Юрій Антипкін: Рівень онкології серед дітей сьогодні - як і до Чорнобиля

Після вибуху на ЧАЕС постраждала ендокринна система жіночих і дитячих організмів... Якщо раніше більш уразливими були діти до 12 років - зараз частіше уражаються діти після 12 років... 

Багато чого з того, що відбувається нині на Далекому Сході, викликає в наших співгромадян до болю знайомі асоціації. Варто було просочитися в Інтернет першим тривожним повідомленням з «Фукусіми Даічі», як у російському Примор`ї прийнялися масово скуповувати йод/йодопрепарати й запасатися червоним вином. Дуже схожі явища відбувалися колись на півночі України, зокрема у Київській, Чернігівській та Житомирській областях. Наприкінці квітня й на початку травня багато тамтешніх родин помітно зріділи. Скерувавши якомога подалі, до „чистих країв”, дружин із дітьми, чоловіки дружно ковтали... йод, запиваючи каберне. Уважалося, начебто в такий спосіб можна убезпечити себе «від радіації», а ще від імпотенції. Проблеми із чоловічим здоров`ям, проте, у цих людей однаково виникали. Позаяк йод у чистому вигляді - високотоксичний препарат. Що ж до «лікувального винопиття», - воно відбивалося насамперед на печінці, переважно негативно. Хоча, можливо, частина радіонуклідів дійсно допомагало виводити...

Інститут педіатрії, гінекології й акушерства Академії медичних наук Української РСР, як і інші медичні центри, відразу ж після вибуху в Чорнобилі отримав від очільників ЦК Компартії УРСР украй важливе доручення.. Радіаційних центрів у ті часи на Україні не було. Тому кілька сотень жінок „у цікавому положенні”, котрі проживали в Прип`яті й решті смертельно небезпечних населених пунктах, були негайно транспортовані до Києва.

- На момент Чорнобильської катастрофи в межах 30-кілометрової зони відчуження проживали п`ятсот тридцять три вагітні жінки, - розповів УНІАН директор Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, президент Асоціації педіатрів України Юрій АНТИПКІН. - Всі вони згодом народили в стінах нашого інституту. Руками наших акушерів-гінекологів були прийняті діти, які з’явилися на Світ Божий після опромінення їхніх мам безжальною радіацією.

- Як склалася доля цих жінок і дітей?

- Різкого сплеску онкогематологічних захворювань, на щастя, не відбулося. Що аж ніяк не означає, ніби Чорнобиль обійшовся всім легко й не відбився на здоров`ї. Рівень онкології й лейкемії в дітей сьогодні - такий же, який був і до Чорнобиля. Щоправда, розподіл лейкемій у дітей змінився. Якщо раніше більш уразливими були діти до 12 років, - зараз частіше уражаються діти після 12 років.

Нас дуже турбує те, що після вибуху на ЧАЕС постраждала ендокринна система жіночих і дитячих організмів. Кількість злоякісних утворень після 1986 року різко збільшилася. Маю на увазі рак щитовидної залози, що сьогодні вважається традиційною індукованою патологією.

ЧУТКИ ПРО ПОСТУПОВЕ ВИМИРАННЯ ЛІКВІДАТОРІВ УЖЕ НЕАКТУАЛЬНІ

- Американські доктори, які охоче практикували в СРСР у перші постчорнобильські роки, пророкували різкий стрибок захворюваності раком…

- Колеги визначали старт різкого збільшення числа захворілих цією страшною недугою не раніше ніж через 8 років після Чорнобиля. Та ми відчули вкрай неприємні зміни чотирма роками раніше, вже в 1990-му..

Інші зміни, що вплинули на формування інших патологій, торкнулися імунної системи дітей. Частіше стала вражатися ендокринна система (це стосується не лише щитовидної залози). Різко зросли метаболічні порушення.

З перших післячорнобильських днів по сьогодні ми вивчаємо стан здоров`я жінок, які продовжують жити в радіаційно контрольованих регіонах. Це 72 райони в 5 областях. Завдяки цьому ми маємо у своєму розпорядженні банк даних про стан здоров`я жінок і народжених ними дітей. У цьому банку закладений не тільки характер плину вагітності й клінічний стан немовлят, а й дані лабораторного й інструментального обстеження цього контингенту потерпілих від радіації.

Ці 25 років можна розділити на окремі етапи. 1-й - це чотири роки, протягом яких ми спостерігали погіршення стану здоров`я вагітних.

- У чому воно проявлялося?

- Насамперед у тім, що вагітні перебували в стані гострого, а потім і хронічного стресу.

- Чим він був викликаний?

- Тим, що люди переїжджали з одного місця в інше, люди не знали, що їх очікує. Друга причина стресу пов`язана з порушеннями, які починали розвиватися в жінок у період вагітності під впливом малих доз радіації. Пізніше ці прояви виражалися у всіляких ускладненнях протягом періоду вагітності й безпосередньо після пологів.

- Чи не це послужило різкому скороченню - на 40 відсотків - числа пологів?

- У цього явища було багато причин. Пов`язаних як зі здоров`ям вагітних, так і із сумнівами: чи варто взагалі народжувати опроміненим і тим, хто проживав на заражених територіях?..

ЯПОНЦІ ТЕПЕР МОЖУТЬ ДЕЧОМУ В НАС ПОВЧИТИСЯ

- Свої дослідження, - продовжує академік АМН України, - ми проводили комплексно з багатьма фахівцями, що мають найбагатший досвід роботи в галузі радіаційної медицини (зокрема, що вивчали наслідки бомбардувань Хіросіми й Нагасакі). Крім японських фахівців, контактували також із французькими, із німецькими, із науковцями інших світових держав. Нас цікавило, як реагує організм вагітної жінки й організм дитини на тривалий вплив радіації в сенсі імунних порушень, з позиції метаболічних порушень, оксидантного стресу, успадкованих мутацій...

Хотів би особливо виділити - з категорій населення, що проживали на території «зони», що виїхали за її межі в рамках програми переселення на «чисті землі» - ту частину громадян, які постраждали, так би мовити, внутріутробно. Друга категорія, що особливо хвилює нас, - діти, які народжуються в батьків-ліквідаторів другого покоління.

- Чи мають ці діти ушкодження генетичного апарату, чи загрожує їм і їхньому потомству поява успадкованих мутацій?

- Якщо хтось думає, ніби через 25 років після аварії на ЧАЕС тему наслідків для жіночого й дитячого здоров`я можна закрити, - ми стверджуємо, що з медичної точки зору цього категорично не можна робити.

Ті з наших японських колег, хто нині стурбований аналогічними проблемами у зв`язку з катастрофою на «Фукусімі Даічі», можуть використати отримані нами результати.

- Сучасні українські вчені, а також керівники МНС не схильні ставити в один ряд Чорнобиль-1986 і Фукусіму-2011...

- У Чорнобилі було гостре опромінення, збільшене радіонуклідним забрудненням навколишнього середовища. Те, що зараз трапилося в Японії, багато в чому повторює аналогічні події 25-річної давнини. І слава Богу, що на Фукусімі не було такого викиду радіонуклідів, який спостерігався в Чорнобилі. Тож катастрофа 86-го року - найбільше лихо для Землі, що його колись відчувало людство протягом періоду експлуатації «мирного атому».

- Чи вдалося зменшити ризик занедужати тим дітям, яких у перші дні вивезли подалі від Чорнобиля?

- Якби тогочасне керівництво СРСР та УРСР не розпорядилося евакуювати подалі від небезпечних регіонів кілька сотень тисяч маленьких громадян, наслідки тієї біди були б набагато гірші.

Та, на превеликий жаль, повністю убезпечити тих дітей від маловідомих на той час загроз не вдалося.

Діти, які були опромінені, але вивезені за межі 30-кілометрової зони, як і діти, що народжуються й проживають у зонах радіаційного контролю, у порівнянні з однолітками більш схильні до інфекційних захворювань, формування соматичних захворювань. Це не серйозні захворювання, проте їхня частка збільшується. Маю на увазі гострі респіраторні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту, серцево-судинні захворювання тощо. Складність полягає у тім, що такі захворювання протікають більш торпідно (тобто мляво, приховано, без явних симптомів – авт.), із усілякими ускладненнями. Іншими словами, їм властивий «пролонгований» характер плину.

- То перебування дітей в «чистих» регіонах пішло їм на користь, - чи нічого не дало?

- Поняття «чисті», стосовно до України, - досить умовне. Тому що, крім безпосередньо близьких до Чорнобильської АЕС, ми маємо регіони з добре розвитою промисловістю, де присутні відомі екологічні фактори.

Все це не могло не призвести до помітного зростання захворюваності дітей. Якщо до Чорнобиля ми мали приблизно 500-600 захворювань на одну тисячу дітей, - у цей час число захворювань уже перевищило тисячу. Тобто, кожна дитина може мати, умовно кажучи, півтора або два захворювання.

- В Україні підростають чимало дітей ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Їхній стан якимсь чином вами відслідковується?

- Такі дослідження ми проводимо разом із ученими Франції. Кількість успадкованих мутацій у дітей ліквідаторів не збільшилася. Якщо ж поділити цих дітей на групи, залежно від термінів їхнього зачаття, простежується наступна закономірність: якщо батько припинив ліквідаторські роботи й відразу повернувся в родину, де планувалося потомство, - у дітей, зачатих у перший місяць після ліквідаторських робіт, є ризик успадкування мутацій більш ніж удвічі більший, ніж у звичайних дітей. Звідси важливий висновок: статеві клітини чоловіків більш істотно піддані впливу радіації. У наступний період цей вплив нівелюється.

ДЕЯКІ КОМАХИ БУДУТЬ МУТУВАТИ ЩЕ 800 РОКІВ!

- Які мутації маються на увазі? Бо відомий вітчизняний генетик професор В’ячеслав Коновалов нещодавно довів: у деяких комах мутації проявлятимуться й через 40 поколінь!

- Маю на увазі ті мутації, які можуть передаватися з покоління в покоління. Відомо, що тривалість життя людини - вища, ніж у рослин або комах, чиї мутації також досліджуються після Чорнобиля вченими іншого профілю. Біологи вже відзначили зміни в другому, третім і наступному поколіннях. А в людей період мутирування набагато триваліший. Зрозуміло, всі ми насторожі...

- У які роки відзначене найбільше число ускладнень під час вагітності?

- Кількість спонтанних абортів і завмерлих вагітностей характерна для місцевостей з найбільш високим відсотком радіаційного забруднення. Сплеск таких патологій почався буквально на другому й третьому роках після катастрофи на ЧАЕС.

Коли зароджується нове життя, у матці формується «дитяче місце». Медики звуть його плацентою. «Дитяче місце» - головний орган, що забезпечує зв`язок материнського й дитячого організмів. Природно, це «місце» повинне бути ідеально чистим, комфортним, щоб майбутнє життя мало якомога кращі умови. Ми зштовхнулися з несподіваним фактом: плацента, виявляється, накопичує радіонукліди й передає їх від материнського організму до організму плода. Звичайно ж, це в природі вкрай небажано, оскільки дитина повинна розвиватися в оптимальних умовах, без яких-небудь шкідливих впливів.

Радіонукліди транспортуються в багато органів системи плода в дуже маленьких дозах. Проте плацента їх «ураховує», оскільки вони «у нормі» не повинні бути присутні. Тому й розвивалася в жінок плацентарна недостатність (плацента не виконувала охоронну, живильну функцію), що в підсумку призводило до мимовільних абортів. Сама природа немовби охороняла від неминучих проблем у майбутньому...

- Якщо в Україні раптом скасують нині діючі заборони на споживання продуктів харчування, виготовлених на територіях «чорнобильських» зон...

- ...то жінки, котрі мріють про потомство, точно так само будуть насичувати свій організм радіонуклідами й передавати ці радіонукліди своїм дітям. Глибоко помиляються ті люди, які говорять, мов, за 25 років радіація «випарувалася”!

У перші роки після катастрофи на ЧАЕС люди все-таки більш серйозно ставилися до власного здоров`я. Зараз не бояться їсти нічого, що виростає в «зонах». От зараз почнеться грибний сезон, за ним ягідний; люди юрбами їздять у ліси, збирають їхні дарунки, не маючи гарантії захищеності від забруднення радіонуклідними продуктами.

Наші дослідження деяких плацент показали: якщо жінки зневажають правилами вживання здорової чистої їжі, наявність радіонуклідів їм гарантовано...

Олег БАЗАК, для УНІАН
 

УНІАН в Google News