У чому коріння податкового «врожаю»?
У чому коріння податкового «врожаю»?

У чому коріння податкового «врожаю»?

13:38, 06 березня 2012
2 0

Поки що податкова служба як один з основних регуляторів бізнес-клімату ухитряється знаходити взаєморозуміння з платниками. І якщо держава втримається від різких рухів, цей крихкий баланс, можливо, вдасться зберегти...  

Чи означає відчутне збільшення податкових надходжень, що в Україні зростає фіскальний тиск? Як оцінюють у ділових колах спроби ДПСУ налагодити діалог з бізнесом? Правильніше за все настрій та очікування підприємництва буде охарактеризувати як «стриманий оптимізм». Говорити, що зусилля податкового відомства остаточно розтопили лід у відносинах, було б передчасно. Але не помічати того, що цей лід все-таки тане, теж не можна.

Наразі констатувати можна тільки одне: Державна податкова служба минулого року успішно впоралася з одним зі своїх основних завдань – наповненням бюджету. У 2011 році в порівнянні з 2010-м надходження збільшилися на третину, або на 60 млрд. грн. Як сказав глава відомства Олександр Клименко, його підлеглі «дали країні ще один квартальний бюджет».

При цьому відзначимо, що номінальне зростання ВВП становило лише 5,2%, про що ще в січні повідомив громадськість прем`єр-міністр Микола Азаров.

Темпи зростання податкових надходжень значно випереджають номінальне підвищення економічної активності. З цим фактом ніхто не сперечається. Різночитання починаються, коли експерти говорять про причини цієї диспропорції.

Одні фахівці винять ДПСУ у збільшенні фіскального тиску, виходячи з того, що в наших реаліях це досі був найбільш звичний для державного апарату метод збільшення зборів у скарбницю.

З іншого боку, керівники податкової служби акцентують, що 96% податків, за їхніми внутрішніми даними, сьогодні сплачуються добровільно, а не внаслідок застосування штрафних санкцій чи примусових нарахувань.

Крім того, Клименко постійно наголошує на інноваційності та високій ефективності нових методів боротьби з тіньовою економікою. Оцінки обсягу «тіні», як відомо, варіюються у досить широкому діапазоні - від 30 до 70%. Виведені у легальний обіг капітали – безумовно, плюс.

Одночасно з цим у Державній податковій службі вказують на значне скорочення кількості перевірок. У 2012-му їх передбачається не більш як 8 тисяч. Таким чином, з 2010 року інспектори будуть відвідувати підприємців утричі рідше.

Проте поки що говорити про стрімке поліпшення у податковій сфері, мабуть, рано. В кожному разі міжнародні рейтинги - від Doing business report Світового банку до Індексу інвестиційної привабливості Європейської бізнес-асоціації (EBA) – не зараховують Україну до лідерів у цій сфері.

Податкова служба, своєю чергою, декларує готовність до діалогу і співпраці з бізнесом. Представники ДПСУ не раз закликали підприємців до спільної роботи над підвищенням якості бізнес-клімату і натякали на поліпшення іміджу країни в очах експертного співтовариства та інвесторів. Чи почули їх? Ким є для українського бізнесмена податківець – консультантом і помічником, наданим державою, чи безжальним митарем, який стягує свою «десятину»?

У ділових колах дають зрозуміти, що прагнення податкової служби порозумітися з бізнесом принаймні не залишилося без уваги. «Мені подобається це прагнення змінюватися, модернізуватися, уміння слухати критику, сприймати і будувати конструктивний діалог. Адже насправді існує прірва між платниками податків і представниками податкових служб, як і недовіра один до одного. Тому для того щоб цю прірву усунути, потрібно обом сторонам робити крок назустріч. І податкова свій крок робить. Інше питання: чи готовий бізнес зробити крок назустріч, чи він, як і раніше, будуватиме роботу з тіньовими схемами?» - відзначає голова правління громадської організації «Рада незалежних бухгалтерів і аудиторів» Олена Макєєва.

Бізнесмени, як відомо, люди у більшості своїй недовірливі та обережні. Особливо в тому, що стосується їхніх грошей. Словами їх переконати важко, вони звикли вірити вчинкам. З цього погляду найбільш результативним і наочним свідченням того, що податкова служба справді прагне запровадити єдині правила для всіх, тим самим полегшивши життя платникам податків, у бізнес-середовищі вважають масштабні заходи для поліпшення адміністрування одного з найпроблемніших податків – ПДВ.

Статистика свідчить, що українські підприємства оцінили автоматичну систему відшкодування цього податку. На початку минулого року, коли «автомат» тільки запрацював, за цим алгоритмом 24 платники одержали півмільярда гривень компенсації. Наприкінці  2011-го – 326 платників і 16 млрд. грн.

Як з`ясувалося згодом, найсерйознішою перешкодою були не труднощі з виконанням необхідних формальностей (хоча й тут не бракувало проблем), а загальна переконаність у тому, що така зручна схема – тільки для «своїх», а тим, хто не входить до гіпотетичного пулу обраних, «ловити там нічого». Бізнесу, який виріс у специфічних вітчизняних умовах, досі важко повірити, що бувають хороші речі, доступні всім, кому це належиться згідно з законом.

«Коли це починалося, звичайно, було враження, що ці компанії – вибраний список. Якщо подивитися карту, більшість із них були у Східній Україні. Але згодом набиралися компанії у цей перелік, і він розширювався. Я знаю особисто компанії, які нормально працюють і без проблем одержують ПДВ в автоматичному режимі», – відзначає генеральний директор аудиторсько-консалтингової групи «Експерт» Дмитро Алексєєнко.

Додало балів державі й повернення старих боргів. Минулого року податківці провели серйозну роботу для ліквідації залишку невідшкодованого ПДВ, скоротивши його за рік на 6,5 млрд. грн. – до 4,6 млрд. грн.

Нарешті, відбулися зміни у процедурі реєстрації платників ПДВ. Крім того, що ДПСУ суттєво скоротила список необхідних документів, ще й податкова міліція оголосила про своє невтручання у цей процес.

«Як мені відомо, зараз ситуація справді поліпшується. Члени нашої організації відзначають, що з першого разу одержують свідоцтво платника ПДВ, і взагалі цей процес став спокійнішим», – зауважує Макєєва.

Чи готова податкова на подальші поступки, щоб процеси, які відбуваються в українській економіці, ставали «спокійнішими»? Очікування з цього приводу у діловому середовищі радше оптимістичні. «До нас не надходило протягом останнього часу якихось звернень від платників податків про те, що відбувається посилення податкового тиску, скарг на це я не чула», – запевняє радник президента Асоціації платників податків України Ганна Білоцерківська.

Варто відзначити, що і великих протестних виступів підприємців після гучного «податкового Майдану» в Україні не було, хоча багато опозиційних політиків обіцяли його повторення. Поки що податкова служба як один з основних регуляторів бізнес-клімату ухитряється знаходити взаєморозуміння з платниками. І якщо держава втримається від різких рухів, цей крихкий баланс, можливо, вдасться зберегти.

Іван Кучеренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності