Бюджетні інвестиції - мільярди випаруються?..

В Україні через неефективні і нецільові витрати бюджетних коштів держінвестиції призводять до інфляції, тиску на курс нацвалюти та платіжний баланс. Через корупцію у сфері держзакупівель, значна частина бюджетних коштів виводиться з економіки у вигляді відкатів...

Уряд декларує намір влити в економіку України наступного року близько 122 млрд. грн. бюджетних коштів. На тлі такої значної суми дивним виглядає дуже песимістичний прогноз росту ВВП, закладений у бюджеті-2012. Кабмін або усвідомлює, що державні гроші будуть розбазарені, або очікує, що приватні інвестори наступного року взагалі не збираються інвестувати в українську  економіку.

Кабінет міністрів одним зі своїх пріоритетів завжди називає підтримку підприємницької ініціативи і збільшення інвестиційних витрат бюджету. Така позиція виглядає абсолютно обгрунтованою оскільки без фіскальних стимулів подальша динаміка росту  ВВП буде близька до нуля. Економіка країни на 2/3 відновилася після кризи, і це, очевидно, є її максимумом, адже пік росту ВВП у 2008 році був зафіксований на тлі захмарних цін на сталь і колосального об`єму вливаних кредитів.

Для досягнення ВВП 2008 року необхідно довести завантаження потужностей металургії, будівництва і автомобілебудування до докризового рівня, проте за умови стриманих цін на сталь і помірного кредитування завдання є практично нездійсненним. Криза не просто знизила завантаження у вказаних галузях, вона фактично скоротила об`єм виробничих потужностей, адже в умовах низьких цін залишилися на плаву тільки ті виробництва, які випускають якісний товар з низькою собівартістю.

Таким чином кожен крок приросту ВВП надалі даватиметься дуже важко, оскільки окрім перерахованого, необхідно будувати нові потужності, а також модернізувати чинні. Для підвищення економічної активності уряд задекларував вливання  колосального об`єму бюджетних коштів. Вони можуть увійти на ринок двома каналами: шляхом  податкових пільг (так звані податкові витрати бюджету) і прямих бюджетних інвестицій.

Суми за двома статтями досить великі. Зокрема, за розрахунками уряду, інвестиційний ресурс від надання податкових преференцій суб`єктам господарювання у 2012 році складе 47 млрд. грн.

Щодо прямих витрат бюджету на інвестиційні проекти, то уряд поставив перед собою завдання у 2012 році збільшити їх об`єм до 5% ВВП, тобто до 75 млрд. грн. Сума включає витрати як державного, так і місцевих бюджетів.

Таким чином, з приводу планованого вливання в економіку близько 122 млрд. грн. бюджетних коштів на тлі відносно низького прогнозу росту ВВП виникає низка запитань. Бюджетні витрати сформують майже 60% приросту ВВП, хоча в попередні роки цей показник складав не більше 10%. Відповідно, уряд, ймовірно, вважає, що приватні інвестори взагалі не інвестуватимуть в українську економіку, і збільшення ВВП підтримуватиметься більшою мірою за рахунок бюджету. Як варіант -  бюджетні інвестиційні витрати чи то будуть розікрадені, чи то не трансформують в реальні інвестиції. Швидше за все, обидва чинники матимуть місце, що свідчить про те, що ефективність економічної політики уряду в значній частині девальвується.

Між тим, в Адміністрації Президента вважають, що державний бюджет на 2012 рік має бути переглянутий до кінця першого кварталу, незалежно від того, вдасться чи не вдасться домовитися з Росією про зниження ціни на газ. Зокрема, для конкретизації деяких статей витрат і збільшення коштів на розвиток.

Бюджетні інвестиції (як податкові, так і прямі держвитрати) у розвинених країнах є одним з основних локомотивів економічного зростання. Вкидаючи в економіку гроші, уряди розраховують не лише на те, що на відповідну суму збільшиться ВВП, але і на те, що ці витрати дадуть мультиплікативний ефект. Адже будівництво мостів, доріг, портів підвищує попит на продукцію корпоративного сектора, стимулюючи тим самим збільшення виробництва в країні. Іншими словами, у західних країнах одна грошова одиниця, витрачена державою на інвестиційні проекти, на виході дає 2-3 грошових одиниці приросту ВВП.

В Україні через неефективні і нецільові витрати бюджетних коштів держінвестиції приводять більшою мірою до інфляції, тиску на курс національної валюти і платіжний баланс країни. Через корупцію у сфері держзакупівель істотна частина бюджетних коштів виводиться з економіки у вигляді відкатів або переплат за продукцію, яка поставляється фірмами-липучками. Ці колосальні суми осідають в кишенях чиновників і формують інфляційний попит, який НБУ контролювати не під силу. Як результат, в Україні за досить жорсткої монетарної політики один з найбільш високих показників інфляції в Європі.

Крім того, через згадані відкати бюджетні кошти в Україні витрачаються на стимулювання імпорту. До прикладу, маючи власні потужності з виробництва автобусів, тролейбусів, вагонів метро, залізничних локомотивів та ін. влада чомусь закуповує цю продукцію у білоруських, російських і китайських виробників. Усе це чинить тиск на платіжний баланс країни, формуючи ризики для девальвації гривні.

Очевидно, що ніякі законодавчі новації не дозволять підвищити ефективність витрачання бюджетних коштів до тих пір, поки чиновники будуть відкрито і безкарно розбазарювати держкошти на купівлю "потрібних речей" за цінами, які  удвічі перевищують ринкову, чи на лавки для метро по 60 тис. грн.

У такій ситуації позитивним сигналом могло б стати публічне покарання вищих чиновників, які відкрито крадуть державні гроші, при тому, що такі випадки регулярно виявляють не лише журналісти, але і експерти Рахункової палати України. Проте, влада не помічає подібних порушень. Це може говорити або про некомпетентність, або просто про небажання боротися з цими явищами, адже далеко не усім чиновникам хочеться жити лише на свою зарплату.

Максим Соколов (для УНІАН)

УНІАН в Google News