Залізниця у часи війни: як перейти від поїздки з муками до подорожей з комфортом

Українська залізниця залишається транспортом, який попри війну героїчно виконує свої функції – перевозить людей та вантажі. Проте, пасажири продовжують стикатися з незручностями під час подорожей. УНІАН з’ясовував, як війна змінює українську залізницю та чи з'явиться у нас шанс на європейський сервіс.

Розпочався період зимових свят, багато українців хочуть зустрітися з близькими та друзями в своїх рідних містах. Частина наших громадян традиційно проводить останні дні старого та початок Нового року у мальовничих Карпатах. Попри всі наші негаразди та проблеми українці беруть паузу, щоб відновитись під час короткого відпочинку. Тут в нагоді й стає залізниця, яка в умовах повномасштабної війни стала ключовим транспортом країни.

Належне функціонування залізних доріг є критичним для держави і її громадян як з оборонної, так і економічної точки зору. В умовах, коли авіаційний простір над Україною закритий останні десять місяців, частина портів заблокована російськими варварами, тільки залізниця разом з автомобільними перевезеннями продовжують з початку війни транспортувати товари та людей, а від західних партнерів доставляти ще й зброю, паливо і гуманітарну допомогу та багато всього іншого.   

До повномасштабної війни Росії проти України державна залізниця вважалася ледь не "найвідсталішим" транспортом та символом поганого сервісу. В минулому році, за даними 4Service загальний рівень задоволеності послугами державної компанії "Укрзалізниця" становив трохи більше п’яти балів з десяти. Але, попри таку низьку оцінку 82 відсотки українців все одно обирали залізничний транспорт для подорожей по країні. Згідно з результатами опитування, найбільш болючим пасажири вважають застарілий рухомий склад.    

Реформування цієї галузі є також обов’язком України для майбутнього членства в Європейському Союзі. При цьому реформи в "Укрзалізниці" є одними з найочікуваніших у нашому суспільстві, зважаючи на зростання у часи війни ролі цього транспорту для держави.

З початком повномасштабної військової агресії Росії проти нашої країни "Укрзалізниця" показала свій міцний  характер, встояла під ударами, допомогла евакуювати понад чотири мільйони осіб, з яких понад мільйон дітей та більше сотні тисяч домашніх тварин, що опинились в зоні бойових дій. Наші залізничники гинули та отримували поранення на робочих місцях, але продовжували виконувати свою роботу, частиною якої стала організація доставки гуманітарної допомоги тим, хто її потребує. Станом на листопад, залізницею було перевезено більш як 300 тис. тонн гуманітарних вантажів.

Крім того, залізниця активно допомагала у обороні нашої держави. Зокрема, із залізничних рейок було виготовлено понад 10 тисяч протитанкових їжаків, було і багато іншої допомоги. Зрозуміло, що з перших днів війни вона стала бажаною ціллю для ракетних обстрілів кривавих росіян. Вокзали, депо, колії та інша власність компанії постійно потерпають від ворожих ударів.

За даними Київської школи економіки, станом на кінець жовтня збитки залізничної інфраструктури країни внаслідок воєнної агресії Росії оцінювались у 4,3 млрд доларів. Крім того, станом на вересень було пошкоджено, зруйновано або захоплено росіянами щонайменше 110 залізничних вокзалів і станцій.  

"Наша головна задача була довезти всіх до безпеки. І як тільки ми це зробили, ми спробували додати сервісів так, щоб люди їхали більш комфортно. Кожного разу, коли чую історії про те, наскільки важко люди виїжджали, мені боляче. Але я знаю, що ми виконали головну задачу: ми вивезли всіх, кого треба було вивезти. На майбутнє в нас задача, щоб це було більш комфортніше", – сказав голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Камишін.

Стабільність цін, сумнівний сервіс

Зрозуміло, що під час активних бойових дій у пріоритеті пасажирських перевезень – безпека та доступність квитків для пасажирів. Проте, навіть в умовах війни варто не забувати про необхідність створення максимального комфорту пасажирам на вокзалах та потягах різного класу.

УНІАН поспілкувався з киянкою Іриною, яка нещодавно користувалась послугами "Укрзалізниці" та їхала плацкартним вагоном поїзда зі сполученням Київ – Львів.  

"Спочатку все було добре: провідник пропонував чай, білизна вже була на місці. Але коли вимкнули світло – повсюди почали бігати таргани", - згадала вона.

За словами жінки, коли вона поверталась до столиці, ситуація не змінилася.

"Я їхала теж у плацкарті, на цей раз місце моє було в кінці вагона біля туалету, який не працював. Коли загасили світло – таргани ще більше почали "ганяти". Я не могла дочекатися ранку", - поділилася своїм досвідом Ірина.   

Очевидно, що утримання однієї з найдовших в Європі залізничних мереж є складним і недешевим завданням, тому наших пасажирів природньо насторожує можлива перспектива, що під час війни "Укрзалізниця" може підвищити ціни на пасажирські перевезення. Підстави для цього з економічної точки зору дійсно є: інфляція в країні в 2022 році складе біля 30 відсотків, зростає собівартість перевезень, а пошкоджена російськими варварами залізнична інфраструктура вимагає відновлення.

Пасажирські перевезення і до початку повномасштабної війни не приносили потрібного доходу компанії та були збитковими. Для балансування своїх фінансів компанія перекривала цей проблемний напрямок за допомогою вантажних перевезень. А зараз під час війни держава взяла на себе зобов’язання тримати ціни пасажирських перевезень на нинішньому рівні. Це підтверджується заявами керівників компанії, які запевняють, що  вартість пасажирських квитків в Україні у часи війни зростати не буде.

"Ціни на пасажирські перевезення під час війни не зростатимуть. Це принципово в часи, коли залізниця стала єдиним містком для сімей, які розділені, і для людей, які повертаються в міста. Ми не хочемо це ускладнювати", - сказав член правління "Укрзалізниці", голова пасажирського напрямку Олександр Перцовський.

Проте, він зазначив, що міжнародні пасажирські перевезення тарифікуються в валюті, тому там "можуть бути коливання в ціні, враховуючи значення курсу".

Багато українців справедливо нарікають, що одним з найпроблемніших видів транспорту залишаються приміські електрички та дизель-потяги, які ще перевозять велику кількість людей. Якщо зайти в вагон електрички, то можна побачити, що значна частина пасажирів – пільговики.  "Укрзалізниця" не отримує адекватного відшкодування за ці перевезення. Ця збитковість і недофінансування також суттєво впливають на якість приміських перевезень. І цей напрямок, який несе значне соціальне навантаження, буде потребувати особливої уваги керівництва компанії, муніципальної та центральної влади після нашої перемоги.

Якість української залізниці

Як театр розпочинається з роздягальні, так і залізниця починається з вокзалів. У часи війни вони мають слугувати острівцями безпеки поміж транспортних артерій, де пасажири, попри періодичні вимкнення світла, в зручних умовах знаходять зв’язок, дізнаються інформацію про потяги, смакують кавою та можуть зарядити свої пристрої. Ще восени "Укрзалізниця" на 16 найбільших вокзалах країни облаштувала такі пункти "незламності".

Але якими будуть вітчизняні залізничні вокзали через десять чи двадцять років? Чи є у керівників державної компанії, які, до речі, постійно змінюються, стратегічне бачення змін на цьому напрямку? До речі, у попередні роки "Укрзалізниця" поступово проводила реконструкцію та ремонт вокзалів у різних регіонах країни, роблячи акцент на комерціалізації вокзальних приміщень. Десь виходило краще, десь – гірше, коли навіть після реконструкції пасажири продовжували нарікати на значні проблеми з місцями для відпочинку, брудними туалетами чи не дуже гідними можливостями для перекусу.  

Останніми роками разом зі збільшенням швидкості руху пасажирських потягів "Укрзалізниця" почала переходити до концепції організації подорожей у вагонах з місцями для сидіння вдень, а не вночі - в купейних чи плацкартних вагонах. Багато пасажирів підтримали цей тренд, тому що відпадає потреба ночувати в не зовсім зручних умовах на білизні сумнівної чистоти. А головне – ми стали швидше діставатися до місць свого призначення.

Зрозуміло, що ще довго вітчизняні залізничники будуть використовувати купейні та плацкартні вагони, але загальних рух вже обрано. Україна буде намагатися переходити до європейської моделі побудови залізничного транспорту з більш високим рівнем обслуговування пасажирів та активною співпрацею з країнами Євросоюзу, частиною якої стає наша країна.

На думку вітчизняних експертів, однією з головних проблем української залізниці зараз є значний знос рухомого складу, що призводить до неефективності транспортних перевезень, зниження швидкості руху і як результат зменшення якості сервісу. Адже всі громадяни хочуть дістатися призначеного місця якнайшвидше та в гідних умовах.

"Ми маємо сконцентруватися на оновленні рухомого складу, розширенню можливостей транзитних коридорів, збільшенню частки електрифікованих ділянок колії, де це доцільно, та підвищенню середньої швидкості на маршрутах", - сказав агенції УНІАН транспортний експерт Георгій Зубко.  

Він також відмітив, що універсального світового рейтингу якості залізничного транспорту не існує. Проте, одним із найбільш визнаних є оцінка Світового Економічного Форуму, яка присвоює інтегральний рейтинг якості залізничної інфраструктури: Україна в ньому займає 32-е місце в світі та 17-е в Європі.

Фінансування та міжнародна співпраця

Велика інфраструктурна мережа української залізниці вимагає суттєвих вливань коштів для її утримання та розвитку. Заміна десятків тисяч вагонів та сотень одиниць рухомого складу є дуже вартісними та невід’ємними елементами підвищенні якості послуг не тільки для пасажирів, а і для власників вантажів.

Тут важливою подією стала домовленість раніш у грудні "Укрзалізниці" про відтермінування виплат за єврооблігаціями на суму в майже 900 млн доларів. Це дозволить компанії вивільнити частину своїх фінансових ресурсів для ремонту пошкодженої залізничної інфраструктури та рухомого складу, а також допоможе відновлювати сполучення зі звільненими територіями.

"Відтермінування виплат по єврооблігаціям дозволить "Укрзалізниці" знизити навантаження на ліквідність компанії в умовах сьогодення та сприятиме стабільній роботі та безперервним залізничним перевезенням вантажів і пасажирів в умовах воєнного та післявоєнного часу", - відзначив віце-прем'єр-міністр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Олександр Кубраков.

Крім того, як повідомив заступник міністра фінансів Олександр Кава, для відновлення залізничної інфраструктури України в бюджеті наступного року було створено спеціальний фонд, в якому передбачено майже 36 млрд гривень.

"Що стосується відновлення залізничної інфраструктури, то в бюджеті 2023 року створений спеціальний фонд відновлення, в якому передбачено майже 36 млрд гривень на те, щоб фінансувати будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт", - сказав Кава. Для порівняння цього року на підтримку залізничного транспорту із державного бюджету було спрямовано 17 млрд грн коштів.

Також на допомогу прийшли партнери із Євросоюзу, "Укрзалізниця" в грудні вперше підписала договір про співробітництво з компанією Saarstahl на суму в понад 37 млн євро. Очікується, що це допоможе відновити пошкодження, що були завдані загарбниками, та застарілу залізничну інфраструктуру і зробить більш безпечним рух потягів.

Крім того, "Укрзалізниця" розвиває співпрацю з німецькою компанією Deutsche Bahn, яка обіцяє нашим залізничникам довгострокову допомогу і підтримку у відбудові залізничної інфраструктури. Співпраця також охопить розширення коридорів вантажних перевезень, збільшення пропускної спроможності терміналів та консультаційні послуги для запровадження європейських стандартів в управлінні залізницею.

Новації на залізниці

Важливим кроком для спрощення процесу покупки пасажирами квитків і задля мінімізації випадків спекуляції на початку серпня цього року був запущений власний мобільний застосунок УЗ для продажу квитків та інформування пасажирів. Наразі, цей додаток завантажило понад сто тисяч українців.

Ще одним більш нестандартним рішенням "Укрзалізниці" стало відкриття в листопаді на Центральному залізничному вокзалі Києва першого фірмового магазину з продажу залізничної атрибутики та одягу. Ціни в магазині немаленькі, але як сучасний піар-хід для просування свого бренду серед українців та іноземців, які приїжджають до України, є гарним рішенням. Тим паче, компанія створила фонд "Залізна родина", щоб підтримати родини поранених та загиблих залізничників.

В компанії зазначать, що частина грошей з продажу кожного фірмового худі, світшоту або футболки передається на допомогу сім'ям героїв залізничників. На жаль, з початку війни в Україні російські загарбники вбили 303 та поранили більше шести сотень залізничників.  

Крім того, на фоні військових успіхів героїчних Збройних сил України, УЗ відкрила продаж квитків не тільки до деокупованового Херсона, а також, що символічно, до тимчасово захоплених Маріуполя, Донецька, Луганська та навіть Сімферополя і Севастополя.Квитки можна придбати та зберігати як символ віри в ЗСУ і звільнення всієї території нашої країни від окупантів та скористатися ним одразу після деокупації.

Цей рік був найважчим для всієї транспортної інфраструктури України і, особливо, для залізниці. Проте, завдяки героїчним робітникам та українським військовим галузь витримала і зайняла надзвичайно важливе місце в економіці держави та житті суспільства.

На 2023 рік "Укрзалізниця" має не менш складне завдання: продовжити вдосконалювати та розширювати свої логістичні можливості, оперативно відновлювати пошкоджену російськими варварами транспорту інфраструктуру, покращувати за європейськими зразками умови пасажирських перевезень, а також не забувати про необхідність збільшення кількості та якості сервісів.

Державі та керівникам державної компанії вже зараз треба впроваджувати реформи, щоб вітчизняні залізні дороги і після перемоги в умовах конкуренції з авіацією, авто та морським транспортом залишилися популярними та зручними для пасажирів та бізнесу. Війна не привід для зупинки цього руху. Тому що без комфортного залізничного сполучення не можна уявити сучасну європейську Україну.

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News