Школярі склали перший тест і написали листи Президентові

Після інспекторського контролю учні шукають себе в списках, які вивішено поруч на стендах... “Складаємо акт про розкриття контейнера, він нас у кількості одна штука, – виголошує відповідальний за тестування”... Репортаж

Поки політики в боротьбі за свої рейтинги з’ясовують законність і доцільність зовнішнього незалежного оцінювання, майбутні абітурієнти сьогодні складають свій перший обов’язковий тест – з української мови і літератури.

10 ранку. Біля столичної спеціалізованої школи №19 вже збираються майбутні учасники тестування. Хтось жваво обговорює вчорашню гулянку, а хтось о першій ночі заснув серед книжок. Одна дівчинка “заряджає мозок” – їсть шоколад.

– Боїмося, бо завдання дуже важкі, – бідкається одинадцятикласниця Настя з №124 школи. – Ми проходили пробні тести. Я вважаю, таким чином взагалі не перевірять наші знання, адже можна “методом тику” написати. Я проти тестів, краще спілкуватися з учителями. Ми живемо в демократичній країні, і людина сама обиратиме, складати їй іспити чи тести.

Щоб усе було чесно, прозоро і справедливо всі учні проходять тестування не в тій школі, де навчаються.

Настя розповідає, що всю останню ніч продовжувала готуватися й активно студіювала потрібну літературу і все одно дуже нервує. А от її товариш Богдан, що поряд біля неї, абсолютно спокійний, упевнений.

– Не всі, напевно, готувалися як Настя, – усміхається він. – Я от розслабився. Просто знаю, що все зроблю правильно. Я людина здібна. Для мене особливої різниці нема, що складати тести, що іспити. Я завжди готовий.

Ставлення школярів до проходження процедури тестування неоднозначне. Але всі однадцятикласники з початку навчального року знали, що їм доведеться проходити зовнішнє оцінювання, тому налаштовувалися і готувалися відповідним чином.

– Спочатку мені дуже не подобалася ця система, – розповідає УНІАН учасник тестування Дмитро. – А потім готувався і звик. Написав “пробники” і зрозумів, що цілком під силу, можна вступити в вузу за допомогою сертифікату. У цьому є свій плюс – менше хабарів, може, буде. Ці ж сертифікати не можна так купити, як заплатити в інститут і вступити.

Багато школярів покладаються на тестування як на більш прозорий і чесний спосіб оцінювання знань при вступі.

– Я думаю, тестування буде більш об’єктивне, більш прозоре, ніж вступні іспити, –ділиться з УНІАН учень ліцею №100 Максим. – Ця система сприяє тому, щоб подолати корупцію.

Нарешті учні починають заходити до школи. Усі стають у чергу та готують свої паспорти й запрошення. Без паспорта до процедури тестування не допускають, власне, як і тих, хто запізниться.

Після проходження інспекторського контролю учні шукають себе в списках, які вивішено поруч на стендах, а поряд з кожним списком позначено номер аудиторії, де проходитиме тестування. Потім школярі розходяться по класах. По дорозі їм роздають листівки зі зверненням Президента України Віктора Ющенка. “Ми розпочинаємо практику незалежного тестування, яке покінчить із корупцією, хабарництвом та вступом до вузів за знайомством. Ваша думка щодо організації і проведення тестування дасть змогу зробити його досконалішим. Прошу заповнити додану анкету і повернути її мені”, – ідеться у зверненні. В середині листівки вкладено анкету, у якій учням пропонують відповісти на запитання: чи схвалюють вони проведення тестування, як оцінюють його організацію, чи сприятиме тестування подоланню корупції при вступі до вузів і якщо б вони мали змогу обирати між тестуванням і вступними іспитами, яку б форму оцінки знань вони обрали. Внизу зазначено: “Анкету насилайте на адресу: 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11, Президенту України”.

Знов пред’явивши паспорт інструкторові, учні заходять до класу. Усі парти пронумеровані, і кожен займає місце в класі згідно зі своїм порядковим номером у списку.

У цей час відповідальний за пункт тестування Володимир Яременко йде у супроводі спостерігачів по контейнер із завданнями, який зі вчорашнього вечора зберігається в опечатаній аудиторії. Поряд з класом сидить охоронець. Він усю ніч ніс відповідальність за збереження тестів та їхню недоторканність. З дверей урочисто знімають пломбу й виносять контейнер. Усім демонструють його неушкодженість.

– Складаємо акт про розкриття контейнера. У нас контейнер у кількості одна штука, – виголошує перед старшими інспекторами пан Яременко.

Після розкриття контейнера починають виймати його зміст. Перераховують кількість запечатаних пакетів із завданнями. Їх має бути 15.

– Ура, товариші. Є всі, – радісно повідомляє інспекторам Яременко і починає під розписку видавати пакети.

Отримавши завдання, інспектори розходяться по аудиторіях. Там на них уже чекають діти.

В останні хвилини перед тестом школярі продовжують спілкуватися.

– Ось хтось забуде паспорт, то не пощастить, – з жалем констатує один.

– Ти краще пиши друкованими літерами, а то в тебе почерк – як кардіограма, – радить інший своєму сусіді.

– А я щось нервуюся. Та все ж у нормі. Ми розумні. І чого це я? – заспокоює себе хлопець з останньої парти.

До класу забігає дівчина.

– Я загубила запрошення, але паспорт є. Мене відповідальний пропустив, – на одному диханні і з широко розплющеними очима видає вона інспекторам.

Діти дружно сміються. Інспектор допускає дівчину до тестування. Вона займає своє місце і заспокоюється.

11:00. Тестування розпочинається. Але перед тим старший інспектор Анна Анатоліївна нагадує дітям, що вступ до вузу здійснюється за сертифікатами центру оцінювання якості освіти, процедура тестування є однаковою для всіх учасників і триває 3 години. Учням зачитують правила поводження під час пробного тестування: не спілкуватися з іншими учасниками тестування, не завдавати запитань щодо змісту завдань інструкторам, заборонено також користуватися книжками чи посібниками, мобільними телефонами, будь-якими електронними та фотографічними засобами.

Потім дітям роздають завдання, і вони приступають до роботи.

Уже ввечері на сайті Українського центру оцінювання якості освіти будуть офіційно оприлюднені тестові завдання з української мови та літератури, правильні відповіді на них та посилання на відповідні параграфи в підручниках. А ось результати тестів учням доведеться почекати. Вони стануть відомі лише 30 травня. Усього в Україні створено 28 пунктів перевірки. Аби достовірність результатів тестування не викликала ні в кого підозр і сумнівів, роботи з однієї області будуть перевіряти в іншій. Тому процедура буде доволі тривала. Як пояснюють в Українському центрі оцінювання якості освіти – усе заради безпеки. Якщо хтось не погодиться з результатами, то матиме право подати апеляцію, але не пізніш як через 5 днів після отримання сертифікатів.

Цього року відбувається наймасовіше в історії України незалежне оцінювання знань випускників шкіл. До участі в ньому зареєструвалося 512 тисяч 591 учасник, розпочали роботу 1888 пунктів. Понад 6000 громадських спостерігачів стежать за його проведенням.

Анна Ященко

УНІАН в Google News