Нова влада жадає «крові». Як страхи старих корупціонерів перетворюються на реальність

З початком осені нова влада взялася наводити порядки в країні. Здається, в лісі корупціонерів скоро розпочнуться «санітарні вирубки». Причому, традиційно сховатися за депутатським мандатом з недоторканістю відтепер також не вийде – одним з перших рішень Верховної Ради було позбавити народних обранців такого привілею.

Новопризначений генеральний прокурор Руслан Рябошапка розпочав свою роботу з обіцянки щотижня притягати когось до відповідальності. «Кожен тиждень хтось має бути притягнений до відповідальності. Якомога більше активів, грошей, які було вкрадено, повинні бути знайдені і повернуті… Ми не хочемо цієї крові буквально, але в сенсі правовому ми хочемо крові», - сказав він.

Аби допомогти генеральному прокурору, «Гроші» проінспектували корумпований український політикум та бізнес.

Наш співрозмовник – Олександр Коваленко. До 2015 року чоловік був успішним бізнесменом із солідними прибутками та мільйонними заощадженнями. Допоки не перетворився на… обманутого вкладника. «Я займався бізнесом – створенням кабельного ТВ, інвестиціями. У мене у банку «Фінанси та кредит» був особистий вклад, а також гроші моїх батьків. Наскільки багато грошей? – Дуже велика сума. Кілька десятків мільйонів гривень», - розповідає він.

Кошти з банку «Фінанси та кредит» перетворилися на попіл

Та одного разу всі ці кошти перетворилися на попіл, а Олександр з бізнесмена вимушено «перекваліфікувався» на лідера руху обдурених вкладників банка-банкрута. «Жеваго вкрав все, що було в банку. Як все відбувалося? Він фінансував свої підприємства – 72% всіх грошей, які поступали в банк. Він, як пилосмок, всмоктував гроші людей і вкладав їх у свої підприємства, що, за нормативами НБУ, неприпустимо», - розповідає Олександр Коваленко.

Читайте такожНафтовий бізнес у РФ та елітний готель: журналісти показали статки дружини нардепа-соратника Медведчука (відео)

Тобто, у 2015 році, тоді ще нардеп Костянтин Жеваго, можливо, відчуваючи свою безкарність або ж з банальних корисливих мотивів, роздав власним підприємствам шалені 22 мільярди кредитів. А коли банк почало лихоманити – вивів за кордон останнє. Як результат, більше сотні тисяч людей втратили свої заощадження, а держава зазнала нечуваних збитків.

«Сім мільярдів і десять з половиною мільярдів складаємо, і це – фактичні втрати держави від визнання банку «Фінанси та кредит» неплатоспроможним», - розповідає інший вкладник неплатоспроможного банку, голова громадської спілки «Всеукраїнський рух фінансових послуг» Максим Гарус.

Невже можна пограбувати вкладників на понад 22 мільярди гривень, а державу на 17,5 й вийти сухим із води? Звісно ж, можна. Якщо ти друг або бізнес-партнер президента. «Жеваго на Банкову ходив, як до себе додому», - розповідає Олександр Коваленко.

Пограбувати вкладників на понад 22 мільярди гривень не складно, якщо ти друг або бізнес-партнер президента

Тож не дивно, що всі звернення обманутих вкладників до правоохоронних органів чотири роки поспіль закінчувалися тим, що кримінальні провадження, якщо й, знехотя, відкривали, то не розслідували. Врешті, правоохоронці струсили пил із проваджень п’ятирічної давнини лише з приходом нової влади. «Зараз, на щастя, ДБР працює, як годинник», - говорить Олександр.

Але чи не запізно? Адже, за інформацією «Грошей», за день до першого засідання вже нової Ради та зняття з нього депутатської недоторканості, приватний літак Жеваго покинув межі країни.

Слід зазначити, що оборудки великих масштабів не могли відбуватися без згоди «згори». І, за словами журналіста-розслідувача Володимира Бойка, в часи президентства Петра Порошенка, в Адміністрації Президента на короткому ланцюжку тримали і правоохоронців, і Феміду. «Якщо говорити про НАБУ, ГПУ, ДБР, я вже не кажу про поліцію, – ці три органи були придатками АП», - говорить Володимир Бойко.

Підтверджує майже безмежну владу тодішньої адміністрації й відео нашого колеги Сергія Андрушка з програми «Схеми» про нічні візити різних осіб до АП.

Наприклад, відомого одеського бізнесмена, мільярдера Бориса Кауфмана. Попри те, що офіційно про причину його нічних відвідин найвпливовішої будівлі країни журналістам розповідати ніхто не став, зрозуміло одне - пан Кауфман приїхав сюди не на екскурсію.

«Тема візиту теж офіційно була невідома, але саме після того візиту в АП у Кауфмана вирішились проблеми з одеським аеропортом. Там, де держава йому колись надала можливість ще за часів Януковича забудовувати», - розповідає редактор видання «Наші Гроші» Юрій Ніколов.

Та, схоже, слово «забудовувати» в словнику одеського мільярдера – синонім слова «грабувати». Річ у тім, що 75% аеропорту в далекому 2011 році тодішній мер Одеси Костусєв фактично подарував Кауфману. Тоді, без проведення відкритого конкурсу, держрада уклала договір з таким собі ТОВ «Одеса аеропорт девелопмент», яке зобов’язувалося залучити від 90 до 100 мільйонів доларів на реконструкцію злітної смуги. «Приватник приходить до держави і каже: «У вас є поганий аеропорт, ми залучимо фінанси, вкладемо гроші й будемо на ньому працювати на орендних підставах, ми будемо отримувати з цього прибутки, але ж вкладемо гроші». Зрештою, від приватників грошей дуже багато ми не бачили, а держава якраз вкладалась», - говорить Ніколов.

Кошти Кауфман таки залучив. Кредитні. 30 мільйонів доларів під залог комунальної власності аеропорту видав державний Експортно-імпортний банк. Згодом, зобов’язання приватників про залучення 100 мільйонів доларів взагалі анулювали, що остаточно розв’язало винахідливому бізнесмену руки. 26 грудня 2013 року Державне підприємство «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса»» укладає договір з фірмою «Спецрембуд» на будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» на мільярд шістсот мільйонів гривень. Здогадайтеся, кому належить компанія-щасливчик?

«Офіційно ця компанія не має стосунку до Кауфмана. Бенефіціари номінальні, менеджери компанії були пов’язані з банком Кауфмана-Грановського… Та в який одеський сайт не зазирни – всі впевнені, що це належить Кауфману», - розповідає Юрій Ніколов.

Попри те, що «Спецрембуд» виконав робіт всього на 803 мільйони гривень, вартість тендеру 24 червня 2019 року зросла на… 40% - до шалених 2,7 мільярда гривень!

Борис Кауфман має інтереси в Одесі і не тільки

Правда, спроби повернути летовище в лоно держави таки були. В червні 2016 року, за фактом незаконної приватизації аеропорту Одеса, Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження, яке згодом просто розчинилося у повітрі. «Вони йдуть на Банкову і щось там вирішують». Що на Банкову Януковича, що на Банкову часів Порошенка – вони йдуть і вирішують», - нагадує Ніколов.

Виходить, що літаки в міжнародному аеропорту Одеси – сідають, а от Кауфман – ні. Хоча, звісно, є за що. І мова не тільки про летовище. Адже два роки тому, за вже обкатаною колегами по банківській справі схемою, пан Кауфман спустошив «Платинум Банк», але зробив це в рази нахабніше. «Банк накачується грошима, а потім виводиться під кредити іноземним підприємствам чи підприємствам, які були засновані місяць-півтора назад», - розповідає колишній співробітник СБУ Іван Ступак.

Історія цього банку – перлина золотої колекції найзухваліших афер нашої країни. Українцям обіцяли золоті гори та шалені відсотки за депозитами (27%), люди вірили й несли свої кревно зароблені гроші. Багато хто – віддавав останнє. Вкладники й подумати не могли, що смачний відсоток по депозитах – сир, а банк – мишоловка для їхніх грошей.

«Платінум свідомо пилососив, збирав депозити. При цьому, якщо дивитися по балансу банку, гроші тупо виходили в слот. Видавалися псевдокредити. Потім, коли банк схлопнувся, виявилося, що велика частина кредитів – «пустушка»», - говорить економіст Олександр Охріменко.

Таких кредитів пов’язаним фіктивним підприємствам роздали на мільярд сто мільйонів гривень. За фактом розкрадання грошей поліція відкрила кримінальне провадження, яке, ймовірно, досі припадає пилом десь в архівах правоохоронців. «Наскільки я знаю, кримінальні провадження реєструвались за попереднього режиму, але спускались на гальмах», - говорить журналіст-розслідувач Володимир Бойко.

І така халатність правоохоронних органів призводить до того, що по рахунках платять усі українці. Навіть ті, хто ніколи не тримав гроші в банках: за кожну оборудку винахідливих бізнесменів доведеться розплачуватись платникам податків. Хоча, за логікою, кожен із них мав би сісти на лаву підсудних і вже зі свого гаманця закрити пробиті ним фінансові дірки в бюджеті.

За словами вкладника неплатоспроможного банку, голови громадської спілки «Всеукраїнський рух фінансових послуг» Максима Гаруса, країна «за роки цього очищення банківської системи втратила 38% ВВП». Це близько 42 млрд доларів США. При цьому, зовнішній борг України – 40 мільярдів доларів. Для розуміння масштабів уявіть – цієї суми вистачило б на те, аби кожному українцю роздати більш ніж по тисячі доларів. Та такий «лотерейний квиток» від держави для рядового українця недосяжна мрія. А от для Бориса Кауфмана – буденність.

«Монополіст, раніше відомий під назвою «Мегаполіс», а зараз «Тедіс», як був монополістом, так і залишився», - нагадує редактор видання «Наші Гроші» Юрій Ніколов.

Компанія «Тедіс Україна» - ще одна «золота рибка» бізнесмена з Одеси. «Рибка», яка може здійснити будь-яке бажання. Оборот фірми – шалені 30 мільярдів гривень. Й фактично, ці гроші генеруються з повітря, а точніше з диму кожної викуреної вами сигарети.

Чим саме займається тютюновий монополіст? Великі транснаціональні тютюнові компанії на власних заводах сигарети виробляють, а от продають, чомусь, не самостійно, а через фірму-прокладку Кауфмана – «Тедіс-Україна». І все б нічого, якби не монопольне становище цієї компанії на ринку. Останнім часом, за словами Юрія Ніколова, частка «Тедіса» на ринку цигарок впала з 98% до 89%. Тобто змін фактично не відбулось. І це означає, що монополіст самостійно вирішує, кому з роздрібних торгівців продавати сигарети, а кому – ні. Ба більше, затиснутий під чоботом компанії Кауфмана ринок, купуватиме сигарети за будь-який прайс. Адже конкурентів, які могли б продати тобі їх дешевше, просто немає. «Генпрокурор Луценко і Аваков, які два роки тому влаштували велетенські обшуки в «Тедісі», антимонопольному комітеті по всій Україні, вони на прес-конференції заявляли, що виявили дахування з боку Антимонопольного комітету і податкові злочини і все-все-все», - згадує Юрій Ніколов.

Тоді, у 2017-му, монополіста навіть оштрафували на 300 мільйонів гривень, що для компанії з річним оборотом в 30 мільярдів – копійки. Однак справа навіть не в тому, що штраф замалий, і не в тому, що «Тедіс» - монополіст. Катастрофічність ситуації полягає в тому, що до обшуків компанія офіційно належала російському олігарху-зброяру. За словами Юрія Ніколова, до Кауфмана у схемі власності фактично «був виробник російської зброї на прізвище Кєсаєв та один із найближчих до Медведчука нардеп Козак». Тобто, гроші українського народу йшли тому, хто його вбивав. І все це, дивним чином, аж до 2017 року, відбувалося під носом у СБУ та інших правоохоронних органів.

Попри «сліпоту» правоохоронних органів, про російський слід на всю країну кричала керівниця ГО «Об’єднання добровольців» Олена Живко: «З приводу діяльності цієї компанії, ми пікетували офіс Кауфмана неодноразово, зверталися в усі можливі органи… Сказати, що боляче – це неймовірно. Просто опускаються руки».

Попри «сліпоту» правоохоронних органів, про російський слід на всю країну кричала керівниця ГО «Об’єднання добровольців» Олена Живко

Найсумніше в цій історії те, що, формально, російського зброяра вже немає у власниках тютюнового монополіста. А от неформально, наші співрозмовники переконані, Кауфман виступає звичайною ширмою, за якою продовжує ховатися російський олігарх Кєсаєв. «Чи мають вплив колишні російські офіційні власники на сучасну українську фірму, достеменно сказати неможливо. За чутками, тими, що неофіційно говорять на ринку, вплив росіян зберігся», - розповідає Юрій Ніколов.

Тож, поки правоохоронці бездіють, бізнесмен Кауфман продовжує заробляти надприбутки та розкошувати у столиці. На наш інформаційний запит Борис Рафіїлович вирішив не відповідати. Схоже, можлива співпраця з російським збройним магнатом Кєсаєвим займає настільки багато часу, що на розмову з журналістами, в такого близького до минулої влади бізнесмена, немає ані хвилини.

З приводу всіх фігурантів нашого матеріалу та низки інших топ-посадовців і ділків ми звернулися до новопризначеного генерального прокурора Рябошапки, проте відповіді на момент виходу програми в ефір ще не отримали. Та, сподіваємось, відповідь не за горами.

Адже, окрім вищеописаних персонажів, генеральній прокуратурі слід звернути увагу й на тих, хто зумів застрибнути в потяг під назвою «Верховна Рада» задля отримання депутатського імунітету. Після нещодавнього рішення парламенту про відмову від нього, багато хто з власників мандатів повинен перетворитися на фігурантів кримінальних розслідувань. Мова йде про тих, хто роками сидів на корупційних потоках, лобіював інтереси власного бізнесу, вирішував будь-які питання за гроші та ховався за депутатським мандатом від відповідальності за смертельні ДТП.

Наприклад, Андрій Іванчук — скандальновідомий прикарпатський депутат, який цьогоріч потрапив у парламент по мажоритарці. Показово патріотичний нардеп, за інформацією ЗМІ, пов’язаний з поставками російського контрафактного палива. Товар начебто заходить в Україну саме через підприємство, яке контролює нардеп, - «Карпатнафтохім».

Андрій Іванчук, за інформацією ЗМІ, пов’язаний з поставками російського контрафактного палива

Цікаво, що його партнерами у цьому прибутковому бізнесі виступають кум Путіна Віктор Медведчук та олігарх-втікач часів Януковича Сергій Крученко.

За фактично контрабандною схемою ці політики, ймовірно, перекачали понад 20 (21,3) мільйонів тонн нафтопродуктів. Дивно, що в правоохоронних органах цим фактом не цікавились, принаймні жодної офіційної інформації в публічному просторі немає. Однак, у березні цього року НАБУ зловило нардепа на незадекларованих корпоративних правах та нерухомості.

скріншот

За розкішне життя Іванчуку дорікнув навіть президент Володимир Зеленський, який запропонував йому інвестувати гроші в округ.

Чи знайде нардеп Іванчук дві сотні мільйонів на дорогу у власному окрузі сам? Чи йому допоможуть специ з органів? Припущень, фактів і кримінальних справ по ньому - хоч відбавляй.

Хто іще не зрадів позбавленню недоторканості? - Народний депутат Сергій Дунаєв з партії «Опозиційна платформа За Життя». У 2018-му генеральна прокуратура запідозрила Дунаєва у внесенні до декларації недостовірних відомостей. Політик забув вписати у звіт 9-ть фірм, якими ж сам на той час і володів. А відтак, приховав 40 мільйонів гривень, які знаходилися в статутних капіталах компаній.

скріншот

За цими фактами генпрокурор Юрій Луценко навіть підписав подання про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності.

скріншот

Втім, Сергій Дунаєв вважає, що ця справа відкрита «через необосновані факти». Та й далі слів справа не пішла. Тоді сусіди по кріслу не «здали» колегу і провалили голосування.

«Кругова порука майже весь час в Україні перемагала, і депутатська недоторканність – це і була така фішечка, така привілея, за яку бізнесмени йшли до парламенту», - вважає політтехнолог Петро Охотін.

Відтепер, точніше з 1 січня, правоохоронцям навіть не треба буде питати у депутатів «дозволу». Тож Рада і мандат Дунаєва вже не захистять. Так само, як і члена команди Петра Порошенка – Артура Герасимова.

Неофіційно Артур Герасимов – «смотрящий» від Порошенка на Донбасі

Офіційно він - співголова депутатської фракції Європейська Солідарність у Парламенті. Неофіційно — «смотрящий» від Порошенка на Донбасі. «Гроші» вже розповідали про те, як Герасимов через свого помічника Євгена Татарчука заволодів мережею нелегальних вугільних копанок. Судячи з їх кількості і масштабів нелегального видобутку, вони можуть приносити неформальному власнику мільйонні доходи.

Також пана Герасимова тісно пов’язують із колишнім другом екс-прокурора часів Януковича Віктора Пшонки, а нині нардепом Сергієм Шаховим. Спільна бізнес-історія і на додачу - стосунки з бойовиком Ігорем Безлером, «Бєсом». Тож Артуру Герасимову, безперечно, також є (точніше, було) що захищати мандатом.

Однак чемпіон із кількості корупційних і політичних – із присмаком сепаратизму – справ – кум Путіна, український нардеп Віктор Медведчук. Мабуть, найодіозніша персона в парламенті.

Чемпіон із кількості корупційних і політичних (із присмаком сепаратизму) справ – кум Путіна, український нардеп Віктор Медведчук

Попри українські санкції через військову агресію, Медведчук, за допомогою дружини, веде надприбутковий бізнес з Росією.

«У неї є бізнес у Російській Федерації, причому, дуже успішний бізнес, який розвивається», - розповідає кандидат політичних наук Василь Мокан.

Левова частка російського палива постачається в Україну нафтопроводом «ПрикарпатЗахідтранс», власником якого є швейцарська компанія із дуже помітним російським шлейфом, що тягнеться до… Медведчука. За його схемами в Україну надходить близько третини загального обсягу дизельного пального.

Крім ринку дизелю, через підставних людей, в руках Медведчука знаходиться будівельний, фінансовий бізнес та некомерційний, але чи не найцінніший - медіаресурс. «Стратегічна мета у них така: щоб за рік-два звучав повністю голос Медведчука, голос Путіна з телеекранів. Таким чином вплинути на свідомість українців, щоб дискредитувати новообрану владу і добитися дострокових парламентських виборів, а в ідеалі – і президентських», - вважає Василь Мокан.

Медіа Медведчука ретранслює російську сепаратистку риторику в українському просторі, зокрема, лобіює автономність Донбасу. І це також викликає підозри.

Нещодавно Нацрада з питань телебачення та радіомовлення розглядала важливе рішення – питання позбавлення телеканалу Ньюзван ліцензії за розпалювання ворожнечі та роботу на Кремль. Та поки одні вимагали телеканал закрити, інші, навпаки, захистити - «Опозиційна платформа За життя» волає про утиски свободи слова.

Нещодавно Нацрада з питань телебачення та радіомовлення розглядала важливе рішення – питання позбавлення телеканалу Ньюзван ліцензії за розпалювання ворожнечі та роботу на Кремль

Поставити крапки над «і» мав би повноцінний моніторинг телеефіру. Спеціальна система має фіксувати кожне слово телеканалу та перевіряти, чи не порушується закон. Тоді і питань би не виникало. Утім, як виявляється, така система зараз по факту не працює.

«Те що ми мали раніше, та і маємо зараз - це абсолютна печера. Це старий центр, який не дозволяє в нових умовах виконувати наші функції. Він малопотужний, застарілий. А нам абсолютно необхідно мати новий моніторинговий центр», - розповіла виконувачка обов’язків голови Нацради Ольга Герасимюк.

Ольга Герасимюк шокована станом справ у Нацраді

І це при тому, що іще два роки тому Нацрада вирішила оновити обладнання. Провели тендер на понад 40 мільйонів гривень. Виграла компанія «Новітнє обладнання», яка мала би продати суперапаратуру, здатну автоматично фіксувати весь телеефір, розпізнавати обличчя, фрази, і швидко знаходити усі порушення. На папері усе виглядало дуже круто. Але... тільки на папері.

За словами Герасимюк, наразі Рахункова палата «визнала угоди нікчемними». «Це погані новини. Бо це означає, що ми від них маємо дістати кошти, а ми їм маємо віддати апаратуру. Чи ми дістанемо від них 100 мільйонів – питання», - розповідає вона, шокована станом справ, які дісталися їй від попередників.

Одночасно «впала в шок» і Рахункова палата, адже «договір не відповідає умовам тендерної пропозиції». А слідом і Державне бюро розслідувань завело карну справу про «привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем».

Хто ж допустив таке зловживання? «На запитання ДБР має відповісти колишній керівник Нацради, який так несподівано звільнився за два місяці до кінця каденції», - говорять в ДБР.

Колишній керівник - це Юрій Артеменко, ставленик Петра Порошенка. За його правління Нацрада постійно потрапляла у різні скандали. Зокрема, намагалася заборонити серіал «Слуга народу».

Юрій Артеменко – колишній керівник Нацради, ставленик Петра Порошенка

Усю документацію підписував саме він. На тендер вийшли всього дві компанії. «Новітнє обладнання» перебило конкурента всього на кілька десятків тисяч. Поставки затримувалися. Утім, вже після тендеру Артеменко без торгів виділяє ще понад 60 мільйонів на другий етап роботи. А далі виявилося - Нацраді продали не те, що вимагалося.

«Зараз є комісія по прийманню, вона оцінює. Є наказ, щоби вони дали нам опис того, що дістаємо. І воно має розбіжності із тим, що мали отримати», - говорить Герасимюк.

Тобто, замість обіцяної суперсистеми отримали просто «коробочку», яка ловить телеефір та записує її на носій. «Зараз порівнюють його і вже є дуже багато питань», - розповідає вона.

Слідство закидає: понад 100 мільйонів гривень за цю апаратуру - занадто дорого. «Як приклад, мало бути закуплено 300 жорстких дисків, було закуплено 150. Це було виявлено нашими аудиторами», - зазначають у Рахунковій палаті.

Та в ДБР претензій до компанії «Новітнє обладнання» більше: «Є певні підстави вважати, що ці фінансові операції можуть містити ознаки незаконної легалізації доходів. Тобто, це відмивання. Слідство визначає, чи це є дійсно так».

У правоохоронців багато питань до компанії «Новітнє обладнання»

Такі підозри мають під собою підстави. Адже компанія на ринку з'явилася нещодавно, і одразу почала вигравати купу тендерів: десятки угод на продаж комп'ютерної техніки. Серед замовників - державні порти, метро, залізниця, а тепер і Нацрада. Усі кинулися купувати саме у них! Слідчі здивувалися - 99 відсотків оборотних коштів ТОВ «Новітнє обладнання» - бюджетні. А офіс такої впливової контори – у звичайному житловому будинку.

Спілкуватися із журналістами тут відмовляються. Лише відправили письмову відповідь, мовляв, все законно, ми готові співпрацювати. Ба більше, переконують, що продали Нацраді дуже круте обладнання, хоча в Нацраді з цим не згодні.

Хто на цьому нагрів руки?...Пояснити це мав би Юрій Артеменко. Утім спілкуватися навідріз відмовився. Лише телефоном заявив, що це питання не до нього: «Я технічних деталей не знаю, я тільки підписував тендерну документацію. А технікою займалися інші».

Але ж як керівник може бути «не в темі»? Відповідальність має нести все одно він.

Повертаючись же до доторканих нардепів, питання хто насправді фінансує Медведчука, без перебільшення, вже питання національної безпеки! Днями на це звернув увагу і президент.

«Партія Медведчука - там є ще чимало запитань, це його партія чи там тимчасове об'єднання, і хто вони такі. Є великі питання, звідки в них гроші на фінансування партії, звідки гроші на фінансування каналів. У нас є відповіді - обсяги кеша, звідки та з якої країни вони все це отримують. І це буде дуже гучна історія, яка дуже погано закінчиться», - сказав він.

На заяву українського президента швидко відреагував Путін, який заступився за свого кума, що є черговим доказом прямих політичних зав’язків, кажуть експерти.

«Пан Медведчук – це креатура Путіна. Це, власне, слова Путіна лише доводять», - говорить політтехнолог Петро Охотін.

До речі, проти Медведчука ще за часів Петра Порошенка порушили справу по фактах державної зради. Але справа ця припадала пилом. Чекаємо гучних новин?

Ще один «друг» Кремля – екс-громадянин РФ, український нардеп Вадим Новинський. Правоохоронці вважають, що він причетний до церковного перевороту, підозрюють його в допомозі Віктору Януковичу, який намагався будь-що усунути із престолу митрополита Володимира.

За версією слідства, Новинський особисто брав участь в обмеженні волі правої руки Володимира - секретаря митрополита Олександра Драбинка, який приймав рішення про лікування Володимира.

Ще один друг Кремля у Верховній Раді України – Вадим Новинський

Новинський став одним із небагатьох нардепів, з кого таки вдалося зняти недоторканність! Здавалося б, ось вона - перемога! Утім, три роки слідства і… нічого. Справу за часів Порошенка банально зливали. Врешті решт, суд зобов’язав прокурорів просто закрити її.

Та ГПУ не здається, справу Новинського обіцяють реанімувати. З втратою ним недоторканості, вести розслідування буде значно легше і, сподіваємось, результативніше.

Гроші, УНІАН

УНІАН в Google News