Україна нарощує співпрацю... з ЄЕП

Український уряд продовжує активну роботу із розширення торговельно-економічних відносин з найбільшими партнерами – Євросоюзом і СНД, зокрема Митним союзом. На підході новий документ – тепер уже окремо з країнами МС і Єдиного економічного простору

Президенти В.Путін та В.Янукович

Український уряд, згідно з заявленими планами, продовжує активну роботу з розширення торговельно-економічних відносин з найбільшими партнерами – Євросоюзом і СНД, зокрема Митним союзом. Після парафування 20 липня угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС Україна ратифікувала Договір про ЗВТ СНД, який набуде чинності у вересні поточного року. Але на підході новий документ – тепер уже окремо з країнами Митного союзу і Єдиного економічного простору (ЄЕП).

Меморандум про співпрацю

Євразійська економічна комісія і уряд України вже найближчим часом планують підписати Меморандум про співпрацю в торгівлі. Як стало відомо УНІАН, проект документа остаточно узгоджений обома сторонами. Не виключено, що його буде підписано у понеділок, 27 серпня, в Києві у ході візиту міністра з торгівлі Євразійської економічної комісії Андрія Слєпньова.

Мета Меморандуму, згідно з проектом документа, – «зміцнення співпраці між державами – членами МС і ЄЕП та Україною, підвищення його результативності, аналіз проблем взаємної торгівлі і пошук взаємоприйнятних шляхів вирішення».

Документ не містить ніяких конкретних планів щодо секторальної співпраці чи співпраці з третіми сторонами. Він фіксує лише наміри детальніше і погоджено опрацьовувати всі питання взаємної торгівлі України з країнами МС і ЄЕП. Зокрема, Меморандум передбачає: обмін інформацією про заходи, які мають вплив на торгівлю; вивчення можливостей підвищення транспарентності чинних адміністративних і регулятивних систем, що належать до торгівлі; обмін досвідом з метою підвищення передбачуваності регулятивного середовища у сфері торгівлі; оцінку наслідків чинних і планованих до застосування заходів регулювання торгівлі товарами; організацію консультацій з конкретних проблемних питань і пошук шляхів їх взаємоприйнятного вирішення; обмін статистичними даними про динаміку торговельних та інвестиційних потоків між державами – членами МС і ЄЕП та Україною; розробку рекомендацій і сприяння взаємодії ділових кіл, об'єднань та асоціацій бізнесу з питань, що входять до сферу відання цього документа.

Виконання принципів меморандуму буде покладено на міністрів, які відповідають за торгівлю, працюють у рамках «Діалогу з торговельних питань».

Зустрічі на рівні керівників «діалогу» проводитимуться не рідше ніж один раз на півроку, при цьому до складу делегації Євразійської економічної комісії входитимуть повноважні представники держав – членів МС і ЄЕП. Перше засідання керівників «діалогу», згідно з проектом документа, має бути проведене протягом трьох місяців після дати підписання меморандуму.

Україна не хоче заплющувати очі на вільності Росії

Зараз, на тлі паузи, яка може перерости у припинення розвитку будь-яких, зокрема торговельно-економічних, відносин з країнами Євросоюзу, меморандум про співпрацю з Євразійською комісією видається куди важливішим, ніж звичайний рамковий документ. Він практично підтверджує, що потенціал розвитку відносин України зі східними партнерами є, процес пошуку шляхів його реалізації перебуває в активній фазі.

Крім того, буквально 25 серпня, в ході зустрічі з Президентом Росії Володимиром Путіним, Віктор Янукович заявив, що Україна хотіла б стати спостерігачем у Шанхайській організації співробітництва (ШОС) і розраховує, що РФ виступить одним з її партнерів у цьому об'єднанні (учасники ШОС – Казахстан, Киргизія, КНР, Росія, Таджикистан, Узбекистан. Спостерігачі – Афганістан, Індія, Іран, Монголія, Пакистан).

Про певний акцент «на схід» може свідчити й недавня заява Януковича про те, що євроінтеграція «будь-якою ціною» для України неприйнятна.

Водночас Україна не має наміру «заплющувати очі» на певні вільності Росії у рамках співпраці.

Згідно з інформацією, яку має у своєму розпорядженні УНІАН, Україна незадоволена запровадженням РФ з 1 вересня утидізаційного збору на автомобілі, які ввозяться на її територію.

Якщо претензії Києва з цього приводу ще не були висловлені Москві офіційно, то найближчим часом це відбудеться.

Київ вважає, що таке одностороннє рішення Москви суперечить Договору Євразійської комісії, яка є єдиним постійно діючим регулювальним органом Митного союзу і Єдиного економічного простору. Також введення утилізаційного збору не узгоджується з нормами Договору про ЗВТ СНД, який набуде чинності у середині вересня.

Так чи інакше, але розвиток відносин з пострадянськими країнами необхідний, оскільки це найважливіші торговельні партнери України. Наприклад, за 6 місяців 2012 року товарообіг з СНД від загального обсягу становив майже 40% (29,4 млрд дол. США), причому на країни Митного союзу з цього показника припадає майже 95% (27,9 млрд дол. США).

Водночас викликає великий сумнів, що Україна у рамках євразійської співпраці зможе налагодити з партнерами рівноправні та взаємовигідні відносини.

Юрій Дощатов (УНІАН)

УНІАН в Google News