Валерій Мунтіян: Без Митного союзу можна, але не вийде...

Про можливі інтеграції України, принципи нової угоди в рамках СНД щодо ЗВТ, претензії Росії і чергову хвилю кризи. Інтерв`ю УНІАН заступника міністра економіки Валерія Мунтіяна

Про можливі інтеграційні напрями України, принципи нової угоди країн СНД про зону вільної торгівлі, претензії Росії і співпрацю з Казахстаном, а також про можливу чергову хвилю кризи  розповів в інтерв`ю УНІАН заступник міністра економіки України Валерій Мунтіян, який займається питаннями співпраці в рамках СНД.

БЕЗ МИТНОГО СОЮЗУ НІЧОГО НЕ ВИЙДЕ...

- Валерій Іванович, зараз часто порушується питання, чи потрібно Україні приєднуватися до Митного союзу, з урахуванням угоди про ЄЕП. Наскільки глибока може бути економічна інтеграція?

Усього є 5 етапів інтеграції. У ЗВТ знімаються всі обмеження в торгівлі між країнами-учасницями, але з їхнього боку по відношенню до третіх країн ведеться власна економічна політика.

Другий етап – Митний союз. Це вищий рівень економічної інтеграції: по відношенню до третіх країн вже не можна проводити свою власну зовнішньоекономічну політику, вона повинна бути спільною, узгодженою між країнами ЗВТ.

Третій етап – єдиний економічний простір. Не пройшовши перший і другий етапи, вийти на третій ми не зможемо. А, як відомо, угода про ЄЕП ратифікована парламентами Білорусі, Казахстану, РФ і України ще в 2004 році.

- Тобто, без Митного союзу не можна?

Може і можна, але так не робиться. Це поступові інтеграційні процеси.

Після ЄЕП створюється економічний союз, п`ятий етап – економічний і валютний союз. Тобто, створюються наднаціональні органи. Але таких далеких планів у нас немає.

Зараз, щоби вийти з кризи, треба збудувати нормальні відносини, підняти конкурентоспроможність, хоч би цінову, що дасть можливість зберегти товаровиробника і збільшити робочі місця. Не тільки ми, але й інші держави СНД пішли на розробку нової угоди про зону вільної торгівлі. Це рішення, прийняте главами держав Співдружності, і входить в стратегію розвитку СНД до 2020 року, затверджену прем`єрами країн-учасниць у 2008 році.

- Угоду про зону вільної торгівлі держави-учасниці СНД підписали ще в 1994 році. Навіщо зараз готується новий варіант документа?

Угода від 1994 року практично не працює. А якщо якийсь механізм не працює, то його удосконалюють або створюють новий. Протягом 5 років фактично гальмувалися відносини між Україною і Російською Федерацією, та і з більшістю країн СНД. Дійшло до того, що виникла транзитна війна.

- Тобто, вирішили підготувати нову угоду, щоби не морочитися з правками старої?

Так. Адже з 1994 року в країнах СНД відбулися серйозні зміни. Наприклад, в Україні на той момент була дуже складна ситуація – величезна інфляція, відсутність стабільної національної валюти, багато розрахунків проходили по бартеру або взаємозаліками. Зараз Україна визнана країною з ринковою економікою. Зазнали реформації й інші держави-члени СНД. При цьому ряд з них, у тому числі і Україна, вступили до СОТ.

Крім того, 5 липня були підписані документи щодо Митного союзу. Зараз Росія, Білорусь і Казахстан проводитимуть єдину зовнішньоекономічну політику. А це наші найсерйозніші партнери, з якими ми працювали на двосторонній основі. На сьогодні ми стали для них фактично третьою країною. Це теж треба враховувати.

РОСІЯ ПОВИННА ВІДМОВИТИСЯ ВІД ВИНЯТКІВ І ВИЛУЧЕНЬ

- Ким і як розробляється угода і як скоро можна чекати її остаточний варіант?

Створені робочі групи в країнах СНД і спільна робоча група Співдружності. Є ще експертна рада. Фахівці відпрацьовують питання ретельно. Ми плануємо винести угоду, якщо вдасться на той час врахувати всі зауваження і пропозиції, на засідання Економічної ради СНД у вересні. Потім, за оптимістичним прогнозом, на Раду глав урядів СНД в жовтні-листопаді поточного року.

На сьогоднішній день відбулися 5 раундів переговорів з цього питання. Обсяг роботи дуже великий – треба проаналізувати співпрацю практично у всіх сферах.

- Але Україні дотепер не вдалося домовитися з Росією про анулювання вилучень з вільної торгівлі. Як це позначиться на новій угоді?

Вестимемо переговори, доводитимемо необхідність, Росія повинна відмовитися від винятків і вилучень. Ми, готуючи проект документа, виходимо з національних інтересів – це пріоритет. У процесі минулих переговорів Росія вже зняла деякі свої зауваження.

- А як вирішуються питання з трубопровідним транспортом?

Проблема існує. Росія хоче виділити трубопровідний транспорт окремим пунктом, щоб регулювати його особливим порядком. Але наша позиція – норми мають діяти щодо всіх видів транспорту. Ми вивчаємо ситуацію, проводимо консультації на рівні експертів.

Росія заробляє на ціні газу, а ми – на транзиті. Якщо вона хоче знизити ризики і витрати при транзиті, то ми зацікавлені, щоби вартість транспортування і зберігання газу були вищі. Має діяти наступний принцип: якщо хтось йде на поступки, то він повинен одержати щось натомість.

- Зараз вся увага зосереджена на СНД, про ГУАМ практично не говорять. Чи означає це, що актуальність існування організації відпала?

Дійсно, на даний момент йде активна робота у напрямку співпраці в рамках СНД, куди, до речі, входять і країни ГУАМ. Грузія, правда, вийшла зі Співдружності, проте з умовою участі в деяких економічних проектах і договорах. Я думаю, що на сьогодні, якщо брати ГУАМ, ЄврАзЕС і СНД, то пріоритетом буде останнє, оскільки головне – зберегти спільний ринок, адже це найбільша територія і ресурс. Зараз всі працюватимуть, щоби оформити цей контур, основна мета – не стільки Митний союз, скільки ЄЕП. Безглуздо було б Україні залишитися за межами даного процесу, оскільки ми більше втратимо, аніж здобудемо – у рамках СНД розробляється нова система розрахунків, створення спільних підприємств і т.д.

РУБЛЬ ЯК ЄДИНА ВАЛЮТА ПОКИ НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ

- Чи розглядається питання переходу при розрахунках в рамках СНД на єдину валюту – рубль? До речі, дану ідею не раз озвучував прем`єр Росії Володимир Путін.

Дійсно, в умовах світової фінансово-економічної кризи склалася ситуація, коли міжнародна валютна система не справляється зі своїми функціями. Існують різні варіанти мінімізації наслідків кризи, один з них – введення російського рубля і інших валют держав співдружності як валюта для розрахунків в межах СНД. Аналогічним шляхом пішли свого часу країни Латинської Америки, ОПЕК і деякі інші економічні об`єднання.

За рішенням Ради глав держав СНД створена робоча група з міністрів фінансів, яка розглядає шляхи мінімізації негативних наслідків світової кризи на економіки країн, зокрема, можливість введення системи розрахунків між країнами СНД в національних валютах. Що стосується єдиної валюти, то поки цей варіант не розглядається. Хоча президент РФ Дмитро Медведєв на засіданні G20 порушував питання про додання статусу однієї з резервних валют рублю.

Для України дане питання дуже актуальне, оскільки традиційно наша економіка значною мірою зав`язана на доларі США. У той же час, торгово-економічні відносини зі Штатами складають лише близько 3% загального обсягу. Тому основну увагу ми повинні приділяти забезпеченню фінансової безпеки країни.

- Як розвиваються відносини України зі ще одним членом Митного союзу – Казахстаном?

Ми активно працюємо, у нас дуже багато проектів. У вересні очікується візит президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва до України, зараз готуємося до засідання комісії зі співпраці, обговорюються всі напрями, у тому числі, і в енергетичній сфері. Думаю, в ході візиту буде підписано ряд угод. Детально про це говорити рано. Але те, що співпраця плідна і в ній зацікавлена як Україна, так і Казахстан – факт.

"ВСІ МОЇ ПРОГНОЗИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬСЯ..."

- Ви днями говорили про можливість восени поточного року у світі чергової хвилі кризи, яка "накриє" і Україну. А на початку осені минулого року, після відставки з посади заступника міністра економіки, Ви прогнозували чергову хвилю кризи у жовтні (2009 р.). Вважаєте, прогноз підтвердився?

Я вважаю, що восени в світі можлива нова хвиля кризи, причому це буде «криза неплатежів». А щодо осені минулого року, то прогноз збувся, але кризу вдалося «погасити». Як Ви думаєте, була хвиля кризи чи ні, якщо американці виділили на ці цілі 700 млрд. дол., а потім 2,5 трильйона, Європа - спочатку 350 млрд. євро, потім ще 1 трильйон євро? Якщо немає кризи, то навіщо такі гроші «спалювати». Всі ці резерви були виділені лише для забезпечення ліквідності. Але криза неплатежів дотепер не ліквідована. Отже, всі мої прогнози підтверджуються.

- Як ця хвиля кризи позначилася на Україні?

В Україні однозначно була криза. Попередній уряд узяв 14 млрд дол. кредиту МВФ. Ми фактично сіли у боргову яму, але ніякого іншого ефекту не одержали. Потрібно не йти в залежність від МВФ, а свої джерела шукати, розвивати внутрішній попит, модернізувати банківську систему. Треба провести інвентаризацію всіх активів, зробити так, щоби не було відтоку ресурсів і тіньового сектору економіки.

З кредитами потрібно бути дуже обережними, особливо в умовах кризи. Пропоную робити експертизу на предмет відповідності критеріям фінансово-економічної безпеки, і не тільки на даний момент, але і на перспективу.

- Дякую  за бесіду.

Розмовляв Юрій Дощатов (УНІАН)

***Заступник міністра економіки України Валерій Іванович Мунтіян - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ.

Закінчив Пушкінське вище військове інженерно-будівельне училище (1982 р.), займався сферою економічної безпеки і оборонною економікою.

З 2004 року - генерал-лейтенант ЗСУ.

Почесний член Корпусу військових інженерів США (з 1993 р.), член Міжнародного союзу економістів, який є Головним консультантом Соціальної і Економічної Ради ООН.

Працював заступником міністра економіки в урядах Віктора Януковича і Юлії Тимошенко (до вересня 2009 р.).

УНІАН в Google News