Безробіття не вирок: як українцям заробити на життя в умовах війни та блекаутів

Безробіття в Україні значно зросло через війну рашистів проти нашої країни, підлили олії у вогонь і відключення світла через ракетні атаки ворога на енергетичну інфраструктуру. УНІАН дізнавався, які шанси у українців знайти нову роботу у нинішніх умовах.

• Стан ринку праці
• Енергетична криза і працевлаштування
• Допомога з боку держави
• Що допоможе знайти роботу

Триваюча фактично 10 місяців повномасштабна війна кривавої Росії проти нашої країни вдарила по всіх сферах нашого життя, в тому числі, позбавивши мільйони людей роботи та, відповідно, засобів для існування. У лютому-березні ринок праці в Україні був паралізований, люди тікали від місць проведення активних бойових дій, втрачаючи житло і роботу, а про найм нових працівників не могло бути і мови.

Зараз національний ринок праці потроху оговтався, але його показники, звісно, далекі від довоєнних. Кількість безробітних у нашій країні сягнула небачених рівнів. Наразі Державна служба статистики не публікує дані про те, скільки українців не мають роботи. Але у Міністерстві економіки повідомили, що фактична кількість безробітних в Україні складає 2,6 мільйона осіб, тоді як у Державній службі зайнятості зареєстровано лише 215 тисяч безробітних. Тобто фактична кількість людей без роботи перевищує кількість офіційно зареєстрованих у 12 разів.

"Якщо казати про фактичне безробіття, то на кінець 2022 року ми маємо 2,6 мільйона безробітних, а у 2023 році ми прогнозуємо трохи більше ніж 2,8 мільйона безробітних осіб", - сказала заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.

За її словами, зараз у Державній службі зайнятості є 27 тисяч вакансій (у минулому році на цю дату їх було 61 тисяча), тобто на одне робоче місце претендують 8 офіційно зареєстрованих безробітних.

Це говорить про те, що далеко не всі українці стають на облік безробітних: хтось працює неофіційно, хтось не хоче "світитися" за новим місцем проживання, дехто виїхав за кордон і отримує допомогу на проживання тощо. Але при цьому, судячи з наведених заступницею міністра економіки даних, навіть офіційно зареєстрованим безробітним не вистачає вакансій, і конкуренція на ринку праці дуже велика.

Стан ринку праці

При цьому український ринок праці все ж демонструє тенденцію до зростання. За даними сервісу "OLX Робота", з початку війни в усіх регіонах України прослідковується зростання пропозицій роботи.

"Це пов'язано з тим, що з травня люди поступово почали повертатися додому у свої міста, а у червні вже додалося більше пропозицій від роботодавців, майже до рівня довоєнних показників - це видно з даних нашого сервісу. Також частина бізнесу України релокувала у більш-менш безпечні міста", - заначила керівник напряму OLX "Робота та послуги" Марія Абдулліна.

Цікавим є аспект географічного розподілу вакансій. Багато наших співгромадян виїхали з окупованих та наближених до фронту територій і розпочали нове життя в різних куточках України. За даними "OLX Робота", найбільша конкуренція на одне робоче місце у листопаді була на півночі та у центрі країни - в середньому 27 та 24 відгуків на 1 оголошення, а от найменший попит на заході - 21 кандидат на вакансію.

"На заході та у центрі країни пропозиції роботи у жовтні цього року збільшилися на 10 та 35 відсотків відповідно, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Якщо ж порівнювати листопад цього року до 2021, то в цілому ринок вакансій відновився, за нашими даними, на 76 відсотків. Це гарний показник у порівнянні з шоковим падінням на понад 90 відсотків у березні", - повідомила Абдулліна.

При цьому на заході країни, як зазначила експерт, ймовірність швидко знайти роботу збільшується. Згідно з дослідженням, найбільший попит у роботодавців на: продавців (із середньою заробітною платою 18 тисяч гривень), водіїв (31 тисяча гривень), менеджерів з продажу (17,5 тисяч гривень), швачок і кравців (30 тисяч гривень), кухарів (18 тисяч гривень), різноробочих (23 тисячі гривень), будівельників (31 тисяча гривень). А найбільше пропозицій роботи є у Львівській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.

"Сегмент робітничих спеціальностей залишається динамічним та затребуваним. Попри обстріли та масові міграції, ми не прогнозуємо різкого падіння вакансій "на місці", оскільки український бізнес пристосовується до нових реалій та знаходить альтернативні варіанти роботи. Забезпечення продовольством у всій країні, виробництво сировини на заході чи відбудова зруйнованої інфраструктури на сході – це все буде робити робітничі професії в Україні більш актуальними", - наголосила аналітик.

Героїчна робота наших Збройних сил зі звільнення українських земель також дається взнаки на ринку праці. За даними сайту з пошуку роботи Work.ua, після звільнення Херсону кількість пропозицій роботи в області зросла майже втричі. У Донецькій області — на 11 відсотків, Миколаївській — на 9 відсотків, Харківській — на 7 відсотків.

Енергетична криза і працевлаштування

Звісно, на поступово зростаючий з початку повномасштабного вторгнення російських загарбників ринок праці не могли не вплинути жорстокі ракетні обстріли, якими рашисти руйнують нашу енергетичну інфраструктуру та намагаються занурити українців у темряву. Почалися вони в жовтні, тоді ж, за даними аналітиків Work.ua, віялові відключення електроенергії знизили активність на ринку праці на 10-15 відсотків. Та, попри все, національний ринок праці встояв.

"Якщо 10 жовтня в день ракетного обстрілу роботодавці зменшили публікацію вакансій на 70 відсотків, то 15 і 23 листопада - лише на 30 відсотків і практично відновлювали публікації вже на наступний день", - повідомили у Work.ua.

Але важка ситуація в енергетиці боляче б’є по українській економіці і добробуту людей: відключення електрики паралізує роботу багатьох бізнесів і підприємств.

Як зазначив кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, у третьому кварталі поточного року економічна ситуація поліпшилась - підприємства почали поступово відновлювати роботу, зросла кількість вакансій на ринку праці.

"Проте в четвертому кварталі через відключення електроенергії ситуація знову погіршилася. 18 відсотків підприємств припинили роботу, ще 28 відсотків були змушені скоротити робочий день. Уряд погіршив прогноз щодо падіння ВВП в цьому році до 39 відсотків і переглянув свій прогноз стосовно ВВП на наступний рік. Все це позначиться й на ринку праці. Кількість безробітних може досягти 7 мільйонів людей", - сказав Хмелевський у коментарі УНІАН.

За його словами, при цьому знизилася й економічна активність людей: в умовах тривалих відключень електроенергії багато людей зосередилися на вирішенні своїх побутових проблем і відклала пошук роботи.

При цьому бізнес зараз, навіть в таких важких умовах, всіляко намагається продовжувати діяльність, аби не терпіти збитки в умовах регулярних відключень електроенергії. Генератори, які в країну завозяться тисячами, можна побачити біля кожної другої кав’ярні чи маленького магазинчика. Власники бізнесів перетворюють свої заклади на своєрідні "пункти незламності" для відвідувачів, щоб ті могли скористатися інтернетом, зарядити гаджети чи просто зігрітися і при цьому придбати їхню продукцію.

У Work.ua зазначають, що наявність світла і зв'язку стала однією із конкурентних переваг роботодавців. Ось як це презентують у вакансіях: "Працюємо без світла (маємо генератор)", "В офісі працює генератор та є постійний інтернет", "Старлінк", генератор, власне дров’яне опалення — це все ми придбали, щоб в офісі було комфортно працювати навіть у тотальний блекаут".

Все це дає можливість безробітним українцям не втрачати надію у працевлаштуванні навіть в такий нелегкий час, тому варто уважно відслідковувати подібні вакансії.

Допомога з боку держави

Держава теж включилася у розв’язання гострої проблеми безробіття. Зокрема, в Україні вже діє програма "єРобота", яка передбачає надання грантів на різні можливості – від відкриття власної справи до побудови теплиць і опанування ІТ-професії, головне при цьому – створювати нові робочі місця.

"Продовжує діяти програма "єРобота", яка передбачає виділення грантів для підприємців з метою відкриття власної справи та створення робочих місць. В рамках цієї програми підприємцям вже виділено 628,5 млн гривень. Уряд додатково планує виділити 657 млн гривень. Проте результати цієї програми досить не переконливі. За час її дії було створено біля 5 тисяч робочих місць, що практично ніяк не вплинуло на рівень безробіття", - зауважив експерт Хмелевський.

Також для вирішення проблеми працевлаштування осіб, які протягом довгого часу не можуть знайти роботу за допомогою центрів зайнятості, була реалізована програма "Армія відновлення".

Ця урядова ініціатива передбачає залучення безробітних до суспільно корисних робіт, види яких залежать від потреб конкретного регіону. За даними Мінекономіки, найчастіше людей залучають до розбору завалів та відновленню житлових будинків, пошкоджених в результаті бойових дій; до облаштування блок-постів, підвальних приміщень під укриття; розчищення залізничних колій та автомобільних доріг; заготівлі дров для військових та населення; розвантаження та фасування гуманітарної допомоги та надання соціальних послуг в Пунктах незламності.

За словами заступниці міністра економіки Тетяни Бережної, наразі до виконання суспільно корисних робіт у рамках проекту "Армія відновлення" залучено понад 3 тисячі безробітних у 9 регіонах.

"Ми залучаємо людей, які тимчасово втратили роботу, до відбудови країни і таким чином надаємо їм можливість перейти в статус зайнятих осіб та отримувати за виконання суспільно корисних робіт щонайменше 6700 гривень", - сказала вона.

Серед цих людей майже в рівній пропорції є жінки та чоловіки, більшість з них (52 відсотки) у найбільш працездатному віці 35-50 років, вони проживають переважно в маленьких містах, трохи рідше – у сільській місцевості, мають професійно-технічну (51 відсотки) або вищу (27 відсотки) освіту.

За словами заступниці міністра економіки, на сьогодні за виконання таких робіт безробітним виплачено вже 18,3 млн гривень, і проект діятиме і наступного року, тому на організацію громадських та суспільно корисних робіт в бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2023 рік передбачено 154 млн гривень.

Економіст Олександр Хмелевський зазначив, що кількість робочих місць, яка була створена таким чином, поки теж дуже мала і не може суттєво вплинути на рівень безробіття.

"Хоча влада вжила певні заходи щодо збільшення державного замовлення для підприємств "Укроборонпрому", що також створило робочі місця, проте в цілому це не дозволило отримати роботу навіть всім бажаючим спеціалістам ВПК. Вже Чехія планує залучати наших фахівців до себе на роботу для виробництва зброї", - каже експерт.

Звісно, в таких великих масштабах безробіття ці програми поки що не дають дуже відчутного результату. Але, з іншого боку, це все одно тисячі українців, які отримали можливість забезпечити себе та свої сім’ї.

Що допоможе знайти роботу

Українцям, які втратили роботу, наразі не варто опускати руки, адже вакансії все ж є та постійно оновлюються. В Україні є багато сайтів з пошуку роботи, які мають зручну систему підбора вакансій за потрібними параметрами. Крім цього, можна підписатися на щоденну розсилку нових вакансій за запитом і таким чином без зусиль моніторити ринок праці.

Нинішня складна ситуація з працевлаштуванням для багатьох може та має стати поштовхом до зміни професії – варто проаналізувати, на яких фахівців наразі найвищий попит та спробувати себе у новій сфері. Так, за даними Work.ua, у листопаді і жовтні цього року найзатребуванішими фахівцями за кількістю розміщених вакансій були продавець-консультант, менеджер з продажу, водій, бухгалтер та кухар.

Також у листопаді спостерігався приріст кількості вакансій у таких сферах, як охорона та безпека, бухгалтерія та аудит, телекомунікації і зв’язок, будівництво, архітектура та юриспруденція. Також у Work.ua  повідомляють, що практично відсутня конкуренція за посадами: гірник, кардіолог, офтальмохірург, лікар УЗД і спеціаліст холодильного обладнання. Тому громадянам, які мають досвід у цих сферах, може бути трохи легше знайти нову роботу.

Не слід нехтувати і згаданими вище державними програмами з підтримки малого бізнесу. Це може бути хорошим стартом розпочати власну справу, щодо якої можна було довгий час вагатися або не мати стартового капіталу. А також опанувати нову для себе професію – наприклад, центри зайнятості нерідко пропонують безробітним пройти курси з подальшим працевлаштуванням.

Зрозуміло, що зараз не найлегший час для початку нової кар’єри з нуля чи пошуку роботи, особливо для старших людей, які багато років працювали на одному місці, а тим більше – опинилися далеко від дому у чужому місті. Та іншого виходу наразі не маємо – треба працювати на благо своїх сімей та нашої держави, підтримуючи економіку на плаву.

Наші герої наразі виборюють перемогу на полі бою, тому задача громадян у тилу – підтримувати їх за допомогою нашої сумлінної праці та наповнення бюджету податками, а за можливістю – і донатами на ЗСУ. Віримо у перемогу та працюємо для України.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News