Після Грузії Європа тривожиться за Україну

Після Грузії Європа тривожиться за Україну

Україна почала привертати до себе увагу... Саміт ЄС-Україна, який відбудеться 9 вересня в місті Евіан, організовується «дуже своєчасно» для того, щоб попередити Москву...

Напередодні двох самітів! Які рішення можуть ухвалити держави Євросоюзу 1 та 9 вересня під час позачергового саміту щодо кавказької кризи та саміту «Україна-ЄС»? - про це розмірковують Наталі Нугайред та Томаса Ференчі у французькій Le Monde.

Європейці шукають адекватного способу відповісти на дії Росії на Кавказі, де Москва офіційно почала перекроювати кордони Грузії, здійснивши військове втручання в цю країну. Напередодні позачергового саміту ЄС, що відбудеться 1 вересня в Брюсселі, дає про себе знати занепокоєння щодо нових планів Росії в Україні або Молдавії.

У ході пожвавлених переговорів лідерів європейських країн, здається, вималювалися три напрями спільних дій: посилити підтримку Грузії, попередити територіальне розширення подібної кризи на Україну, а саме – Крим, нагадати Росії, що її стосунки з ЄС базуються на взаємозалежності і що вона нічого не здобуде від конфронтації. «Росіяни потребують наших технологій і інвестицій для розвитку своєї економіки, яка неабияк залежить від енергоносіїв», – переконані в штаб-квартирі Євросоюзу, в якому нині головує Франція.

Європа не застосовує закономірних санкцій проти Росії. Польща і країни Балтії більше підтримують упровадження таких санкцій, хоча ці країни й найбільш залежні від Москви, постачань російських газу та нафти, – зауважують у Парижі. Дискусії європейців точаться навколо питання про те, чи варто надалі переглядати взаємовідносин ЄС та Росії.

Вірогідніше, деякі переговори з Москвою будуть призупинені, зокрема ті, що стосуються майбутніх домовленостей про партнерство з ЄС, які тривалий час гальмувалися через позицію Польщі, а також ті, що пов’язані із залученням Росії до дослідницьких програм і програм розвитку, та із запровадженням спрощеного візового режиму. Але відсутність визначеної єдиної позиції європейців робить маловірогідними радикальні кроки.

Виглядає на те, що наразі найкращою політикою буде пожвавлення дипломатичних стосунків зі східними сусідами Європейського Союзу, що дозволить обмежити потенціал для дестабілізації у цих країнах, яким, як виявилося, прагнуть скористатися росіяни.

Європейська підтримка Грузії має проявлятися в гуманітарній допомозі, допомозі у відбудові і надсиланні спостерігачів. Ідею про відправлення європейської військової місії для підтримки миру було відкинуто, виходячи з того, що вона передбачає згоду ООН. Зі свого боку, Німеччина вирішила надіслати п’ятнадцять спостерігачів у рамках місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Україна почала привертати до себе увагу. Її напружені стосунки із Москвою посилилися через російський Чорноморський флот, чия база знаходиться в Севастополі, на Кримському півострові – російськомовному регіоні, переданому у власність України в 1954 році Нікітою Хрущовим. Київ спробував обмежити пересування цих кораблів, які застосовувалися у війні в Грузії.

Саміт ЄС-Україна, який відбудеться 9 вересня в місті Евіан (Верхня Савойя), організовується «дуже своєчасно» для того, щоб попередити Москву. Саміт має бути присвячений угоді про асоційоване членство України. Дипломати шукають способу окреслити європейський горизонт для України, водночас пам’ятаючи про політичні розбіжності, що існують всередині цієї країни. За словами Комісара ЄС з питань розширення Оллі Рена, «Україна може стати наступною ціллю політичного тиску Росії». Дуже символічно, що заклик британського міністра закордонних справ Девіда Мілібенда до Росії «не розпочинати нову «холодну війну» прозвучав саме в Києві під час його візиту в середу, 27 серпня. Не закликаючи до політичної ізоляції Росії, пан Мілібенд вважає, що необхідно «переглянути природу, глибину і обсяг» стосунків між ЄС та Москвою. Він вважає, що ЄС повинен зібрати усі сили для врегулювання «нерозв‘язаних конфліктів».

Серед них - питання Придністров’я, російськомовного регіону, відокремленого від Молдавії, де спалахнула війна в 1992 році, в якому, схоже, знов посилюється активність Росії. Приймаючи у понеділок свого молдовського колегу Владіміра Вороніна, російський президент Дмітрій Медвєдєв заявив, що ситуація в Грузії була «застереженням для всіх». Із 2006 року працює місія спостерігачів ЄС на кордоні України та Придністров’я. Французький міністр закордонних справ Бернар Кушнер прокоментував у середу, що після Грузії «є інші території, які можна вважати потенційними цілями Росії, зокрема Крим в Україні та Молдова».

inoZMI

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter