподівається, що бюджетна децентралізація набуде популярності серед містр /

Думаю, якщо проект набере великої популярності, ми побачимо, що громадяни активні, а влада прислухається до їхніх ідей, то суми будуть збільшуватись щороку. І все більше обсягів муніципальних бюджетів будуть розподілятися громадою.

А хто і як контролюватиме кошти? Якщо місто їх не використає, ідея, яка пропонувалась громадою, не буде реалізована, гроші просто спишуть?

Ні. Мова йде не про якісь окремі кошти. Дивіться, загалом, коли формується бюджет міста, головний розпорядник подає запити до кошторису, відповідно до потреб міста. Потім це включається до бюджету і у наступному періоді на це витрачаються кошти.

Так і тут. Гроші на реалізацію ідей громадян – це гроші місцевого бюджету, які виділяються за рішенням місцевої влади саме на «Громадський проект». Тобто, це ті самі кошти, які все одно включались би до бюджету на наступний період, але це проходило би без участі громадян.

Іншими словами, відтепер громадяни мають змогу вплинути на розподіл місцевого кошторису. Причому чиновники не можуть обирати, яка саме ідея буде реалізована, бо і подають її, і за неї голосують саме громадяни.

І скільки грошей може бути витрачено на реалізацію однієї такої ідеї?

На фінансування включаються всі проекти, подані громадянами, допоки не буде вибрана та сума, яку місцева влада виділяє на їх реалізацію. У різних містах проекти ранжуються за кількістю необхідних коштів. Десь це буде 200 тисяч гривень, десь – 300, або, як у Києві – до 1 мільйона гривень на один проект.

Чи встановлено якісь рамки, скільки грошей місто готове витратити на «Громадський проект»?

Так само – суми різні. У Хмельницькому на цю ініціативу виділили 1 млн гривень, але мер пообіцяв, що, якщо буде зацікавленість громади, то щороку сума буде збільшуватись. У Львові, якщо не помиляюсь, 16 млн гривень. У Києві – 50 млн гривень на рік.

Але це не означає, що можна тільки 50 ідей реалізувати. Бо, наприклад, є ідеї, на реалізацію яких громада потребує менше коштів, ніж 1 млн. Тобто, проекти можуть бути маленькі, середні, великі, будь-які. І їх буде включено до виконання стільки, скільки місто готове надати коштів. Крім того, допускаю, що, у разі великої зацікавленості і важливості, якісь проекти можуть бути реалізовані в рамках бюджету поза цією ініціативою.

Загалом, такий механізм взаємодії влади з громадою використовують понад 1 500 міст у світі. Наприклад, Сан-Франциско, Нью-Йорк, Варшава – використовують цей досвід дуже активно. Ініціатива дуже популярна в світі…

Тобто, проект дозволяє громаді провести такий собі місцевий референдум з якогось питання?

Десь так. Але важливо розуміти, що, як уже було сказано, у Києві, один проект не має коштувати більше, ніж 1 млн гривень. І таких коштів не достане на загальноміські проекти, як, наприклад, побудова нового мосту через Дніпро.

Уявімо ситуацію, що, наприклад, Київ потребує ремонту такого суспільно-важливого об’єкту, як Палац спорту. Чи можливо таке, що декілька громадян подадуть декілька проектів саме щодо цього об’єкту – відремонтувати дах, реконструювати площу перед будівлею, замінити льодозаливочні машини[ES1] , тощо. Проекти наберуть достатньо голосів, і місто їх реалізує?

Якщо громада проголосує за підтримку, кожен з цих проектів може бути реалізовано. Але досить складно уявити, наскільки у реальності можливий такий симбіоз ідей навколо одного об’єкта.

Крім того, зараз ми лише тестуємо цю ініціативу на тих умовах, які у нас є. А далі – побачимо. Думаю, що це лише перший крок. Якщо ініціатива «Бюджету участі» набуде дуже сильної популярності серед громад, то, думаю, місцева влада піде на поступки і розширить фінансування у майбутньому.

А як бути, скажімо, у ситуації, коли проект – маленький, який стосується невеличкої кількості містян, наприклад, спортмайданчик у дворі багатоповерхівки. Як такі проекти можуть конкурувати у голосуванні з більшими ідеями, які стосуються більшої кількості громадян?

Дійсно, така ситуація може скластися. Бо чим більшої кількості людей торкатиметься ідея, тим більше вона буде набирати голосів підтримки. Але вже зараз деякі міста пропонують поділяти бюджети у рамках «Громадського проекту» на реалізацію великих і малих ідей. Ми хочемо запропонувати дробити кошти на проекти 50 на 50.

Крім того, деякі міста, приймаючи для себе свої правила «Громадського проекту», надають можливість громадянам при голосуванні підтримувати не одну ідею, а до п’яти. Так, в Києві можна проголосувати за п’ять проектів.  Також у деяких містах немає обмежень за кількістю поданих ідей від одного автора.

Для того, щоб полегшити вибір сфери для подання ідей, ми групували проекти за напрямками: спорт, здоров’я і так далі. Людина може подати свою ідею у будь-якій сфері, але це повинно стосуватися комунальної власності чи власності міста. Не можна подати проект, який профінансується на кошти платників податків, а буде направлений на отримання кимось прибутку.

Подавати ідеї можуть тільки фізичні особи, чи, може, юридичні також? Маю на увазі ті ж ОСББ…

ОСББ мають право подаватись. Але вони подають проекти на умовах співфінансування. Тобто, 70% фінансування покриває місто, 30% - ОСББ.

Подавати ідеї проектів можуть і юридичні особи / society.lb.ua

А як буде контролюватися реалізація ідей і фіксуватися кінцевий результат?

