Третина зарплати йде на дорогу: дорогий проїзд штовхає киян змінювати роботу

Подорожчання проїзду в Києві боляче вдарило по працівниках із невисоким доходом. Для киян з "мінімалкою" дорога до роботи може забирати третину заробітку. УНІАН з'ясував, як нові тарифи впливають на столичний ринок праці.

Із 15 липня проїзд в комунальному транспорті Києва коштує 30 грн. Відтоді минуло вже понад півтора місяця, а з початком осені кияни повернулися до напруженого робочого ритму – робота, навчання та щоденні поїздки містом. Саме тому фінансове навантаження від нового тарифу стає відчутним для тих, хто щодня їздить на роботу.

Для пасажира, який користується транспортом час від часу, 30 грн може здатися незначною сумою. Але для людини, яка щодня долає кілька кілометрів до роботи і назад, новий тариф перетворюється на багатотисячні щомісячні витрати.

Якщо раніше на дорогу можна було витрачати близько 700 грн на місяць, то тепер за щоденних поїздок ця сума легко зростає до понад 2600 грн. Для працівника з невисокою зарплатою це гроші, яких бракуватиме на інші базові витрати. Серед яких – їжа, на яку йде більша частина доходу українців, та комунальні послуги.

УНІАН зʼясував, як подорожчання проїзду вдарило по гаманцях киян, чи змушує воно людей шукати роботу ближче до дому, як змінився пасажиропотік столиці та чим нові тарифи можуть обернутися для пасажирів і бізнесу.

Які професії під загрозою

Найболючішим подорожчання проїзду стане для киян із невисокими доходами. Йдеться насамперед про працівників, які не можуть працювати дистанційно чи обирати роботодавця, що обіцяє роботу поруч з домом.

"Постраждають люди, які отримують невеликі зарплати. Це люди, які працюють в соціальній сфері, які отримують мінімальну зарплату і без всяких доплат у конверті. Але й загалом також люди, які, наприклад, отримують 20-25 тисяч гривень на місяць", - каже УНІАН співзасновник громадської організації "Пасажири Києва" та транспортний аналітик Олександр Гречко.

Серед найбільш вразливих професій він називає вчителів, медиків, вихователів дитсадків, бібліотекарів, а також працівників комунальних установ і підприємств.

За даними OLX Робота за липень, найнижчі медіанні зарплати на столичному ринку праці фіксували у охоронців – 14 975 грн, промоутерів – 17 500 грн, двірників – 18 000 грн, прибиральниць – 18 600 грн, покоївок – 19 500 грн, доглядальниць – 22 000 грн.

"Це професії, що передбачають роботу безпосередньо на місці, без можливості компенсувати витрати на транспорт за рахунок гібридного або дистанційного формату", - кажуть УНІАН аналітики OLX Робота.

Яку частку "зʼїдає" проїзд

Різниця для пасажира після подорожчання є суттєвою. Якщо раніше людина, яка щодня їздила на роботу і назад із пересадкою між наземним транспортом і метро, витрачала близько 32 гривень на день, то тепер аналогічна поїздка обходиться у 120 гривень.

"Відповідно, на місяць людина переплачує півтори тисячі гривень за той транспорт, який кращим не стає. Він далі продовжує поступово деградувати", - каже Гречко.

Наскільки відчутними ці витрати є для людини з мінімальною зарплатою? З 2026 року мінімальна зарплата в Україні становить 8647 гривень до сплати податків. Після сплати ПДФО та військового збору працівник отримує 6658 гривень "на руки".

Якщо людина працює стандартні 22 робочі дні на місяць і щодня здійснює чотири поїздки – дві на роботу та дві додому – за місяць це 88 поїздок. У такому випадку столичний застосунок "Київ Цифровий" пропонує місячний проїзний на 92 поїздки, який коштує 2156 гривень.

Тобто лише на громадський транспорт працівник із мінімальною зарплатою витрачатиме майже третину своєї зарплати. Йдеться лише про дорогу на роботу та назад без додаткових поїздок містом, вихідних маршрутів чи пересадок понад передбачені поїздки.

Втім, навіть для працівників із дещо вищими доходами транспорт може стати відчутною статтею витрат. За оцінкою аналітиків OLX Робота, для низькооплачуваних спеціалістів місячний проїзний на 46 поїздок вартістю 1088 гривень становить близько 5-7% медіанної зарплати охоронця, промоутера, двірника, прибиральниці, покоївки та доглядальниці.

На перший погляд, це не критична частка. Але йдеться лише про один вид транспорту. Якщо людина живе за межами Києва, щодня користується кількома видами транспорту або змушена робити пересадки, реальні витрати зростають ще більше.

І це вже може впливати не лише на сімейний бюджет, а й на рішення, де саме працювати. За даними OLX Робота та Європейської Бізнес Асоціації (EBA), під час вибору вакансії найважливішим фактором для пошукачів залишається зарплата – на неї звертають увагу 90% кандидатів. Водночас 67% враховують близькість роботи до дому, а 61% – гнучкість графіка.

"Надалі компанії будуть змушені враховувати не лише розмір зарплати, а й транспортну доступність місця роботи, можливість компенсації проїзду. Це відповідає загальній тенденції на ринку праці, коли роботодавці для залучення кандидатів в умовах дефіциту кадрів зважають на їхні потреби", - кажуть аналітики OLX Робота.

"У перспективі це призведе до зростання інтересу до вакансій поруч з місцем проживання, особливо серед працівників із невисоким окладом", - додають вони.

Столичний транспорт вже втрачає пасажирів

На тлі дискусії про те, як подорожчання проїзду впливає на киян, УНІАН звернувся до КМДА, щоб вони навели показники пасажиропотоку.

За даними Департаменту транспортної інфраструктури, лише за перші сім місяців 2026 року столичне метро перевезло 144,7 млн пасажирів, із них 20,1 млн – у липні. У середньому, це 682,5 тисячі поїздок щодня. При цьому більше чверті пасажирів метро – пільговики.

"За період січень-липень 2026 року громадянами пільгових категорій здійснено 33 млн поїздок у Київському метрополітені, з яких майже 17 млн поїздок припадає на пенсіонерів за віком", - кажуть УНІАН в Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.

Ще більше пільгових пасажирів користується наземним транспортом. У "Київпастрансі" середньодобово перевозять близько 823,5 тисячі пасажирів, із яких 473,1 тисячі – представники пільгових категорій.

Однак значно цікавішою є інша цифра – та, що демонструє поведінку пасажирів після зміни тарифів.

"За період з 1 по 14 липня 2026 року послугами наземного громадського транспорту скористалося на 10,3% більше пасажирів, ніж у період з 15 по 31 липня 2026 року", – повідомили в Департаменті транспортної інфраструктури.

У КМДА пояснюють таку різницю не лише тарифними змінами. На другу половину місяця припало більше й довших повітряних тривог, а на окремих ділянках одночасно проводили ремонтні роботи. Усе це вплинуло на рух громадського транспорту і, відповідно, на кількість пасажирів.

Показовою є й динаміка продажу місячних проїзних. Після подорожчання кількість проданих місячних проїзних також скоротилася більш ніж удвічі.

За період з 13 червня 2026 року до 14 липня 2026 року (до підвищення тарифів) було придбано 37 547 шт. проїзних на місяць, а за період з 15 липня 2026 року до 14 серпня 2026 року (після підвищення тарифів) - 17 254 одиниць.

Вплив на економіку

Водночас дорожчий проїзд – це не лише додаткові витрати для працівника. У довшій перспективі вони можуть позначитися і на бізнесі, і на цінах товарів. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснював УНІАН, що цей ефект розгортатиметься поступово. Спочатку люди витрачатимуть більше на дорогу, скорочуючи інші покупки, а згодом роботодавці можуть бути змушені враховувати зростання транспортних витрат своїх працівників.

"Бізнес почне переносити це на кінцевий товар. І почнеться подорожчання саме кінцевого товару. Будуть складнощі по логістиці з такими цінами. Буде якийсь період адаптації, люди почнуть шукати можливості ближче знайти роботу", - розповідав Шевчишин.

Водночас член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зазначає, що стан справ для жителів столиці погіршує не лише дорожчий громадський транспорт.

"Дійсно на сьогоднішній момент загальна кількість активних поїздок зменшується і в метро, і в транспорті. Але через декілька факторів: перш за все, через виїзд частини людей за межі Києва через постійні тривоги та скорочення ділової активності", - пояснює Пендзин.

До того ж він заперечує прямий зв'язок між тарифами та зниженням ділової активності у столиці. За його словами, на економіку Києва одночасно тисне кілька факторів, а одним із найвагоміших залишаються постійні повітряні тривоги.

"Сьогодні не можна виокремити якийсь конкретний показник і сказати, що через це ми маємо зменшення ділової активності. Це діє комплексно", - каже Пендзин.

Дорожче, ніж в Європі

На думку транспортного аналітика Олександра Гречка, місту бракує гнучкої тарифної пропозиції, яка дозволяла б пасажиру економити, залежно від того, як саме він користується транспортом.

"Зменшити витрати пасажирів на транспорт міг би пересадковий квиток на 90 хвилин не за 60 гривень, а за 45 грн при разовій поїздці 30 гривень. Але в КМДА вперто відмовляються робити адекватне тарифне меню", - наголошує аналітик.

Схожа проблема, за його словами, і з місячним проїзним. У Києві він коштує 3600 грн, але не охоплює міську електричку та маршрутки. При цьому експерт порівнює його вартість із європейськими столицями, де місячні абонементи на всі види транспорту обходяться приблизно у 1200-1300 грн.

"У європейських містах транспорт дешевий. Хочеться акцентувати, що він там є дешевий для містян. А дорогий він виключно для туристів. Коли я приїжджаю як турист, і купую разові поїздки дорогі, чи проїзний на день, на два, він теж дорогий. Людина, яка живе в місті, їздить на роботу, купує місячний, квартальний або річний абонемент, і він для неї обходиться дуже дешево", - пояснює Гречко.

З урахуванням рівня доходів така витрата для мешканця європейського міста є неспівмірно меншою, ніж 3600 гривень за київський абонемент у реаліях українських зарплат.

"Там дуже широкі тарифні меню, там є сімейні квитки, коли можна купити квиток, абонемент на місяць на родину і їздити з дітьми, з дорослими по дуже зрозумілій, адекватній ціні", - каже транспортний аналітик.

Тому частина киян може почати шукати альтернативу комунальному транспорту.

"Люди будуть більше користуватися маршрутками, які зараз коштують 25 гривень. Легше сісти на маршрутку, яка проїжджає першою, ніж хтозна скільки чекати на громадський транспорт, який їде повільніше і є непередбачуваним. Також люди будуть дивитися інші транспортні альтернативи", - відмічає він.

Ще один сценарій – поступовий перехід на автомобілі чи таксі. Не йдеться про те, що всі пасажири раптом пересядуть за кермо. Однак коли громадський транспорт стає дорожчим, а різниця з іншими способами пересування скорочується, люди починають частіше порівнювати їх між собою.

На цьому місці проблема виходить за межі особистого бюджету пасажира. Якщо більше киян обиратимуть автомобілі, місто отримає ще більше машин на дорогах. А це означає додаткові затори та, за словами Гречка, потенційне погіршення ситуації з безпекою руху.

Експерт звертає увагу, що минулого року Київ уже встановив антирекорд за кількістю загиблих у ДТП за останні вісім років. За його даними, за перші шість місяців 2025 року на столичних дорогах загинули 46 людей, тоді як за аналогічний період 2026-го – вже 55.

"Затори – це не найгірше. Найгірше те, що від такої дурної політики гинуть люди", – наголошує Гречко.

…Подорожчання проїзду в столиці стало ще одним фактором, який тисне на бюджет киян. Для когось це означатиме пошук роботи ближче до дому, для когось - перехід на інший транспорт, а для бізнесу - нові витрати.

Водночас експерти наголошують, що тариф не є єдиною причиною змін на столичному ринку праці, адже на нього дедалі сильніше впливають безпекова ситуація, міграція та загальне скорочення ділової активності.

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News