Напівзаконне житло. Небезпечне життя у будинках, не введених в експлуатацію

Доволі часто охочі зекономити платять двічі. Така проблема в Україні виникає у багатьох інвесторів у будівництво: спокусившись низькими цінами на квадратні метри, в результаті люди отримують будинки, не введені в експлуатацію. Це не означає, що в них не живуть. Але це означає, що платять за "комуналку" вдвічі і втричі дорожче – за промисловими тарифами.

Столична багатоповерхівка, яку звели ще чотири роки тому, здається, не мала б відрізнятись від таких самих поряд – її видно, в ній живуть люди, які мають тут квартири з ремонтами. Але… Юридично тут - будівельний майданчик. І цього хмарочоса… просто нема. Офіційною мовою це звучить "не введений в експлуатацію". То навіщо в нього вселилися люди?

"Тут був збудований перший поверх і більше не було нічого. Тому квартири тут були дешевші, ніж інші на ринку", - розповідає ТСН.Тижню киянин Віктор Сафронов.

Квадратний метр майбутньої квартири Віктору обійшовся у 14,5 тисяч гривень. За рік зведення будинку чоловік виплатив усю суму.

Читайте такожСтало відомо, як змінилися ціни на житло в Україні з початку року

"Будинок вже був готовий і ми думали: "Ну, все прекрасно!"", - каже Віктор Сафронов.

Та наявність стін зовсім не означає, що в них можна жити. Перша проблема – саме приміщення. Друга – холодна і гаряча вода, система опалення, ліфтове господарство, електромережа, каналізація, система пожежогасіння... І все це часто значно важча задача, ніж купівля землі під будівництво і зведення висотки.

Впевненості покупцям квартир у конкретно цьому будинку додавало те, що замовник будівництва - комунальне підприємство "Спецжитлофонд" від Київської міської державної адміністрації. Але останні три роки навіть дах київської влади не здатний пробити корупційні барикади підключення до комунікацій.

"Постійно переносять строки. Якось були проблеми з залізницею, бо не могли протягнути каналізацію", - розповідає ТСН.Тижню Віктор Сафронов.

Врешті провели. Зараз офіційно є лише холодна вода. А ось з погляду електриків тут і далі будівельний майданчик, якому дають всього 400 кіловат. І як тільки мешканців побільшає, будь-який, додатково увімкнутий, чайник вимкне все світло у домі.

"Всі увімкнуть теплі поли, бойлери, обігрівачі… 400 кіловат на це не вистачить. І будинок буде без світла. Воно просто вимкнеться", - бідкається Віктор Сафронов.

Причому такі вимкнення, як правило, палять домашню електротехніку. А винних не буде.

Та й це ще не все. Не введеному в експлуатацію дому ніхто не буде продавати ні каплі води, послуг чи енергії за цінами житла. Все - за промисловим тарифом. Тобто те, що ви живете на будмайданчику, виключно ваша проблема.

Для не введеного в експлуатацію дому тарифи діятимуть промислові / фото УНІАН

Один кіловат у будинку, який відвідав ТСН.Тиждень, зараз коштує 3,68 грн. Тож, наприклад, 500 кіловатів обійдуться у 1840 грн. А якби дім ввели в експлуатацію, то тариф складав би 1,68 грн. А ті самі 500 кіловатів коштували б вже на тисячу менше – 840 грн.

Торік опалення тут вмикали. Теплі батареї коштували мешканцям 3100 грн на місяць за 45 квадратів житла. Для прикладу, у хрущівці за такий самий метраж треба було заплатити 1600 грн. Якщо ж опалення не увімкнуть, ще більші суми накрутить електроенергія.

Таких, не введених в експлуатацію, будинків лише в Києві понад сто. Причини у всіх різні.

"У них там в паспорті будівництва заявлено, що у них буде побудовано сім будинків. В результаті, вони розуміють, що можуть зекономити місце й побудувати восьмий будинок. А через цей восьмий будинок всі сім не беруть на баланс", - розповіла ТСН.Тижню директор рієлтерського об’єднання Юлія Смірнова.

Читайте такожЗберегти, примножити і не втратити: куди українці можуть інвестувати гроші

Це одна з тисячі невідповідностей проекту. І фактично тому, що побудували, будинок не вводять експлуатацію, тобто не під’єднують до комунікацій. А ще – земля, на якій будують, має бути оформлена. Також - решта важливих документів. І це все мали б жорстко контролювати відповідні служби. Раніше це була Державна архітектурно-будівельна інспекція.

"На жаль, в ДАБІ було можна купити будь-який документ. І ця можливість, коли ДАБІ торгувала документами, привела до того, що стоять будинки не підключені, стоять довгобуди, збудовані не за проектною документацією", - каже ТСН.Тижню голова координаційної ради з проблемних забудов, народний депутат Олена Шуляк.

Зараз ДАБІ ліквідували, але жодний корупціонер з неї в тюрму не сів.

Замість злощасного ДАБІ запрацювала ДІАМ – Державна інспекція архітектури та будівництва.

"Нехай подадуть заяву до ДІАМ. Якщо об’єкт готовий, якщо він відповідає проектній документації, якщо він повністю відповідає державним будівельним нормам і правилам, то ми приймемо рішення про видачу сертифіката. Я ще раз нагадаю, що ми з 15 вересня функціонуємо", - каже ТСН.Тижню голова Державної інспекції архітектури та містобудування Семен Кривонос.

Не введених в експлуатацію, будинків лише в Києві понад сто / фото УНІАН

А от якщо не відповідає, то замовник будівництва має все виправити. І він, звісно, виправляє. Тільки робить це роками. І хтось – справді, а хтось – начебто. Тим часом люди продовжують жити без комунікацій і з захмарними платіжками.

Але вихід є. За словами директора рієлтерського об’єднання Юлії Смірнової, цей вихід – створити ОСМД. "Подавати всі документи і, грубо кажучи, добудовувати, доукомплектовувати будинок просто вже за свої гроші. Так, в принципі, багато хто робить", - каже вона.

Тобто, платити ще. За проведення мереж, труб, добудову котелень чи дооформлення документів. Всього того, за що ви вже заплатили. Ну, і, паралельно, за промисловим тарифом оплачувати комуналку.

Звісно, ваш будинок таки введуть в експлуатацію, питання тільки - коли. Жаль, що це питання люди не поставили собі до купівлі квартири.

"Це життя і воно одне. Десять років витратити на те, щоб увести будинок в експлуатацію… Чи є тут економія? Треба замислитись", - каже Юлія Смірнова.

Читайте такожПДВ на квартири. До чого може призвести таке бажання влади залізти у кишені українців

Тож перед покупкою житла варто все з’ясувати. Насамперед, чи відведена земля саме для будівництва житла і якої воно має бути поверховості. Це можна перевірити у кадастровій карті. Ще важливий момент – технічні умови. Це, по-суті, інформація для усіх власників мереж, якої потужності потребуватиме будинок – в електриці, напорі води тощо. Однак цих даних у відкритому доступі немає.

"А забудовник принципово не дає інформацію, тому що тоді він розкриє свою неспроможність", - каже ТСН.Тижню радник заступника голови КМДА Олексій Тихонов.

"Якщо забудовник доброчесний, для нього взагалі не дуже складно показати ці документи. Але якщо навіть ці документи будуть, треба перевірити, чи дійсно ці технічні умови виконані", - нагадує народний депутат Олена Шуляк.

Тобто стовідсоткової гарантії, що ви не опинитеся у квартирі без комунікацій, немає. Але ризики можна мінімізувати: дізнатися все, що можливо, про забудовника - що і коли він будував. Але, як правило, забудовник з ім’ям і доброю репутацією тримає й високий цінник за квадратний метр – від двох тисяч доларів за метр. Або варто купувати оселю, коли будинок вже здали в експлуатацію. Утім, тоді і ціна суттєво підвищиться.

"Якщо однокімнатна квартира на 35 квадратних метрів два роки тому у "Київміськбуду" коштувала на моменті котловану 25 тисяч, то буквально два тижні тому вона продалась за 36 тисяч", - каже Юлія Смірнова.

Варто купувати оселю, коли будинок вже здали в експлуатацію / фото УНІАН, Олександр Давидов

Утім, надія, що власники квартир матимуть повну і доступну інформацію про свій будинок на всіх стадіях зведення, здається, на горизонті з'явилася. Такий законопроект вже пройшов перше читання в парламенті.

"Ми дуже хочемо, щоб вся інформація про об’єкт будівництва, про тих, хто будує такий будинок, про тих, хто робить обміри і здійснює технічний нагляд і контроль, щоб вся ця інформація була в єдиному місці. Це наша єдина державна електронна система", - розповідає Олена Шуляк.

А поки все будівництво в Україні балансує на грані абсурду. За інформацією ТСН.Тижня, хабарі один від одного чекають уже самі чиновники з конкуруючих відомств. Землеміри від забудовників, електрики від землемірів, пожежники від електриків тощо. Інакше пояснити, як Київська адміністрація не може ввести свій дім в експлуатацію в Києві, не виходить.

Ірина Коваленко, Олександр Аліфанов, Андрій Вєтошкін, Іван Головач

УНІАН в Google News