Податковий кодекс: що буде зі «спрощенкою»…

У прийнятому 7 жовтня в першому читанні проекті ПК для «спрощенки» вводяться ще суворіші обмеження, ніж в попередніх варіантах кодексу. Це обумовлює появу ризику переходу в «тінь» більшої частини малого бізнесу, що збільшить обсяг «сірої» економіки і скоротить надходження до бюджету... (Частина третя)

Знижуючи в цілому фіскальний тиск на економіку, уряд ліквідував практично всі податкові пільги і спеціальні режими оподаткування. Найбільш конфліктним рішенням стало фактичне скасування так званої «спрощенки». Кількість підприємців і найманих співробітників, які працюють в даній системі оподаткування, в Україні складає 9% електорату, тому спочатку прогнозувалося, що реформи дану сферу знову обійдуть стороною. Проте, Кабмін налаштований рішуче, навіть дуже.

Десятирічний марафон "єдиного" на фінішній прямій...

З тим, що спрощена система оподаткування (особливо в частині фізичних осіб-підприємців) давно потребує реформування, в Україні згодні всі політичні сили. За більш ніж 10-річне існування вона не удосконалювалася, хоч і обросла численними проблемами, які знизили її ефективність, деформували її цілі і завдання.

Починаючи з 1998 року, коли була введена спрощена система оподаткування, обліку і звітності, інфляція зросла в 5,5 разу, мінімальна заробітна плата – в 20 разів, тоді як гранична виручка, яка дає можливість застосовувати «спрощенку» (для фізосіб - 500 тис. грн., для юросіб - 1 млн. грн.), залишилася незмінною. Таким чином, реальні обороти платників єдиного податку, які дозволяють їм використовувати цю систему, знизилися більш ніж в 5 разів, а витрати на оплату найнятих робітників зросли в 20 разів.

Зазнає збитків і держава. У зв’язку з високою інфляцією знижуються і реальні доходи бюджету від стягнення єдиного податку. Для фізичних осіб-підприємців, які працюють за цією системою, за останні 10 років верхня межа податку зросла всього на 20 грн. - з 180 до 200 грн. Фактично з кожним роком реальні доходи держбюджету від єдиного податку падають, хоча номінально мають висхідну тенденцію. У цілому, сектор економіки, де працює 13% працездатного населення, формує лише 1,2% доходів зведеного бюджету (за даними 2009 року).

Значною проблемою «спрощенки» є те, що певна частина фізосіб-СПД не формує додану вартість, а займається мінімізацією оподаткування власного доходу, або є учасником схем з ухилянню від сплати податків, або просто їх не платить. 

Таким чином, реформа спрощеної системи оподаткування впродовж останніх років була одним з ключових завдань для всіх урядів. У той же час, оскільки дане питання зачіпає інтереси майже 2,5 млн. громадян (1,3 млн. підприємців і 1,2 млн. найнятих працівників), ніхто не наважувався робити різкі кроки в цьому напрямку. Знайти баланс інтересів держави і малого бізнесу завжди було доволі складно, оскільки обидві сторони дотримуються крайніх позицій. Платники єдиного податку категорично проти збільшення відрахувань, а влада періодично хоче змусити їх вносити додаткові суми з тим, щоби їх внесок до Пенсійного фонду складав «мінімалку» (хоча пенсію «спрощенці» вимагають щонайменше мінімальну).

Податкове соло під "аплодисменти" бізнесу

Безумовно, така ситуація не влаштовуватиме навіть найлояльнішу податкову службу, тому ДПАУ не перший рік намагається ліквідовувати «спрощенку». Але таке рішення є крайністю. Спрощена система оподаткування в Україні має важливе соціальне значення. Тільки офіційно сумарна кількість фізичних осіб – підприємців і найнятих ними працівників складає 2,5 млн. осіб. Багато видів діяльності, які здійснює даний сегмент бізнесу, можуть бути рентабельними тільки за наявності «спрощенки». Необхідно також врахувати, що її скасування містить ризик переходу в «тінь» значної частини малого бізнесу, що збільшить обсяги «сірої» економіки і скоротить надходження до бюджету. В умовах кризи, високого рівня безробіття, слабких гарантій трудових прав і, головне, за наявності вільних ніш, де саме малий бізнес є найбільш ефективним, доцільним бачиться створення сприятливіших умов для його розвитку.

У проекті Податкового кодексу (від первинного до кілька разів відкоригованого) уряд чітко декларує намір звузити ареал застосування спрощеної системи у сфері надання дрібних побутових послуг. У прийнятому 7 жовтня в першому читанні проекті ПК для «спрощенки» вводяться ще більш суворі обмеження, ніж в попередніх варіантах кодексу. Для роботи за спрощеною системою потрібно, щоби дохід за попередній рік не перевищував 300 тисяч гривень. «Спрощенцями» не зможуть стати ті підприємці, які мають більше двох найнятих працівників. Ставку податку визначатимуть місцеві ради. Причому в містах, в яких проживає більше 150 тисяч населення, податки будуть вищі – від 200 до 600 гривень в місяць. У менших населених пунктах ставка може коливатися від 20 до 200 гривень в місяць. Для фізичних осіб, які здійснюють діяльність у сфері інформатизації, ставка податку взагалі піднята до 1000 гривень в місяць. Крім того, різко звужено діапазон видів економічної діяльності, на які може розповсюджуватися спрощена система оподаткування.

Справді, в такому форматі, як в Україні, спрощеної системи оподаткування в цивілізованих країнах не існує. У той же час, якщо проект Податкового кодексу вступить в дію у нинішньому вигляді, значна частина фізосіб-платників єдиного податку з наступного року змушена буде перейти або на загальну систему оподаткування, або в «тінь». Якщо уряд посилює фіскальний тиск на малий бізнес, то він мав надати інші альтернативні інструменти його підтримки. Це, наприклад, можуть бути спрощення бухгалтерської і податкової звітності. Саме така форма допомоги використовується в країнах ЄС. Інакше, «перемога» податківців завершиться ще більшою кількістю проблем в економіці, аніж зараз їх створюють платники єдиного податку.

Тетяна Соколовська (для УНІАН)

Продовження буде...

УНІАН в Google News