На шляху до ЄС: як українській економіці швидше інтегруватись з європейською

Впродовж найближчих двох років Україна планує повністю інтегруватися в єдиний ринок ЄС і де-факто стати повноправним членом цього союзу. Для цього владі та бізнесу доведеться зробити значну підготовчу роботу. Тож на які зміни нам чекати?

• Підготовча робота
• Повноцінний вільний ринок
• Скасування плати за роумінг, "промисловий безвіз" та інше
• Економічне відновлення і спільний ринок праці
• Завдання для української влади та бізнесу
• Створення драйверів інтеграції

Наприкінці минулого тижня в Києві пройшов довгоочікуваний саміт "Україна – Європейський Союз", де обговорювались перспективи приєднання нашої країни до союзу та підбивались підсумки виконаної на цьому шляху роботи. Як повідомив президент Володимир Зеленський, на зустрічі був схвалений план дій щодо подальшої інтеграції секторів української економіки до спільного ринку Євросоюзу. Наша країна також отримала позитивну оцінку виконанню попередніх рекомендацій Єврокомісії.

"Одним із важливих здобутків саміту став прогрес в питанні інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу. Ми схвалили план пріоритетних дій на 2023-2024 роки. Його реалізація зробить Україну де-факто членом Євросоюзу на рівні секторів економіки – промисловість, аграрний сектор, енергетика, цифрові послуги, транспорт, фінансова сфера, митниця", - сказав голова держави.

Питання наближення, а з часом – і вступу до Європейського Союзу є одним із наскрізних у вітчизняній політиці вже багато років. І майже кожна влада говорила про намір пройти цей шлях, щоб Україна стала повноцінним членом європейської сім’ї. За останні роки дійсно багато що було зроблено на цьому шляху, що дало підстави для оптимістичних заяв офіційних українських представників про можливість отримання Україною  повноправного членства в ЄС впродовж найближчих двох років.

"У нас дуже амбітний план приєднатися до Європейського Союзу протягом наступних двох років. Тож ми очікуємо, що цього року, у 2023 році, ми можемо вже мати цей передвступний етап переговорів", - заявив прем’єр-міністр України Денис  Шмигаль.

І хоча заявлений на саміті "Україна – Європейський Союз" план дій поки не оприлюднений, проте є загальні моменти, які дають зрозуміти, за рахунок чого буде ґрунтуватися ця інтеграція.

Підготовча робота

Поки триває процес підготовки до переговорів про вступ України до Євросоюзу, наша країна має провести велику підготовчу роботу, в тому числі, у частині адаптації національного законодавства з нормами союзу, які, до речі, також постійно змінюються.

Як зазначила в коментарі УНІАН заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко, Україна продовжить план дій з адаптації свого законодавства до євродиректив в рамках DCFTA (Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі – УНІАН) та Угоди про асоціацію з ЄС.

За її словами, через повномасштабну війну Росії проти нашої країни та інші фактори цей план потребував корекції, тому його вирішили оновити на 2023-2024 роки, щоб прискорити економічну інтеграцію України до Євросоюзу та забезпечити доступ до єдиного ринку.

"Такий доступ частково вже передбачено угодою, як режим внутрішнього ринку у кількох галузях, і одне з першочергових завдань для України – якнайшвидше отримати цей режим. Крім цього, план включає довгострокові кроки, які можуть відбуватися поза рамками угоди", - зазначає вона.

Крім цього, експерт звертає увагу на те, що законодавство Євросоюзу постійно еволюціонує, тому немає сенсу копіювати те, що вже застаріле, а зміни мають бути відображені в євроінтеграційних планах дій України.

Повноцінний вільний ринок

Безперечно, одним із важливих стовпів інтеграції вітчизняної економіки в єдиний ринок Європи є зона вільної торгівлі з ЄС.

У квітні 2022 року Європейська комісія пішла на безпрецедентний крок, щоб підтримати Україну в умовах повномасштабного російського вторгнення. Тоді на рік було скасовані всі мита для українських товарів та була підписана угода про автомобільні перевезення, що допомогло зберегти торгівлю між Україною та Євросоюзом.

Більш того, якщо до великої війни Росії проти нашої країни частка ЄС в міжнародній торгівлі України складала 41 відсоток, то протягом минулого року цей показник зріс до 55,5 відсотків. І мова не лише про український експорт до Євросоюзу, але і про імпорт життєво важливих товарів, адже наша країна отримує з Європи майже 90 відсотків палива та 70 відсотків медичних препаратів.

Тому й такою важливою стала заява президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн на саміті "Україна – ЄС", що строк дії безмитної торгівлі однозначно буде продовжено.

"Звичайно, ми продовжимо програму безтарифного ринку, тож товари без тарифів можуть прямувати до Європейського Союзу з України, як було минулого року", - сказала вона.

Варто додати, що на сьогодні ще не відомо, на який період буде продовжений цей режим. Зважаючи на намір України стати членом єдиного європейського ринку, найкращим варіантом є безстрокова дія безмитної торгівлі або продовження строку дії хоча б на середньострокову перспективу. Це дозволить європейському бізнесу планувати свій розвиток в Україні на багато років та допоможе збільшити об’єм зовнішніх інвестицій, а вітчизняні підприємці також отримають можливості для втілення довгострокових стратегій.

Скасування плати за роумінг, "промисловий безвіз" та інше

Однією з серйозних перешкод для ефективного функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є технічні бар’єри у торгівлі промисловою продукцією. Уряд вже не перший рік говорить про намір підписати з об’єднаною Європою Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АССА), так званий "промисловий безвіз".

Судячи з усього, в уряді планують переконати партнерів у надійності національної системи перевірки, що допоможе завершити цю сагу вже найближчим часом. Про це заявила перший віце-прем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

"На жаль, війна трохи сповільнила швидкість оцінювальних місій, але вони будуть здійснені й угода буде укладена. Тим часом ми передали ЄС оновлений звіт про виконання рекомендацій, втілених на попередніх етапах, а також таблиці відповідності проектів актів, які ще потрібно ухвалити (ринковий нагляд)", - зазначає вона.

За її словами, механізм роботи над угодою АСАА є моделлю для інших сфер, де Україна має намір інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС. А глибина оцінки відповідності законодавства повністю відповідає вимогам переговорів про вступ до Євросоюзу.

Важливою складовою об’єднання має стати й скасування плати за роумінг між Україною та ЄС, який поки що діє тимчасово

На сьогодні між Єврокомісією, регуляторами та операторами існує меморандум щодо лібералізації використання українських мобільних номерів на території ЄС, дію якого було продовжено на шість місяців. Але дію цього документа планують зробити постійною, до того ж напередодні саміту Єврокомісія та Кабінет міністрів на спільній зустрічі узгодили текст рішення про роумінг.

Раніше питання роумінгу не входило в Угоду про асоціацію, а 2023 року ця сфера буде пілотною щодо повної юридичної інтеграції України у внутрішньоєвропейське регулювання послуг.

"Нове узгоджене рішення торгового комітету дозволить перетворити тимчасове рішення на постійний правовий механізм. І цей правовий механізм – 100-відсоткове включення України у внутрішнє регулювання ЄС, з усіма правами та обов’язками", - зазначає Юлія Свириденко.

Варто також додати, що під час спільного засідання уряду та Єврокомісії сторони домовилися ще й про лібералізацію експорту до ЄС українських м’ясопродуктів. Київ запропонував у питанні хвороб тварин застосувати взаємне визнання "регіоналізації". За рахунок цього у випадку спалаху захворювання тварин в одній області України не буде блокуватися експорт продукції на рівні всієї держави, як це є на сьогодні.

Економічне відновлення і спільний ринок праці

На практиці об’єднання ринків буде відбуватися ще й завдяки економічному та інфраструктурному відновленню України, у чому переконана міністр економіки Юлія Свириденко.

Ключовими гравцями у запуску цього процесу мають стати міжнародні фінансові інституції, проте велика роль відводиться саме приватному капіталу, для якого майбутнє членство України в ЄС стане додатковим стимулом для вкладення грошей у вітчизняну економіку.

"На сьогодні головне питання для приватного бізнесу – страхування воєнних ризиків діяльності в Україні. Ми говоримо про те, що ЄС і держави-члени мають заохочувати національні інституції, які страхують воєнні ризики, збільшувати пропозицію своїх послуг для інвестицій в Україну", - зазначає вона.

Ще одним важливим елементом об’єднання українського ринку з європейським, безумовно, має стати інтеграція з ринками праці Європи. І повномасштабна війна лише пришвидшила цей процес.

Як зазначає Свириденко, багатьом українцям, які покинули Батьківщину, механізми тимчасового захисту дозволили знайти легальну роботу в державах-членах Євросоюзу. Більш того, активність українців у пошуку роботи допомагає країнам зі структурною нестачею робочої сили, таким як Німеччина, Чехія та Польща, долати виклики для своєї економіки.

"Але для України головне – дати українцям можливість якомога швидше повернутися до України. І вже вдома працювати над нашим економічним добробутом. Утім, очевидно, що досвід трудової міграції і до, і під час широкомасштабної війни говорить, що повне взаємне забезпечення свободи руху робочої сили й інтеграція ринку праці – в інтересах і ЄС, і України", - наголосила міністр економіки.

Завдання для української влади та бізнесу

Оцінюючи перспективи та терміни об’єднання вітчизняної економіки з європейською, Український союз промисловців і підприємців звертає увагу на те, що перед цим потрібно зробити багато в сфері підтримки національної промисловості, виробників та експортерів, щоб було що потім інтегрувати.

Наразі найбільш тривожна ситуація склалася в гірничо-металургійному комплексі, де падіння виробництва та експорту за 2022 рік становить 70 відсотків. Цьогоріч, якщо нічого не зміниться в контексті підтримки держави, то падіння поглибиться до 85 відсотків, і Україна перейде виключно на внутрішнє споживання та втратить світові ринки.

"Ми не можемо успішно інтегрувати сектори економіки, котрі перебувають в глибокій кризі. Ми вже говорили про ГМК, те ж саме стосується хімічної галузі, машинобудування тощо. Війна виснажує ресурси національної економіки. Руйнування  виробничих потужностей, труднощі із експортом, брак оборотних коштів негативно впливають на промисловість. Незворотні втрати тут вже перевищили 30 відсотків", - повідомили агенції УНІАН у Союзі промисловців і підприємців.

На думку цього об’єднання, для початку інтеграції Україні в ЄС необхідно прийняти власні галузеві програми модернізації вітчизняної промисловості, які б супроводжували План відновлення країни, а також ухвалити закон "Про промислову політику" та провести реформу оборонно-промислового комплексу.

Крім того, рік війни та безмитний режим продемонстрував, що морські порти ЄС мають відносно невеликі вільні потужності і, згідно з оцінками учасників ринку, не мають потенціалу для обслуговування всього українського експорту. Саме тому великим викликом стане удосконалення логістичних маршрутів, щоб Європа змогла задовольнити запити українських контрагентів.

"З точки зору міжнародної співпраці, також необхідно добиватися гарантованої участі в європейському полі щодо закупівлі енергоносіїв, європейських тендерах в цілому", - додали в УСПП.

Створення драйверів інтеграції

Український союз промисловців і підприємців також звертає увагу влади та Національного банку на необхідність змінити принципи роботи національної банківської системи, яка наразі майже не кредитує бізнес та виробників.

Принципово важливою також стане реформа судової системи і дуже жорстка боротьба із корупцією, створення податкових та кредитних стимулів для розвитку самозайнятості, впровадження прозорої системи відшкодування ПДВ та зниження адміністративного тиску.

Українському бізнесу також доведеться провести значну підготовчу роботу, щоб в майбутньому впевнено почуватися на ринку ЄС.

"Перше, це адаптація технічних стандартів та регламентів, сертифікація продукції та виробництва. Без цього, на жаль, не лише не будеш конкурентоспроможним на європейському ринку – з часом, коли закінчаться певні преференції – навіть не зайдеш на нього", - зазначають в УСПП.

Важливою є й тема декарбонізації та екологічного підходу, які в розвиненому світі звертають чималу увагу. Україна теж взяла на себе зобов’язання стати кліматично нейтральною вже через 35 років.

"Не будемо дискутувати, наскільки на часі у воюючій країні дотримання податку на викиди і так далі, проте цей тренд буде зберігатися і нарощуватися в майбутньому. Отже, обирайте енергоефективні, "зелені" технології,  якщо використовуєте такі – не забувайте зазначати це", - додали в УСПП.

Зрозуміло, що через майже рік повномасштабної військової агресії Росії проти нашої країни економічна ситуація в Україні є надскладною, а початок відновлення та отримання перспектив на вихід з глибокої економічної кризи можливі лише через активну євроінтеграцію, просуванню у реформах та боротьбу з корупцією.

Саміт, який відбувся минулого тижня, став ще одним суттєвим кроком до очікуваного вступу нашої країни до Євросоюзу. Причому план дій щодо подальшої інтеграції вітчизняної економіки в єдиний європейський ринок схвалили як Кабмін, так і Єврокомісія. До цього треба додати, що Україна вже майже рік має режим вільної торгівлі з ЄС, який однозначно буде продовжено. Якщо казати простою мовою, то на цей раз все серйозно.

Вже цього року можуть розпочатися безпосередні перемовини щодо вступу нашої країни до Євросоюзу. А як саме буде представлена вітчизняна економіка в об’єднаній Європі, багато в чому залежатиме від влади та її дій з підтримки окремих галузей під час нинішньої війни. Українському бізнесу також не варто чекати, а вже зараз потрібно починати активно готуватись до роботи на єдиному європейському ринку.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News