Війна не привід, щоб скласти руки: як дати поштовх розвитку наших міст у 2023 році
14:13, 18.11.2022
12 хв.
В умовах війни Росії проти нашої країни місцева влада знаходить можливості вирішувати найгостріші проблеми громад та закривати базові потреби людей. І все це відбувається на фоні гострого дефіциту коштів. УНІАН з’ясовував, що треба зробити уряду та регіональній владі для забезпечення стабільного життя громад і розвитку наших міст.
З початку російського вторгнення на нашу землю життя мешканців українських міст, сіл та селищ змінилося кардинальним чином. Разом із цим змінилися пріоритети та завдання місцевої влади, причому залежало це в основному від близькості тієї чи іншої громади до лінії фронту.
У прифронтових населених пунктах владі в основному довелося забезпечувати базові потреби населення, керувати роботою комунальних підприємств та установ, надавати послуги ЖКГ, організовувати соціальне забезпечення населення, координувати видачу гуманітарної допомоги. Тилові регіони, окрім звичних функцій, концентрували свою увагу на дещо інших речах – наданні притулку величезній кількості біженців, релокації підприємств із зони бойових дій та забезпечували допомогу фронту.
Після майже дев’яти місяців російської навали можна з впевненістю сказати: місцеві громади впоралися із своїми обов’язками та зробили значний вклад у те, що Україна не просто втрималася від підступного удару, а й перейшла до контрнаступу та звільнила значну кількість своїх територій. Більш того, наші міста, села та селища робили це в умовах гострого дефіциту грошових коштів, що лише додає їм честі.
Відео дня
Проте, на жаль, бойові дії продовжуються, і є всі ознаки того, українцям доведеться жити в умовах війни і в 2023 році. Тому зараз потрібно зрозуміти, як та за рахунок чого будуть функціонувати органи місцевого самоврядування, які в результаті децентралізації стали основними надавачами послуг українцям. Особливо це важливо з огляду на те, що через війну вітчизняна економіка впала більш ніж на третину, і поки немає перспектив значного покращення впродовж наступних дванадцяти місяців.
Якщо дивитися на проблему з точки зору грошей, то прогнозний обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів України на 2023 рік становить 605,1 млрд гривень. З них власні доходи мають скласти 420,9 млрд гривень, а ще 184,2 млрд гривень мають надійти від держави у вигляді міжбюджетних трансфертів.
Ці цифри майже не відрізняються від показників поточного року, тому необхідно зрозуміти, як місцевій владі функціонувати в умовах триваючої руйнівної війни та високої інфляції, яка, за прогнозами Мінфіну, у 2023 році складе 28 відсотків.
Більше допомоги з держбюджету
Незважаючи на децентралізацію, держава продовжує грати суттєву роль у фінансовій спроможності місцевих бюджетів. Відбувається цей вплив через державні субвенції на місця для виконання важливих соціальних функцій.
У держбюджеті на 2023 рік передбачено 142,7 млрд гривень на програму медичних гарантій обслуговування населення, 87,5 млрд гривень освітньої субвенції та 23,9 млрд гривень додаткової дотації на здійснення повноважень на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях.
Крім цього, у державній казні на 2023 рік передбачено 20,5 млрд гривень на фінансування резервного фонду, 16,1 млрд гривень на фінансування фонду ліквідації наслідків збройної агресії, 16 млрд гривень на будівництво та ремонт місцевих і комунальних доріг, 2 млрд гривень на фінансування Державного фонду регіонального розвитку.
Проте представники місцевих громад вже висловили свої зауваження стосовно підходу державних мужів до вирішення ключових проблем сьогодення.
Одним із основних докорів названо суттєве скорочення освітньої субвенції, яка буде на 20 відсотків менше, ніж цього року. При тому не варто забувати що у 2022 році розмір цієї субвенції вже було скорочено на 10 відсотків у порівнянні з попереднім роком.
Щоб зрозуміти, що передбачених державою коштів буде недостатньо, треба згадати, що за рахунок освітньої субвенції фінансується заробітна плата вчителів загальноосвітніх шкіл. А фінансування зарплат непедагогічного персоналу, оплата послуг ЖКХ та харчування дітей у школах відбувається майже повністю за рахунок місцевих бюджетів. Також на громади повністю покладена підтримка усієї позашкільної та дошкільної освіти, а це – дитячі садки, художні, музичні та спортивні школи.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан вважає, що подальше скорочення цієї субвенції може призвести до катастрофічних наслідків. Місцеві бюджети, які в умовах війни втратили значні доходи, можуть просто почати скорочувати працівників освіти, щоб зекономити кошти.
Але й це ще півбіди – батьки, які бажають надати своїм дітям якісну освіту, просто почнуть мігрувати до тих місць, де зможуть отримати цю послугу, і не тільки в нашій країні. А фінансово неспроможні громади будуть втрачати як цінний персонал разом з шансами на відродження після війни, так і податкові надходження від втрати робочих місць. Якщо молодь буде масово покидати громади, то на них можна буде поставити хрест.
"Це впливає не тільки на місцевий економічний розвиток, а взагалі на благополуччя країни, на економічне зростання країни", - зазначає Слобожан.
За його словами, ще однією особливістю освітньої субвенції у 2023 році стане централізація її розподілу. Тобто, столичні чиновники будуть вирішувати, як фінансувати 1439 громад країни.
"Всі роки кошти освітньої субвенції розподілялися по громадам, тобто, будь-яка громада в Україні, відкриваючи державний бюджет на відповідний рік, бачила строчку навпроти своєї громади з обсягом фінансування, який передбачено цій громаді. Відповідно у місцевому бюджеті планувалися такі видатки. Багато років поспіль органи місцевого самоврядування дофінансовували зарплати та інші доплати вчителям", - сказав він.
Зрозуміло, що наразі держава має концентруватися на головному – звільнені нашої землі від окупантів, проте необхідно вже зараз подумати над шляхами збільшення фінансового ресурсу міст, сіл і селищ, які не мають такого доступу до кредитного ресурсу, як той же уряд. Можливо, державі слід запустити програму спеціального кредитування для громад на покриття дефіциту місцевих бюджетів за умови, що повертати кошти ті будуть вже після війни.
Як збільшити доходи місцевих бюджетів
Говорячи про фінансову спроможність громад, слід зауважити, що за дев’ять місяців цього року місцеві бюджети отримали 188,5 млрд гривень у вигляді податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з 2021 роком цей показник зріс на 35 відсотків або на 6,4 млрд гривень. Пояснення цієї дивної на перший погляд динаміки під час повномасштабної війни просте: досягли цього за рахунок суттєвого збільшення кількості військовослужбовців та значного покращення їхнього грошового забезпечення.
Позитивну роль відіграло й збільшення нормативу зарахування ПДФО до місцевих бюджетів із 60 до 64 відсотків. Треба віддати належне депутатам, що вони залишили цю норму і на 2023 рік.
Зрозуміло, що без компоненти стабільних зарплат військовослужбовцям значна кількість місцевих громад, особливо тих, які знаходяться у безпосередній близькості до лінії фронту, просто б не мали коштів на існування. Яскравим підтвердженням є героїчний Миколаїв, де через постійні обстріли не працює не тільки великий, але й середній бізнес. Але там більш-менш функціонує малий бізнес, а також сфера торгівлі та комунальні підприємства. Без ПДФО з зарплат військових місто б не могло закрити свої базові потреби.
"Миколаїв до війни був наймілітаризованішим містом в Україні. За кількістю бригад, розміщених у містах, наш Миколаїв був в Україні на першому місці. Сьогодні ми отримуємо ПДФО військовослужбовців та тих частин, які розміщені у місті. Це нам дає можливість виживати та навіть допомагати армії. Люди, які сьогодні працюють у місті, отримують зарплати з цього ПДФО", - сказав мер Миколаєва Олександр Сєнкевич.
Верховна Рада дослухалася до рекомендацій Асоціації міст України та експертів і залишила місцевим бюджетам на 2023 рік ПДФО з зарплат військових. Тобто, в умовах продовження війни у громад будуть стабільні надходження, за допомогою яких можна якось компенсувати втрати від падіння економіки та зупинки частини бізнесу.
Проте державі слід також спробувати знайти стимули для розвитку економічної активності в регіонах. Вже запущено грантову програму "єРобота" з підтримки створення власної справи, розширення роботи малого й середнього бізнесу, а також отримання нових навичок для нової кар’єри. Але цього явно не достатньо для суттєвого зростання кількості робочих місць і, як наслідок, збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів. Уряду слід більш активно вирішувати цю задачу шляхом запуску інших програм розвитку бізнесу та прямої фінансової підтримки підприємців, які продовжують працювати, не зважаючи на всі складнощі воєнного часу.
Організація роботи громад
Зрозуміло, що в нинішніх умовах муніципалітети, селищні та сільські громади повинні не лише вимагати підтримки від держави, а й самостійно шукати шляхи, як залучити додаткове фінансування.
Як зазначає дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки Ігор Піддубний, для місцевого самоврядування тепер дуже важливими стануть навички фінансового менеджменту, які можна використати задля допомоги тій чи іншій громаді. Одним із дієвих кроків має стати розширення зовнішнього фінансування.
"Саме про гранти та кредити від міжнародних партнерів центральна влада говорить як основне джерело покриття дефіциту державного бюджету. У цьому напрямку варто працювати і на місцевому рівні. Громади мають практику співпраці із закордонними громадами під час війни – 51 відсоток громад звернулися та отримали гуманітарну допомогу від них", - зазначає експерт.
Також він звертає увагу на то, що горизонтальні зв’язки на місцевому рівні потрібно перетворювати у плідну співпрацю як між громадами, так і з вищими рівнями іноземних урядів та організацій.
"Для цього потрібне кооперування та сприяння з боку української обласної та центральної влади, так само навчання для членів місцевого самоуправління", - додає Піддубний.
Тут основним рушієм буде саме активність на місцях. Органам місцевого самоврядування варто використати по максимуму інтерес світу до України та співчуття з боку мешканців цивілізованих країн.
Як зазначив у коментарі УНІАН Олександр Слобожан, Асоціація міст України (АМУ) докладає чимало зусиль задля налагодження партнерських відносин між муніципалітетами нашої країни за закордонними партнерами. Також Асоціація співпрацює з міжнародними організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування різних країн, сприяла і сприяє налагодженню побратимських зв'язків між громадами, бере участь у заходах міжнародного рівня. Асоціація також активно просуває роботу платформи Cities4Cities та сприяє встановленню контактів між українськими громадами та муніципалітетами європейських країн.
"АМУ є співзасновником Європейського альянсу міст та регіонів для відбудови України. Альянс координує спільні зусилля з містами та регіонами ЄС, готовими надати ресурси для підтримки ефективної та сталої відбудови України. Альянс запрошує партнерів, наприклад, ЄІБ, ЄБРР, ОЕСР та Банк розвитку Ради Європи, знайти рішення щодо того, як тісніше співпрацювати з місцевими органами влади", - додав він.
Тож навіть у нинішніх умовах повномасштабного терору з боку держави терориста Росії уряд та місцева влада нашої країни можуть знайти дієві механізми для покращення фінансового стану громад та активного розвитку наших міст. Це допоможе не тільки прискорити перемогу України над ворогом, але й закладе міцний фундамент для більш швидкого відновлення держави після війни.
У цьому плані дуже актуальним є вислів, що дорогу здолає той, хто йде по ній. А українцям у майбутньому доведеться не просто йти, а бігти, щоб наздогнати передові країни світу. Але швидкі зміни після перемоги, відродження національної економіки, розвиток заможних громад, вступ до Євросоюзу дадуть нам таку надію.
Дмитро Шварц
Новини партнерів
