На початку серпня «Укрзалізниця» знову опинилася в епіцентрі суспільної уваги / фото УНІАН

"Укрзалізниця": клондайк для топ-менеджерів чи локомотив економіки

06:30, 10 серпня 2020
3420 0

Державний монополіст «Укрзалізниця» замість виконання ролі локомотиву національної економіки раз по раз наштовхується на критику. При чому як з боку бізнесу, так і з боку пасажирів. В той же час, топ-менеджери компанії отримують зарплати з багатьма нулями. Чи є вона виправданою?

На початку серпня державний монополіст «Укрзалізниця» в черговий раз опинилася в епіцентрі суспільної уваги. Побиття жінки та спроба її зґвалтування в потязі Київ-Маріуполь стало шоком для всіх. На щастя злочинця вдалося затримати і є шанси на його покарання. Проте, ця історія пролила світло на деякі корупційні схеми на «Укрзалізниці».

Зокрема, з’ясувалося, що нападник їхав без квитка, що є давно відомою схемою.

Член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко вже заявив, що ініціював службове розслідування, аби вийти на того, хто «кришує» побори між провідниками та пасажирами без квитків.

«Ми маємо дати відповідь на системну проблему, коли провідники за гроші підсаджують пасажирів. Ця система поборів існує багато років, і не може функціонувати без централізованого «кришування», - заявив він.

Зараз відбувається службове розслідування дій керівника філії «Пасажирська компанія» Максима Міняйла щодо корупції, викритої під час обшуків СБУ та НАБУ.

Мільйони гривень для топ-менеджменту

Розібратися з проблемою пасажирів «поза касою» - хороша ідея. Однак постає питання: як топ-менеджери, в тому числі наглядова рада «Укрзалізниці», вирішують численні проблеми в компанії. Особливо, враховуючи рівень зарплат, які за мірками нашої не дуже заможної країни дозволяють віддаватися на повну роботі і зовсім не думати про гроші.

За даними нардепа від "Слуги народу" Ольги Василевської-Смаглюк, найбільше отримує голова наглядової ради громадянин Туреччини Шевкі Аджунер: з вересня 2018 року по квітень 2020 року його зарплата склала 13,8 млн гривень. Цікаво, що у 2018 році Аджунер пробув в Україні 153 дні, у 2019 році - 87 днів, а з січня по квітень поточного - всього 27. Тобто, разом 267 днів за три роки або близько 51 810 грн за день роботи.

Член наглядової ради шведсько-американський економіст і дипломат Андерс Ослунд за період з вересня 2018 року по квітень 2020 року отримав за свою плідну працю 11,7 млн грн.

Інший член наглядової ради німець Крістіан Кун, який після багатьох років стратегічного консультування німецької Deutsche Bahn наразі трудиться на благо української компанії, також отримав 11,7 млн грн за той же період. Цікаво, що в Україні він перебував всього 75 днів з 2018 року по квітень 2020 року.

Ще один член наглядової ради австрієць Андреас Матьє заробив стільки ж за 107 днів протягом 2018-2020 років.

Їхній колега з багаторічним досвідом у сфері інвестиційного та корпоративного банкінгу, держуправління і управлінського консалтингу Адомас Азуолас Аудіцкас з вересня 2019 року по квітень 2020 року отримав трохи більше 3 млн грн.

Ще один член наглядової ради – журналіст Сергій Лещенко, який неочікувано для громадськості посів цю посаду, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року отримав 1,4 млн грн.

А  от про винагороди членів правління - операційних керівників «Укрзалізниці» інформації мало. В інтерв’ю УНІАН екскерівник компанії Євген Кравцов повідомляв, що в 2018 році його зарплата становила 570,6 тис. грн в місяць.

Який рівень оплати праці у нинішнього керівника Івана Юрика невідомо. Компанія публічно заявляла лише, що на період карантину Кабмін знизив зарплати членів правління  до 47 230 гривень. УНІАН направив запит до прес-служби «Укрзалізниці» щодо платні членів правління, проте відповіді на момент публікації не отримав.

Основна задача, яку поставив Кабмін перед керівництвом УЗ, це – прибутки / фото УНІАН

Що заробив те й отримав

Зарплати топ-менеджерів «Укрзалізниці» виглядають виправдано на фоні чистого прибутку компанії, яка за підсумками 2019 року збільшила його майже в 15 разів - до майже 3 млрд грн.

Дійсно, якщо досягли такого успіху, то чому б і не винагородити його творців? Однак, за словами транспортного експерта Олександра Кави, торік «Укрзалізниця» отримала прибуток лише на папері.

«А саме за рахунок переоцінки боргу через курсову різницю, і це чітко видно в звіті. Завдяки зниженню курсу гривні в кінці року до 23,69 гривень за долар була проведена переоцінка валютних фінансових зобов'язань компанії, які і дали увесь бухгалтерський прибуток за рік», - зазначив він УНІАН.

Кава підкреслив, що курсова різниця склала 4,3 млрд грн, що і забезпечило чистий прибуток в 2,9 млрд грн.

Більше того, за словами експерта, «Укрзалізниці» особливо немає чим похвалитися, оскільки оновлення рухомого складу та колій проводиться в недостатній кількості, а обсяги вантажоперевезень знижуються.

«У наглядової ради УЗ не має чітких поставлених завдань з боку уряду, який виступає в ролі акціонеру. Ми бачимо що за два роки наглядової ради ситуація в УЗ погіршилася. При тому що зарплата членів правління виросла в два рази», - зазначив Кава.

Основна задача, яку поставив Кабмін перед керівництвом УЗ, це – прибутки, розповів УНІАН експерт та координатор проекту «Поїздка» Олександр Бондаренко.

«Але ніхто не запитує про перевезення. Тим часом, перевезення зменшуються, а прибутки на папері збільшуються. Зменшення перевезень означає згортання економіки. Кабмін, як власник, мав би запитувати з керівництва показники перевезень – возити більше, швидше, якісніше та дешевше. Це має бути основним показником ефективності», - вважає він.

До здобутків наглядової ради, за словами Бондаренка, можна віднести підготовку до виходу «Укрзалізниці» на IPO - перший публічний продаж акцій приватної компанії. Проте, скільки років для цього знадобиться невідомо.

На даний момент наглядова рада виглядає як дуже дорога надбудова, яка не залежить від стану справ у компанії. Щоб змінити цю ситуацію можна було б прив’язати зарплати топ-менеджерів до середньої зарплати в галузі, вважає Бондаренко.

«Потрібно, щоб розрив між мінімальною та максимальною зарплатою був разів у сім. Хочеш заробляти більше, то роби більшу мінімальну», - зазначив він.

При цьому, експерт не згоден з аргументами, що низька зарплата підвищує ризик корупції.

«Якби нормально працювали контролюючі органи та були показові затримання, то це б мало ефект», - підкреслив Бондаренко.

Ще одним варіантом вирішення проблеми невиправдано високих зарплат стала б прив’язка їх до конкретних завдань, вважає Кава.

«Я думаю, що справедливою винагородою топ-менеджерам УЗ була зарплата на 20-30 відсотків нижче в порівнянні з менеджером Deutsche Bahn. Адже не справедливо, коли голова наглядових ради УЗ отримує зарплату в п’ять разів більше ніж голова німецьких доріг. Зарплати повинні відповідати рівню галузевих зарплат і розвитку економіки», - підкреслив він.

Deutsche Bahn витрачає на зарплати топ-менеджерів менші суми, ніж «Укрзалізниця» / фото УНІАН

Європейська практика

Дійсно, найбільша залізнично-транспортна компанія центральної Європи - Deutsche Bahn витрачає на зарплати топ-менеджерів менші суми, ніж «Укрзалізниця».

Згідно звіту про корпоративне управління компанії за 2019 рік, члени наглядової ради отримують фіксовану річну винагороду у розмірі 20 тис. євро, а також щорічну винагороду, пов'язану з результатами діяльності компанії.

Виплата винагороди за результатами діяльності базується на співвідношенні операційного результату, який відображається в консолідованій фінансовій звітності, а також досягненні певних показників операційної діяльності. Однак, винагорода на основі результатів діяльності обмежується максимумом в 13 тис. євро. Крім того, топ-менеджери отримують по 250 євро за кожне відвідування засідання наглядової ради та її комітетів.

Всього в Deutsche Bahn налічується  22 члени наглядової ради, які за минулий рік сумарно отримали 700,6 тис євро. Найбільше заробив голова наглядової ради Майкл Оденвальд - 75,4 тис євро за рік. На другому місці - Олександр Кірчнер,  який отримав за рік 51,9 тис євро. Інші члени наглядової ради отримали в середньому по 30 тис євро.  Тобто, від 6,3 тис. євро на місяць у голови і до 2,5 тис євро - у членів наглядової ради.

Якщо порівняти рівнем винагород членів наглядової ради «Укрзалізниці», то бачимо, що у наших - в рази більше!

Якби «Укрзалізниця» була успішнішою за Deutsche Bahn, то ще можна було б погодитися з таким станом справ. Але ж - ні!

Може здатися, що наглядова рада не потрібна «Укрзалізниці». Проте, це також не вихід. Ефективне корпоративне управління потрібне, і воно є в багатьох успішних компаніях світу. Але очевидно, що Кабмін повинен втрутитися і тісно зв’язати систему оплати топ-менеджерів та членів наглядової ради «Укрзалізниці» з реальністю.

Олександр Куницький

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності