Українці не відчують на собі браку необхідних ліків / фото apteka.ua

Україна позбавляється ліків із Росії та Білорусі: Чи відчують це пацієнти?

15:43, 19.12.2022
10 хв. 2412

Українці вже звикли бойкотувати товари, вироблені російськими або ж навіть іншими іноземними компаніями, що не вийшли з ринку Росії. Логіка проста: чим менше російського ми купуємо, тим менше грошей іде в бюджет терористичної країни.

А як же бути з ліками, якщо їхнє виробництво розташоване на території РФ? Теж принципово відмовитися і знайти аналоги від інших фармкомпаній? Чи все-таки закрити очі на виробника і віддати за них свої гроші, бо це ж ліки?

Питання складніше, ніж може видатися на перший погляд. У ньому поєднуються інтереси пацієнтів, економіки та національної безпеки.

Враховуючи кожен із цих інтересів, Верховна Рада у травні 2022 року ухвалила зміни до закону "Про лікарські засоби". Документ дозволяє обмежувати обіг в Україні лікарських засобів, виробництво яких розташоване на території РФ та Білорусі. Це також означає, що український бойкот може стосуватися лікарських засобів іноземних компаній, які прямо або опосередковано пов’язані з Росією та Білоруссю, а якщо конкретніше – мають там свої заводи.

Як йдеться у пояснювальній записці, автори закону прагнули "чітко зафіксувати позицію України щодо неприйнятності економічних відносин з країнами, які знищують українських громадян чи сприяють агресору у цьому".

Але оскільки тема ліків є особливо чутливою, законодавці не стали рубати з плеча, запроваджуючи різку і тотальну заборону на всі пов’язані з РФ препарати. Інтереси пацієнтів – не те, чим можна нехтувати, не врахувавши ризиків для життя та здоров’я.

Відтак можна виділити пʼять найважливіших пунктів, які вказують, що із новим законом українці не відчують на собі браку необхідних ліків.

1. Заборонити можна виключно ті лікарські засоби, які мають два та більше аналогів, що зареєстровані та постачаються на ринок України упродовж останнього календарного року. При цьому виробники цих аналогів мають листом підтвердити МОЗ, що вони готові забезпечити 100% потреби країни у конкретному лікарському засобі. У разі відсутності таких листів лікарський засіб повинен мати не менше трьох аналогів.

2. Не можуть бути заборонені такі категорії лікарських засобів: біологічні та імунобіологічні; оригінальні (інноваційні); для лікування рідкісних (орфанних) захворювань; лікарські засоби, форма випуску та дозування яких не мають в Україні генеричних замінників; основні ліки для ВІЛ/СНІД; ліки, щодо яких було укладено до 24 лютого 2022 року чинний договір щодо їх закупівлі за бюджетні кошти.

3. Лікарські засоби, випущені в обіг до заборони, можуть застосовуватися в Україні до закінчення їх терміну придатності, визначеного виробником та зазначеного на упаковці, про що в Державному реєстрі лікарських засобів робиться відмітка.

4. Пацієнтські організації будуть долучені до прийняття остаточного рішення про заборону. Законом визначено, що таке рішення має бути прийняте на засіданнях Комісії Міністерства охорони здоровʼя. За повідомленнями ЗМІ, у Комісії представлені дві пацієнтські організації – "Пацієнти України" і "100% Життя".

До складу Комісії не можуть бути обрані особи, які мають потенційний чи реальний конфлікт інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції". 

5. Іноземним компаніям дається пів року на те, аби зробити принциповий вибір – згорнути свій бізнес на території Росії та Білорусі чи потрапити під повну санкційну заборону в Україні. Санкційна заборона в Україні накладає на таку іноземну компанію щонайменше репутаційне клеймо, яке засвідчує співпрацю цієї фармацевтичної компанії з терористичною державою та сплату податків до бюджету терористів.

Треба розуміти, що, відповідно до закону, заборона спершу є тимчасовою, а повною може стати за конкретних умов.

У законі це прописано так: у разі, якщо протягом шести місяців з дати видання наказу про тимчасову заборону застосування до МОЗ не надходить підтверджена інформація щодо усунення підстав такої заборони, або не надано гарантійних зобов’язань (плану припинення виробництва лікарських засобів у державі-агресорі (Російській Федерації) чи Республіці Білорусь та наявності підтвердження початку його реалізації; офіційне підтвердження компанії щодо припинення інвестицій у державі-агресорі (РФ) чи Республіці Білорусь) заявника/представника заявника щодо виходу протягом року з ринків держави-агресора (РФ) або Республіки Білорусь, МОЗ формує перелік лікарських засобів, що підлягатимуть повній забороні застосування лікарського засобу.

"Звернімо увагу на мету закону – обмежити бізнес-активності фармацевтичних компаній на території Росії та Білорусі і, таким чином посилити економічний тиск на бюджет країни-агресора та республіки Білорусь. Зважаючи на широкомасштабне вторгнення та війну, що розпочала Росія, обмеження обігу лікарських засобів, що так чи інакше вироблялись у Росії та Білорусі, є абсолютно логічним кроком України", – вважає юристка ЮФ "Правовий Альянс" Юлія Вихровська.

Перший пішов

Перше рішення щодо припинення дії реєстраційних посвідчень на ліки було ухвалене у жовтні. Воно стосувалося 35 препаратів угорської компанії "Гедеон Ріхтер". 

Gedeon Richter – одна з перших іноземних компаній, яка локалізувала своє виробництво в Росії в повному обсязі, а сукупні інвестиції компанії в Росії оцінюються в 150 млн доларів. Завод "Гедеон Ріхтер-Рус", що розташований у Московській області, працює на повну потужність.

Завод "Гедеон Ріхтер-Рус" працює на повну потужність / фото pharmvestnik.ru

З аналізу всього переліку цих тимчасово заборонених в Україні ліків, видно, що середня кількість аналогів для них на українському ринку – 10.

Наприклад, таблетки Мертеніл мають 34 аналоги, таблетки Синглон – 17 аналогів, капсули Тебантин – 7 аналогів, суспензія Ніфуроксазид-Ріхтер – 4 аналоги. Повний перелік заборонених ліків від Ріхтер, а також назви їхніх аналогів можна переглянути тут.

Ще одна іноземна фармацевтична компанія, яка не пішла з російського ринку і ліки якої гіпотетично можуть потрапити під заборону в Україні, – словенська КРКА.

Вона належить до топ-20 світових фармгігантів за обсягом продажів у Росії та має власний завод "КРКА-РУС" у м. Істра (Московська область).

За 2021 рік КРКА сплатила до бюджету РФ 35 млн доларів. Якщо перевести на вартість зброї, якою вбивають українців, то це: 35 тисяч снарядів для 122-мм гармати, або 490 ракет "Смерч", або 5 крилатих ракет "Калібр", або вартість трьох штурмовиків Су-25, або одного винищувача-бомбардувальника Су-34.

"Ми маємо тиснути на ворога за всіма фронтами. Неприпустимо спонсорувати тероризм та продовжувати купляти ліки, фінансуючи тим самим країну-агресора, яка витрачає ці кошти на ракети й дрони-камікадзе, що летять на нашу землю. При цьому український ринок медикаментів має достатньо аналогів лікарських засобів, ліцензії на які ми відкликаємо. Тож, пацієнти матимуть доступ до необхідного лікування", – вважає перший заступник міністра охорони здоров'я Олександр Комаріда.

Як зміниться ринок ліків?

Так, крім згаданих вище компаній, з Росією та в Росії продовжують співпрацювати, наприклад, німецькі B.Braun, Fresenius, Siemens Healthineers.

Аргумент іноземних компаній полягає у тому, що їхні ліки в Росії начебто є незамінними і без них вмиратимуть прості росіяни.

Насправді це не так. Як дослідила група українських волонтерів під керівництвом Тараса Потічного (він є головою напрямку з розвитку в Liki24 та засновником громадської організації "Фармагейт"), вихід світових фармкомпаній не залишить росіян без життєво важливих препаратів. "Якщо взяти всі діючі речовини ліків, крім тих, які не виробляють в РФ і не поставляють, то вийде 3% речовин, які є незамінними", – каже він. Простими словами: в РФ виробляють ліки з такими ж діючими речовинами, що і у західних компаній. Таким чином, фармацевтичні потужності Росії дозволяють їй самостійно забезпечити своє населення критично важливими лікарськими засобами.

Але це проблеми терористичної Росії.

В Україні питання ринку стоїть по-іншому. Оновлений закон "Про лікарські засоби" проаналізувало Національне агентство з питань запобігання корупції і дійшло висновку, що під гаслом боротьби з ліками, виробленими в Росії, тепер можуть заборонити європейські препарати.

З іншого ж боку, український закон став своєрідним моментом істини для іноземних фармацевтичних гігантів. Є речі, які дорожчі, ніж надприбутки з російського ринку. Тому європейські компанії або звідти йдуть, підтверджуючи свою відданість європейським цінностям, або опиняються під забороною в Україні.

Відповідно до дослідження Proxima research, які були представлені ще влітку, загалом іноземні фармкомпанії можуть втратити в Україні близько 6% ринку в грошовому вимірі.

Чи виграють від цього українські гравці фармацевтичного ринку? Мінімально, адже обсяги проблем, з якими зіткнулась галузь під час війни, не можуть бути компенсовані просто вилученням декількох препаратів із безліччю замінників, пише видання Mind.

"Обсяг продажів ліків у грошовому вираженні обвалився приблизно на чверть. Ми втратили мільйони споживачів, частину ринку на окупованих територіях, сильно постраждала логістика. 1-2%, які ми, можливо, зможемо компенсувати завдяки цьому закону, – це крапля в морі, – пояснив виданню керівник одного з українських фармпідприємств на умовах анонімності, додаючи, що будь-які інсинуації про "адресну зачистку ринку" не витримують перевірки фактами. – Пацієнти жодним чином не постраждають. А виробники можуть припинити роботу на російському ринку та повернутися в Україну в будь-який момент. Вибір за ними".

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся