Life Is Strange: True Colors виходить 10 вересня / фото Square Enix

Більше не типова підліткова драма. Огляд Life Is Strange: True Colors

19:00, 08.09.2021
10 хв.

Life Is Strange: True Colors – нове інтерактивне кіно, яке відійшло від підліткових історій. Розробники постаралися зробити дорослу драму і гарно попрацювали над реалізацією геймплея. Що з цього вийшло – читайте в огляді УНІАН.

З чим у користувачів асоціюється Life Is Strange? У кращому випадку – із непоганою підлітковою історією з декількома несподіваними поворотами і приємним геймплеєм, в основі якого лежить взаємодія з інтерактивними точками. А в гіршому – з однотипними завданнями в ігровому процесі і непрацюючим сюжетом, де забагато сентиментів і просуванням сучасної "повістки".

До першої категорії відноситься дебютна частина франшизи, а до другої — її сиквел. За створення обох проектів відповідала французька студія Dontnod Entertainment. А ось відгалуження Life Is Strange: Before The Storm за якістю стоїть приблизно посередині між номерними іграми. Воно загалом вийшло гідним, але мало проблемами з демонстрацією стосунків між персонажами і окремих драматичних подій. За спін-офф відповідала Deck Nine Games, якій видавництво Square Enix довірило створення наступної частини серії — Life Is Strange: True Colors.

Ми в редакції УНІАН були налаштовані трохи скептично стосовно проекту і очікували побачити Before The Storm, тільки в іншій обгортці. Саме тому вам не передати, які у нас були вирази облич після проходження гри. В огляді нижче ми розповімо, чим саме чіпляє Life Is Strange: True Colors.

Відео дня

Зав'язка б'є під дих

Минуло вісім болісних років, з того часу як головна героїня Алекс Чень потрапила в інтернат. Дівчина подорослішала і готова поїхати до свого старшого брата Гейба, який живе в невеликому містечку Хейвен-Спрінгс в штаті Колорадо. Їх розлучили ще в малому віці через сімейні проблеми. Алекс побувала у кількох прийомних батьків, але ніде не затримувалася на довгий час. А Гейб відсидів термін у колонії для неповнолітніх, після чого осів у Хейвен-Спрінгс. Довгий час він шукав сестру, і нарешті зумів з нею зв'язатися.

Алекс з братом Гейбом / скріншот

Одразу після приїзду Алекс почала освоюватися в містечку. Вона познайомилася з мешканцями Хейвена і згадала, як добре мати брата. Добрий і усміхнений Гейб всіляко намагався підтримувати головну героїню – стати для неї опорою після інтернату. І у нього це відмінно виходило, поки не трапився певний інцидент. Брат Алекс загинув, до того ж у тій ситуації, яка не повинна була відбутися. Головна героїня втратила єдину рідну людину і твердо вирішила розібратися в обставинах його смерті. Для цього дівчина почала застосовувати свою підвищену здатність до емпатії – надприродну силу, яку вона все життя ненавиділа.

Всі на своїх місця

Одразу скажу, що сюжет Life Is Strange: True Colors на дві голови кращий, ніж в будь-який з попередніх частин. Історія вийшла емоційною, драматичною і водночас приземленою. Проблеми персонажів і конфлікти між ними завжди будуть зрозумілі гравцеві, адже з ними легко зіштовхнутися в реальному житті. Наприклад, бабуся не хоче розповідати про свою хворобу онучці, щоб та спокійно поїхала на навчання. Мати гнівається на сина, оскільки його непокора призвела до біди. Поліцейський боїться тиску з боку влади, а тому приймає не дуже справедливі рішення. Life Is Strange: True Colors постійно моделює ситуації, які вдається зрозуміти з точки зору різних персонажів.

Людей охопила радість, хоча момент сумний / скріншот

Сюжет також не соромиться говорити на складні теми. Він прекрасно показує, наскільки важко живеться сиротам в інтернатах. Місцями історія зачіпає сліпу американську Феміду, яка прогинається під впливовими людьми. Розробники не забули висловитися і про те, як корпоративний світ ламає людей.

Особистих, але не менш важливих тем Life Is Strange: True Colors теж не соромиться. Можете вважати це банальщиною, але деякі епізоди гри проникали мені у вени, а звідти — в саме серце. Я був вражений тим, як Deck Nine в природній і ненав'язливій манері показує важливість дружби і турботи про близьких. Розробники, ніби проникають всередину користувача, легкими рухами рук відмітають все лушпиння, а потім показують, що найголовніше в житті.

Radiohead у виконанні Алекс – це чарівно, та й загалом з музикою в грі все прекрасно / скріншот

До реалізації персонажів теж немає жодних претензій. Це звичайні люди з багажем минулого і комплектом мрій, переживань і турбот. В їх існування легко повірити, адже герої прописані відповідно до загального приземленого тону True Colors. Розмовляють вони теж природно – діалоги ніколи не віддають фальшю, а якщо персонажі лаються, то, тільки щоб висловити свої емоції.

Алекс по центру, а з боків її друзі – Райан і Стеф / скріншот

Акцентувати увагу хочеться і на сюжетних поворотах. Інколи від несподіваного розвитку подій у мене мимоволі відкривався рот. Спочатку детективна лінія здається простою і передбачуваною, але ближче до кінця вона прекрасно розкривається. Однак тут же хочеться відзначити, що твісти породжують логічні нестиковки. Це перша проблема сюжету, а друга – старі звички. Часом гра занадто сильно занурюється в сентименти і починає прямолінійно тиснути на жалість. Ці недоліки хоч і помітні, але про них швидко забуваєш на тлі всіх переваг сюжету.

З емпатією жарти погані

Окремо слід згадати про варіативність розповіді. Протягом усього проходження гравцеві доведеться приймати рішення. Частина з них ні на що не впливають, інші створюють розгалуження, які не змінюють результат, а від третіх залежить фінал. Вибір завжди найважчий. Користувачеві доведеться неодноразово сумніватися у своїх рішеннях, адже на кону буде доля Алекс та інших персонажів, до яких встигаєш прикипіти.

Кожен такий вибір доводиться ретельно зважувати – він вплине на фінал / скріншот

У більшості випадків варіанти рішень грунтуються на інформації, яку головна героїня дізнається за допомогою надприродних сил. Вона здатна зчитувати емоції людей, як свої. А особливо сильні почуття оточуючих мимоволі охоплюють Алекс, що нерідко призводило до зривів і проблем в інтернаті. При проходженні дівчина поступово змінює ставлення до власних навичок і вчиться використовувати їх на благо.

Алекс завжди намагається допомогти людям, а сама навіть посумувати не встигла / скріншот

На геймплейному рівні механіка реалізована просто: гравець активує силу і бачить навколо людини ауру одного з чотирьох кольорів. Червоний означає Гнів, Блакитний — сум, фіолетовий — страх, а золотистий — радість. Коли Алекс занурюється в емоційний стан якогось героя, то повинна з'ясувати його причини і спробувати допомогти. Зазвичай процес зводиться до пошуку зачіпок, які розблокують новий діалог.

Не просто інтерактивне кіно

Механіка із застосуванням сил головної героїні не стала центральною особливістю гри. Її можна було поглибити – зробити процес допомоги персонажам трохи більш цікавим і варіативним. Наприклад, створити не настільки явні докази і додати можливість поразки в такі моменти, щоб користувач відчував відповідальність. Однак навіть при такій реалізації основної механіки геймплей все ще хочеться хвалити.

Інтерактивні об'єкти позначені мальованою лінією – і добре видно, і не вибивається з антуражу / скріншот

На базовому рівні ігровий процес полягає в ходьбі і взаємодії з інтерактивними точками. Вивчення оточення дозволяє дізнатися багато корисної інформації про світ і деякі критично важливі сюжетні деталі. Їх навіть варто було б винести в основну історію, щоб не порушувати цілісність. А ще взаємодія з предметами і персонажами дозволяє взяти участь в невеликих завданнях. Наприклад, в парку стоїть орнітолог, що виглядає птахів. Алекс може показати, в якому місці потрібно продовжувати спостереження, і користувач отримає досягнення. Це відмінний підхід, який добре працює на різноманітність, але головна заслуга геймплея — постійна зміна ситуацій і наявність дрібних механік.

У міні-футболі потрібно лише натискати на клавіші, що відповідають за конкретні ряди гравців, але все одно цікаво / скріншот

В одному з моментів гравцям дадуть провести кілька матчів в настільний футбол, а в іншому фрагменті — стати учасником живої рольової гри з покроковими битвами і варіативними квестами. Її реалізація гарантовано сподобається всім користувачам.

Та сама покрокова RPG / скріншот

Шкода тільки, що не з усіх епізодів розробники вичавили максимум. Наприклад, в першому розділі є етап, де явно напрошується міні-гра з пошуком об'єктів оточення по картинці. А ще Life Is Strange: True Colors не завадила б можливість виконувати мелодії на гітарі, як в The Last of Us Part II, адже Алекс з дитинства грає на цьому інструменті. Але загалом Deck Nine доклала чимало зусиль, щоб її нова гра не стала інтерактивним кіно з одноклітинним геймплеєм.

Відчуття затишку

Виглядає Life Is Strange: True Colors карколомно. І ні, причина не в передовій графіці. Об'єкти в ній навпаки – не тішать безліччю полігонів. За дивовижний зовнішній вигляд відповідає квітчаста стилістика з тонким поєднанням насичених фарб. Розробникам вдалося передати затишну атмосферу Хейвен-Спрінгс – маленького містечка посеред гір, де всі один одного знають. Місцями Deck Nine з такою любов'ю показує це поселення, що мимоволі виникає бажання вирушити туди через екран монітора.

Свято Весни робить атмосферу в Хейвені ще більш ламповою / скріншот

Технічна частина Life Is Strange: True Colors відполірована до блиску. У мене трапився лише один дрібний баг в заставці – персонаж став у T-позу, але потім швидко прийняв правильне положення. А ось реалізація DualSense в проекті не вражає. Вібрації занадто сильні і точково не відрегульовані, тоді як адаптивні тригери при використанні здібностей Алекс надто деренчать.

Висновок

Life Is Strange: True Colors обов'язкова до покупки для всіх гравців, які обожнюють цікаві сюжети і не мають нічого проти інтерактивного кіно. Творіння Deck Nine проходиться за 8-10 годин чи не на одному диханні, залишаючи після себе лише приємний післясмак. І навіть геймплей, який в таких проектах завжди відходить на задній план, розробники спробували зробити різноманітним і захоплюючим. Сподіваюся, в майбутньому саме Deck Nine продовжить розвивати серію Life Is Strange.

Оцінка УНІАН: 9

Назар Степорук

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся