Зовнішнє тестування: всеохоплююче, універсальне, але з винятками

Чи готові вузи зараховувати результати зовнішнього тестування замість вступних іспитів? Це питання пов’язане з проблемою корупції, для боротьби з якою, і запроваджується тестування...

1 березня завершився термін подачі заявок випускників шкіл та училищ на участь у незалежному зовнішньому тестуванні. Цього року вперше всі випускники, які збираються вступати до вузів, зможуть скласти тести, а всі без винятку вузи зобов’язані зарахувати відповідні сертифікати як вступні іспити.

За останніми даними, на участь у тестуванні подано 521 тисяча 484 заявок. Тестування проводитиметься з 22 квітня по 4 червня. Скласти можна 11 предметів. Що ж до шкільних випускних екзаменів, то їх можна пройти окремо, а можна попросити зарахувати як підсумкову атестацію результати зовнішнього тестування. Центр оцінювання якості освіти, що опікується всіма питаннями проведення тестів, обіцяє, що жодних проблем з тестуванням ні у випускників, ні у вузів не буде. УНІАН спробував перевірити, чи справді це так.

Під час торішнього тестування, у якому взяли участь 117 тисяч випускників, виникло чимало проблем організаційного характеру. На сайті Міністерства освіти й науки з’явився звіт, у якому перераховувалися вади незалежного зовнішнього оцінювання. Це і плутанина в іменах-прізвищах, і браковані бланки, і навіть одна автомобільна аварія (автобус, який доставляв абітурієнтів до пунктів тестування потрапив у ДТП)…

Для тих, хто через плутанину в паперах не потрапив у списки й не зможе взяти участь у тестуванні, буде проведено додаткову сесію з 26 червня по 4 липня. Але лише в тому разі, якщо претендент зареєструвався до 20 лютого. Також на додаткову сесію можуть потрапити ті випускники, котрі не змогли зареєструватися (як варіант – зареєструвалися, але не змогли прийти на тестування) з об’єктивних причин. Як-от: стихійне лихо, участь у міжнародних конкурсах і олімпіадах, перебування в установах виконання покарань чи хвороба (за наявності довідки).

Друге питання, яке вже третій рік поспіль непокоїть випускників, які беруть участь у тестуванні, – щодо готовності університетів зараховувати сертифікати про зовнішнє тестування замість вступних іспитів. Це питання пов’язане з проблемою корупції у вузах, заради подолання якої, власне, і запроваджується тестування. Більшість вузів намагалися залишити за собою право проведення додаткового внутрішнього екзамену, але на сьогодні це вдалося лише Національному університету «Києво-Могилянська академія» та творчим вузам. Ще восени новий президент “Могилянки” Сергій Квіт заявляв, що зовнішнє тестування їм не потрібне, оскільки університет проводить своє, перевірене роками тестування, до якого державним тестам ще треба дорости. Мовляв, з міністерством домовимося. Тепер же на питання УНІАН про зарахування сертифікатів зовнішнього тестування Сергій Квіт відповів так: «Звісно, ми прийматимемо студентів до університету за результатами зовнішнього тестування. Але торік 95% наших абітурієнтів мали або золоті медалі, або перемоги на олімпіадах... Тому нам доведеться організувати внутрішній відбір». Під внутрішнім відбором мається на увазі те саме «могилянське» тестування, умови якого вивішено на веб-сайті університету.

Цитую: «Зарахування до Університету проходить на підставі зарахування балів сертифікатів УЦОЯО (Українського центру оцінювання якості освіти. – Авт.) з урахуванням результатів конкурсних завдань НАУКМА, які узгоджуються з оптимальною моделлю студента-могилянця, перевіряють рівень володіння англійською мовою, професійну спрямованість, особисту вмотивованість до навчання в НАУКМА». Отже, домовитися з міністерством вдалося.

Що стосується творчих вузів, то вони традиційно мають проблеми з приєднанням до Болонської системи, і до тестів від початку ставилися теж із великою пересторогою. Як скласти тести з гри на скрипці чи з малюванні? Але цього року, здається, питання вдалося владнати.

«Ми приймаємо результати зовнішнього тестування з української мові й літератури, – розповіла проректор Національної музичної академії Тетяна Гуменюк. – З решти предметів проводиться творчий конкурс. Як правило, це окремий конкурс з інструменту та колоквіуму, окремий – з сольфеджіо й гармонії». Те саме кажуть і в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Зараховують тести з мови-літератури, а для архітекторів – ще й з математики. Усі фахові екзамени винесено в творчій конкурс. Інакше, звісно, бути не може, але питання боротьби з корупцією за допомогою тестів у всіх творчих вузах зависає...

Ще одна проблема – погані результати тестування. Торік краще за все українські школярі склали тести з української мови. «П’ятірку» (10–12 балів) отримало понад 10% тих, хто складав тест, стільки же відповіли на «трійки» (4–6 балів). 46% дітей склали текст на «добре» (7–9 балів). Більш як половина випускників склали тест із математики та історії на “трійки”. І лише троє українських школярів отримали на випускному іспиті максимальну оцінку. Здається, Києво-Могилянська академія дарма хвилюється, що до неї ринуть тисячі круглих відмінників…

Й остання тема, пов’язана з тестуванням, яка зараз жваво обговорюється в суспільстві, – безпека самих тестових завдань. В Інтернеті регулярно з’являються нібито саме ті тестові завдання, котрі цього року запропонують випускникам. Проте в Україні ще жодного разу не підтверджувалася інформація про витік завдань із Центру оцінювання якості освіти. «Ми багато чого робимо задля того, аби унеможливити витік інформації, – каже директор центру Ігор Лікарчук. – Жодна людина не має доступу до всіх тестів. Крім того, готується кілька варіантів, і ті, хто в цьому бере участь, не знають, який з варіантів буде затверджено». Керівник центру відмовився повідомити загальну кількість людей, котрі працюють над тестовими завданнями. Але зрозуміло, що зі збільшенням кількості предметів, з яких проводиться тестування (торік їх було лише сім), зростає і кількість творців завдань.

Вікторія Герасимчук

УНІАН в Google News