Що примусило регіоналів розблоковувати Раду?

"ПР та інші фракції практично відкрили дорогу до ПДЧ..." Рішення про блокування ухвалювалося поза стінами парламенту, і до нього причетні не тільки фракції опозиції, а й деякі люди з оточення Президента..."

Василь Хара

Учора Верховна Рада після місячної перерви почала роботу, парламент прийняв багатостраждальну компромісну ухвалу про НАТО.

Всього проектів ухвал щодо НАТО, за різними версіями, було від шести до одинадцяти, і всі раніше пропоновані проекти містили норму про проведення референдуму щодо вступу в НАТО. Чим же Партії Регіонів так припав до душі останній проект ухвали, що вони вирішили почати роботу?

Ми тяжко шукали десять серйозних відмінностей між текстом ухвали, ініційованим Партією Регіонів, прийнятим Радою, який запустив роботу парламенту, і тими проектами, які пропонувалися раніше спікером. Чим остання формула згоди відрізняється від десятьох попередніх і якщо відрізняється, то як вона змінює процедуру вступу в НАТО? А якщо згадані ухвали нічим серйозно не відрізняються, то що ж реально примусило Регіони ввійти до залу і почати роботу? Ми поставили це запитання експертам і політикам.

Відео дня

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних і політичних досліджень «Пента»:

МИ ЩЕ ПОБАЧИМО СПАЛАХ ПРИСТРАСТЕЙ

Порівняння текстів проектів ухвал щодо НАТО могло б стати темою невеликого стилістичного дослідження. Відмінності будуть невеликими, а головний висновок, який ви могли б зробити: принципових кардинальних відмінностей, які могли б політично і процедурно вплинути на характер і результативність євроатлантичної інтеграції, немає. Норма про те, що вступу в НАТО повинен передувати референдум, міститься і в колишніх проектах. Норма про те, що голова Верховної Ради інформує керівництво Альянсу про позицію Верховної Ради і вступ після референдуму, теж пропонувалася раніше. Тому висновок простий: насправді формула компромісу, як і самого предмету суперечки не мала вирішального значення. Головні проблеми, які як перешкоджали роботі, так і допомогли розблокуванню, були пов`язані з активними кулуарними переговорами. І це, на мій погляд, два питання. Питання про узгодження інтересів порядку денного Верховної Ради (коли і як розглядати проекти законів) і питання про пряме або непряме переформатування коаліції або структури парламентської більшості. Ці питання були головними. А НАТО - це формальний привід конфлікту, верхівка айсберга. Формальна основа для конфлікту знята: керівництво парламенту поінформує керівництво Альянсу, що значна частина парламентаріїв не хоче приєднання до НАТО. Що стосується ПДЧ, то не впевнений, що питання буде вирішене позитивно. У мене є передчуття, що ми ще побачимо спалах пристрастей, і опозиція пограє на темі НАТО перед Бухарестським самітом. Тим більше, що в цьому зацікавлений наш великий північний сусід. Щодо переформатування більшості, то все не так просто. Юридично цю проблему вирішити майже неможливо. Вирішувати будуть неформально, ситуативно. Є ще одне питання, яке «зависло», і до якого повернуться після свят. Я маю зважаючи на численні чутки про відставку уряду Тимошенко. Це буде пов`язано з ситуацією в газовій сфері, і те, що наполягають на її звіті, є приводом пред`явити претензії уряду і прем`єрові особисто. Це може стати першим раундом, першою пробою сил з переформатування більшості.

Валерій Чалий, директор міжнародних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова:

ОСТАННЯ УХВАЛА ВІДКРИЛА ДОРОГУ ДО ПДЧ

Вчорашнє рішення щодо розблокування парламенту і ухвали, пов`язане з процедурою вступу в НАТО, є компромісним. Хоча я не вважаю, що питання членства в НАТО, - це питання референдуму. Досвід наших сусідів показував, що практично в усіх випадках достатньо рішення парламенту, але унікальна ситуація в Україні вимагає після рішення НАТО про прийом України та її готовності вступати до Альянсу проведення референдуму. Саме таке рішення, введення в законодавчу площину такого зобов`язання було вчора і проголосоване. Малося на увазі, що після того, як парламент проголосує вступ в НАТО, це питання буде винесене на референдум. Що змінилося в процедурі вступу? Рішення про затвердження на референдумі стало обов`язковою нормою. Обійти цю норму буде не можна. З іншого боку, цією ухвалою і Партія Регіонів і інші фракції практично відкрили дорогу до ПДЧ. Оскільки референдум стосується безпосередньо членства. А решта всіх кроків до поглиблення євроатлантичної інтеграції практично підтримується. Це важливо наголосити, референдум стосується питання процедури вступу в НАТО, тобто коли пройдені всі стадії: запрошення Альянсу, готовність України і рішення парламенту і тільки потім – затвердження на референдумі. Політики своє рішення ухвалили, вони практично «за», така логіка їх дій. Ніхто не виступає проти інтеграції і ПДЧ, акцентується увага на тому, що остаточне рішення прийматиметься із схвалення громадян.

Іван Попеску, народний депутат України (Партія Регіонів):

Я Б ХОТІВ, ЩОБ КЕРІВНИЦТВО НАШОЇ КРАЇНИ ВІДПРАВИЛО СВОЇХ ДІТЕЙ ДО АФГАНІСТАНУ

Те, що ми проголосували вчора, це був текст і позиція Партії Регіонів. У попередній ухвалі, які пропонував Яценюк, було сказано, що референдум проводиться з ініціативи Верховної Ради, а у нас сказано, що він проводиться з народної ініціативи. Ви вловили різницю? Тому, що Верховна Рада, в якій коаліція повністю підкоряється Президентові, вона може і не прийняти такої ухвали. З цього питання було зібрано чотири з половиною мільйони підписів, а Президент таки не прийняв такої ухвали. Тому ця ухвала чітко передбачає, що органи влади, перш ніж ухвалювати рішення або підписувати документ, повинні звернутися до народної ініціативи. Для того, щоб змінити позаблоковий статус, ми повинні порадитися з народом. І наша фракція не вважає, що влада в цей час може спокійно робити кроки у напрямі НАТО, приєднуватися до ПДЧ. І Партія Регіонів дала зрозуміти керівництву НАТО, що в Україні немає єдності з цього питання. Формально Україна може приєднатися до ПДЧ, але сьогоднішня ситуація не дозволяє цього зробити.

Я б хотів, щоб керівництво нашої країни відправило своїх дітей до Афганістану, як зробила англійська королева. Якщо керівники відправлять своїх дітей і племінників до Афганістану, то, може, народ і дивитиметься на НАТО по-іншому.

Олесь Доній, народний депутат України (НУ-НС):

ПИТАННЯ БЛОКУВАННЯ НЕ СТОСУВАЛОСЯ КОМ І КРАПОК

Я давно казав, що зміни в проектах ухвал були неістотними, і питання блокування і розблокування Верховне Ради не стосувалося ком, крапок чи окремих слів ухвал. Рішення про блокування ухвалювалося поза стінами парламенту, і до нього причетні не тільки фракції опозиції, а й деякі люди з найближчого оточення Президента. І лише під тиском громадськості, коли ця ситуація стала очевидною, про це стали говорити політологи і журналісти, коли днів десять тому на одному із засідань фракцій сам Яценюк зізнався, що він спеціально не відкривав засідання Верховної Ради, щоб Президент отримав право розпуску, і це стало надбанням громадськості, тоді лінія поведінки була змінена. Коли стріли народного гніву щодо бездіяльності Ради були спрямовані тільки на регіоналів, можна було саботувати. Але під тиском громадськості, коли і Народна Самооборона зробила попередження Яценюку, що вона проти бездіяльності, то і лінія поведінки змінилася. І був розблокований механізм компромісу.

Процедура вступу в НАТО ні при чому. Остання ухвала піддається різночитанням, будь-яку ухвалу Верховної Ради можна змінити іншою ухвалою (якщо зміняться настрої людей і гасла еліт).

Опитувала Маша Міщенко