Доба "реформації" медицини на Хмельниччині: чим усе закінчиться?

Керманичі краю вважають, що туберкульоз подоланий, натомість у 2010 рік взято на облік 707 хворих, у яких вперше виявлено тяжку хворобу...

Відлік, з якого беруть “реформи” діючої влади, датується Законом України “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року” — саме на нього посилаються урядовці Мінохорони здоров’я, коли розповсюджують свої нові накази. Автограф під цим документом поставив ще Віктор Ющенко 22 січня минулого року. Якщо коротко, то це чергова програма мрій “маленького українця”, який хоче жити у заможній державі з якісним медичним обслуговуванням. Поміж високих пафосних словес “забезпечити”, “підвищити”, “удосконалити”, “розробити” прописані джерела фінансування. Основний тягар лягає на місцеві бюджети, оскільки державна скарбниця, згідно з планом програми, на 2011 рік виділить 159,3 млн. грн.

У вирі петицій

На основі базисного закону “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги…” 30 серпня 2010 року виходить наказ № 735 Міністрества охорони здоров’я України “Про затвердження примірних етапів реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги”. Директор Департаменту розвитку медичної допомоги М. Хобзей визначив три етапи реформування. У рамках першого (до 1 січня 2011 року) потрібно було провести оптимізацію мережі та ліжкового фонду закладів охорони здоров’я; сформувати оптимальну мережу закладів первинного рівня надання (з вирішенням питання щодо реорганізації ФАПів (ФПів), що обслуговують понад 1000 населення у лікарські амбулаторії, частини дільничних лікарень у амбулаторії загальної практики-сімейної медицини).

Другий етап припадає на 2011 рік і має на меті продовжити оптимізацію мережі медзакладів та створити “госпітальні” округи, які об’єднали б заклади декількох районів або міст та районів (тут мені пригадалося створення освітніх округів на Хмельниччині, про які, починаючи з 2006 року, говорив колишній заступник голови ОДА Валерій Малькін. На календарі 2011 рік, а реформа освітніх округів в області так і не завершена — авт.).

Третій етап (2012 рік), за задумом організаторів, повинен стати кульмінаційним у реформуванні охорони здоров’я. Насамперед буде завершено формування “госпітальних” округів (ой, щось не дуже віриться — авт.). Наступний крок — закладам первинного та вторинного рівня надавання медичної допомоги присвоять статус комунальних некомерційних неприбуткових підприємств (благодійна допомога та різні благодійні внески, які нині знаходяться у напівлегальному стані на території лікувальних установ, “канонізують”. Відтак вони нагадуватимуть своєрідне “мито” — пропуск до лікарень або амбулаторій — авт.).

Хмельниччину реформуватимуть наскоком

“Я б в реформаторы пошел — пусть меня научат”! — таке саркастичне гасло, перефразовуючи Самуїла Маршака, взяло на озброєння керівництво Хмельницької облдержадміністрації. У квітні минулого року на Хмельниччині створено регіональний комітет з економічних реформ. Право голосу, як і право розпоряджатися подальшою долею конкретних медзакладів, закріплено за вісімкою високопосадовців Будинку рад. На їхньому столі вже лежать дві роздруківки з планом реформування 13 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП) в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини та реформування 11 малопотужних сільських дільничних лікарень. Час для кардинальних змін обмежений — до 2014 року.

Перший заступник голови Хмельницької ОДА Вадим Гаврішко під час цьогорічної березневої сесії обласної ради поспішив запевнити: “Жодна дільнична лікарня, жоден фельдшерсько-акушерський пункт не буде реорганізований без вивчення думки мешканців конкретного населеного пункту. У нас є відповідні домовленості з головами райдержадміністрацій про те, що ані сьогодні, ані завтра, ані найближчого року не буде закритий ФАП, якщо жителі потребують медичної допомоги. Наразі в області відсутній факт, щоби влада всупереч волі населення закрила чи реорганізувала лікарню”. Вадим Дмитрович, очевидно, не володіє ситуацією або публічно спробував пройти світ брехнею.

Так ось, на початку травня минулого року обласна влада “погоріла” на спробі реалізувати один пункт сього плану — реорганізувати Требуховецьку сільську дільничну лікарню (Летичівський район) в амбулаторію загальної практики-сімейної медицини. Ця лікарня — єдина дільнична у районі та обслуговує 12 сіл, де проживає близько 9000 людей, з них — 1400 дітей. Тоді півтисячі мешканців Требухівців виступили проти реорганізації лікарні. У ситуацію, як лицар на білому коні, втрутився Вадим Гаврішко, який прискакав з обласного центру. “Ця лікарня (Требуховецька СДЛ — авт.) має можливість лікувати. Щоправда, штатний розклад треба переписати. Губернатор запевнив, що заклад працюватиме”, — пообіцяв чиновник.

Інший неприємний момент з реформуванням медзакладів для обласної влади відбувся у Красилівському районі. Тамтешня райрада напередодні Нового року піднесла медикам неочікуваний сюрприз. Депутати Красилівської районної ради ухвалили рішення про реорганізацію Кременчуківської дільничної лікарні в амбулаторію загальної практики-сімейної медицини. А Федорівську амбулаторію загальної практики-сімейної медицини та Западинську амбулаторію загальної практики-сімейної медицини понизили в статусі до рівня фельдшерсько-акушерського пункту. Крім того, місцеві обранці запропонували реорганізувати шляхом приєднання 4 фельдшерських пунктів.

Як розповіла начальник відділення Національної служби посередництва і примирення у Хмельницькій області (НСПП) Тетяна Бабич, працівники Кременчуківської дільничної лікарні висловили занепокоєння щодо значного скорочення медпрацівників. 11 лютого 2011 року вони провели збори, на яких було висунуто вимогу до головного лікаря Красилівської центральної лікарні М.Качана, а саме: забезпечити продуктивну зайнятість працівників шляхом збереження всіх робочих місць в цьому лікувально-профілактичному закладі під час проведення такого реформування. Під час засідання на примирній комісії 3 березня з боку Красилівської районної ради, райдержадміністрації та головного лікаря Красилівської центральної районної лікарні виявлені порушення вимог трудового законодавства щодо забезпечення гарантій вивільнюваних працівників Кременчуківської дільничної лікарні, на підставі чого рекомендовано вжити заходів для усунення цих порушень. Враховуючи, що за запитом відділення НСПП в Хмельницькій області прокуратурою Красилівського району здійснюється перевірка законності рішення 3 сесії Красилівської районної ради 6 скликання від 30 грудня 2010 року, на примирній комісії узгоджено перенести засідання до закінчення прокурорської перевірки та отримання її результатів.

Власну позицію з цього приводу висловив головний лікар Кременчуківської дільничної лікарні Дмитро Лисюк. Він вважає, що запропоновані зміни призведуть до “руйнації і так кульгавої на обидві ноги сільської медицини”. “Пріоритетом Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо критеріїв визначення ефективності охорони здоров’я є її доступність для кожного громадянина. Закриваючи фельдшерські пункти, де кількість мешканців у селі менше 300 осіб, ми прирікаємо селян на різке обмеження доступності медичної долікарської допомоги. Перехід фельдшерських пунктів на хронічно дефіцитний бюджет районних лікарень призведе до руйнації матеріальної бази. Крім того, від підтримки цих закладів усувається територіальна громада, отож повний занепад цих закладів — справа ближнього майбутнього. А ще треба зважити і на такий чинник, як стан доріг та транспортне сполучення на селі, дуже далекі від європейського рівня”, — каже головний лікар. За його словами, ліквідовуючи малопотужні заклади на селі, незважаючи на їх розміщення, стан матеріальної бази, наявність персоналу, знищується основа, за якої ліжко виконувало не тільки лікувальну, а й соціальну функцію.

“Звичайно, нам потрібні заклади сучасного рівня. Потрібні значні кошти, яких на сьогодні в державі немає. Візьмімо вище: зважаючи на повну зношеність і застарілість наявного обладнання, на рівні районів централізація медицини картини не змінює. Медичне обладнання потребує заміни кожні 5-7 років. Діагностичний підрозділ пропонованих сучасних госпітальних округів, яких повинно бути як мінімум три на область, має бути оснащено найсучаснішою технікою. Це і буде сучасний рівень діагностики, тільки тоді можна говорити про ефективну профілактику. Після організації таких баз можна починати реформи на вторинному рівні, закриваючи окремі підрозділи, що потребують високоспеціалізованої допомоги”, — переконаний Лисюк.

Найпарадоксальніше те, що владні реформатори порушують Конституцію України. Згідно зі ст. 49: “Існуюча мережа закладів охорони здоров’я не може бути скорочена”.

Бюджетні каруселі

Будь-які реформи повинні підкріплюватися певним грошовим еквівалентом. Пан Гаврішко зазначив, що обов’язково при реформуванні враховуватиметься демографічний фактор. “У нас зменшується кількість населення, а ми збільшуємо ліжко-місця і, відповідно, медперсонал, який не можемо утримувати”. Тут же Вадим Дмитрович зрозумів, що не варто підвищувати соціальну напругу, й додав, що бюджети галузей охорони здоров’я та освіти краю збалансовані. “Маємо можливість оплати потреби на рівні минулого року”, — з почуттям гідності сказав високопосадовець.

Ми пройшлася бюджетними нетрями галузі охорони здоров’я краю й натрапили на цікаві нюанси. По-перше, в обласному бюджеті-2011 прописано, що на забезпечення функціонування охорони здоров’я буде спрямовано 327,7 млн. грн. Торік фінансова ін’єкція становила 356,8 млн. грн. Тобто мінус 29,1 млн. грн — на стільки вкорочений кошторис медичної галузі цього року.

Наступна “оптимізація” — розбіжність вартості медикаментів на ліжко-місце у день. Якщо минулого року в обласних лікувально-профілактичних закладах у середньому на медикаментозне забезпечення ліжка-місця витрачалося 15 грн, то 2011 року “пайок” хворого врізали на 1,1 грн — до 14,1 грн.

По-третє, також зазнала “хірургічного втручання” міжгалузева комплексна програма “Здоров’я нації 2002-2011”. Цьогоріч фінуправління облдержадміністрації вважало за доцільне спрямувати на цю програму 21,8 млн. грн. Торік обласний фінансовий центр був щедрішим — видатки на “Здоров’я нації 2002-2011” становили 30,4 млн. грн.

По-четверте, відібрано гривневі стероїди в обласної програми “Репродуктивне здоров’я населення Хмельницької області” — 2011 року фінансування скорочено майже утричі і становить 600 тис. грн (2010 р. освоєно 1,7 млн. грн).

І, по-п’яте, керманичі краю вважають, що туберкульоз на Хмельниччині подоланий, а тому 250 тис. грн на програму протидії достатньо (торік спрямовувалося 300 тис. грн). Натомість у 2010 році в області взято на облік 707 хворих, у яких вперше виявлено захворювання на туберкульоз.

Віталій Тараненко, УНІАН.