Енергетичне здоров'я - гармонія духу та тіла

Тіло і психіка лю­ди­ни на рівних взаємодіють у про­це­сах енер­ге­тич­но­го обміну...

•Умо­ва існування: без енергії на­ше жит­тя не­мож­ли­ве за ви­зна­чен­ням.

•Єдина сис­те­ма: тіло і психіка лю­ди­ни на рівних взаємодіють у про­це­сах енер­ге­тич­но­го обміну.

•Безцінний капітал: духовні традиції і до­сяг­нен­ня на­уки да­ють нам ключі до гармонії з енер­ге­тич­ною сис­те­мою на­шо­го світу.

Тра­пи­ло­ся щось хо­ро­ше - і у нас не­мов ви­рос­та­ють кри­ла. Душевні си­ли ми черпаємо в на­ших емоціях. А ще на­ша енергія пов`яза­на з хар­чу­ван­ням, навколишнім се­ре­до­ви­щем, гор­мо­наль­ним фо­ном... Так у чо­му ж во­но, це нез­баг­нен­не дже­ре­ло жит­тя?

У нас, лю­дей, засвоєння, пе­ретво­рен­ня і вивіль- нення енергії відбувається інакше, управляється іншими механізмами, у то­му числі - психоло- гічними. Так про що ж ми, влас­не, го­во­ри­мо, ко­ли використовуємо сло­во "енергія"?

При­ро­да си­ли

Сек­су­аль­ний по­тяг - на­ше лібідо - без­умов­но, найважливіша час­ти­на енергії лю­ди­ни, але це ли­ше час­ти­на. Ад­же різноманіття на­ших по­треб і емоцій не зво­дить­ся до сек­су: ми дивуємося, переживаємо по­чут­тя про­ви­ни, заздрості, стра­ху, нетерпіння, гніву і радості.

Емоції за­ряд­жа­ють нас енергією, вик­ли­ка­ють відчуття внутрішньої си­ли, спо­ну­ка­ють бу­ти ак­тив­ни­ми і в цілому ви­зна­ча­ють наш життєвий то­нус - це підтверджують і численні дослідження психології емоцій.

Зав­дя­ки да­ни­ми сучасної психології ми сьогодні кра­ще, ніж в епо­ху Фрей­да, зна- ємо, як і до яко­го сту­пе­ня емоційна сфе­ра впливає на на­ше тіло.

Емоції активізують ве­ге­та­тив­ну нер­во­ву сис­те­му, і у нас починає ска­же­но би­ти­ся сер­це, перери- вається ди­хан­ня, з`являється сухість у роті, чер- воніють що­ки або потіють долоні...

Такі реакції необхідні на­шо­му організму для то­го, щоб підсилити м`язо­ву діяльність, ста­ти більш ак­тив­ни­ми. Ко­ли, приміром, ми відчуваємо ра- дість, дрібні су­ди­ни роз­ши­рю­ють­ся, посилюється при­плив крові до шкіри об­лич­чя червоніє - та­кий при­ско­ре­ний кровообіг полегшує хар­чу­ван­ня всіх тка­нин організму, і всі фізіологічні про­це­си в ньо­му по­чи­на­ють йти швид­ше. То­му, радіючи, ми відчуваємо легкість у всьо­му тілі, бадьорість, при­лив сил.

Ве­ге­та­тив­на сис­те­ма впливає на ен­док­рин­ну та нер­во­во-гу­мо­раль­ну, активізуючи нейрофізіо- логічні реакції: по­чи­на­ють ак­тив­но ви­роб­ля­ти­ся гор­мо­ни і нейромедіатори (де­сят­ки хімічних ре­чо­вин, зав­дя­ки яким здійснюється взаємодія між ней­ро­на­ми, від яких зреш­тою за­ле­жать наш настрій і активність).

Ці складні емоції ви­ни­ка­ють в результаті взає- модії декількох факторів, але безсумнівно од­не: енергія, вит­ра­че­на за при­зна­чен­ням, мо­же обер­ну­ти­ся про­ти нас.

За­сво­ю­ва­ти і розподіляти

Чи за­ле­жить на­ша фізична фор­ма від ста­ну пси- хіки? Ли­ше 30% щод­ня спа­лю­ва­них 2500 калорій вит­ра­ча­ють­ся на фізичну активність, 20% жив­лять наш мо­зок, реш­та калорії за­без­пе­чу­ють обмін ре­чо­вин в організмі, що підтримує на­ше жит­тя.

Як­що порівняти ці циф­ри з 8000 калорій в день, які необхідні професійному ве­ло­гон­щи­ку, не залишається сумнівів у то­му, що більшість з нас вит­ра­ча­ють на психічну діяльність на­ба­га­то більше енергії, ніж на фізичні зу­сил­ля!

Анорексія і булімія, так са­мо як і депресія (ко­ли лю­ди­на ба­га­то їсть і спить, але залишається мля­вою), слу­жать до­ка­зом ве­ли­чез­но­го впли­ву психіки на засвоєння енергії. Точніше, на взає- модію психічного і фізичного: "Чо­му енер­ге­тич­ний ефект вуглеводів відчувається за­дов­го до то­го, як во­ни бу­дуть засвоєні? То­му що мо­зок, щой­но от­ри­мав­ши сиг­нал від органів почуттів, що калорії ось-ось надійдуть в організм, не­гай­но вивільняє наявні ре­зер­ви".

Інший при­клад такої взаємодії: деякі з нас по­га­но їдять, бо по­га­но се­бе по­чу­ва­ють. Але вірно і зво­рот­не: са­мо­по­чут­тя погіршується, ко­ли лю­ди­на не отримує гар­но­го хар­чу­ван­ня. Так що важ­ко розділити фізичну і психічну сто­ро­ни жит­тя.

Зав­дя­ки впра­вам йо­ги, ци­гун і ши­ат­су ба­га­то хто з нас чу­ли про індійської пра­не, китайської ци і японської кі (все це - різні на­зви однієї і тієї ж енергії). Необхідна нам життєва си­ла виробля- ється з космічної енергії, наповнює Всесвіт.

Ми отримуємо цю енергію від батьків у мо­мент за­чат­тя, черпаємо її з їжі, повітря, дії гормонів і на­вко­лишньо­го се­ре­до­ви­ща. По­тра­пив­ши в наш ор- ганізм з цих п`яти дже­рел, енергія розподіляєть- ся по ка­на­лах, які на­зи­ва­ють­ся меридіанами.

Енергія в психоаналізі: лібідо

За­снов­ник психоаналізу Зиг­мунд Фрейд вва­жав, що організм лю­ди­ни–це склад­на енер­ге­тич­на сис­те­ма, яка керується за­ко­ном збе­ре­жен­ня енергії. А ос­нов­ним дже­ре­лом життєвої енергії - по­тре­би або по­тя­ги.

Во­ни ство­рю­ють на­пру­гу в психіці й зму­шу­ють нас діяти, щоб зня­ти цю на­пру­гу. Як тільки по­тре­ба за­до­во­ле­на, ми отримуємо за­до­во­лен­ня, а по- тім виникає но­ва по­тре­ба.

При цьо­му найбільш істотною для роз­вит­ку особистості Фрейд вва­жав сек­су­аль­ну енергію (він на­звав її лібідо).

Швей­царсь­кий аналітик Карл Гус­тав Юнг, яко­го Фрейд вва­жав своїм на­ступ­ни­ком, відмовився від сек­су­аль­но­го розуміння терміна "лібідо" і озна­чив їм психічну енергію вик­люч­но (са­ме це і ста­ло при­чи­ною роз­ри­ву відносин Фрей­да і Юн­га).

"Лібідо є по­тре­ба організму в са­мо­му йо­го при­род­но­му стані, - пи­сав Юнг. - З генетичної точ­ки зо­ру тілесними по­тре­ба­ми, які скла­да­ють сутність лібідо, є го­лод, спра­га, сон, секс і емоційні ста­ни, чи афек­ти".

Ми повертаємося до то­го, з чо­го по­чи­на­ли: чим точніше ми намагаємося ви­зна­чи­ти життєву енергію, тим вірніше во­на від нас вислизає.

Мож­ли­во, найголовніше в енергії зрозуміли східні мислителі і нам вар­то при­слу­ха­ти­ся до них? "Чи це не є прос­то космічною енергією, яку до­сить вло­ви­ти, - з посмішкою го­во­рить лікар Лю Донг, що викладає ци­гун. - Ме­та ци­гун й інших прак­тик не в то­му, щоб по­став­ля­ти організму паль­не, а в спілкуванні з кос­мо­сом, яке дарує радість".

Дійсно, мак­си­маль­на кількість енергії вивільня- ється в той мо­мент, ко­ли ми переживаємо радість (са­ме ця емоція стимулює ви­кид гор­мо­ну за­до­во­лен­ня), страх же, на­впа­ки, нерідко сковує нас.

Енергія в східній традиції: кундаліні

Згідно давньоіндійським традиціям (йо­ги), кос- мічна енергія (пра­на) в на­шо­му тілі пред­став­ле­на енергією кундаліні.

Во­на символічно зображується у вигляді сплячої змії, згорнутої кільцем або спіраллю в основі хреб­та, в самій нижній чакрі. Ме­та ба­гать­ох східних прак­тик полягає в то­му, щоб "про­бу­ди­ти змію", тоб­то на­вчи­ти­ся кон­тро­лю­ва­ти життєву енергію.

Для цьо­го існують певні впра­ви. Про­бу­див­шись, енергія починає ру­ха­ти­ся вго­ру по хреб­ту, від нижніх енер­ге­тич­них центрів (чакр) у верхні, пе­ретво­рю­ю­чи і роз­ши­рю­ю­чи свідомість лю­ди­ни.

Ко­ли кундаліні досягає самої верхньої чак­ри, в області шиї, свідомість лю­ди­ни втрачає свої інди- відуальні кор­до­ни і зливається з ви­щою аб­со­лют­ною свідомістю - Кос­мо­сом.

Тоді пи­тан­ня про енергії і вто­ми мож­на за­да­ти собі інакше: як на­вчи­ти­ся жи­ти з відчуттям внутрішньої радості, не­за­леж­но від то­го, в яких умо­вах до­во­дить­ся роз­ви­ва­ти­ся і ру­ха­ти­ся впе­ред? Всі ми різною мірою вміємо знай­ти відповідь на це пи­тан­ня.

Ба­га­то таємниць цьо­го дже­ре­ла жит­тя ще на­ле­жить роз­га­да­ти, але роз­ви­ток на­уки і за­лу­чен­ня до ду­хов­них традицій відкривають шля­хи дос- тупні кож­но­му. І цей безцінний капітал - зав­ж­ди в на­шо­му розпорядженні. І під на­шою відпові- дальністю. 

zhinka.info

УНІАН в Google News