Чи загрожує повінь дамбі Київського моря?

Чи загрожує повінь дамбі Київського моря?

В Україні не існує такої річки, як Дніпро… Прип’ять загрожує Чорнобилю?.. Як МНС рятуватиме громадян, якщо йому самому треба рятуватися?..

В Україні не існує такої річки, як Дніпро… Прип’ять загрожує Чорнобилю?.. Як МНС рятуватиме громадян, якщо йому самому треба рятуватися?.. У кожного напоготові має бути рюкзак з усім необхідним…

Кілька тижнів нас лякають весняною повінню, яка загрожує багатьом районам столиці та численним населеним пунктам України. Ми звернулися до експерта-катастрофолога Василя Кредо, керівника міжнародної групи незалежних фахівців з питань прогнозування наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій, аби він виклав своє бачення очікуваних загроз.

В УКРАЇНІ НЕ ІСНУЄ ТАКОЇ РІЧКИ, ЯК ДНІПРО

Пане Василю, чому повінь 2010 року, за прогнозами фахівців, може виявитися найбільшою за останні 40 років?

Це пов`язано з особливими погодними умовами нинішньої зими, коли на території України, Білорусії та Росії випали величезні обсяги снігу, які подекуди перевершують звичайні норми в 3–5 разів.

Передбачаються великі повені по річках Дністер, Прут, Південний Буг, Сіверський Донець та по Дніпровському каскаду водосховищ.

Кажуть, що особливо небезпечною цього року може виявитися наша головна ріка – Дніпро…

Хотів би вас поправити, не Дніпро, а Дніпровський каскад водосховищ. Дніпра як річки в Україні не існує…

Офіційна довжина цієї могутньої ріки сягає близько 2200 км. 1200 км його течії припадає на територію Росії та Білорусі. Саме на Українсько-білоруському кордоні починається 1000-кілометровий каскад із шести дніпровських водосховищ, який простягається до Каховки, а далі йде Дніпровський лиман (води якого періодично бувають солоними, і хвилі Чорного моря неодноразово доходили до Каховської ГЕС).

Фактично річки Дніпро на території України не залишилося. Це міфічно-літературний фантом, який досі використовується літераторами та патріотами України як символ.

Водний басейн Дніпра офіційно займає понад 500000 квадратних кілометрів (це перевершує спільну поверхню Чорного та Азовського морів). Понад 60 відсотків території басейну Дніпра припадає на Білорусь та Росію (частина Московської області, Смоленська, Калузька, Орловська, Білгородська, Курська та Брянська областей) з їхніми численними малими та великими річками, що впадають у Дніпро та Десну. Саме за межами України сформувалися нині величезні обсяги снігу, що перевершують звичайну норму в 3 – 5 разів.

ПРИП’ЯТЬ ЗАГРОЖУЄ ЧОРНОБИЛЮ?

Де в Україні можна чекати повеней?

Великі повені очікуються на Закарпатті й у Карпатах, особливо по річках Черемош та Прут, що становить небезпеку для територій Івано-Франківської, Чернівецької областей, міста Чернівці, а далі – для сусідніх Румунії та Молдови, а також для Закарпаття, Угорщини, Словаччини.

Водна підніметься й на Дністрі, що загрожує повенями Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Одеській областям, а також молдавському Придністров’ю та власне Молдові. Під великою загрозою – Могилів-Подільський, Ямпіль, Тирасполь, Білгород-Дністровський та райони цих міст.

Повінь передбачається й на Дунаї, що загрожує містам Рені, Ізмаїлу, Кілії, Вилкове та прилеглим до них населеним пунктам.

Значна повінь передбачається по Південному Бугу. Найбільше побоювання у фахівців викликає поганий стан старої греблі Ладиженського водосховища, у разі прориву якої може затопити, а в екстремальному варіанті (прориву гідрохвилею) знищити старі реактори Південноукраїнської АЕС, що за наслідками десятикратно перевершить Чорнобильську катастрофу.

Неабиякі проблеми можуть виникнути в Чорнобильській зоні та навколо законсервованої ЧАЕС у зв`язку з повінню по річці Прип`ять.

Велика повінь буде по Десні та її притоках, що зачепить території Сумської, Чернігівської, Київської областей та міста Києва.

По річці Тетерів занепокоєння викликає стан старої дамби в Житомирі, можливий прорив якої завдасть величезної шкоду значним територіям Житомирської та Київської областей.

Але найбільший удар стихії припаде на Київське, Канівське та Кременчуцьке моря-водосховища. Споруди Київської та Канівської ГЕС не відповідають міжнародним нормам гідрологічної безпеки, там немає аварійних водоскидів, обмежено водопропускні можливості шлюзів та водоскидів (що ми вважаємо будівельним злочином).

У разі гіпотетичного прориву дамби Київського моря однозначно відбудеться руйнація Канівської, Кременчуцької та інших гребель каскаду, з подальшою катастрофою на найпотужнішій у світі Запорізькій АЕС (вибуховий потенціал якої еквівалентний 600 бомбам Хіросіми).

Причому руйнація усіх гребель каскаду Дніпра може відбутися не стільки за рахунок величезних обсягів води, а найбільше – за рахунок тисяч катастрофічно-руйнівних плавзасобів (включно з човнами, баржами тощо). Лише в Києві нараховується понад 50000 різних плавзасобів! А скільки їх прибуде з Росії, Білорусії, з Десни? Вони руйнуватимуть греблі ГЕС, дамби, мости, газо- й нафтопроводи, усі комунікації каскаду Дніпра!

ВОДА ЗМИЄ ЧИСЛЕННІ СОРТИРИ

А чого, по-вашому, можна очікувати в Києві?

Однозначно, за будь-якого варіанта підйому води, будуть затоплені території Труханового острова та Гідропарку (у десятках злочинно-недбало влаштованих сортирах яких знаходяться сотні тонн фекалій).

Також будуть підтоплені території Русанівських та Осокорівських садів-дач, дачно-прибрежних ділянок Конча-Заспи.

Реальною загроза затоплення нависає над житловими районами Чапаївки та Корчуватого.

У разі екстремальної повені будуть затоплені території Рибальського острова, Подолу, Русанівки. Від прориву дамби в Пуща-Водиці (на річці Горенка) може постаржадти село Горенка.

Страшенну загрозу для Корчуватого становить каскад озер Китаєва - каньйонів Голосіївського лісу, де випали величезні понаднормові запаси снігу. Повінь зачепить річку Либідь та частково річку Сирець, річку Віту в Чапаєвці.

А що таке екстремальний варіант повені?

Найгірший варіант – прорив дамби Київського моря, внаслідок чого будуть буквально знищені території Оболоні, Подолу, Телички, Корчуватого, Чапаєвки, Конча-Заспи, усього Лівобережжя столиці. У такому разі будуть зруйновані всі мости та комунікації. Київ залишиться без води, опалення, електрики, транспорту, медицини.

Коли може початися повінь?

Точно спрогнозувати складно… Вона може тривати приблизно з 25 березня по середину квітня.

Наші служби кажуть, що якось готуються до цих варіантів, вживають запобіжних заходів...

Знаєте, фахівці не вірять, що за нинішньої абсурдної організації влади в Україні та місті Києві може здійснюватися належне фахове керівництво цивільним захистом мільйонів людей…

Що ви маєте на увазі?

А ви подивіться скільки в наших законах нісенітниць… За чинним законодавством з питань екологічно-техногенної безпеки, цивільної оборони та цивільного захисту населення головною особою, що очолює ці напрямки, є прем`єр-міністр України, який за посадою є водночас начальником цивільної оборони та цивільного захисту населення. Його заступником в цих питаннях офіційно визначено міністра з питань надзвичайних ситуацій.

Але нині в прем`єр-міністра як начальника цивільної оборони та цивільного захисту населення немає практично жодних реальних засобів впливу на ситуацію. Навіть президент як голова Ради національної безпеки та оборони України має обмежений вплив на питання цивільної оборони та цивільного захисту населення…

А що найвище керівництво держави має сьогодні зробити для захисту від повені?

Відповідно до статті 14 закону про Раду нацбезпеки і оборони президент має створити Надзвичайну тимчасову міжвідомчу комісію з повеневої безпеки та затвердити Положення про її функції та відповідні повноваження. До її складу мають увійти відповідальні працівники всіх відомств, причетних до цивільного захисту населення.

Головою цієї комісії могли б бути призначені, скажімо, Олександр Кузьмук, Василь Дурдинець чи Володимир Горбулін... Діяльність Надзвичайної комісії має цілодобово забезпечуватись апаратом Секретаріату РНБОУ.

Також у разі початку великої повені президент України, за чинним законодавством про правовий режим надзвичайного стану, повинен ухвалити указ про тимчасове запровадження на відповідних територіях чи по всій території держави режим надзвичайного стану повеневої безпеки, а Верховна Рада зобов`язана негайно затвердити цей указ президента.

Кабінет міністрів має невідкладно сформувати Надзвичайний урядовий комітет з питань екологічно-техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на чолі з прем’єр-міністром як начальники цивільної оборони держави та начальником цивільного захисту населення України. Його заступником має стати член Кабінету міністрів, який займається надзвичайними ситуаціями. Діяльність Надзвичайного комітету має забезпечувати фахово-компетентний апарат його секретаріату. Рішення цього урядового комітету та Надзвичайної тимчасової міжвідомчої комісії РНБО мають бути обов`язковими для усіх органів та відомств держави, особливо в умовах дії надзвичайного стану повеневої безпеки.

ЯК МНС РЯТУВАТИМЕ ГРОМАДЯН, ЯКЩО ЙОМУ САМОМУ ТРЕБА РЯТУВАТИСЯ?

Але, напевне, найбільша відповідальність лягає на Міністерство з питань надзвичайних ситуацій і особисто на міністра Шуфрича та його нещодавно призначених заступників?

Слушне запитання, оскільки саме МНС розміщене в аварійній будівлі столітньої давності, з дерев`яними прогнилими перекриттями. Воно в будь-який момент може зазнати повної руйнації і потребує капітального ремонту.

Усе не так смішно, здається… У період надзвичайного стану саме МНС стає головним відомством держави із забезпечення цивільного захисту населення. На нашу думку, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій має бути розташоване в приміщенні уряд – за рахунок переселення Мінфіну та Мінекономіки. На базі МНС, його департаментів цивільного захисту населення та оперативного центру управління кризових ситуацій потрібно створити Національний центр управління надзвичайними та кризовими ситуаціями, який, безумовно, має розміщатися в спеціальних підвалах-бомбосховищах Кабінету міністрів України (а там вони є).

В усіх державах світу такі національні центри управління надзвичайними ситуаціями розташовані в спеціальних захищених приміщеннях (бомбосховищах). У нас же такий центр – як це не парадоксально – знаходиться в аварійному приміщенні МНС. Їм треба себе рятувати, а не населення…

ВЛАДА КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ ПЕРЕБУВАЄ В ЕКЗИЛІ

Які треба здійснити превентивні організаційні заходи в межах держави?

Найбільший наш бич – це загроза некерованості, якщо, не дай Боже, станеться якесь лихо національного масштабу. Ми не США, хоча навіть там були проблеми під час ліквідації повені у Флориді кілька років тому.

Уявляєте, якби щось подібне сталося в нас?

Нинішня структура правоохоронних органів, цивільного захисту населення, органів виконавчої влади в Україні подекуди є абсурдною. Ми давно пропонуємо виправити дурниці, успадковані ще з радянських часів.

Які, наприклад?

Візьміть, скажімо, місто Славутич, яке знаходиться в Чернігівській області… Але всі владні, правоохоронні органи та структури цивільного захисту населення Славутича підпорядковані Київській області. Це міста потрібно повернути Чернігівської області, виправити цей абсурд.

Або чому органи управління Києво-Святошинського району перебувають в екзилі – за межами своєї території. Це єдиний район України, який взагалі не має адміністративного районного центру, що є абсурдом. Потрібно, гадаю, затвердити місто Боярку районним центром Києво-Святошинського району Київської області й виправити цей пардокс.

Треба також підпорядкувати всі органи влади, правоохоронні структури та органи цивільного захисту населення селища Коцюбинське, розташованого на території міста Києва, властям Святошинського району м. Києва, вивівши їх з підпорядкування далеко розташованого міста Ірпеня. Це ж нонсенс, який важко пояснити… Справа в тім, що колись у Коцюбинському розміщалися склади боєприпасів, які забороняється розташовувати на території міст. Але склади кілька років тому вивезли, то чи не правильно було б ліквідувати селище на території столиці?

ЗА ГРЕБЛЕЮ КИЇВСЬКОГО МОРЯ МАЄ СТЕЖИТИ СТОЛИЧНА ВЛАДА

Ну, це занадто загальні побажання…

Але такі організаційні нісенітниці можуть стати на перешкоді для вжиття негайних заходів надзвичайного характеру…

Далі… Ми вважаємо, треба створити об`єднані (міста Києва і області) управління органів цивільного захисту населення, надзвичайних ситуацій, а також об’єднати міські та обласні правоохоронні органи. Це треба зробити в усіх регіонах (об’єднати міські та обласні структури), передусім у тих, що знаходяться вздовж Дніпровського каскаду.

На Лівобережжі Києва доцільно створити об`єднане лівобережне управління з питань надзвичайних ситуацій – для забезпечення цивільного захисту мешканців Деснянського, Дніпровського та Дарницького районів, розташувати його, скажімо, на базі аеропорту «Бориспіль», який не підпадає під затоплення.

До речі, слід невідкладно залізничний переїзд від станції «Бориспіль» до аеропорту «Бориспіль» - для забезпечення можливої евакуації населення Києва.

Для цього ж треба підготувати території аеропорту «Жуляни», аеродромів авіазаводу в Святошині, Гостомелі та Василькові.

Території Київської ГЕС, ГАЕС, дамби та Всього обвідного каналу навколо Київського моря доцільно підпорядкувати органам влади м. Києва, які єдині здатні фінансово та організаційно забезпечити їх ремонт та належне технічне функціонування.

Необхідно вивезти всі готівкові запаси гривні в надійні незатоплювані місця. Уявляєте, якщо підтопить Поділ і гривня попливе вниз до Чорного моря?..

Усі військові підрозділи, склади озброєнь та вибухових речовин, пенітенціарні, медичні заклади мають бути забезпечені локальними системами електрозабезпечення, запасами харчів тощо.

І як це все зробити до початку повені?

Звичайно, часу мало, але якщо нічого не робити, стихія застане всіх нас «зненацька»…

Треба закупити сучасні понтонні переправи – на випадок руйнації мостів через Дніпро. Відремонтувати наявні тепловози – на випадок відсутності електроенергії). Створити всі умови для безперебійної діяльності Національного диспетчерського центру енергосистеми України, Гідрометеоцентру та Національного центру управління надзвичайними та кризовими ситуаціями.

Усі державні органи в зоні можливого затоплення, а також організації, незалежно від форм власності, мають укласти плани дій в умовах повені та провести навчання цивільної оборони щодо дій людей на підприємствах, на вулиці та в домашніх умовах.

Потрібно узгодити з органами влади Росії, Білорусії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Туреччини та Грузії міжнародні заходи повеневої безпеки. Слід провести навчання Чорноморського флоту України щодо можливих дій під час повені. А також узгодити заходи безпеки з чорноморськими флотами Росії, Туреччини, Румунії, Болгарії та Грузії.

Маємо забезпечити заходи безпеки стосовно повені на Запорізькій, Південноукраїнській, Чорнобильській, Рівненській та Хмельницькій АЕС, усіх ГЕС та теплових електростанціях України.

Давайте з цього глобального рівня спустимося до проблем міста Києва. Що, на вашу думку, мають робити столичні власті, аби запобігти повені чи пом’якшити її наслідки?

Назву ці заходи буквально по пунктах…

Треба максимально захистити Вишгородський та Деснянські водогони від повені та руйнівних плавзасобів. Захистити Бортницьку очищувальну систему, каналізаційні колектори через Дніпро, головну фекально-перекачувальну станцію поблизу Видубичів. Відремонтувати бюветні комплекси Києва, забезпечивши їх обладнанням для підключення автономних електростанцій (у разі відсутності електроенергії в Києві). Захистити всі об`єкти Укртелекому, інакше залишимося без телефонного зв`язку. Вжити заходів захисту мостів, особливо їхніх опор від можливого руйнування їх плавзасобами.

Негайно евакуювати в небезпечні зони усі плавзасоби по течії Дніпра в Києві , особливо човни на човнових станціях біля мосту Патона, у Корчуватому тощо, оскільки вони можуть зруйнувати Канівську ГЕС та інші греблі каскаду.

А куди ви пропонуєте подіти всі ті плавзасоби, та ще й так швидко?

Підняти на берег, скласти на Набережній, де зараз трамвайна колія. Усе одно там ходить нікому не потрібний трамвай номер 5...

Потрібно також негайно вивезти нечистоти з усіх сортирів-туалетів Труханового острова та Гідропарку, продезинфікувати вигрібні ями. У перспективі все одно потрібно ліквідувати ті сортири, провести там каналізацію і створити нормальні, цивілізовані туалети...

Повторюся: потрібно надійно захистити ТЕЦ-5, Дарницьку ТЕЦ, та Трипільську ГРЕС, частково ТЕЦ-6 від можливого затоплення. Вжити заходи захисту від затоплення станцій метро «Видубичі», «Поштова площа», «Контрактова площа», «Тараса Шевченка» та «Петрівка», а також «Героїв Дніпра», «Мінська», «Оболонь». Удвічі розширити проїзну частину залізничного переїзду «Корчувате» (єдиного в Києві).

Маємо захистити головний елеватор на Подолі, Парламентську бібліотеку, лікарні, навчальні заклади, дитячі установи, що знаходяться в зоні можливої катастрофи.

У КОЖНОГО НАПОГОТОВІ МАЄ БУТИ РЮКЗАК З УСІМ НЕОБХІДНИМ

А що ви порадите пересічним громадянам, котрі мешкають у зоні ризику? Як їм рятуватися?

У всіх помешканнях мають бути напоготові рюкзак з документами та їжею, питною водою, одяг та взуття (для дорослих і дітей). Слід мати аптечку швидкої допомоги та вологі серветки для дезінфекції.

Маємо врахувати, що за екстремального варіанта повені не буде електроенергії, телефонного зв`язку (ні звичайного, ні мобільного), не працюватимуть радіо й телебачення, пошта, банки, транспорт, автозаправки, крамниці, можуть бути зруйновані мости, а переправа через Дніпро та інші річки бути унеможливлена. У такій ситуації радимо просуватися до найближчих аеродромів та аеропортів, виконуючи всі вимоги рятувальних служб…

Сподіватимемося, «армагедону» не станеться, але громадяни мають знати про найгірші варіанти, навіть якщо їхня імовірність дуже невисока…

Так, люди мають знати правду й передбачати всі небезпеки…

Дуже сподіваюся, що нинішня загроза не застане зненацька наших громадян і органи влади, зокрема найвище керівництво. Гадаю, влада серйозно поставиться до проблем цивільного захисту населення.

Записав Сергій Левицький

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter