Антиукраїнські випади Путіна: роздратування? провокація? затуманення мозку?

Сергій Головатий побачив дєтскій лєпєт на лужайці... Василь Кисельов не вірить, що Путін міг таке сказати... Юлія Тимошенко вбачає роздратування тим, що Україна захищає національні інтереси...

Нещодавно російські ЗМІ оприлюднили антиукраїнські висловлювання їхнього Президента Володимира Путіним про Україну. У розмові з Джорджем Бушем він заявив, що в разі вступу в НАТО Україна може втратити цілісність. “Україна – це навіть не держава! – глибокодумно сказав Путін. – Що таке Україна? Частина її територій – це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!" Наступного дня ці слова фактично підтвердив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Чи має офіційна Україна якось реагувати на такі випади? Що думають про це представники опозиції, позиція яких з усіх питань дивним чином збігається з російською?

Сергій Головатий (ПР) побачив дєтскій лєпєт на лужайці

Оскільки це говорив Президент Російської Федерації, то єдиний належний рівень, на якому таке можна коментувати, це – Президент України. Голова держави має реагувати на месиджі голови держави. Більше – ніхто. Усе решта – це дєтскій лєпєт на лужайці.

Василь Кисельов (ПР) не вірить, що Путін міг таке сказати

Не треба висмоктувати з пальця те, що хтось про щось хотів там домислити. Це хтось щось комусь там сказав... Я так ніколи не дію, і поки нема офіційного повідомлення з цього приводу, коментувати нема чого. Я не збираюся припускати правдивість слів, у які не вірю у принципі.

Юлія Тимошенко вбачає роздратування тим, що Україна захищає національні інтереси

Жорсткі висловлювання керівництва Росії на адресу України стали реакцією на рівень захисту країною своїх національних інтересів. Якщо ця фраза пролунала, то це є свідченням найбільшого роздратування від того, що Україна почала відстоювати свої національні інтереси, захищати свою незалежність і вибудовувати свою власну стратегію.

Такі жорсткі заяви свідчать і про те, що Україна стає сильнішою і могутнішою державою, яка відіграє свою роль у геополітичних процесах.

Але ця оцінка висловлювань Володимира Путіна не є офіційною заявою. Це не офіційна заява, а моє ставлення поки що лише до наявних чуток.

Андрія Шкіля (БЮТ) дивує чути таке із вуст Президента федерації республік

Заява Президента Росії Путіна має відверто недружній характер. Росія свого часу викручувала руки Україні, вимагала, шантажувала, змушувала відмовитися від ядерної зброї... Хоча ми це зробили добровільно й не потребували жодного тиску на нас... Пізніше Російська Федерація, Євросоюз, США у Будапешті підписали декларацію щодо гарантій територіальної цілісності та державного суверенітету України. Росія була підписантом цієї заяви. Тому дивними є такі заяви.

Ще більше дивно це чути від Путіна, який є представником федеративної країни. Федеративне – це добровільне, яке в Радянському Союзі було примусовим. Це об’єднання країн в одну державу. Добровільне приєднання до себе Татарстану – це не дуже добровільний акт, який не всіма сприймається. І не Президенту, так би мовити, федерації розповідати про цілісність і недоторканість українських земель.

Мене не може не турбувати й те, що офіційні органи, керівники МЗС та Президент не зреагували на це.

Левко Лук’яненко (БЮТ) поставив Путіну діагноз

Путін є передовий представник імперської частини Росії, яка в Москві наявна у великій кількості, становить більшість у Думі та в їхньому політичному житті.

Дуже шкода, що вони не можуть переосмислити реальність 1991 року. Було б краще, якби їхні вожді та влада зрозуміли, що Російська імперія у комуністичній стадії була така сама імперія, як і царська. А царську імперію Володимир Ленін, якого вони ще шанують, назвав тюрмою народів.

Коли царська Російська імперія була тюрмою народів, то в тій тюрмі сиділа не тільки українська нація. У ній сиділо багато народів: українці, татари, мордва, чуваші, кавказькі народи.

Росія “приростала” Сибіром у такий спосіб, що споювала та винищувала цілі народи.

Але імперія не живе вічно. І в 1991 році відбувся перший етап розвалу імперії. Окремі республіки відійшли, а Чечню вони задушили. Це не є перемога над чеченським народом, просто вони так багато винищили людей, щоб більше нікому було стріляти по російських солдатах. Це не перемога над Чечнею, це кількісна перевага.

Казати, що Україна не держава, – це втратити врівноваженість та плести щось там у затуманенім мозку. Може це було зроблено із провокативною метою – кинути образливу фразу в розрахунку, що Україна відреагує, а потім вони відреагують – і знову загострення відносин.

Це абсолютна брехня й абсолютно безперспективна позиція Путіна. І те, що вони там порушуватимуть питання про повернення Криму до Росії чи що Севастополь – це город російської слави, – це все імперське мислення, яке виплоджує такі от штампи.

Російська політична еліта не переосмислила реальності й не відмовилася від імперських претензій. І це свідчить про її неспроможність мислити адекватно до змінених історичних обставин.

Україна довгий час була великою державою. Від 13 століття українська нація ніколи не припиняла боротьби за незалежність. А російські історики займалися фальсифікаціями, особливо затято під час Катерини Другої у 17 столітті. Вони позбирали по наших архівах та церквах старовинні рукописи, а потім переробляли в такій спосіб, щоб удати, нібито Росія та Україна – це щось одне ціле, й підганяли культури київської культури під їхній фундамент.

У Росії не було свободи й можливості вивчати реальну історію. Але в умовах, коли є свобода, продовжувати таке казати, що каже Путін, – це показувати свою безпардонність.

У Росії є передчуття мусульманського наступу з Поволжя. Бо там Татарська автономна республіка – одна з держав, яка бореться за незалежність. Боротьба поки що відбувається делікатно, але патріотичні рухи в Татарії, Мордовії, Башкирії зріють. Там готується ґрунт до виходу з-під влади Москви.

Георгій Крючков (КПУ) дрова у вогнище антиукраїнських настроїв не підкидатиме

Щодо конкретно сказаних слів Путіна, то я не коментуватиму... Ми ж не бачили повного контексту. Я не хочу розпалювати цей скандал, який штучно створюють між нашими країнами. Я розумію, що мова йде про те, щоб розійтися з Росією або надовго, або назавжди. Я би цього не хотів, і ми не станемо тією силою, яка провокує це розходження. Я віддаю належне, що антиукраїнські настрої та акції провокують в тому числі і в Росії. Є і там люди, які хочуть нас розсварити. У вогнище наших стосунків я не підкидатиму дрова.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News