А як взагалі контролюється використання коштів міста на інші проекти? Громадськість – це потужний рух. Тим більше, коли людина сама стає автором, ідеологом проекту, вона дуже зацікавлена, щоб проект було реалізовано.

Можливо, ми запропонуємо містам це якось формалізувати. Щоб автор ідеї був безпосередньо долучений до процесу контролю над виконанням робіт.

Входив в якусь ревізійну комісію, чи щось на кшталт цього?

Так. Або, наприклад, щоб акт виконаних робіт чи якийсь інший документ, який підтверджує факт виконання проекту, був представлений на загал, чи мав отримати схвалення автора проекту…

Всі відповідні положення міськрад будуть допрацьовуватись, в них будуть вноситись зміни. Бо всі міста різні, є великі, є малі, кожне йде своїм шляхом.

А яким чином людина, яка подає ідею, може розрахувати кошторис на її реалізацію?

Електронна система, розроблена за фінансування USAID, містить певний алгоритм заповнення форм. Якщо автор ідеї, заповнюючи її, напише орієнтовну вартість більше, ніж місто затвердило для одного проекту – система не зафіксує його подання…

…Маю на увазі, як зрозуміти, це проект на 100 тисяч або на 500?

Автор ідеї може вказати приблизну вартість. За бажання, може надати довідку, наприклад, скільки у місті коштують ті чи інші роботи, або той чи інший матеріал для виконання таких робіт. Після цього спеціальна комісія дивиться, чи можливо взагалі цей проект реалізувати.

Наприклад, якщо людина пропонує побудувати сквер на якійсь ділянці землі, комісія її перевірить і може сказати, що цього не можна зробити, бо ця ділянка, наприклад, належить тій чи іншій особі. Або ж сквер не можна побудувати з якихось несприятливих геодезичних умов. Тоді цей проект відхиляється.

Однак причини відхилення мають бути відображені в системі.

Якщо ж все йде нормально, проект йде на голосування. Люди за нього голосують, після цього він подається до міських адміністрацій і направляється до департаменту чи управління, де вже безпосередньо проводиться експертна оцінка проекту. І вже там спеціалісти рахують більш точну вартісну складову, враховують технічні нюанси, готують технічну документацію.

Ми розуміємо, що люди не можуть бути фахівцями у всіх галузях. Люди лише подають ідею. А спеціалісти, фахівці, які працюють за наші податки, мають цю ідею втілити в життя.

А якщо так станеться, що вже на цьому етапі буде зафіксовано перевищення граничної суми вартості реалізації ідеї? Що робити у такому випадку?

Думаю, що відкладати реалізацію на майбутні періоди не будуть.

Взагалі, тут є декілька варіантів. Наприклад, якщо є перевищення у рамках адекватних цифр, то може бути додаткове виділення коштів на реалізацію проекту з якихось інших джерел. Або, можливо, останній за рейтингами проект, який набрав найменшу кількість голосів громадян, не буде включений до бюджету. Натомість, кошти, які це вивільнить, будуть направлені на втілення у життя тих ідей, які йдуть перед ним у рейтингу голосування.

З іншого боку, навіть якщо деякі ідеї будуть мати невелику кількість голосів громадян, але будуть мати ідеологію, цікаву для міста, то, можливо, вони будуть подаватися до виконання за іншими процедурами. Наприклад, бюджетною комісією міськради під час формування проекту бюджету на наступний рік.

Скільки міст приєдналися до «Громадського проекту»?

Коли ми проводили конкурс, отримали заявок з більше ніж 200 міст. Зараз в програму запрошено 15. Ми брали різні міста. Великі мегаполіси як Київ і невеличкі містечка як Бердянськ.

Але робота розділена на два етапи. У 2016-му працюємо з 8 містами, у 2017-му підключаються іще 7 міст. Всі вони розробили відповідні положення і затвердили його у міських радах. Київ поки що працює через розпорядження мера і паралельно розробляє положення Київради, яке зафіксує бюджет участі на наступний рік.

Відпрацювавши роботу проекту на містах-партнерах, ми хотіли б зібрати успішні практики і досвід, і ділитися ними далі.

Коли планується завершення подання проектів?

У кожному місті по-різному. Зараз відбувається процес подання проектів і голосування по ним. У Києві голосування почнеться з 15 грудня, у Львові вже зараз голосують, Бердянськ тільки розпочав подання ідей… Але до кінця року вже мають відбутися голосування.

Після цього відібрані голосуванням громадян проекти будуть включені до виконання місцевою владою у наступному бюджетному періоді. Тобто, будуть фінансуватися і реалізуватися у наступному році – 2017-му.

Чи відслідковуєте ви тенденції щодо того, наскільки різними чи, навпаки, однаковими, є проекти, що подаються людьми у різних містах?

Думаю, що після завершення подання у всіх містах, ми спробуємо провести такий аналіз. Але, незалежно від величини населеного пункту, людей цікавлять схожі проблеми: вони починають турбуватися про здоров’я, про майбутнє дітей, щоб вони були не віддані вулиці, а були зайняті на майданчику у дворі, наприклад.

Зараз більшість поданих ідей у різних містах мають інфраструктурну спрямованість. Але у майбутньому ми чекаємо, що будуть більш креативні ідеї, які могли з’явитись саме у громаді. Такі ідеї, які, можливо, чиновники з якихось причин не можуть придумати самі. Адже працівники міськадміністрацій часто завантажені, і тому йдуть шляхом найменшого опору.

Проект дає змогу людям сказати: «Ми хочемо!». Показати, що саме потрібно громаді. І змусити владу зробити те, що громада хоче. У цьому і полягає наша ініціатива. Не чекати, коли у влади дійдуть руки, а змусити зробити саме зараз через цей механізм.

Тетяна Урбанська

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності