"Добувати кисень де завгодно, хоч у пеклі": чи вийде країна з "озонової" кризи

Останні тижні статистика кількості хворих на коронавірус супроводжується новинами про дефіцит медичного кисню. З одного боку МОЗ заявляє, що кисню виробляється більше, ніж споживається, з іншого волонтери та медики. Їхня реальність - забиті реанімації з людьми, що задихаються. УНІАН з’ясовував, якою є ситуація з киснем у різних регіонах України та чи почнеться дефіцит.

Останні тижні статистика кількості хворих на коронавірус супроводжується новинами про дефіцит медичного кисню. З одного боку МОЗ заявляє, що кисню виробляється більше, ніж споживається, з іншого волонтери та медики. Їхня реальність - забиті реанімації з людьми, що задихаються. УНІАН з’ясовував, якою є ситуація з киснем у різних регіонах України та чи почнеться дефіцит.

Люди не можуть дихати. Цілодобово не сплять. Плачуть перед смертю, бо знають, що виходу вже немає… Такі історії можна почути від лікарів з будь-якого "червоного" регіону України.

Родичі хворих у розпачі шукають кисень, вишиковуються у чергу за кисневими концентраторами. Доходить до геть диких історій.

"О 00:15 ночі на територію лікарні увірвалася група незнайомих людей. Зламали шлагбаум, почали вибивати двері. З погрозами накинулися на персонал, з вимогою: "Кисень!". Потім в'їхала якась машина (типу "приватна швидка"). Там була вкрай важка хвора, в агональному стані, сатурація - 35. І не було кисню, не було умов транспортування. Родичі не стали чекати, поки вона помре без допомоги, і почали діяти таким шляхом", - пише на сторінці у Facebook головна лікарка обласної інфекційної лікарні Миколаєва Світлана Федорова.

Скріншот

"Щодня у мене з самого ранку під кабінетом стоять родичі. Щодня сотні дзвінків та десятки повідомлень у месенджер: "Вимагають, щоб разом з хворим привезли свій кисень"", - розповідає лікарка.

Скандали в Одесі

Одеса двічі фігурувала в резонансних скандалах з киснем. 26 жовтня в одному з ковід-відділень він закінчився. До 4 ранку понад 40 пацієнтів евакуювали до іншого відділення цього медзакладу. В авральному порядку були викликані на роботу всі анестезіологи центру. Тяжких хворих перевезли разом із апаратами ШВЛ.

Десь за годину після початку евакуації на вході до клініки пройшов імпровізований брифінг, журналісти спитали: "Чому закінчився кисень?". Завідувачка реанімаційного відділення наче вклала всю втому, що накопичилася, в коротке та щире: "Не знаю".

Через кілька днів, вранці 1 листопада, на засіданні оперативного штабу стало відомо, що Одесі до вечора може не вистачити кисню. З міста Курахове (Донецька область) до Південної пальміри виїхала спецмашина з 18 тоннами кисню. Але 600 км - не відстань на сьогодні.

До Одеси кисень надходить з Одеського припортового заводу (ОПЗ), розташованого за 40 км від міста, але його не вистачає. Поставки йдуть від підприємства "Лінде Газ", яке знаходиться у Дніпрі (700 км від Одеси) і компанії з Кривого Рогу (понад 300 км від Одеси). Дефіцит перекривала й Молдова та підприємство у Калуші Івано-Франківської області, яке розташоване за 800 км.

У дні кризи у місті заговорили про "кисневе піратство". За інформацією місцевих ЗМІ, одна з цистерн, яка їхала до Одеси, злила частину вантажу в резервуари миколаївської обласної інфекційки. Після цього машини почала супроводжувати одеська "Муніципальна варта".

У дні кризи в Одесі заговорили про «кисневе піратство» / Скріншот

Ситуація, в якій опинилися медики, була близька до безвихідної.

"Я добуватиму кисень де завгодно, хоч у пеклі, і забиратиму у тих, кому не потрібен в екстреному порядку", - писала головна лікарка обласної інфекційної лікарні Миколаєва Світлана Федорова наприкінці жовтня.

Паніка чи реальне пекло?

При цьому у МОЗ, схоже, не помітили кризу, мовляв, ковід-лікарні Одеського регіону повністю забезпечені киснем, і те, що відбувається – лише своєрідна паніка...

За словами мера міста Геннадія Труханова, ситуація з киснем відносно стабілізувалася тільки зараз. Він повідомив, що у дорослих ковід-лікарнях Одеси зайняті майже всі місця. Як тільки звільняється ліжко, його займає наступний пацієнт. Станом на ранок 3 листопада, в опорних лікарнях мегаполісу перебували 966 осіб, з яких 711 – у тяжкому стані.

"Вони потребують кисню", - сказав міський голова.

"У нас реально пекло. Дзвінки вже шквалом. Місць майже немає – на все місто трохи більше ніж 20, у ручному режимі запихаємо, кого куди можна. Беруть лише середню тяжкість. Реанімаційні місця – катастрофа. Вранці родичі однієї пацієнтки знайшли вертоліт за 10 тис доларів для того, щоб транспортувати в інше місто! Але ж місця не знайшли. Концентратори привозять, ми їх миємо, міняємо фільтри і одразу видаємо тим, хто стоїть у черзі", - розповідає про одеські сумні реалії  лідерка благодійної організації "Корпорація монстрів" Катерина Ножевнікова.

За словами мера Одеси Геннадія Труханова, ситуація з киснем відносно стабілізувалася тільки зараз / ілюстрація ua.depositphotos.com

При цьому Труханов стверджує: місцева влада не знала, що під час осінньої "хвилі" споживання значно зросте. Хоча переконує, що до осені місто готувалося: закупили кисневі станції, які працюють в міських лікарнях №1, №5 і №10. Одна станція монтується в дитячій опорній лікарні №3.

В листопаді планується установка кисневої станції в МКЛ №8 і ще двох – в міській інфекційній лікарні. Їх мали запустити ще минулого тижня, але через свята в Туреччині відправка закупленого за кордоном обладнання затрималася. Одна станція вже в дорозі, ще дві незабаром доставлять морем на одному з суден.

У сукупності, всі ці станції зможуть "давати" місту щодоби 6-7 тонн кисню. Та Одесі потрібно приблизно 15.

"Ніякої змови немає"

Одна з причин кризи у тому, що минулого місяця, у розпал епідемії, одночасно на профілактику стали два найбільші виробники кисню в Україні: "Лінде Газ Україна" та "Мессер Україна". Виробництво у цілому скоротилося приблизно на третину.

"Сьогодні вже і Служба безпеки України, і силові структури займаються цим питанням – є підозри, що це може бути диверсія", – заявив нардеп, голова комітету Ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький.

Заступник директора з виробництва дочірнього підприємства ELME MESSER GAAS (Дніпро) Сергій Шаталюк зазначив, що ця заява - "дилетантські висловлювання людини, яка не розуміє ні процесів, ні як експлуатуються заводи, не розбирається в кріогеніці".

Радуцький вважає диверсією призупинення роботи двох найбільших "кисневих" заводів України / фото REUTERS

"Те, що на профілактичний ремонт зупинилися два заводи одночасно, від нас не залежить, ми працюємо окремо і не узгоджуємо свої дії. До нас звернулося СБУ щодо роз’яснень, наразі ми готуємо об’ємну відповідь, надамо всю інформацію", - пояснив Шаталюк.

Він зазначив, що підприємство побудоване під безпосереднє забезпечення потреб заводу "Дніпросталь": "У жовтні на цьому заводі почався плановий ремонт. Відтак ми не могли працювати, коли "Дніпросталь" зупинений і відключається електроенергія. Ми є частиною електросталеплавильного комплексу з виробництва безперервної сталевої заготовки і розташовані на території цього заводу, - розповів заступник директора з виробництва. – Якщо вчасно не зробити профілактику устаткування, завод може зупинитися на півроку. Устаткування дуже дороге, американського виробництва, аналога йому немає у світі. Наразі працюємо в штатному режимі, задекларували у МОЗ виробництво 1200 тонн медичного кисню на місяць, за добу – 40-50 тонн. Плануємо наростити потужність до 1500 тонн".

Та поки заводи нарощують потужності, забезпеченням хворих зайнялися їхні родичі. В одному з сюжетів ТСН йдеться про те, як у Краматорську (Донецька область) люди були змушені шукати порожні балони та щодня заправляти їх у "нелегалів" (технічним киснем). Сім'я змогла взяти в оренду 6 балонів під заставу 15 тисяч гривень. Кисень на добу коштує 2 тисячі гривень і щодня дорожчає. Родичі чергують під лікарнею, щоб встигнути вчасно забрати та знову наповнити балони.

"Дефіциту кисню можна було уникнути"

"Одеська та Миколаївська області виходять з кризи, але ситуація залишається важкою. Критично погано у Сумській області. Тяжко на Донбасі. Починаються проблеми й у Київській області. Як розвиватимуться події, зараз не скаже ніхто. Але такого дефіциту кисню можна було уникнути. Про те, що зупиняться заводи, знали, як мінімум, за місяць. Можна було використати технічний кисень, він практично нічим не відрізняється від медичного. Можна було готуватися до цієї хвилі, будувати кисневі станції при лікарнях. На закупівлю кисню витрачаються величезні гроші. Але кому в нашій країні цікаво економити бюджет? Його цікаво лише "пиляти", - каже волонтерка, співзасновниця благодійного фонду "Свої" Леся Литвинова.

Заради справедливості зазначимо, що не в усіх регіонах відчувається дефіцит кисню. У Львівській області 24 медичні заклади надають допомогу пацієнтам з COVID-19, наразі перебоїв із киснем у них немає.

"Кожен медзаклад окремо, на власний розсуд, укладає угоди з постачальниками кисню. У нас, в основному, кожну лікарню забезпечує наш львівський хімзавод, - говорить у коментарі УНІАН очільник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. – Звичайно, останнім часом потреби зростають, і якщо раніше машина з балонами приїжджала в лікарню, наприклад, раз на добу, то тепер це доводиться робити двічі чи тричі. Але на лікуванні пацієнтів це не відбивається. Окрім того, лікарня швидкої допомоги і Центр легеневого здоров’я мають свої кисневогенеруючі станції".

Львівська лікарня швидкої медичної допомоги – найбільший заклад Західної України, який приймає хворих на коронавірус. У ковід-відділенні тут щодня близько 500 пацієнтів. За словами медичного директора з анестезіологічної роботи закладу Івана Міськіва, в лікарні є дві кисневі станції, які виробляють щохвилини понад 1000 л кисню (по 520 л кожна). І це надзвичайно багато, адже дає можливість суттєво зекономити на рідкому кисні, який закуповують у хімічного заводу.

"Потрібно переходити на європейський формат, лікарня сама забезпечує себе киснем. Єдине вирішення цієї ситуації – кисневі станції. Їх необхідно закупити до наступної хвилі. І це не копійчані закупівлі. Якщо ми говоримо про маленьку ЦРЛ, де потрібно 50 точок кисню, то вистачить 5-6 млн грн. Якщо ми говоримо про кисневу станцію, на кшталт тієї, яку встановили у 13-й лікарні Харкова, де треба вийти на обслуговування 160 точок, – потрібна станція, що коштує 10-15 млн грн", - каже волонтер з Харкова Наталія Попова.

Централізованим киснем не забезпечені всі ліжкомісця у медичних закладах, каже директор обласної "інфекційки" Закарпаття Михайло Поляк / фото УНІАН, Сергій Чузавков

Додамо, днями Верховна Рада підтримала виділення додаткових 800 мільйонів гривень на встановлення кисневих станцій в лікарнях. Автори законопроекту зазначають, що, якщо розпочати роботи вже зараз, лікарні можуть отримати кисневі станції за 4-6 місяців. З огляду на те, що хвилі коронавірусу накривають країну раз на півроку, термін здається невиправдано довгим. Особливо, зважаючи, що облаштування лікарень відбувається не перед хвилею, а в її пік.

Головний інфекціоніст Закарпаття, директор комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна інфекційна лікарня" Закарпатської обласної ради Михайло Поляк розповідає, що наразі всі лікарні працюють над тим, щоб до кожного ліжка підвести централізоване постачання кисню.

"На жаль, централізованим киснем не забезпечені всі ліжкомісця у медичних закладах, як і наша лікарня. Наприклад, у обласній інфекційній лікарні заповненість хворими становить 77,6% (це 69 хворих), загалом ліжок під ковід відведено 90. Але якщо ми говоримо про централізований кисень, то підведений він тільки до 36 ліжок, інші забезпечені кисневими концентраторами (їх більше 80). Також маємо наразі 25 кисневих балонів. Останні періодично заправляємо і, в разі потреби, подаємо кисень у систему. Це трапляється, коли багато хворих у реанімації, кожен з яких може споживати й до 45 літрів на хвилину", - розповів він.

У проблемах з киснем можна звинувачувати багатьох / фото carpathia.gov.ua

За словами Михайла Поляка, в обласній інфекційній лікарні виготовлена проектно-кошторисна документація для підведення централізованого кисню, наразі проходить тендерна процедура: "Згідно з проектом, поставимо резервуар обсягом 2 тонни, який буде постачати централізовано кисень до всіх наявних у лікарні ліжок (загалом 100, відведені для хворих із ковід – 90). Якість цього кисню краща, ніж та, яку виробляють кисневі концентратори, та й ефективність при лікуванні вища". 

За інформацією головного інфекціоніста області, попередньо, до кінця листопада, проект має бути виконаний, тобто, централізований кисень буде підведений до кожного ліжка в обласній інфекційній лікарні.

"Наскільки я володію ситуацією, то у всіх лікарнях, відведених для ковід, або завершені, або розроблені такі проекти, але про стан їх виконання не скажу", - додав він.

За його словами, зараз стаціонарні відділення, відведені під лікування хворих з ковід у Закарпатті, завантажені приблизно на 60%. На цей раз хвиля коронавірусу пішла не з Заходу, й регіон отримав додатковий час на її зустріч.

***

У проблемах з киснем можна звинувачувати багатьох. Тут і ймовірно спотворена статистика від ОДА до МОЗ через небажання переходити у "червону" карантинну зону, і нехтування застереженнями про небезпеку штаму "Дельта", і провалена інформаційна кампанія щодо вакцинації, і запізніле рішення про фінансування кисневих станцій… Та реальність така, що розв’язання проблем в авральному порядку продовжує бути національною традицією. Біль, сльози, героїзм медиків та волонтерів – для багатьох чиновників лише тло для власних комерційних та політичних інтересів.

УНІАН в Google News