Мобільний зв’язок - один із головних "містків" між людьми. Але взимку для українців він може опинитись під ударом. УНІАН з’ясував, чи готові телеком-мережі до найскладнішого сезону, та як абонентам підготуватися до проблем зі зв’язком.
Коли міста різко занурюються у темряву через російські обстріли, потреба дізнатися новини чи зв’язатися з рідними лише зростає. Втім, саме в цю мить зв’язок стає найвразливішим – значна кількість людей, що за нормальних обставин користувались Wi-Fi, переходять на мобільний інтернет, збільшуючи навантаження на мережі. Чим більше людей без світла – тим складніша ситуація. І ця зима може загострити проблеми.
Президент України Володимир Зеленський уже попереджав у своєму драматичному відеозверненні, що цьогорічна зима буде найважчою.
25 листопада він підписав закон, який встановлює вимоги до якості та швидкості мобільного зв’язку й інтернету. Закон має посилити розвиток зв’язку в селах, а також дозволить залишити національний роумінг і після війни, що вже зараз допомагає абонентам перемикатися між операторами у разі проблем із сигналом.
"Це ще один важливий крок до швидкого й прогнозованого мобільного інтернету для всіх українців", - коментував прийняття документу віцепрем’єр-міністр - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Але наскільки українські мобільні оператори підготовлені до "блекаутів"? І як довго українці зможуть лишатись на зв'язку у разі тривалих відключень світла? УНІАН розпитав про це експертів та учасників ринку.
"Жодна мережа в світі не будувалась на випадок війни і блекаутів. Українські оператори в порівнянні з осінню-зимою 2022 року набагато більш підготовлені до віялових відключень і блекаутів. Але вони залежать від багатьох факторів. І з року в рік їхні мережі стають більш витривалими, але й виклики, які приносить Російська Федерація - зростають", - розповідає нам консультант з цифрових технологій eQualitie, експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко.
Влітку 2024 року Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) оновив вимоги до роботи базових станцій мобільних операторів. Згідно з ними, більша частина мобільної мережі має працювати 10 годин без світла на акумуляторних батареях. Ці акумулятори працюють за принципом павербанка, які живлять базові станції під час знеструмлень.
Проте на практиці така тривала робота мереж зберігається далеко не усюди.
Експерт Олександр Глущенко зазначає, що енергонезалежність базових станцій мобільних операторів може тривати від 4 до 12 годин - залежно від регіону та технологічної можливості.
"Ми повинні розуміти, що кожна базова станція - окрема одиниця на мапі провайдера. Чим ближче до фронту - тим менша готовність до блекаутів. Це і кадровий голод, і неможливість своєчасно підвезти генератор або паливо аварійній бригаді", - пояснює Глущенко.
Водночас мобільні оператори наводять доволі оптимістичні оцінки щодо автономності роботи їхнього обладнання – принаймні у тилових регіонах.
У Vodafone Україна зазначають, що 95% базових станцій компанії обладнані резервними батареями, які забезпечують автономну роботу до 10 годин, відповідно до вимог, решта 5% – не менше 4–6 годин.
Схожі показники наводять і у компанії lifecell.
"Станом на зараз, 94% мережі lifecell здатні підтримувати роботу без стаціонарного живлення протягом вказаного часу (10 годин, - УНІАН). Цей відсоток розраховано без урахування базових станцій, які пошкоджені, знаходяться на тимчасово окупованих та непідконтрольних територіях, територіях ведення бойових дій та 30-кілометровій зоні, мікробазових станцій", - кажуть УНІАН в пресслужбі мобільного оператора.
Глущенко відмічає, що частина базових станцій у мобільних операторів може працювати тільки від акумуляторів, інші ж – забезпечені генераторами.
"Тому під час багатогодинних блекаутів мапа мобільного оператора може виглядати як картата ковдра. І тут вже як поталанить абоненту жити в зоні покриття базової станції, яка має і акумулятори, і генератор, і сонячні панелі", - каже Глущенко.
Задля допомоги мобільним операторам у разі тривалих відключень, Міністерство цифрової трансформації нещодавно запустило нову ініціативу – вони попросили українців, які мають вільні генератори потужністю від 7,2 кВт, здавати їх в оренду операторам за невелику доплату, проте обслуговування та заправка паливом – за рахунок власників.
Українцям пропонують від 110 до 140 гривень за годину. У 30-кілометровій зоні біля фронту, де така послуга найнеобхідніша, розмір винагороди було збільшено – до 197 гривень за годину роботи дизельного генератора, і 330 гривень – бензинового. Такі розцінки покривають витрати на таке обладнання і навіть дозволяють трохи заробити.
"Попри запевнення операторів, що вони можуть забезпечити роботу кілька годин, на практиці акумулятори не завжди встигають заряджатися, тому неперервність зв’язку не гарантується. Залучення бізнесу й громадян до підтримки базових станцій дуже важливе", - коментує ініціативу директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Психея", енергетичний експерт Геннадій Рябцев.
Як повідомляли у Міністерстві цифрової трансформації за перший тиждень роботи цієї ініціативи відомство отримало сотні відгуків. А побачити, чи стане ця програма ефективною на практиці, ми зможемо вже взимку.
Проте постійні відключення світла – не єдиний виклик для українських мобільних операторів, що стоїть на заваді якісному та стабільному зв’язку.
Питання людського ресурсу на сьогодні є не менш важливим, ніж генератори чи акумулятори. Окрім енергетичних викликів, телеком-галузь гостро відчуває брак фахівців. Мобілізація та загальне виснаження ринку праці створюють ситуацію, коли подекуди під час блекаутів немає кому поїхати та залити пальне у генератор для живлення станцій.
"Головний виклик для всіх - це кадровий голод. Без людей не буде ні мереж, ні зв’язку", - наголошує експерт Олександр Глущенко.
У Vodafone відмічають, що в компанії працюють понад дві сотні аварійних бригад, які чергують по всій країні цілодобово, оперативно реагуючи на пошкодження або знеструмлення мережі. Проте людей бракує.
"Для ліквідації наслідків тривалих відключень та забезпечення роботи мережі залучаються допоміжні бригади з інших областей. Персоналу для оперативної дозаправки генераторів у разі масових тривалих відключень електроенергії не вистачає", - розповідають УНІАН в компанії.
У lifecell також зазначають, що їм критично не вистачає необхідної кількості кваліфікованих технічних бригад, які підключатимуть й обслуговуватимуть обладнання.
"Наші технічні працівники та підрядники працюють у надзвичайно складних умовах: так як частина фахівців мобілізована, решта - фактично працюють на межі можливостей, виконуючи завдання у понаднормовому режимі. Також є питання з паливом для постійної дозаправки генераторів щодо його зберігання і доставки на локації", - відмічають в пресслужбі компанії.
Олександр Глущенко відмічає, що у мобільних операторів і у операторів фіксованого зв’язку виклики майже однакові: бронювання працівників, кадровий голод, реінвестиції в енергонезалежність, зростання цін та спричинені російськими обстрілами блекаути.
Він відмічає, що найскладніша ситуація у регіонах, що наближені до кордону та лінії фронту. Там інфраструктура під загрозою постійних обстрілів, а працювати ремонтним бригадам надзвичайно небезпечно.
"Не секрет, що російські окупаційні війська знищують телеком-інфраструктуру, полюють на ремонтні бригади та автомобілі операторів зв’язку. Знищуються базові станції, від регулярних обстрілів страждають кабельні лінії, масовані DDoS-атаки (напад на комп'ютерну систему з наміром зробити її недоступною користувачам, - УНІАН), спроби проникнення в мережі і знищення баз даних, конфігурацій обладнання, бекапів. Інтернет-провайдери у прифронтових регіонах є найнезахищенішими в цьому плані, - каже він. - Держава не допомагає, абонентська база зменшується, витрати на ремонти і підтримку мережі в умовах блекаутів та енергетичної кризи збільшуються".
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК) у коментарі УНІАН підтвердила збільшення звернень від жителів прифронтових і прикордонних регіонів стосовно погіршення мобільного зв’язку.
"В більшості випадків погіршення чи відсутність зв’язку (у тому числі Інтернету), що підтверджується операторами, виникає через руйнування або пошкодження обладнання базових станцій та/або нестабільне електроживлення внаслідок обстрілів", - зазначили в пресслужбі НКЕК.
При цьому, якщо говорити про тилову Україну, то головним викликом, на думку експерта Олександра Глущенка, є енергонезалежність. Він нагадує, що у 2022-2023 роках оператори ставили будь-які акумулятори, які тільки могли купити, а вже у 2023-2024 роках почали системно інвестувати у генератори, гібридні інвертори, пристрої швидкої зарядки та сонячні панелі.
У 2025 році додатково з’явилась нова проблема у вигляді низької напруги в мережах. Через це, каже він, операторам доводиться перебудовувати майданчики із активним обладнанням і встановлювати стабілізатори, що дозволяють захистити обладнання.
Експерт Олександр Глущенко іронічно зауважує, що найоптимістичнішим сценарієм для легкої зими був би хіба що той, у якому Росія раптово зникає, а на сході України з’являється океанське узбережжя до Каліфорнії. Проте будемо реалістами.
"За найпесимістичнішим сценарієм, оператори готуються до викликів, постійно збільшують енергонезалежність своїх мереж. Але кожен рік - це нові виклики. Які потребують часу, ресурсів для їх подолання. І гроші в енергонезалежність інвестують всі: і оператори, і абоненти", - відмічає він.
У компанії lifecell зазначають, що найважча ситуація зі зв’язком буде там, де можливі довготривалі знеструмлення.
"Якщо відключення триватиме понад 10-12 годин – робота мережі буде частково обмежена, оскільки батареї вичерпають свій заряд і будуть потребувати підзарядки. Отже, робота мережі в таких умовах буде підтримуватись за допомогою генераторів", - повідомляють у пресслужбі lifecell.
У компанії також додають, що станом на листопад інвестиції компанії в енергомодернізацію становили близько 2 млрд грн. Стільки ж виділили і у "Vodafone Україна".
"Це власні кошти компанії без зовнішнього фінансування чи донорської підтримки. Інвестиції спрямовані на закупівлю, доставку та встановлення енергетичного обладнання – без урахування операційних витрат на паливо, обслуговування генераторів і зростання тарифів на електроенергію у 2024 році", - кажуть у компанії.
У свою чергу, "Київстар" інвестував у закупівлю, встановлення та обслуговування обладнання, яке забезпечує резервне живлення об’єктів телеком-мережі, понад 3,2 млрд грн.
Враховуючи такі значні фінансові навантаження, неминуче виникає питання: чи підвищуватимуть мобільні оператори вартість тарифів цієї зими?
Зазвичай їх переглядають приблизно раз на рік, і востаннє три найбільші гравці ринку коригували вартість пакетів на початку 2025-го.
У пресслужбі lifecell відповідають стримано й обережно. У компанії уважно стежать за ринком і намагаються зберігати баланс між розвитком мережі, забезпеченням її резервними джерелами живлення та доступністю послуг.
"Тарифна політика залежить від багатьох факторів, і ми прагнемо, щоб наші пропозиції залишалися конкурентними та вигідними для абонентів", - кажуть там.
Проблему доступності мобільного зв’язку через перевантаження мережі після російських обстрілів частково може допомогти вирішити супутниковий зв’язок.
Нещодавно Україна першою в Європі запустила тестування новітньої супутникової технології Starlink Direct to Cell. Абоненти "Київстар", смартфони яких підтримують цю технологію, вже можуть надсилати SMS напряму через супутник навіть за повної відсутності мобільного зв’язку. Наразі ця технологія підтримує лише обмін текстовими повідомленнями, проте у майбутньому компанія планує додати дзвінки та мобільний інтернет.
"На сьогодні мережа досить стійко працює більше восьми годин на акумуляторах. Але зрозуміло, що покриття змінюється, якість цього покриття змінюється, тому така технологія Direct to Cell залишає людині ще одну можливість залишатися на зв’язку", - розповів на брифінгу CEO компанії "Київстар" Олександр Комаров.
За словами CEO компанії, поки що технологія доступна лише на смартфонах із підтримкою 4G на операційній системі Android. Проте пізніше доступ буде відкрито і для користувачів операційної системи iOS.
"Компанія "Київстар" тестує сервіс від Starlink. В тестовому режимі абонент за відсутності мереж мобільних операторів може отримувати та надсилати SMS. Очікуємо в 2026 році розширення можливостей і передачу голосових даних, як мінімум. Що дасть можливості абоненту бути на зв’язку в будь-якій точці України на відкритому просторі", - розповідає консультант з цифрових технологій eQualitie Олександр Глущенко.
Смартфон абонента автоматично сам буде знаходити супутниковий сигнал, коли немає наземного покриття. Проте варто зазначити, що для того, щоб отримати супутниковий сигнал від "Київстар", потрібно перебувати просто неба в зоні без мобільного покриття, бо у приміщенні супутник не ловитиме зв’язок. Тестування цієї "космічної" технології вже доступне всім абонентам без доплат, проте вона не працює на окупованих чи прифронтових територіях.
Президент компанії "Київстар" Олександр Комаров повідомляв 20 листопада, що компанія переживала один з найскладніших періодів з електроенергією з літа 2024 року, оскільки майже третина всієї мережі залишилась без живлення.
"Користувачі переходять на мобільний інтернет, росте навантаження на базові станції, час їхньої автономної роботи скорочується, якість мобільного зв’язку та швидкість передачі даних погіршуються", - пояснив голова компанії.
Консультант з цифрових технологій eQualitie Олександр Глущенко радить абонентам не покладатися на мобільний зв’язок як на основний канал комунікації під час блекаутів. Оскільки під час відключень електроенергії кількість пристроїв, які підключаються до базової станції зростає в геометричній прогресії і це призводить до деградації передачі даних.
Пріоритетом базової станції, яка працює від акумулятора, є передача голосу, щоб абоненти могли в першу чергу зателефонувати. Тому, за словами Глущенка, реальним виходом є перехід на фіксований інтернет. Насамперед він радить звертати увагу на провайдерів, які працюють за технологією xPON (інтернет через оптоволокно). Міністерство цифрової трансформації вимагає від провайдерів за цією технологією надавати послуги під час відключень світла протягом 72 годин.
Він також відмічає парадокс розбудови мереж в Україні. Чим далі від великого міста, тим більше вірогідність наявності технології xPON. Села, райцентри, невеликі міста майже на 100% покриті мережами саме за цією технологією.
"А от у великих містах потрібно шукати провайдера, який надає послугу за цією технологією, або зарезервував активне обладнання акумуляторами. Тому, якщо ви абонент - зателефонуйте вашому постачальнику послуг, якщо це послуга за технологією FTTB (Fiber To The Building – з англ.: "оптоволокно до будівлі", - УНІАН), і поцікавтесь на скільки годин зарезервоване його обладнання", - радить експерт.
Він додає, що інтернет-провайдери, як правило, зарезервували своє обладнання акумуляторами на 4-16 годин.
Якщо ж можливостей для фіксованого інтернету немає, доведеться працювати з мобільним зв’язком. Глущенко рекомендує мати кілька SIM-карт від різних операторів і за потреби переходити на національний роумінг.
Якщо ж ні мобільні оператори, ні фіксовані провайдери не доступні, залишається єдиний вихід - Starlink. Але треба пам’ятати, що для супутникової технології спеціальне обладнання, і чим далі на Схід і ближче до лінії фронту - тим менша буде швидкість.
"Головна порада - майте декілька постачальників послуг. Головного і резервного. Я в Києві підключений до двох провайдерів. Базовий оператор мені обіцяє резервування акумуляторів на 17 годин, резервний оператор надає послуги за технологією xPON, де послуга повинна надаватись протягом 72 годин", - ділиться своїм прикладом Глущенко.
Він також відмічає, що варіації технологій і підключень можуть бути різними, але чим більше постачальників - тим більша вірогідність, що жодні перешкоди не залишать вас без зв’язку.
"Рекомендую сплачувати абонентську плату своєчасно своєму оператору, а інколи і з авансом, щоб він мав можливість забезпечувати роботу мережі. Зв'язок - як повітря. Коли він є - його не помічаєш. Коли він зникає - "задихаєшся". І не думайте, що оператори нічого не роблять. Інколи їм просто не вистачає ресурсів", - резюмував експерт.
Цьогорічна зима, очевидно, буде важкою і для енергетики, і для телеком-ринку. Вже зараз очевидно, що мобільні оператори краще підготовлені до відключень – якщо у 2022 році зв’язок тримався переважно впродовж 2-3 годин і потім поступово згасав, то тепер він вже впевнено витримує наявні відключення тривалістю до 5 годин і більше. Як ми пройдемо цю зиму, яка готує для українців "темні" та "холодні" сценарії, покаже час. Проте усім українцям варто вже зараз подбати про власну автономність у разі тривалих відключень.
Дмитро Петровський