Е-квиток на заміну жетона столичного метро: позитив та проблеми

Київська влада з 1 листопада нарешті повноцінно запустить електронний квиток. Це дозволить пасажирам зручніше розраховуватися за проїзд, а транспортним підприємствам отримати стабільне прозоре джерело доходів і вимірювати пасажиропотік. Однак, впровадження нової системи оплати має свої недоліки.

Вже з першого листопада в Києві мають зникнути жетони в метро, піти у минуле звичні компостери в тролейбусах та автобусах та тітоньки - продавці талончиків. Причиною цього є повноцінне впровадження нової системи оплати проїзду - єдиного електронного квитка, який зробить розрахунок зручнішим та дозволить вести облік пасажиропотоку. 

Електронний квиток або е-квиток – це, по суті, віртуальна версія паперового квитка, яка зберігається в базі даних. Завдяки цьому місто може не лише отримати прозоре джерело доходів від транспортних послуг, але і відслідковувати кількість проданих проїзних документів та завантаженість окремого маршруту. 

Крім того, свої вигоди отримують пасажири. Вони можуть розраховуватися за поїздку, як в комунальному наземному, так і в підземному транспорті одним документом. Зокрема, це може бути картка Kyiv Smart Card, картка киянина, банківська картка або паперовий квиток з QR кодом, згенерованим у кабінеті киянина або купленим в кіоску. Кожен із вищепереліченого є носієм електронного квитка. 

До слова, випробувати роботу нової системи оплати можна вже зараз. Е-квиток працює в режимі дослідної експлуатації ще з лютого. За цей час проводилася підготовка інфраструктури, тестування роботи обладнання та програмного забезпечення. 

Як повідомили УНІАН в Київській міській державній адміністрації (КМДА), вже 1326 одиниць або 100 відсотків наземного транспорту обладнано валідаторами. А от метрополітен поки відстає. Станом на 19 вересня до системи електронного квитка було адаптовано 261 турнікет з 540 турнікетів (48 відсотків).

Досвід першопрохідців

Картка Kyiv Smart Car коштує 50 гривень / фото itc.ua

Незважаючи на тестовий режим роботи, електронним квитком вже активно користуються.  Одним з першопрохідців став киянин Юрій, який два тижні тому купив Kyiv Smart Card.

«Я побачив оголошення, що київський метрополітен переходить на електронну картку. Тому підійшов до касирів в метро, щоб запитати, де можна купити Kyiv Smart Card. На виході із метро «Хрещатик» на вулицю Городецька такої можливості не було. Продавець сказала, що я можу купити на стації «Хрещатик», але на іншому виході, а також на станції «Майдан Незалежності». Сама картка коштувала 50 гривень. Плюс я купив 50 поїздок. Ніяких документів показувати не треба було», - розповідає співрозмовник.

При цьому Юрій зазначив, що враження від використання Kyiv Smart Card позитивні. 

«Подобається, що я можу поповнювати картку в особистому кабінеті, який треба створити на сайті електронних послуг столиці. Можна занести данні карти в Приват-24 і робити поповнення через банк. Більше не треба йти до каси», - зауважив він.

Одноразова купівля півсотні поїздок, додав Юрій, дозволила знизити ціну однієї подорожі до 6,5 гривні при повній ціні квитка – 8 гривень. 

Серед виявлених проблем Юрій назвав повільне зчитування валідаторами метро інформації карти, а той, взагалі, відмову турнікету приймати карту. Навіть при наявності напису «Kyiv Smart Card» на передній панелі.

Як це працює? 

Єлектронний білет можна придбати на 10-ти станціях метро / фото УНІАН

Як повідомили УНІАН в столичному комунальному підприємстві, придбати та поповнити  Картку Kyiv Smart Card зараз можна в касах десяти станцій метрополітену: «Хрещатик», «Театральна», «Майдан Незалежності», «Академмістечко», «Лісова», «Арсенальна», «Теремки»,  «Сирець», «Почайна», «Площа Льва Товстого».

Крім того, придбати та поповнити картку можливо в терміналах самообслуговування на станціях: «Академмістечко», «Вокзальна», «Хрещатик», «Дарниця», «Лісова», «Героїв Дніпра», «Майдан Незалежності», «Деміївська», «Площа Льва Товстого», «Палац спорту», «Видубичі», «Бориспільська», «Золоті ворота».

А також на станціях швидкісного трамваю та у 322 кіосках з продажу тютюнових виробів (Т-кіоск), які розташовані біля зупинок по всьому Києву. 

Найголовніша ж перевага Kyiv Smart Card в тому, що її можна поповнити дистанційно - в особистому кабінеті киянина, в мобільному додатку Kyiv Smart City, на сайтах іРау та Роrtmone.  

Дистанційно можна придбати і разовий проїзний - QR-квиток. Він продаєтеся в тих же місцях що і Kyiv Smart Card, а також за допомогою чат ботів Kyiv Pay Bot і KyivMetroBot в Телеграм та Фейсбук. 

Однак, варто пам’ятати, що наразі QR-квиток є сенс купувати тільки для наземного транспорту. Адже, поки лише станція метро «Площа Льва Толстого» має турнікети для зчитування QR-квитків. 

А от розрахуватися за проїзд банківською карткою можна на всіх станціях метро. На відміну від наземного транспорту. Щоправда, в КМДА запевнили, що з 1 листопада це також буде можливо.

Ще один носій електронного квитка – муніципальна «Картка Киянина». Вона видається громадянам, у кого є пільги на виплати з бюджету Києва, хто офіційно працевлаштований в столиці, переміщеним особам, які стоять на обліку в Києві, учням шкіл та вузів, а також їхні батькам та опікунам. При цьому, під час зчитування пільговиками своїх карт у транспорті гроші за проїзд не стягуються.

Здійснити оплату електронним квитком дуже просто. У салоні наземного транспорту достатньо прикласти її до валідатора, а в метрополітені потрібно прикласти до зчитувального пристрою на турнікеті. 

Контролювати оплату будуть контролери зі спеціальними зчитуючими пристроями. 

«При здійсненні контролю оплати проїзду контролер переводитиме систему та транспортні термінали в режим контролю і спеціальним приладом перевірятиме факт оплати пасажиром транспортної послуги перевізника», - зазначили в прес-службі КМДА. 

Затримка на старті

Паперові квитки у громадському транспорті також зникнуть з 1 листопада / УНІАН

Запуск електронного квитка Київ чекав не один рік. Ще у 2013 році «Київпастранс» закупив 400 валідаторів, які були встановлені лише на тролейбусах окремих маршрутів і фактично виконували роль звичайного компостера, адже ці валідатори вели облік пасажирів у наземному транспорті і не були об’єднані із системою метрополітену. 

Потім було ще кілька спроб. У 2017 році компанія Korea Smart Card Company навіть пропонувала Києву за рік запровадити е-квиток у комунальному транспорті. Однак, у КМДА від пропозиції відмовилися. 

За словами керівника сектора «Транспорт і інфраструктура» незалежної неурядової організації BRDO Владислава Притоманова, цьому могли завадити самі київські чиновники. 

«На мою думку це зв’язано з тими, хто курує IT-сектор. Той, хто відповідає за IT-системи в адміністрації, приводить своїх людей. Скоріше за все, так відбулося цього разу», - зазначив він. 

Лише на початку 2019 року київська влада почала тестувати електронний квиток. Таким чином, Київ приєднався до таких українських міст, як Житомир, Біла Церква, Тернопіль, Івано-Франківськ, Дніпро, Харків, Львів та Вінниця, де повноцінно або частково працює е-квиток.

Це дозволяє міській владі збирати інформацію про пасажиропотік. Адже, ґрунтуючись на данних е-квитка можна передивитися маршрути руху громадського транспорту. 

«Маршрутна сітка не змінювалася з часу Радянського Союзу. Таким чином, ми зможемо позбутися нерентабельних перевезень. Електронний квиток, який уже працює в Ужгороді, Житомирі, Тернополі, Хмельницькому, Харкові, дозволив на 80 відсотків змінити структуру перевезень в місті. Якісь маршрути закриваються, а якісь змінюються», - зазначає Притоманов. 

Також, за словами експерта, на транспорті встановлюють додаткові датчики, які фіксують кількість пасажирів яка знаходиться в салоні в певний проміжок часу. 

«Ці датчики прив’язані до електронного квитка. Таким чином, ми розуміємо скільки зайшло, а скільки заплатило. Це дозволяє підтвердити перевізнику об’єм компенсації за пільгових пасажирів. Раніше підтвердити кількість перевезених пільговиків не можна було», - підкреслює Притоманов. 

Крім того, місто може відмовитися від кондукторів, яких давно немає в розвинених країнах.

Бенкет під час чуми

Автомати у метро вже перестали продавати жетони / КП "Київський метрополітен"

Транспортний експерт та радник голови «Укравтодору» Олександр Кава не розділяє оптимізму від запуску столичного електронного квитка. Експерт переконаний, що в Києві є нагальніші проблеми. 

«Це – бенкет під час чуми. В Києві криза громадського транспорту. Тому викидати більше мільярду гривень із міського бюджету на встановлення системи оплати проїзду абсолютно безглуздо. Тим більше, це не раціональне використання коштів податкоплатніків. За ці кошти можна було б купити 200 тролейбусів. Завдяки цьому суттєво покращити транспортне забезпечення на всьому лівому березі Києва. Адже, зараз на маршрути виїжджає лише близько 900 одиниць муніципального транспорту», - зазначив Кава. 

На думку експерта потрібно, в першу чергу, займатися розвитком системи перевезень, а не витрачати кошти на електронний квиток.  

«Для пасажира система оплати далеко не на першому місці. Спочатку безпека, швидкість, прогнозованість, розвинена система маршрутів, зручні пересадки», - підкреслює Кава.

Тим паче, за словами експерта, в Європі більшість міст продовжує користуватися звичайними паперовими квитками. 

«Наприклад, в Женеві, де по роботі громадського транспорту можна звіряти годинник, діють звичайні паперові квитки, з якими пасажир підходить до валідатора, який фіксує час початку подорожі», - підкреслює Кава. 

Ще одним проблемним місцем електронного квитка в Києві експерт називає систему оплати проїзду, яка відрізняється від інших країн, зокрема європейських. 

«В Європі квитки дають право проїзду на певний проміжок часу. А в нас кожна пересадка - це додаткова оплата. Тобто, в нас діє система обдирання киян по повній», - зазначив Кава.

Окрім цього, в Європі є багаторазові картки – місячні проїздні, які дозволяють економити. Тоді, як в Києві пасажир може купити тільки певну кількість поїздок. 

За словами Кави, це призводить до того, що мешканець Києва в місяць витрачає на проїзд в громадському транспорті більше, ніж мешканець Варшави чи Праги. 

«В Варшаві за 26 доларів в місяць пасажир отримує право необмеженого проїзду в міському і приміському транспорті. В Празі така ж система і квиток коштує 23 долари. В Києві все набагато складніше. Якщо людина користується двома видами транспорту для поїздки на роботу і з роботи, то йому проїзд за один день обходиться в 32 гривні (або 1,3 долари)», - зазначив експерт.

Дійсно, якщо купити і поповнювати карту Kyiv Smart Card на 50 поїздок, то вартість проїзду знижується до 6,5 гривень за поїздку з восьми гривень. Беремо 20 робочих днів і множимо на 4. Вважаємо, що нам потрібно їхати двома видами транспорту туди й назад. Підрахувавши, ми отримуємо – 520 грн або близько 22 долари в місяць. 

Таким чином, киянин платить на рівні з жителем Варшави чи Праги. Але є один нюанс – киянин не може проїхати на приміському транспорті. 

Хоча, експерт BRDO Притоманов переконує, що з часом в Києві повинна з’явитися система місячних проїзних. 

«Звісно, планується зробити систему знижок місячних проїзних. До цього мають прийти підприємства. Однак, зараз не вигідно вкладатися в довгі гроші. Плюс, не можливо прорахувати вартість проїзного. Спочатку треба виміряти пасажиропотік і визначити вартість місячного проїзного», - зазначив Притоманов. 

Ще однією не вирішеною проблемою залишається відсутність е-квитка в маршрутках. Тоді, як в Європі електронний квиток дає право проїзду на всіх видах муніципального транспорту. 

За словами Притоманова, зробити електронний квиток у всіх столичних маршрутках буде проблематично. 

«Адже, зазвичай конкурс виграє велика компанія з красивими автобусами. Потім вони продають так звану «путівку». Тобто, приблизно за 800 гривень в день вони на свій маршрут ставлять будь-кого з автобусом і водієм. Звісно, їм не вигідно мати електронну звітність, яка показує виручку. По-перше, це показує, що на маршруті працюють нелегальні авто, а по-друге, відразу видно заробіток», - вважає експерт.

Тому, за словами Притоманова, щоб забезпечити електронний квиток і в приватному громадському транспорті потрібно в договорі прописувати наявність необхідного зчитувального пристрою. 

В департаменті інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації на запит УНІАН повідомили, що запустити е-квиток у маршрутках планують після закінчення дослідної експлуатації системи в муніципальному транспорті. 

Ще один недолік електронного квитка, за словами Притоманова, полягає в тому, що всі дані про продаж знаходяться у перевізника. 

«Наприклад, коли платиш карткою в метро, всі дані про продаж знаходяться в адміністрації метрополітену. Податкова, коли їм метрополітен приносить звіт, каже, що не вірить системі. Адже, інформація може бути зміненою. Тому податкова не приймає доходи, які зроблені в електронному вигляді. Через це в кожного транспортного підприємства виникають з податковою проблеми кожний квартал», - зазначив експерт.

Чи не зависока ціна?

КП "Київський метрополітен"

Впровадження е-квитка не обійшлося без обурення деяких ощадливих киян. Зокрема, в соцмережах люди виловлювали невдоволення, що шматок пластику коштує 50 гривень. 

У прес-службі КМДА пояснили, що вартість виготовлення носія транспортної картки (пластику) згідно проведеної закупівлі складає 28 грн. 

При цьому зазначили, що ціну транспортної картки визначає не тільки вартість пластику, а ще ряд витрат: на підтримку програмного забезпечення, яке відповідає за функціонування картки, логістику та зберігання, збут карток,  резервний фонд, обмінний фонд.

Транспортний експерт Олександр Кава впевнений, що такі пояснення не дають усієї картини, адже виготовлення картки в сучасному світі коштує копійки. 

При цьому він зазначив, що в європейських містах картка видається безкоштовно.

«Я не пам’ятаю, де карта коштувала грошей. Напевно, в Лондоні років 15 назад. Зараз виробництво карт коштує копійки. В тій же Варшаві людина купує карту-абонемент на місяць. Тобто сенсу мати постійну карту немає», - підкреслив він.

Однак, у прес-службі КМДА запевняють, що купувати Kyiv Smart Card все одно вигідно.

«У користувача, який  придбав транспортну картку та поповнив її одразу на 50 поїздок, вже окупається вартість картки, та є ще й економія 25 гривень.  А зареєструвавши картку в особистому кабінеті, є можливість слідкувати за балансом, поїздками, а у разі втрати її можна заблокувати, та залишок поїздок перенести на нову картку», -  повідомили в прес-службі.

Таким чином, можна сказати, що довгоочікуваний запуск електронного квитка у столиці дає не тільки нові можливості пасажирам, а й дозволить місту ефективно керувати транспортними потоками. Безумовно, це великий крок у напрямку розвинених країн. Водночас, залишається багато питань, як до ціноутворення, так і до відсутності е-квитка в маршрутках. Коли ці проблеми будуть вирішені питання відкрите. 

Олександр Куницький

УНІАН в Google News