Стефан Фюлє: “ЄС хотів би бачити стабільність в Україні, але не за будь-яку ціну”

Стефан Фюлє: “ЄС хотів би бачити стабільність в Україні, але не за будь-яку ціну”

Повага до верховенства права, прав людини, демократичних принципів залишаються ключовими у відносинах Україна-ЄС, і громадяни ЄС та України очікують не меншого... ЄС залишається відданим посиленню відносин з Україною.

21 квітня комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюлє прибув в Україну. Цей візит став практично першим, в ході якого новий головний “відповідальний” в Європі за Україну проводитиме переговори з високопосадовцями з Києва щодо майбутнього двосторонніх відносин (візит ввічливості на інавгурацію Президента Віктора Януковича сміливо можна не враховувати). Очевидно, що підписання угоди між Росією та Україною про продовження на 25 років терміну перебування Чорноморського флоту в Севастополі стане дещо несподіваним “подарунком” для європейського чиновника. Однак, свою оцінку такому рішенню українського Президента комісар, скоріш за все, висловить вже в Києві. В інтерв’ю ж для УНІАН, записаному напередодні візиту, ми говорили більше про практичну складову співпраці між Україною та ЄС.

УНІАН: Наскільки відомо, напередодні вашого візиту Єврокомісія та український уряд активно співпрацювали у визначенні пріоритетів подальшої співпраці. Чи вдалося повністю погодити основні напрямки подальшої співпраці, і які ці напрямки?

С.Ф.: Під час зустрічей, які ми вже мали з Президентом Віктором Януковичем та іншими вищими посадовцями, ми підкреслили, що ЄС залишається відданим посиленню своїх відносин з Україною. ЄС також готовий надати конкретну і відчутну підтримку Україні в її зусиллях проводити реформи. Зі свого боку Президент Янукович висловив чітку відданість реформам та продовженню процесу європейської інтеграції.

Що ж стосується основних напрямків співпраці, то більше деталей з’явиться вже після мого візиту, однак я би викреслив три основні області: по-перше, допомога Україні в створенні стабільної структури управління, побудованої на досягнутому успіху в процесі демократизації; по-друге, боротьба з економічною кризою та допомога у створенні основ для стабільного зростання; по-третє, підтвердження наших взаємних зобов’язань щодо переговорів про угоду про асоціацію та створення глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі.

УНІАН: Ряд експертів та політиків в Україні вважають, що нова влада вже здійснила ряд кроків, якими порушила Конституцію, зокрема, під час формування нової парламентської коаліції. Також відомо, що і європейські дипломати кажуть про “змішані” сигнали з Києва. Чи стурбовані ви певними діями українськими влади, чи, можливо, для ЄС важливіше бачити політичну та економічну стабільність в Україні, навіть, якщо вона досягнута з певними порушеннями?

С.Ф.: Конституційний суд України назвав такою, що відповідає Конституції, можливість приєднання окремих депутатів до коаліції. Я, звичайно, не буду коментувати рішення найвищого органу країни, в обов’язках якого – інтерпретація Конституції.

Разом з тим, хочу запевнити вас, що “стабільність за будь-яку ціну” – це не наша доктрина. Повага до верховенства права, прав людини, демократичних принципів завжди були і залишаються ключовими у відносинах Україна-ЄС, і громадяни ЄС та України очікують не меншого.

УНІАН: Не секрет, що питання віз є одним з найчутливіших у двосторонніх відносинах. Чи не плануєте ви змінити характер нинішнього візового діалогу між двома країни, бо ж, здається, що до останнього часу Єврокомісія не мала достатньо ентузіазму до цього питання, і досить часто навіть намагалася відкладати, часом з надуманих причин, засідання Спільного комітету, створеного в рамках угоди про спрощення оформлення віз?

С.Ф.: Єврокомісія веде візовий діалог з Україною дуже інтенсивно від самого початку – з жовтня 2008 року. Були проведені численні засідання експертів в усіх відповідних областях, таких, як безпека документів, прикордонний контроль, управління міграцією, правоохоронне законодавство, захист персональних даних, боротьба з корупцією, з торгівлею людьми тощо.

Водночас, ми продовжуємо обговорювати можливе покращення угоди про спрощення оформлення віз. Спільний комітет, на який ви посилаєтесь, зараз проводить засідання двічі на рік. Наступна така зустріч відбудеться в Києві досить скоро (29 квітня), і ми сподіваємося, що Спільний комітет зможе домовитися щодо деяких конкретних пропозицій для внесення змін до угоди. Після цього, потрібно буде провести формальні повторні переговори щодо угод про спрощення віз в цілому.

УНІАН: З 1 січня цього року набула чинності угода про реадмісію між Україною та ЄС. Чи маєте ви на сьогодні якусь статистику, на скільки з січня збільшилася кількість нелегальних мігрантів, яких правоохоронці країн ЄС повертають до України?

С.Ф.: Так, угода про реадмісію набула чинності з 1 січня 2008 року, однак частина її положень, що стосуються реадмісії (висилки – УНІАН) представників третіх країн, набули чинності лише з 1 січня цього року. Ми поки що не маємо ніяких даних щодо кількості людей, які були повернуті в рамках цієї угоди. Європейська Рада доручила Єврокомісії здійснити цього року загальну оцінку європейської політики реадмісії та реалізації відповідних угод з третіми країнами. Сподіваюсь, що в рамках цієї оцінки ми отримаємо певну статистику дещо пізніше в цьому році.

УНІАН: Боротьба з корупцією – одна з ключових проблем для України. Разом з тим нещодавно український парламент та Президент знову відклали на рік набуття чинності антикуропційним законодавством. Як би ви могли оцінити таке рішення?

С.Ф.: Що потрібно справді враховувати в цьому випадку – це якість та застосування законодавства. Я нагадаю своїм українським партнерам, що ця проблема має реальний вплив на здатність України розвивати її величезний економічний потенціал. Визнані міжнародні доповіді щодо бізнес- та інвестиційного клімату, зокрема такі, як доповіді Світового банку та Transparency International неодноразово звертали увагу на цю проблему. Вирішувати її потрібно і горизонтально, як етичну та управлінську проблему, і вертикально – через виявлення того, як корупція проявляється і різних інституціях та агентствах. Жодна країна немає імунітету до корупції, тому нам також потрібно вивчати досвід інших для підготовки більш ефективних відповідей.

УНІАН: З 1 грудня минулого року набула чинності Лісабонська угода ЄС, яка принесла багато інституційних змін, в тому числі і в діяльність Єврокомісії. Наприклад, ви, як комісар з питань розширення та Європейської політики сусідства, маєте тісно співпрацювати з віце-президентом і шефом дипломатії ЄС Кетрін Ештон. Чи зрозуміло вже, яким чином будуватиметься така співпраця? Пані Ештон вважатиметься вашим керівником, чи, скоріше, ваші відносини будуть партнерськими?

С.Ф.: Роль Верховного представника з питань зовнішньої та безпекової політики та віце-президента Єврокомісії пані Ештон унікальна, і її сутність відрізняється від сутності ролі всіх інших членів Комісії. Наша співпраця насправді є дуже тісною. Водночас, я хотів би наголосити для вас, що потреба у співпраці та партнерстві розповсюджується і на всіх інших членів Комісії. Ми – колегіальний орган, і, відповідно, діємо також колегіально. Для того, щоб бути ефективним у питанні відносин з Україною, я підтримую наскільки можливо тісніші контакти з кількома з моїх колег. І в цьому плані виклик досягнення узгодженості є дійсно багатовимірним.

Розмовляв Сергій Воропаєв.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter