фото УНІАН

Неощадливий "Ощад": хто заплатить за порятунок держбанку

13:50, 15.04.2024
8 хв.

Державний Ощадбанк, попри найбільшу мережу відділень та "прокачані" соцмережі, демонструє не найкращі фінансові результати. Навіть у картковому рейтингу, він у 2023 році вперше поступився комерційному "Універсалбанку".

На початку 2022 року, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення державний Ощадбанк отримав нагороду Global Banking & Finance Awards 2021 у номінації "Найкращий банк в соціальних мережах". "Ощад" – номер один серед банківських спільнот України за кількістю фоловерів, він представлений у Facebook, Instagram, TikTok, Youtube, LinkedIn, Twitter. Спільнота Ощадбанку у Facebook перевищила 300 тисяч підписників, у TikTok – 237 тисяч, в Instagram – 56 тисяч.

Але така кількість фоловерів не вберегла банк від фінансової ями - тільки у 2024 році уряду доведеться виплатити 29 мільярдів гривень боргів. Це трохи більше, ніж капітал самого банку. Ми спробували розібратись, що призвело до таких невтішних результатів.

Час зводити рахунки

В 2024 році для Ощадбанку настає час сплати за індексними ОВДП в еквіваленті $752 млн. Справа в тому, що 10 років тому, коли на чолі Ощаду став Андрій Пишний (нині – голова НБУ), його банк докапіталзували за непростою схемою. Уряд доручив Міністерству фінансів здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики з індексованою вартістю (тобто прив’язаною до курсу долара) в розмірі 11,6 млрд гривень із строком обігу 10 років та відсотковою ставкою доходу на рівні 6% річних в обмін на акції додаткової емісії Ощадбанку.

Відео дня

Таким чином, Мінфін вніс у капітал банку ОВДП на суму 11,6 мільярдів гривень – по курсу на той момент (15,42 грн/$) це становило 752 мільйони доларів. Зараз офіційний курс вже перетнув позначку 39 гривень за долар, і сума, яку доведеться погашати у 2024 році зросла більш ніж вдвічі – до понад 29 мільярдів. А після цього ще залишиться погасити 5,8 млрд грн та еквівалент $525 млн індексних ОВДП.

…Разом із 9 мільярдами гривень відсотків у 2024-2033 роках. Адже в 2017 році Ощадбанк вчергове докапіталізували, цього разу за рахунок ОВДП з погашенням через 15 та 16 років. Таким чином, уряд здійснюватиме ці видатки до квітня 2033 року.

Згідно з даними Нацбанку, власний капітал банку наразі становить 28,5 млрд грн. Тобто балансова вартість банку є меншою за суму, яку країна заплатить за його порятунок лише в одному 2024 році. 

При цьому всьому такий фінансовий результат не є наслідком повномасштабного вторгнення – на кінець 2021 року власний капітал банку становив трохи менше 22 мільярдів, тобто, менше, ніж сьогодні, на третьому році великої війни.

Реформи не по кишені

У 2014 році нинішній керівник Нацбанку Андрій Пишний, який тоді очолював Ощадбанк, оголосив про велику кампанію з реформування банку до рівня сучасних фінансових установ. Ця ініціатива призвела до змін у мережі відділень державного банку, зокрема до впровадження сучасних вивісок та розстановки терміналів самообслуговування. Однак такі зміни вимагали значних витрат, які зростали щороку. Наприклад, загальні адміністративні витрати банку зросли з 3,5 млрд грн на початку 2014 року до 9,9 млрд грн на початку 2020 року, включно з витратами на маркетинг, оренду приміщень та господарські витрати.

Під керівництвом Пишного, Ощадбанк завершив 2014 рік зі збитками у 10 млрд грн, а 2015-й рік - у 12,3 мільярди. За цей же 2015 рік власний капітал "Ощадбанку" впав з 19,2 до 7,3 мільярдів гривень.

Реформування Ощадбанку в 2014-2020 роках йшло дуже повільно і не завжди ефективно, хоча уряд виділяв на фінустанову величезні гроші. Кабмін кілька разів збільшував капітал Ощадбанку, що простежується за звітними даними:

  • 1 січня 2014 року — 15,8 млрд грн; 
  • 1 січня 2015 року — 18,3 млрд грн; 
  • 1 січня 2016 року — 29,9 млрд грн; 
  • 1 січня 2017 року — 34,9 млрд грн;
  • 1 січня 2018 року — 43,7 млрд грн;
  • 1 січня 2019 року — 49,5 млрд грн.  
Джерело: Фінансова звітність

Сумарно ж держава вклала протягом 2008-2020 років в докапіталізацію Ощадбанку $3,5 млрд. Майже половина цих вливань припала на період каденції Андрія Пишного на посту голови правління Ощаду — у 2014-2020 роках банк отримав вливання в розмірі 1,67 мільярдів доларів. Витрати Міністерства фінансів за капіталізаційними ОВДП у 2014-2020 роках становили ще 12,8 млрд грн. Ці колосальні кошти пішли на шалені зарплати, ремонт у відділеннях та ведення соцмереж, що так і не дало анонсованого ефекту, зберігши Ощаду репутацію "банку для пенсіонерів".

Зарплата вища за дивіденди

Не приніс пан Пишний бюджету і дохід у вигляді дивідендів. Очолюваний ним Ощадбанк або не платив дивіденди взагалі, або платив мінімальні суми. Найбільша за той період виплата становила 800 мільйонів гривень і була здійснена вже після того, як банк отримав нового очільника.

При цьому зарплата топ-менеджменту банку завжди поспішала за ринком. У 2014 році, коли Андрій Пишний очолив банк, його місячний дохід становив понад 200 тисяч грн, що було вдесятеро більше зарплати тодішнього Прем’єр-міністра і його друга, Арсенія Яценюка. За роки роботи Андрія на чолі держбанку винагорода керівництва значно перевищувала темпи інфляції та не корелювала із фінансовими результатами банку. До 2020 року зарплата Пишного в Ощадбанку зросла вп’ятеро, до близько мільйона гривень на місяць. Загальні затрати на оплату роботу топ-менеджменту банку та наглядової ради збільшилися втричі — із 39 млн грн у 2014 до 129 млн грн. Сумарні витрати на винагороду керівництву у 2014-2020 роках становили 483 млн грн, тоді як до бюджету банк перерахував за період не набагато більшу суму – 645 млн грн. В окремі роки винагорода керівництву перевищувала виплати державі, як акціонеру.

Винагорода топ менеджменту банку та обсяг перерахованих дивідендів у бюджет у відповідному році / Джерело: Фінансова звітність
Винагорода топ менеджменту банку та обсяг перерахованих дивідендів у бюджет у відповідному році / Джерело: Фінансова звітність
Неощадливий 'Ощад': хто заплатить за порятунок держбанку

Невтішні перспективи

За даними дослідження CASE Україна 2021-го року "Державні банки: Валіза без ручки", Ощадбанк та Укрексімбанк мали найнижчі показники операційної ефективності з-поміж великих банків.

"Ключовий показник, що характеризує операційну ефективність банків, CIR (Costto-Income Ratio, відношення операційних витрат до операційних доходів), для цих двох банків стабільно перевищує 70% (рівень, що вважається достатнім для отримання банками чистого прибутку). В окремі роки CIR держбанків перевищує 100%. Тобто доходів банків від кредитування, комісійного обслуговування, торгівлі тощо не вистачає навіть на покриття витрат на персонал та утримання офісів", — пояснювали у дослідженні.

У дослідженні зазначалося, що витрати платників податків на підтримку державних банків за останні 12 років (до 2021 року, коли було проведене відповідне дослідження) перевищили 370 млрд грн, або більш ніж 21 млрд дол. за історичним обмінним курсом.

Уряд і надалі витрачатиме кошти на державні банки. Такі витрати, за прогнозами експертів, мають скласти майже 17 млрд грн (або $600 млн за поточним обмінним курсом) щороку до 2027 року. Витрати лише частково компенсуватимуть за рахунок дивідендів від прибутків держбанків. Всього за останні 12 років дивіденди становили 59,1 млрд грн, або близько 17% суми, витраченої на підтримку державою своїх банків. Насамперед дивіденди сплачує Приватбанк – єдиний із банків державного сектору, що має прибутковість та операційну ефективність кращі від середніх показників банків з іноземним і приватним українським капіталом.

Державний Ощадбанк також значно втратив свої позиції на роздрібному ринку – це стало помітно ще до повномасштабного вторгнення Росії.

Проте, після 24 лютого 2022 року, Міноборони почало проводити значні виплати військовослужбовцям через Ощадбанк і Приватбанк, що сприяло балансуванню фінансової ситуації у Ощаді. Результатом системних багаторічних провалів в управлінні стало те, що навіть з однією з найбільших мереж відділень для обслуговування фізичних осіб та мільйонами "примусових клієнтів", станом на 1 серпня 2023 року Ощадбанк вперше поступився комерційному Універсалбанку (разом з Monobank) у картковому рейтингу, де він утримувався протягом багатьох років. Проте, якщо у приватному бізнесі усе визначає КРІ, і неефективний менеджмент швидко втрачає свої посади, у держави завжди є платники податків, які можуть профінансувати менеджерські прорахунки.

…Саме тому цього року українські платники податків допоможуть уряду виплатити 29 мільярдів боргів — вдвічі більше, ніж у 2024 році виділено на підтримку ветеранів.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся