Костянтин Єлісєєв: “Угода з ЄС має бути підписана одразу по завершенню технічних процедур”

Костянтин Єлісєєв: “Угода з ЄС має бути підписана одразу по завершенню технічних процедур”

Угода поставить крапку у спекуляціях щодо зовнішньополітичного курсу України, які супроводжують нас протягом усіх років незалежності. Укладення угоди про асоціацію стане історичною точкою неповернення в інтеграції України в ЄС...

Останнім часом відносини між Києвом та Брюсселем виглядають дуже суперечливо. З одного боку, завершено і парафовано угоду про асоціацію, підписано угоду про подальше спрощення візового режиму, триває секторальна співпраця, а окремі законодавчі нововведення, в тому числі, схвалення нового Кримінального процесуального кодексу влітку цього року, отримують позитивні оцінки європейських чиновників. З іншого ж боку, відчувається загострення дискусії щодо демократичних цінностей та політичного устрою самої України: справи лідерів опозиції Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, спроба схвалити закон про криміналізацію наклепу, а згодом і, про так звану “заборону пропаганди гомосексуалізму”, окремі сигнали про згортання свободи засобів масової інформації – все це приводить до того, що Київ все частіше чує доволі різкі висловлювання з Брюсселя та інших європейських столиць на свою адресу. Представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв поділився з УНІАН-Новини ЄС своїм баченням сучасного стану двосторонніх відносин.


Костянтине Петровичу, складається враження, що протягом останнього року відносини між Києвом та Брюсселем напружені, як ніколи…
 

Я б не сказав, що сьогоднішня напруженість є чимось надзвичайним. Так вже склалося, що відносини між Україною та ЄС – це постійна драма, але не трагедія, і найкраще це відчувають пересічні українські дипломати, які роками працюють на цьому напрямку.
Сьогодні ситуація дещо інша не через пристрасті, а через момент істини, який сторони наразі переживають. Таким моментом істини і в Києві, і в Брюсселі справедливо вважають Угоду про асоціацію.

Але ж підписання угоди сьогодні під загрозою, чи не так?

Це надто категоричний висновок. Так само песимістично ЗМІ свого часу оцінювали перспективи завершення переговорів або парафування Угоди. Все це були не підкріплені фактами припущення, така собі гонитва за сенсацією. Попри це, ми завершили переговори і парафували Угоду. Наразі її текст проходить процедуру перекладу офіційними мовами ЄС.

Тобто, ви хочете  сказати, що навіть технічно, угода ще не готова? Якщо так, то чи маєте ви певні оцінки з європейського боку, коли ця робота з перекладу та остаточної підготовки документа може бути завершена?

За оцінками наших європейських партнерів   технічно текст Угоди про асоціацію має бути готовий до підписання протягом ближчих місяців.

Але ж відомо, що зараз ЄС висуває і певні специфічні вимоги для підписання угоди з Україною. Так, на останній конференції в Ялті комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюле підтвердив, що ЄС чекає на подолання негативних наслідків вибіркового правосуддя, проведення вільних та чесних виборів та активізацію процесу реформ. Його позицію поділяють і багато членів Європарламенту, якому, як відомо, доведеться ратифікувати угоду після підписання...

Вимоги ЄС – це звичайний робочий процес, до якого ми повинні ставитися уважно і відповідально, але не сприймати емоційно.
Я поясню: сьогодні ЄС розбудовує відносини з європейськими сусідами та кандидатами на членство на основі європейських цінностей демократії. Реформа системи правосуддя, зміцнення верховенства права, консолідація демократичних інститутів, ефективна боротьба з корупцією – це стандартні вимоги Брюсселя до тих держав, які він сприймає серйозно. Більше того, про ці ж вимоги регулярно чують навіть деякі члени ЄС, наприклад, Румунія та Болгарія. Є більш свіжий приклад: в останніх рекомендаціях Європейська Комісія пропонує обумовити надання Албанії статусу країни-кандидата на членство в ЄС виконанням низки вимог в контексті реформ судочинства та державного управління.
Цілком природно, що ці так звані політичні критерії ЄС сьогодні висуває й стосовно України. Тому ми повинні бути відповідальними і уважними до вимог ЄС – цього вимагає свідомо обраний Україною курс.

Але чи зможе Україна виконати ці умови ближчим часом?

Я оптимістично оцінюю здатність України досягти якісного прогресу за цими напрямами, передусім, провести демократичні вибори та активізувати реформи, оскільки для цього вже багато зроблено.
У контексті ж так званої проблеми вибіркового правосуддя ми також активно працюємо. Прийняття Кримінального процесуального кодексу, закону про адвокатуру, удосконалення законодавства про прокуратуру – все це кроки вперед, які поступово виводять систему правосуддя з пострадянського стану. Вже чітко відомо, що реформа судочинства стане однією з важливих складових конституційної реформи, над якою працює Конституційна асамблея. Ми також маємо намір ближчим часом започаткувати з ЄС діалог з питань реформи судочинства, під час якого ЄС отримає можливість безпосереднього обміну інформацією та оцінки наших реформаторських зусиль.
Тому, у контексті цієї проблеми для нас немає іншого шляху, ніж якомога більш швидке порозуміння з ЄС, повернення відносин у звичне русло та поглиблення взаємин на основі угоди про асоціацію, яка має стати інструментом досягнення Україною високих європейських стандартів, у тому числі у сфері демократії та дотримання прав людини.
Сьогодні Україна та ЄС в однаковій мірі відповідальні за європейське майбутнє України і мають спільними силами долати усі наявні перешкоди.

Ви сказали, що ЄС має розділити відповідальність з Україною за її європейське майбутнє. В чому вона повинна проявитися?

Сьогодні прийшов час, коли ЄС дійсно має продемонструвати гостроту свого стратегічного бачення. Я вже казав про унікальність нинішнього моменту, адже угода про асоціацію – це не просто чергове оновлення договірно-правової бази відносин. Угода стане інструментом модернізації Української держави, економіки та суспільства; гарантією суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів України; плацдармом для реальної, а не декларативної інтеграції до ЄС.
Угода назавжди поставить крапку у спекуляціях на тему зовнішньополітичного курсу України, які супроводжують нас протягом усіх років незалежності. Укладення угоди про асоціацію стане історичною точкою неповернення у процесі інтеграції України в ЄС. Тому сьогодні ми маємо підстави і повинні наголошувати на геополітичних розкладах, які грають на користь України.

Але ж геополітична складова не здатна підмінити реформи…

Тут я з Вами повністю погоджуюся: геополітичні міркування та системні реформи мають доповнювати одне одного.
Для цього в Україні вже закладена основа. Протягом останніх двох років наша держава рухається по висхідній в суспільних реформах. Важливо, що ми перестали імітувати реформи, необхідні для наближення до ЄС, тобто відійшли від практики декларативної інтеграції.
ЄС в цілому позитивно оцінює реформаторські зусилля української влади останніх років. Водночас, він очікує на підвищення якості реформ та збільшення віддачі від них. Хоче, щоб їм були притаманні послідовність та передбачуваність.
Важливо й те, що ЄС готовий усіляко допомагати Україні, в тому числі і фінансово. За нашими підрахунками, за роки незалежності ЄС вже надав Україні безповоротну фінансову допомогу на реалізацію внутрішніх реформ, загальний обсяг якої становить понад 3,5 млрд. євро. Таким чином, можна констатувати, що ЄС є одним з найбільших донорів реформ в Україні.
На цьому тлі я бачу ще одну позитивну тенденцію, яка полягає у зміні мислення державної влади України: ми поступово усвідомили, що саме системне реформування на основі європейської моделі є суттю європейської інтеграції. Воно зробить Україну сильнішою, більш конкурентоздатною і витривалою до викликів сьогодення.
Проте, повертаючись до ролі ЄС, він, все ж таки робить не все, на що здатний. Потужним каталізатором реформ могла б стати чітка європейська перспектива для України, якої ми домагаємося багато років поспіль.

Не секрет, що не всі реформи однаково прості, і деякі з них, потрібні для європейської інтеграції, можуть бути непопулярними серед українців. Чи не боїтеся ви, що здійснення таких реформ може негативно вплинути на підтримку громадянами курсу європейської інтеграції? Адже для того, щоб відчути переваги європейської інтеграції має пройти деякий час…

Це справедливе зауваження. Але на нього є, щонайменше два контраргументи.
По-перше, ми говоримо не про тактичні переваги, а про стратегічні. У короткостроковій перспективі якісна європейська інтеграція призведе до певних втрат, від яких Україна згодом виграє. Іншого шляху немає, оскільки, щоб досягти рівня конкурентоздатної європейської держави, нам потрібні системні реформи. На жаль, ми не зробили цього одразу після розпаду СРСР, не пішли шляхом Польщі, а вони, як ви пам’ятаєте, впроваджували жорстку політику реформ, яку називали «шоковою терапією». До речі, хоча наш шлях в результаті вийде більш тривалим, він, все ж таки, буде значно менш болючим.
По-друге, на тлі процесів та потенційних переваг європейської інтеграції, які вимагають тривалого часу, ми також активно співпрацюємо з ЄС з метою скасування віз для короткострокових поїздок громадян України. Це досягнення дозволить пересічним громадянам України миттєво відчути переваги європейської інтеграції.

І коли ж громадяни України зможуть подорожувати до Європи без віз?

На даний час, відповідь на це запитання знаходиться в Україні. План дій є програмою комплексних реформ у таких сферах як безпека паспортних документів, удосконалення управління кордонами, протидія корупції, захист персональних даних, боротьба зі злочинністю тощо.
В рамках виконання першої фази Плану дій законодавство України у цих сферах має бути приведено у відповідність до європейських стандартів. У ході другої фази експертами Європейської Комісії та держав-членів ЄС буде здійснено аналіз ефективності імплементації цього законодавства, за результатами якого буде ухвалено рішення про запровадження безвізового режиму для громадян України.
На сьогодні Україною ухвалено близько 25 законів та 55 підзаконних актів. Це включає законодавство, що стосується запровадження біометричних паспортів, правового статусу іноземців та осіб без громадянства, міжнародного притулку, захисту персональних даних, боротьби з корупцією, протидії дискримінації. Низка законопроектів перебувають на завершальних стадіях розгляду у Верховній Раді України.
Наша амбіція – зробити все можливе, аби ближчим часом було розпочато фінальну – імплементаційну фазу виконання цього документа.

Cьогодні не всі країни-члени ЄС однаково сумлінно виконують положення вже діючої угоди про спрощення візового режиму. Це відчувається і в процедурі отримання віз, і в ставленні прикордонників, зокрема, Німеччини до українців з чинними шенгенськими візами. Що можна зробити вже зараз, щоб виправити ситуацію? І до кого варто звертатися українцям, що зустрілися з необґрунтованими перешкодами, по допомогу?

На жаль, дійсно, держави-члени ЄС по-різному розуміють положення Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, інколи, навіть, намагаючись аргументувати ускладнення візових процедур положеннями Угоди.  З метою зменшення випадків такого недобросовісного тлумачення положень Угоди 23 липня ц.р. було підписано зміни та доповнення до неї. Наразі ми працюємо над тим, щоб ці зміни якомога скоріше набрали чинності.

Системні порушення прав громадян України обговорюються також у форматі Спільного візового комітету, створеного відповідно до Угоди про спрощення оформлення віз.  У разі наявності інформації про окремі порушення така інформація узагальнюється і на регулярній основі доводиться Представництвом України при ЄС до відома Європейської Комісії, на яку покладено функції контролю за дотриманням державами-членами законодавства ЄС. Відповідно, чим більше такої інформації ми отримуватимемо, тим сильнішими будуть наші аргументи у цьому діалозі.

Костянтине Петровичу, на завершення ще одне питання, яке активно обговорюється останнім часом – чи буде цього року саміт Україна – ЄС?

Саміт буде. Час його проведення залежить від кількох факторів, таких як готовність сторін і змістовне наповнення заходу.
У цьому контексті я виходжу з доцільності не робити трагедії і не намагатися побачити політичні мотиви там, де їх немає. Проведення саміту передбачене чинною Угодою про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС і відповідає духу домовленостей, досягнутих в рамках угоди про асоціацію. Сьогодні і Київ, і Брюссель дотримуються думки, що офіційні контакти повинні тривати незалежно від інших обставин. Тому навіть якщо хтось припускає, що ЄС скасує саміт, прагнучи таким чином покарати Україну – це не відповідає дійсності. Брюссель не менше за Київ прагне проведення саміту, оскільки це оптимальна нагода для відвертого спілкування з Президентом України, в тому числі на ті теми, які непокоять наших європейських партнерів.

А чого ви очікуєте від саміту?

Саміт міг би надати належну оцінку реформаторським зусиллям уряду, започаткувати останню фазу реалізації Плану дій з візової лібералізації. Крім того, ми можемо вийти на конкретні домовленості у сфері енергетичного співробітництва та надання Україні макрофінансової допомоги ЄС. Моє найоптимістичніше очікування, а я маю і хочу залишатися оптимістом, – досягнення домовленості щодо завершення процесу укладення угоди про асоціацію в залежності від етапу технічної готовності тексту на момент проведення Саміту.

Ви не пригадали підписання Угоди про асоціацію…

Зволікання з підписанням не вигідне ані Україні, ані ЄС. Моя позиція чітка: Угода має бути підписана щойно завершаться усі технічні процедури з підготовки її тексту.

Записав Сергій Воропаєв.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter