Росія в ПАРЄ: 7 років - одна відповідь

Росія в ПАРЄ: 7 років - одна відповідь

Проект доповіді, підготовлений швейцарцем Андреасом Гроссом і румуном Гіоргі Фрунда  був розглянутий і затверджений Моніторинговим комітетом ПАРЄ на засіданні 5 вересня в Парижі. При цьому, вже ближче до завершення, Комітету було запропоновано схвалити не лише резолюцію, але і проект рекомендацій...

2 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) вперше за 7 років розглядала так звану «велику» доповідь по Росії - про виконання зобов'язань Російської Федерації перед Радою Європи. Сам по собі термін звернення до питань внутрішнього життя найбільшої країни-члена Ради Європи, та ще й такої проблемної, як Росія, уже є безпрецедентним. Не кажучи про те, що сама доповідь була в результаті прийнята без рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи - головному виконавчому органу цієї організації. Втім, про все по порядку.

Проект доповіді, підготовлений швейцарцем Андреасом Гроссом і румуном Гіоргі Фрунда  був розглянутий і затверджений Моніторинговим комітетом ПАРЄ на засіданні 5 вересня в Парижі. При цьому, як стверджують депутати, присутні на засіданні, вже ближче до завершення, коли російські представники залишили зал, поспішаючи на літак, Комітету було запропоновано схвалити не лише резолюцію - документ, хоча й важливий, але все ж не обов'язковий до виконання, але і проект рекомендацій.
Сам проект на перший погляд, не представляє нічого страшного. У ньому «Асамблея рекомендує, щоб Комітет Міністрів приділив належну увагу питанням і стурбованностям, висловленим в резолюції» ПАРЄ. Разом з тим, саме ця рекомендація і викликала жорстку реакцію з російського боку, аж до погроз залишити організацію, в бюджеті якої 13% внесків - російські. Невдоволення проектом рекомендацій призвело до того, що в п'ятницю, 28 вересня, спікер Державної Думи Росії Сергій Наришкін навіть відмовився приїхати до Страсбурга на сесію ПАРЄ, де він мав виступати в понеділок. Сам російський спікер пояснив своє рішення так: «Я готувався говорити про крупні, великі проблеми розвитку парламентаризму в Європі, про розвиток нового тренда правотворчості в сучасному світі, формування Європи без розподільчих кордонів, але в міру наближення до дати відкриття сесії ми відчули, що навряд чи мої великі стратегічні пропозиції будуть почуті з боку низки керівників ПАРЄ і низки русофобських делегацій. Інтерес, очевидно, більше проявляється до іншого». Втім, вже в ході обговорення в сесійній залі доповіді по Росії у вівторок, 2 жовтня, глава російської делегації Олексій Пушков чітко заявив про те, що саме проект рекомендацій і став причиною для відмови спікера Держдуми від спілкування з Асамблеєю.
Що ж викликало таке невдоволення Москви? Як пояснюють дипломати, знайомі з практикою роботи Ради Європи, сформульована в проекті рекомендацій пропозиція була настільки широкою, що відкривала величезні можливості для проведення повноцінного моніторингу Росії, але вже на рівні виконавчого органу - Комітету міністрів, де рішення приймаються простою більшістю голосів. Крім того, засідання Комітету міністрів на рівні постійних представників країн-членів Ради Європи проводяться в Страсбурзі щотижня, що дає можливість піднімати російське питання практично постійно, а це набагато болючіше і неприємніше, ніж резолюції ПАРЄ, яка продовжує, відповідно до статуту організації, залишатися лише консультативним органом.
«Це дискримінація щодо Російської Федерації, як ми вважаємо, і наочне застосування подвійних стандартів», - заявив в ході дебатів у вівторок Пушков. «Пропозиція надійшла в останній момент. І пропонувався цей проект рекомендацій таким чином, що Росія опинилася в позиції ізгоя », - додав він. Позицію росіян підтримали і ряд депутатів з інших пострадянських країн. Зокрема, представник Азербайджану Самад Сеїдов висловив думку про те, що представники західних країн пропонують дивну дружбу. «Більшість виступаючих, якщо не всі, говорили, що вони друзі Росії. Але якась дивна дружба виходить, повірте друзі, тому що в результаті такої дружби з'являється ще більше конфронтації», - сказав він. У такій самій тональності були і виступи депутатів від Партії регіонів з України. На боці російської делегації виступила в повному складі і група об'єднаних лівих ПАРЄ. «Об'єднані європейські ліві підтримують резолюцію. Однак, ми вважаємо, що не слід підтримувати рекомендації... Оскільки такий намір не дуже добре розуміється російською делегацією, ми вважаємо, що не потрібно підтримувати його на цьому етапі », - заявив від імені лівих Тіні Кокс з Нідерландів.
В результаті ПАРЄ так і не вдалося схвалити проект рекомендацій. І хоча за нього проголосувала більшість присутніх у залі - 121 проти 74-х при 11-ти тих, що утрималися, - тим не менш, Асамблеї не вдалося набрати необхідних для прийняття рекомендацій дві третини голосів. Після голосування співдоповідачі ПАРЄ на прес-конференції не приховували свого розчарування таким рішенням. «Звичайно, я розчарований ... Але у нас була більшість, і це - чіткий сигнал до Комітету Міністрів, що наша робота повинна поважатися. На жаль, ця більшість не становила двох третин », - заявив Гросс. «Я б не інтерпретував це, як перемогу Росії над ПАРЄ», - додав у свою чергу Фрунда, зазначивши при цьому, що, можливо, прийшов час для перегляду ролі ПАРЄ в Раді Європи.
У підсумку, чи не вперше за час діяльності Асамблеї велику доповідь про виконання зобов'язань країни-члена, було схвалено взагалі без будь-яких рекомендацій. І це - ще один прецедент, який тепер можуть спробувати використати представники інших країн, які все ще перебувають у процедурі моніторингу.
Що ж стосується резолюції, то незважаючи на всю її критичність щодо останніх подій у Росії, серйозних проблем Москві вона не обіцяє. Єдиним серйозним рішенням ПАРЄ можна вважати хіба що продовження процедури моніторингу для Росії, однак, на її припинення ніхто й не сподівався.

Олександр Кін, ЄС-плюс

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter