Проект Канівської ГАЕС

Як вода врятує українську енергетику

14:20, 22.12.2014
13 хв.

З-поміж тривожних повідомлень про нестачу вугілля, газу чи чергові відключення нарешті є і добра новина: вітчизняний енергетичний сектор невдовзі отримає значні кошти від світових фінансових інституцій.

Світовий банк та Європейський інвестиційний банк оголосили про можливість надання фінансування - в розмірі по $500 млн. кожен – для втілення проекту Канівської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС).

Аналогів нинішній зимі наша країна ще не мала: через дефіцит основних видів палива – вугілля і газу – теплова генерація не виробляє необхідної кількості електроенергії. За інформацією представників «Укренерго», наразі в Україні 29 енергоблоків теплової генерації є аварійними і простоюють, з них 20 блоків – через відсутність палива. Внаслідок цього енергосистема недоотримує приблизно 4,3 тис. МВт потужності, тому енергетикам доводиться застосовувати віялові відключення світла під час ранкового і вечірнього піків споживання електроенергії.

Саме через стрибкоподібні навантаження не може повністю перекрити дефіцит потужності й атомна енергетика. Адже енергоблоки на АЕС не «прикрутиш» вдень і особливо – вночі, коли споживання електроенергії мінімальне.

Відео дня

Тобто, в енергосекторі на сьогодні є дві найбільші проблеми: це брак палива і два добових максимуми споживання.

Саме в таких випадках енергетиків виручають гідроакумулюючі електростанції. Уночі вони споживають надлишкову електроенергію і закачують воду у верхню водойму. А під час пікових навантажень на ГАЕС за лічені хвилини вмикають турбіни і видають в енергосистему таку необхідну саме в цей момент електроенергію. Саме так вже працює Дністровська ГАЕС (там функціонують два гідроагрегати, і зараз триває будівництво третього), а за кілька років буде працювати й Канівська ГАЕС, будівництво якої планується невдовзі розпочати.

Проект, який рухатиме економіку

Історія Канівської ГАЕС започаткована ще у 80-х роках минулого століття – там навіть розчистили територію і розпочали попередні роботи. Але тоді об’єкт потрапив під післячорнобильський мораторій на будівництво електростанцій в СРСР. До проекту повернулися вже у «нульових», коли з’явилась потреба в реальній енергетичній незалежності нашої країни.

Оновлений проект передбачає будівництво гідроакумулюючої електростанції з чотирьох гідроагрегатів, по 250 МВт кожен. Загальна вартість – трохи більше $1 млрд. Якщо вчасно будуть виконані усі формальності щодо реєстрації проекту, оформлення кредитної угоди та проведення у наступному році комплексної підготовки, основні будівельні роботи також мали б розпочатися у 2015 році. І тоді вже у 2018 році в Каневі буде запущено перший гідроагрегат нової ГАЕС. Планується щороку запускати по одному гідроагрегату, і до кінця 2021 року всі 4 генератори працюватимуть на повну потужність.

Зважаючи на критичні умови, у яких сьогодні працює українська енергогенерація, будівництво цієї станції є надзвичайно актуальним. Адже таким чином наша енергосистема отримає високомобільний аварійний резерв, потужність якого дорівнює енергоблоку атомної електростанції – 1000 МВт.

Крім того, Канівська ГАЕС допоможе вирішити ще цілу низку надважливих сьогодні завдань. Насамперед, йдеться про будівництво великого об’єкта, на якому планується задіяти понад 2 000 працівників різних спеціальностей. Левова частка обладнання і матеріалів буде українського виробництва. А це, своєю чергою, справить мультиплікаційний ефект на вітчизняну економіку. Ну а використання повністю відновлюваних джерел енергії (води - замість дефіцитних газу та вугілля) буде  безумовним кроком вперед у забезпеченні енергонезалежності нашої країни.

Варто нагадати, що гідроагрегати станції вмикаються протягом 1-2 хвилин, і починають видавати свою номінальну потужність. Для порівняння: підвищення потужності теплової електростанції займає від 3 до 9 годин.

Так, щоб «розкочегарити» стандартний блок ТЕС з базового режиму (коли він генерує 200 МВт) до максимальної потужності (280-300 МВт), потрібно завантажити більше палива, для активнішого займання «підсвітити» його додатковою кількістю газу і отримати результат через 3-4 години. Запуск холодного (непрацюючого) блоку потребує приблизно втричі більше часу і додаткових ресурсів для виходу на максимальну потужність. Отже, за швидкістю, маневреністю та ефективністю ГАЕС немає рівних.

Як свідчать розрахунки фахівців ПАТ «Укргідроенерго», робота лише одного гідроагрегата такої станції, як Каховська ГАЕС, дозволяє заощаджувати в середньому $35 млн. на рік. Йдеться про скорочення споживання газу (щодоби – від 100 до 170 тис. кубометрів) та економії вугілля (від 930 до 2800 тонн). Якщо ж нинішня криза поглиблюватиметься, і вугільні ТЕС взагалі не зможуть нести навантаження, то ефект від роботи лише одного гідроагрегату сягає $82,8 млн. щороку.

Спасіння в гідроенергетиці

Сьогодні в енергетиці склались такі обставини, коли головним чинником є навіть не вартість необхідного палива, а просто його наявність. Такі енергоресурси, як газ чи вугілля попросту відсутні, тож навіть за наявності коштів ми не можемо їх придбати і завезти.

Наступним фактором є імпортозалежність. Україна залежна від поставок нафти, газу і ТВЕЛів (паливо для АЕС) з інших країн, багато в чому, на жаль, від Росії.

Натомість у гідроенергетиці, де головним ресурсом є вода, ми залежимо від природи, від Бога, але більше ні від кого. Чи це не аргумент для розвитку саме ГЕС і ГАЕС, де ми найменш вразливі і залежні від зовнішніх обставин?

Збільшити частку гідроенергетики з нинішніх 7% до 15% протягом наступних 10 років передбачає стратегія розвитку, напрацьована в компанії «Укргідроенерго». Цей документ подано на затвердження у Кабмін. По суті, він є вагомим доповненням до довгострокової Енергетичної стратегії України до 2030 р., яку сьогодні під тиском обставин у черговий раз переглядає уряд.

Стратегія складається із двох етапів. Під час першого (до 2020 року) планується ввести в експлуатацію 1333 МВт нових потужностей. Це, зокрема, добудова І черги Дністровської ГАЕС (третій гідроагрегат), будівництво і запуск трьох гідроагрегатів Канівської гідроакумулюючої станції, а також початок робіт за проектом Каховської ГЕС-2 і здача в експлуатацію двох її генераторів.

Разом з тим, триває масштабний проект модернізації та реконструкції існуючих ГЕС (ІІ черга), який збільшить їхню потужність на 400 МВт та дозволить продовжити термін експлуатації ГЕС на 30-40 років. Також планується розпочати підготовчі роботи в рамках проекту з побудови каскаду ГЕС у верхній частині ріки Дністер.

Другий етап (до 2025 року) передбачає, власне, будівництво і запуск ГЕС Дністровського каскаду, добудову Канівської (четвертий агрегат) ГАЕС та двох турбін на Каховській ГЕС-2. Також повинна бути завершена модернізація існуючих гідроелектростанцій та побудована ІІ черга Дністровської ГАЕС (ще 4 гідроагрегати). У підсумку, до 2025 року загалом планується ввести в дію 3357 МВт нових потужностей.

Ситуацію суттєво спрощує те, що у фінансуванні зазначених проектів задіяні кошти таких потужних міжнародних інституцій, як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк та низка інших європейських фінансових установ. Ці структури активно фінансують проекти з відновлюваними та екологічно чистими джерелами енергії (а саме такими є ГЕС та ГАЕС), надаючи до 70% необхідних коштів, причому на пільгових умовах. Від України в цих проектах вимагається лише профінансувати свою частку (30%) та дотримуватись визначених графіків та етапів реалізації. Відповідні фахівці та обладнання, як показує досвід будівництва Дністровської ГАЕС, у нас є.

«Чотири роки –  і вартість будівництва Канівської ГАЕС відшкодовано» 

Ігор Сирота, генеральний директор ПАТ «Укргідроенерго»

За нинішнього дефіциту генеруючих і маневрових потужностей своїм головним завданням ми бачимо розбудову гідрогенерації на річках Дніпро та Дністер.

Так, у 2015 році ми плануємо завершити будівництво ІІІ гідроагрегату на Дністровській ГАЕС і до Дня Незалежності повністю запустити І чергу станції. Сумарно три її гідроагрегати в генераторному режимі вироблятимуть майже 1000 мВт – це фактично потужність атомного енергоблоку.

У травні наступного року збираємось розпочати будівництво Канівської ГАЕС. Вартість цього проекту - близько $1,5 млрд. з цієї суми один мільярд нададуть СБ та ЄІБ. Це дуже вигідні кошти: 20-річний кредит надається з відтермінуванням) виплати тіла кредиту на 5 років. Оскільки термін будівництва ГАЕС – 6,5 років, то ми плануємо домовитись з банками, щоб пільговий період продовжили на час, поки триває будівництво – хоча б до 6 років.

Загалом, протягом 2015 року нам потрібно ще вирішити багато організаційних питань за цим проектом – пройти ініціацію на отримання державної гарантії, провести процедури на визначення генпідрядника, підписати контракт і кредитну угоду. Але щоб не втрачати дорогоцінний час, ми розпочнемо підготовчі роботи (вони також тривають близько року) за рахунок власних коштів – це близько 250 млн. грн.

І якщо ми стартуємо, як запланували, у 2015 році, то І гідроагрегат зможемо запустити вже у 2018 році, а потім кожного року здаватимемо ще по агрегату.

Окремо хочу наголосити на важливості Канівської ГАЕС не лише для української енергетики, але і для регіону, де будуватиметься станція.

В умовах децентралізації, яку сьогодні проводить Київ, кожна територіальна громада тепер боротиметься за інвестиції. Ми це фактично зробили замість них – залучаємо в Канівський регіон більше мільярда доларів. Крім покращення зайнятості населення (із більш як 2000 людей, задіяних на будові, близько 50% становитимуть місцеві мешканці), місцевий бюджет отримає чималі додаткові кошти: на час будівництва більшість компаній реєструється на місці робіт – це сплата податків. Проектом передбачені й 300 млн грн на розвиток соціальної сфери Канівщини – по 50 млн щороку, поки триватиме будівництво. Крім того, існуюча Канівська ГЕС сплачує близько 30 млн грн на рік місцевих податків, тож і ГАЕС після пуску дасть ще приблизно стільки ж. А ще ми зобов’язуємось підтримувати в належному стані місцеві дороги, виділити кошти (близько 12 млн. грн.) на археологічні дослідження  – адже це історичні Тарасові місця.

Щодо питань екології та безпеки, то ми пройшли кілька експертиз, і не лише державних: ЄІБ і СБ також ставляться до цього з пересторогою, просили надати їм додаткову інформацію, і вони також провели власну експертизу. Результатом є їхня згода фінансувати цей проект.

Проект Каховської ГЕС-2 (поруч з існуючою Каховською ГЕС - найстарішою станцією Дніпровського каскаду) має на меті більш ефективно використовувати потенціал Каховського гідровузла – зараз під час повені відбуваються холості скиди води. Проект нової станції (її потужність близько 270 МВт) коштуватиме близько $450 млн., а до фінансування також планується залучити ЄІБ, СБ, ЄБРР та німецький банк KfW – свою попередню згоду вони вже надали.

У 2015 році німецька компанія Fichtner та «Укргідропроект» повинні завершити розробку ТЕО, яке ми подамо на затвердження в Кабмін. Також близько року триватимуть процедури ініціації проекту, експертиза, підготовка і підписання (орієнтовно у 2016 році) угоди з банками. Тож будівництво плануємо починати у 2017 році, триватиме воно загалом 5 років. А перший гідроагрегат Каховської  ГЕС-2 здати в експлуатацію передбачається у 2019 році.

Звісно, будівництво сьогодні не дешеве, але завдяки чіткій стратегії ми розуміємо нашу перспективу, і можемо прорахувати ефективність наших проектів.

Так, якщо один гідроагрегат дає річну економію пального $82 млн. (порівняно з тепловою генерацією), то чотири агрегати – це $328 млн. Тобто, за чотири роки роботи ми фактично погашаємо вартість будівництва Канівської ГАЕС.

Ще один конкретний приклад: два гідроагрегати Дністровської ГАЕС працюють не по 4 години, як у проекті, а по 6-8 годин. Завдяки цьому ми вже за місяць заощадили 200 тис. тонн вугілля.

Ми чудово розуміємо, яка критична ситуація сьогодні в енергетиці України, і ми докладаємо максимум зусиль, аби її стабілізувати. Але правильно буде не лише вирішувати проблеми сьогодення, але й дивитись принаймні на 5-10 років наперед. Щоб аналогічні неприємності не супроводжували нашу енергетику роками.

Саме тому ми напрацювали стратегію розвитку гідроенергетики, включили у неї найважливіші проекти, які підвищують енергобезпеку країни, дають стабільний економічний ефект і працюють на нашу незалежність. В енергетичній галузі, на нашу думку, такі проекти мають бути першочерговими.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся