13 гравець: удар по Статуту, але гол не зарахований

Вибори президента Прем`єр-ліги пройшли, м`яко кажучи, за сценарієм Данілова... А  невідповідність реєстрації УПЛ букві Закону взагалі ставить під питання її існування...

Віталій Данілов вибіг на зелений газон і, перехопивши м`яч у приголомшених гравців двох команд, став бігти до воріт однієї з них. Ніхто йому не заважав. Голкіпер навіть не став ловити м`яча, який після удару Данілова з відстані в півметра, опинився в сітці воріт. Проте Данілов знову підбіг до м`яча і кинувся до протилежних воріт. Трибуни завмерли. Такої тиші на футбольному матчі ніколи в історії футболу не було і навряд чи, здається, буде. Віталій Данілов, здається, не помічає цього, і продовжує свою атаку. Удар – м`яч знову в сітці, тепер уже іншої команди, воротар якої також не став на шляху Данілова, який знову кинувся з м`ячем до воріт першої команди. І невідомо, скільки б це продовжувалося, якби, нарешті, тишу не прорвав різкий свисток головного рефері матчу, а бокові судді, покидавши прапорці і не чекаючи міліції, тут же кинулися за Даніловим.

Саме от так, як коментатор футбольного матчу, можна розповісти про дії в.о. президента української Прем`єр-ліги Віталія Данілова. Якщо на полі грають по 11 чоловік, а 12 гравцем прийнято називати уболівальників, то Данілов опинився 13-м «гравцем». Причому номер 13-й «грає» відразу по всій Прем`єр-лізі і позбавитись його, здається, ніколи не вдасться. Нагадаю, що 1 липня 2009 року пройшли вибори на пост президента Прем`єр-ліги (ПЛ). За підсумками голосування крісло глави ПЛ зайняв президент ФК «Харків» Віталій Данілов, якому це не заважало до недавнього часу бути ще й виконуючим обов`язки президента ПЛ.

Схоже, Данілов настільки звик вже бачити себе президентом УПЛ, що, незважаючи ні на що, вирішив остаточно «закріпитись» на цій посаді. Тому вибори пройшли, м`яко кажучи, за сценарієм Данілова. Судіть самі, у виборах брало участь 11 клубів, які проголосували за кандидатуру Данілова. Причому, якщо всього кандидатур було три: Віталій Данілов, Вадим Рабінович і Кріс Вертс, то потім Рабінович зняв свою кандидатуру.

Що ж до Кріса Вертса, то голландець був здивований, коли дізнався, що знаходиться в списку кандидатів на пост президента української Прем`єр-ліги. «Але  я  не  їду до  Києва,  заявив напередодні виборів Вертс, який на даний момент обіймає посаду директора з  розвитку бізнесу на  зарубіжних ринках клубу англійської Прем`єр-ліги «Сандерленд». У  мене були переговори з приводу роботи в  українській Прем`єр-лізі, здається, в  жовтні. Я  тоді був у  Києві. Але  вони вважали за краще розмовляти з  іншими кандидатами. І  я  вирішив працювати в  Прем`єров-лізі Англії. Зараз я  в  «Сандерленді». І  я  тут залишуся. А те,  що я  кандидат на  майбутніх виборах президента Прем`єр-ліги України,  це чутки».

Ось такі були кандидати, що означає, що Данілов був єдиним, хто претендував на пост президента. Тепер, що стосується самого голосування. Варто відразу відзначити, що у відповідності зі статтею 16 Статуту Прем`єр-ліги голосувати за кандидатуру повинні власники клубів і передавати свій голос вони не можуть нікому. Це положення було грубо порушене 1 липня, коли в голосуванні взяли участь представники клубів за дорученням.

Але це не єдине порушення під час голосування. Як виявилось, у виборах брали участь представники двох футбольних клубів, які на момент голосування не були членами Прем`єр-ліги, що також заборонене. Це можна порівняти з тим, якби у виборах Президента України брали участь громадяни Замбії. І це ще не все. Як свідчить Статут Прем`єр-ліги, на пост президента цієї організації не має права претендувати людина, яка займає пост президента клубу, що входить до Прем`єр-ліги. Якщо ж президент клубу має бажання балотуватися на пост глави ПЛ, то або знімає з себе повноваження президента клубу, або виводить, в нашому випадку, ФК «Харків» з Прем`єр-ліги, щоб уникнути банальної узурпації влади. Так ось, станом на 1 липня ФК «Харків», хоч і вилетів з вищого дивізіону, з членів УПЛ виведений не був.

Між іншим, як інформував сайт «Football.UA», 17 липня 2009 р., відбулося засідання контрольно-дисциплінарного комітету (КДК) Федерації футболу України, що є органом футбольного правосуддя першої інстанції. Члени КДК розглянули заяву ФК «Металіст», в якій клуб поставив питання відповідності процедури і суті обрання президента Прем`єр-ліги вимогам статуту цієї організації і нормам чинного законодавства. В ході розгляду було встановлено, що заява ФК «Металіст» про порушення основних норм Статуту Прем`єр-ліги, зокрема, статті 16 Статуту цієї організації, повністю підтвердилося. «Футбольний суд» розділив позицію ФК «Металіст» і головуючий оповістив рішення, відповідно до якого: 1). Вибори президента ПЛ визнати такими, що не відповідають вимогам Статуту ПЛ і нормам чинного законодавства України; 2). Рекомендувати ПЛ провести вибори президента цієї організації відповідно до діючого Статуту.

Якщо звернути увагу і на сам Статут Прем`єр-ліги, то тут теж не все зрозуміло. 6 липня 2009 року Окружний Адміністративний суд міста Києва визнав незаконною реєстрацію ПЛ. Річ у тому, що в Статуті ПЛ відсутні відомості про предмет діяльності Прем`єр-ліги. Це є порушенням частини 4 статті 57 Господарського Кодексу України. Окрім цього, відзначимо і порушення статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб»: за відсутності в Статуті юрособи відомостей про предмет її діяльності реєструвати таку юрособу заборонено. Отже, державний реєстратор М. Ю. Мосендз (яка разом з Печерською райдержадміністрацією також є відповідачем за позовом) не мала права реєструвати Прем`єр-лігу. Саме ці факти і були підтверджені рішенням Київського окружного суду, який визнав не відповідною чинному законодавству України і наказав відмінити державну реєстрацію ПЛ.

Тому, невідповідність реєстрації Прем`єр-ліги букві Закону взагалі ставить під питання існування ПЛ, що у свою чергу може негативно вплинути на футбольні клуби, котрі входять в організацію що юридично не існує. Значить, Прем`єр-лігу можна сміливо ставити в один ряд зі шкільними змаганнями з футболу. Ось тільки витрати на Прем`єр-лігу не зовсім «дитячі». Наприклад, Генеральний директор Прем`єр-ліги, згідно штатному розкладу, одержує в бухгалтерії більше 60 тисяч гривень. Втім, в ПЛ вигідно працювати навіть водієм або секретарем і одержувати 7200 і 9000 гривень, відповідно. Може, в цьому і криється головна причина існування Прем`єр-ліги?! Пережити кризу з такими великими грошима, можна навіть не напружуючись.

Роман Веремєєнко

УНІАН в Google News